Місцезнаходження Євгєнія Прігожина залишається незрозумілим відтоді, як він з'явився вночі на позашляховику в російському Ростові-на-Дону наприкінці свого короткочасного, але сейсмічного заколоту. Ми бачили, як його літаки перетинали російський і білоруський повітряний простір; його нібито перуки і золоті злитки; навіть схожого на нього чоловіка в хірургічній масці, який сходив з гелікоптера в Санкт-Петербурзі.
Але з коментарів президента Аляксандра Лукашенки минулого тижня стало зрозуміло, що Прігожин не перебуває в Білорусі, як це передбачала угода, на яку він, за його словами, погодився з Кремлем. Так само, як і його бойовики, пише редактор CNN з міжнародної безпеки Нік Патон Волш.
Натомість Кремль у понеділок, 10 липня, спробував внести певну ясність після того, як французька газета Liberation повідомила про зустріч між президентом РФ Владіміром Путіним і Пригожиним 29 червня. Дмітрій Пєсков, речник Кремля, підтвердив у телефонній розмові з журналістами, що зустріч відбулася. Він повідомив, що Путін зустрівся з командирами угруповання «Вагнер» і обговорив подальші варіанти їхньої роботи, і що президент почув від них, що «вони готові продовжувати воювати за Батьківщину». Пєсков додав: «Це все, що ми можемо сказати про цю зустріч. Більше нічого сказати не можу».
Важливо зробити паузу і уявити, наскільки сюрреалістично звучить зустріч, яку описує Пєсков. Через п'ять днів після найбільшої і найжорстокішої загрози путінському правлінню він запрошує до Кремля головного бунтівника і, можливо, до 30 його командирів, щоб обговорити, як вони можуть працювати.
Це означає, що через 48 годин після того, як Путін розповів зібраним у стінах Кремля солдатам, як вони запобігли «громадянській війні», глава Кремля полетів до південноросійського міста Дербент, щоб сфотографуватися, а наступного дня повернувся, щоб привітати «вагнерівців» у тих же стінах Кремля. Ця зустріч потім трималася в секреті протягом 11 днів. Дивно, навіть не віриться.
Але це відповідає спробі Кремля стримати наслідки найнебезпечніших вихідних для Путіна. Вони адаптували підхід «зеленого екрану» – припускаючи, що всередині країни все гаразд, і що Прігожин розчинився в ефірі, в той час як його інфраструктура публічно демонтується.
Доля Прігожина залишається незрозумілою, і це сигналізує про нові проблеми в Росії. Обшуки в його будинках, закриття його ЗМІ, відсутність аудіоповідомлень, складна пропозиція Кремля про зустріч для зцілення – все це вказує на людину, зникнення якої є більш проблематичним для Путіна, ніж це може здатися на перший погляд.
Той факт, що ми досі не отримали візуального підтвердження долі Прігожина, є ознакою слабкості Путіна – ознакою того, що всі варіанти, з якими стикається Кремль, мають недоліки. Якщо Пригожина пробачили – як можна припустити з кремлівської зустрічі – то чому немає публічного визнання цього?
Якщо Прігожин залишається на волі, ухиляючись від угоди, яку, як стверджує Лукашенка, уклав, то хіба це говорить про те, що Путін утримує владу? А якщо його заарештували – або ще гірше – то небажання Кремля заявити про це публічно свідчить про те, що Прігожин користується великою лояльністю серед військових і не є людиною, яку Путін не хотів би публічно образити або присоромити.
Двадцять років тому глава Кремля під дулом пістолета зняв з літака найбагатшу людину Росії – Міхаіла Ходорковского, щоб той «міг позбутися» своїх політичних амбіцій і бізнес-імперії.
Тепер Путін зіткнувся з реальною і відчутною загрозою, а натомість зустрів її мовчанням і запізнілими новинами про жахливо таємну зустріч, на якій бунтівники знову присягнули на вірність і, вочевидь, були прощені.
Це не єдине тривожне мовчання, яке зараз зберігає Кремль. Ми досі не знаємо про місцезнаходження Сєргєя Суровікіна, російського генерала, якого підозрюють у тому, що він знав про спробу перевороту.
Валєрій Гєрасімов, начальник російського генерального штабу, нарешті з'явився на відео, опублікованому Міністерством оборони 10 липня, щоб показати, що він дійсно живий, здоровий і відповідає за війну в Україні. Його відсутність не свідчила про те, що Путін впевнений у тому, що загроза проти нього усунута.
Можливо, кремлівські лідери вважають, що ця завіса мовчання демонструє силу: що тільки вони знають відповіді на ці питання і зберігають остаточну владу? Знову ж таки, це було б ще одним прорахунком, який свідчить про те, як далеко вони відійшли від реальності.
Нагадаємо, Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 9 липня заявив, що відсутність з боку Путіна розправи із заколотниками з ПВК «Вагнер» та навіть відсутність переслідування «вагнерівців» ставить президента РФ і його і підлеглих у незручне становище.
Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив про сигнал, який свідчить про можливість ще одного заколоту у Росії. «Більше того, є багато людей, які можуть підтримати такий заколот», сказав президент.