Рішення Китаю приєднатися до міжнародних переговорів в Саудівській Аравії в ці вихідні, спрямованих на припинення війни Росії в Україні, сигналізує про можливі зміни в підході Пекіна, але не про розворот в його підтримці Москви, кажуть аналітики.
Хоча Пекін відмовився приєднатися до попередніх переговорів у Данії, яка є членом НАТО, аналітики кажуть, що він відчуває себе набагато комфортніше, приєднавшись до зусиль у Саудівській Аравії, навіть якщо Росія не присутня, а Україна просуває свій власний план. Пекін, схоже, стикається з деякими суворими реаліями, оскільки конфлікт затягується, повідомляє Reuters.
«Пекін все більше зосереджується на мирних зусиллях, але він також знає, що мирна ініціатива на чолі з Пекіном навряд чи буде підтримана Заходом на даному етапі. Пекін не захоче бути відсутнім в інших надійних мирних ініціативах, які очолюють незахідні країни», – сказав Юн Сунь, директор китайської програми аналітичного центру Стімсон у Вашингтоні.
Спеціальний посланець Китаю з питань Євразії Лі Хуей приєднався до високопосадовців з близько 40 країн світу в Джидді, які, як сподіваються українські та західні посланці, допоможуть виробити ключові принципи для остаточного врегулювання, що покладе кінець війні.
Останній крок Пекіна на світовій дипломатичній арені відбувається в той час, коли президент Сі Цзіньпін бореться з безліччю внутрішніх проблем, включаючи незрозумілу заміну минулого місяця Цинь Гана на посаді міністра закордонних справ, раптову заміну вищого керівництва Ракетних військ Народно-визвольної армії Китаю і поглиблення проблем другої за величиною економіки світу.
Китай не взяв участі в переговорах у Копенгагені наприкінці червня, хоча був запрошений і раніше запропонував власний мирний план з 12 пунктів.
Пекін підтримує тісні економічні та дипломатичні зв'язки з Росією відтоді, як президент Владімір Путін віддав наказ про вторгнення в Україну, і звинуватив західні сили на чолі з США у прагненні затягнути конфлікт, надаючи зброю та підтримку Україні.
Китай намагається привернути до себе нафтового гіганта Саудівську Аравію, яка є частиною позаблокового Глобального Півдня – блоку, який Китай прагне очолити.
За словами шанхайського дослідника міжнародних відносин Шен Дінлі, Росія зрештою «неминуче зазнає поразки», тому Китай повинен шукати шляхи міжнародної співпраці, не прискорюючи при цьому розпад Росії.
«Ми можемо висловлювати різні думки, але ми також можемо висунути деякі пропозиції, щоб спільно сприяти якнайшвидшому і належному політичному врегулюванню проблем, які ми бачимо», – сказав Шен Дінлі.
Хоча цей крок Китаю є позитивним для його іміджу, сінгапурський аналітик Лі Мінцзян вважає, що Пекін намагатиметься уточнити свою позицію.
Він хоче краще зрозуміти позиції інших і, «ймовірно, також намагається дослідити простір власної адаптивності, власної маневреності Китаю», – сказав Лі, доцент кафедри міжнародних відносин у Школі міжнародних досліджень ім. С. Раджаратнама.
Ця еволюція відбувається на тлі того, як деякі аналітики відзначають зростаюче занепокоєння Китаю затяжним характером війни і нещодавніми бомбардуваннями Росією українських зернових портів, що порушило раніше захищені поставки.
Заступник постійного представника Китаю в ООН Ген Шуан заявив 26 липня в Раді Безпеки, що його делегація глибоко стурбована тим, що війні, схоже, не видно кінця.
«Зараз ситуація стає все більш складною для маневру Пекіна, оскільки ескалація війни безпосередньо впливає на економічні та політичні інтереси Китаю», – сказав Моріц Рудольф, науковий співробітник Китайського центру Пола Цая Єльської школи права.
Нагадаємо, у перший день переговорів учасники зустрічі радників лідерів держав погодилися, що в центрі будь-якої мирної угоди має бути повага до територіальної цілісності та суверенітету України, а також верховенство Статуту ООН.
За даними Офісу президента України, сторони зустрічі погодилися продовжити роботу на різних представницьких рівнях задля встановлення справедливого та всеосяжного миру.
Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква заявив, що різні країни можуть брати на себе відповідальність щодо організації чи співлідерства по різних пунктах української Формули миру. В якості прикладу він навів Китай, який «говорить про ядерну безпеку» та припустив, що країна може бути співлідером у пункті Формули миру №1 про ядерну безпеку.