Російські окупаційні війська в ніч на неділю, 29 червня, завдали масованого комбінованого удару по Кременчуку Полтавської області. Росіяни атакували об’єкти інфраструктури, зазначив міський голова Віталій Малецький. Однак, за інформацією джерел ZN.UA, у Кременчуцькому спеціалізованому будинку дитини, де немає укриття, досі залишаються 30 дітей у віці до 4 років.
Експерти вважають, що поки в дитбудинку немає укриття, дітей варто було б вивезти хоча б на оздоровлення в Закарпаття.
Тимчасово виконуючий обов'язки голови Полтавської обласної військової адміністрації Володимир Когут у травні повідомляв про розробку проєктно-кошторисної документації щодо будівництва укриття в цьому будинку дитини та що потрібно отримати дозволи на початок будівництва. Однак він не назвав терміни завершення розробки необхідної документації та початок будівельних робіт.
Місцеві ЗМІ нагадують, що 30 січня цього року представники громадських організацій та комісія Уповноваженого з прав людини в Україні виявили у Кременчуцькому спеціалізованому будинку дитини "кричущі порушення прав дітей". Представники комісії вказали, що працівники цього закладу принижують дітей та висловлюють образливі слова на їхню адресу, зокрема, називають "інвалідами" та кажуть дітям, що "їх ніхто ніколи не всиновить". Комісія також виявила, що 90% фінансування будинку дитини йде на оплату комунальних послуг та заробітні плати персоналу, а не на потреби вихованців.
Більш як 90% вихованців інтернатів — не сироти. Проте система досі тримається за дітей замість того, щоб допомогти їхнім родинам. До вересня 2025 року в Україні мають остаточно зникнути традиційні будинки дитини. Що насправді має змінитися для дітей, і чи готові громади прийняти цю відповідальність? Про це в статті "Чому будинки дитини мають зникнути, і що прийде на заміну" пише кандидат медичних наук, національний експерт із паліативної допомоги та медичної реабілітації дітей Роман Марабян.