У світлі безперервних зусиль України підвищити ефективність військового управління ініціатива Міноборони спільно з Мінцифри розробити застосунок «Армія+» виринає як обнадійлива новина. Цей застосунок, за задумом, має стати незамінним інструментом у руках українських захисників, який надає їм швидкий доступ до необхідних документів, послуг та інформації, що сприятиме підвищенню загальної ефективності військових структур. Проте без справжньої оптимізації існуючих бюрократичних процесів задумане навряд чи принесе очікуваний результат.
Оптимізація бюрократії
Суть справи полягає в тому, що просто акцент на переході від паперових до електронних документів, який на перший погляд здається панацеєю, може виявитися міражем, якщо не розглядати кореня проблеми — застарілих і надмірно складних бюрократичних процедур.
В одній із попередніх статей я вже порушував питання про потенційні ризики та виклики, які несе із собою інформатизація військового сектора «в лоб», без оптимізації й переосмислення існуючих процесів. Оптимізація не лише формату, а й самої суті документообігу, його змісту та обробки — от що має стати фундаментом на шляху до справжньої ефективності.
Через детальний аналіз обіцяного застосунку «Армія+» спробуймо подивитися, що може піти не так при інформатизації «в лоб», без попереднього перегляду процедур.
У центрі уваги застосунку «Армія+» стоїть амбітна мета — спрощення та оптимізація надмірної паперової роботи військовослужбовців, зокрема, процесу подання рапортів. Традиційно цей процес ускладнений бюрократичними перепонами, де кожен рапорт мусить пройти через руки багатьох командирів «по команді», перш ніж досягнути кінцевої мети. «По команді» у війську означає направлення рапорту в порядку підпорядкування прямому командиру, який після розгляду та задоволення передає його своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання.
Автоматизація таких процесів через застосунок лише здається бездоганним рішенням. Адже вона не вирішує основної проблеми — необхідності багаторівневого погодження. Навіть у цифровому форматі рапорт однаково потребуватиме перевірки та схвалення на кожному етапі командної ієрархії, тобто кожен командир у ланцюжку командування повинен буде на своєму рівні «проклацати» рапорти, що «підіймаються» знизу.
Застосунок «на нулі»
Незважаючи на зростаючу доступність супутникового зв'язку через системи Starlink, у реаліях бойових дій та у фронтових умовах часто є зони, де з'єднання залишається нестабільним або взагалі відсутнє. Ця обставина ставить під сумнів здатність військовослужбовців використовувати застосунок для вирішення оперативних завдань, особливо на лінії бойового зіткнення. І водночас, з погляду паперової бюрократії ЗСУ, саме підрозділи, які воюють на передовій, є найпроблемнішими у питаннях документообігу.
Погодьтесь, якщо для того, аби подати рапорт в «Армії+», військовослужбовцю з передової позиції потрібно спочатку потрапити в опорний пункт взводу або роти, то з таким же успіхом він може подати рапорт і на папері.
Без стабільного доступу до мережі Інтернет можливості подати рапорт, мати доступ до важливих документів та інших цифрових послуг, які пропонує «Армія+», стають ілюзорними.
Ще треба сказати, що у деяких військових частинах рапорти губляться як після, так і до реєстрації. В ідеалі застосунок «Армія+» має не лише спростити подання документів, але й гарантувати їхній належний розгляд командирами та виконання відповідних процедур, включаючи накладення резолюції та створення наказів на основі поданих рапортів.
Оскільки застосунок ще в розробці, не зовсім зрозуміло, як процес подання рапортів у ньому буде інтегрований до системи електронного документообігу в військових частинах. Ця інтеграція містить у собі потенційні виклики, особливо з погляду офіційної реєстрації документів. Головним у цьому є забезпечення того, щоб кожен рапорт, поданий через застосунок, автоматично отримував офіційний статус у Системі електронного документообігу, адже саме це дозволяє вважати документ юридично значущим.
Так, на дизайні застосунку, опублікованому Міноборони, видно, що «Армія+» відображає статус «на розгляді у командира частини», але при цьому відсутній реєстраційний номер і дата реєстрації «рапорту на щорічну відпустку». Без такої інформації військовослужбовець, який подав рапорт, не зможе контролювати строк розгляду свого рапорту і посилатися на нього в інших документах, наприклад, якщо він хоче подати скаргу на затримку чи нерозгляд свого рапорту.
Скарги на начальство та безпека даних
Ще складнішими є випадки, коли рапорт подається старшому командиру. Наприклад, військовослужбовець хоче поскаржитися на результати службового розслідування щодо нього старшому командиру, ніж його командир частини, — командиру з'єднання. Або військовослужбовець хоче звернутися до органів військової служби правопорядку чи на гарячу лінію Міноборони.
Чи буде застосунок передбачати можливість звернутися за захистом від самодурів-командирів, і як при цьому гарантуватимуться права військовослужбовця не зазнати переслідування? Приміром, командир, дізнавшись про те, що на нього поскаржилися, в межах своїх повноважень відправляє «неугодного» військовослужбовця на небезпечну ділянку, у такий спосіб одночасно ховаючи його від візитів сторонніх розслідувачів і створюючи загрозу його життю.
І наостанок про безпеку даних. Так, однією з проблем, пов'язаних із безпекою застосунку «Армія+», можна вважати ризик, коли один або кілька мобільних пристроїв із доступом до застосунку потраплять до рук противника (наприклад, якби застосунок уже використовувався, то кілька примірників точно отримав би ворог на позиції «Зеніт» у Авдіївці).
Така ситуація не лише ставить під загрозу конфіденційність даних, а й відкриває широкі можливості для ворожих втручань, як-от генерація фальшивих рапортів чи організація масованих флуд-атак на систему в цілому. Такі дії можуть суттєво порушити нормальне функціонування окремих військових підрозділів.
Утім, є щонайменше один позитивний момент. Досі відсутність єдиної стандартизованої практики в написанні рапортів часто призводила до плутанини та затримок. Різноманітність вимог у різних частинах і на різних рівнях створює додаткові труднощі для військовослужбовців, особливо для тих, хто був новачком у певній частині. Уніфікація документів через «Армія+» обіцяє вирішити цю проблему, забезпечуючи чіткість, послідовність та ефективність у військовому документообігу, водночас спрощуючи процеси верифікації та затвердження документів.
***
Будь-яке інноваційне рішення супроводжується низкою викликів, які лише зростають у бойових умовах: складнощі інтеграції, обмежений доступ до Інтернету, питання безпеки даних тощо. Але ефективне впровадження та використання «Армії+» потребуватиме не лише технічної досконалості та надійних механізмів захисту, а й адаптації військово-бюрократичних процесів і культури.
У кінцевому підсумку «Армія+» може стати зразком успішної цифрової трансформації у військовій сфері, але лише за умови, що підходи до розробки застосунку та його впровадження будуть комплексними й поєднуватимуть як технологічні інновації, так і зміни, спрямовані на спрощення процедур і всебічний захист військовослужбовців.