Напередодні ракетного обстрілу Україною Антонівського мосту, життєво важливого дорожнього переходу з окупованого Херсона на східний берег Дніпра, співробітники спецслужб ретельно вивчили декілька спеціальних доповідей. Це було літо 2022 року, і Росія дуже покладалася на міст для поповнення запасів своїх військ на захід від Дніпра. Звіти містили дослідження двох речей: чи не призведе руйнування мосту до паніки серед російських солдатів або їхніх родин, які залишилися вдома? І, що більш важливо, як український уряд може посилити удар по моральному духу, створивши "певне інформаційне середовище"?
Святослав Гніздовський, засновник Інституту Open Minds у Києві, описує роботу, яку його дослідницька група провела, генеруючи ці оцінки за допомогою штучного інтелекту. Алгоритми аналізували величезну кількість контенту у російських соціальних медіа та соціально-економічні дані, починаючи від споживання алкоголю та руху населення і закінчуючи пошуковими запитами в Інтернеті. Штучний інтелект співвідносив будь-які зміни з еволюцією настроїв російських "лоялістів" і лібералів щодо потенційної долі солдатів їхньої країни, пише The Economist.
Гніздовський зазначив, що ця вкрай делікатна робота продовжує визначати важливі рішення України щодо перебігу війни з Росією. Зокрема і про можливі майбутні удари по Керченському мосту.
"Україна, яка поступається Росії в озброєнні, прагне отримати перевагу у використанні ШІ, застосовуючи різні технології", — пише The Economist.
Полковник української армії, який бере участь у розробці озброєнь, каже, що виробники безпілотників зазвичай використовують ChatGPT як "відправну точку" для інженерних ідей, наприклад, для нових методів зниження вразливості до російських перешкод. Полковник також додав, що ще одне військове застосування ШІ — ідентифікація цілей.
Опрацювавши велику кількість зображень і текстів, ШІ-моделі можуть знайти потенційні підказки, з'єднати їх разом і припустити ймовірне місце розташування системи озброєння противника. Максим Зражевський, керівник з аналітики агентства бізнес-розвідки Molfar зазначає, що такий підхід використанням ШІ дає змогу знаходити від двох до п'яти важливих цілей на день. Після виявлення ці дані швидко передаються українській армії, внаслідок чого деякі з цілей знищуються. ШІ також може знаходити підказки на фотографіях, зокрема з безпілотників, а також у повідомленнях солдатів у соціальних мережах.
ШІ також збирає відомості про слабкі сторони російських збройних сил. Molfar використовує ШІ SemanticForce для вивчення діяльності російських волонтерських груп. Алгоритми ШІ, згідно зі словами співробітників Molfar, добре справляються з відсіюванням повідомлень ботів, які потенційно вводять в оману.
ШІ також є надзвичайно корисним у сфері контррозвідки. Використання ШІ допомагає українським розвідникам виявляти людей, які, як вважає Олексій Данілов, колишній секретар Ради національної безпеки й оборони, "схильні до зради". Колишній заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін, повідомив, що на телефони українців часто надходять пропозиції заробити гроші, роблячи геолокаційні знімки об'єктів інфраструктури та військових об'єктів. Нещодавно він сам отримав таке повідомлення.
ШІ також виконує "аналіз соціальної мережі". Мережевий аналіз допомагає українським слідчим виявляти порушників санкцій проти Росії. Золотухін каже, що хакери надають українським відомствам "абсолютно величезну" кількість вкрадених бізнес-даних. Це знахідка для боротьби з обходом санкцій.
Використання ШІ розвивається вже деякий час в Україні. У листопаді 2019 року Володимир Зеленський закликав до масштабного розширення використання технологій з метою національної безпеки. У результаті було створено і запущено стратегічно продуману модель, яка обробляє текст, статистику, фотографії та відео. Її назвали "Центр операцій з оцінки загроз". Модель відстежує ціни, використання телефонів, міграцію, торгівлю, енергетику, політику, дипломатію і військові події, аж до зброї в ремонтних майстернях.
Еван Платт з київської неурядової організації Zero Line, яка займається поставками спорядження для військ, вивчаючи ефективність бойових дій, називає використання Україною ШІ "світлою плямою". Але є й побоювання. Одне з них у тому, що ентузіазм з приводу деяких додатків для гарантування безпеки за допомогою ШІ може відволікти ресурси, які могли б принести більше користі в інших місцях. Надмірна віра в штучний інтелект — ще один ризик, і деякі моделі на ринку, безумовно, переоцінені.
Про розвиток та небезпеку штучного інтелекту читайте у статті Сергія Козьякова "Якою має бути державна політика підтримки розвитку та стримування небезпеки штучного інтелекту".