Китай допомагає озброювати Росію гелікоптерами, безпілотниками, оптичними прицілами та найважливішими металами, які використовуються в оборонній промисловості, пише Telegraph із посиланням на проведене розслідування.
Російські фірми, зокрема і підсанкційні компанії, що займаються виробництвом ракетних установок, бронетехніки та стратегічних бомбардувальників, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну до першого кварталу цього року отримали десятки тисяч поставок із Китаю.
Це відбувається в той момент, коли Китай, який наполягає на збереженні нейтралітету, намагається позиціонувати себе як ключового мирного посередника в переговорах, спрямованих на припинення війни.
Торгівля між Китаєм і Росією цього року має перевищити $200 мільярдів, що є новим рекордом, незважаючи на те, що китайський експорт в інші країни значно впав .
Відповідно до аналізу Observatory of Economic Complexity, візуалізатора торгових даних, експорт товарів потенційного військового призначення з червня 2022 по червень 2023 зріс утричі.
Товари подвійного призначення
Такі товари класифікуються як товари подвійного використання, тобто вони також мають цивільне призначення, що дозволяє Китаю обходити міжнародні санкції та стверджувати, що він веде лише законну торгівлю з Росією. Підтримка Китаю, схоже, допомагає Росії долати санкції, що ставить під сумнів ефективність важливої частини кампанії Заходу проти Москви, спрямованої на паралізування російської економіки.
Згідно з даними дослідницької організації Molfar Global, одна з китайських компані за два місяці до повномасштабного вторгнення відправила до Росії тисячу. Фірма Shantou Honghu Plastics на своєму веб-сайті та в профілях у соціальних мережах описує себе як оптового продавця дитячих іграшок.
Безпілотники були відправлені російській фірмі під назвою «Самсон», яка так само позиціонує себе як оптового продавця ігор та іграшок і, схоже, є підставною компанією зі статутним капіталом лише у 10 тисяч рублів.
Через чотири дні після початку війни в Україні, китайська компанія Hems999 поставила два гелікоптери. Інша китайська компанія — Tianjin Huarong Aviation — з початку війни передала Росії чотири гелікоптери Airbus.
Всі вони були отримані російською фірмою «Вертоліт Урала», основним замовником якої є дислокована в Україні і очолювана давнім охоронцем Путіна Віктором Золотовим російська Національна гвардія.
З початку 2022 року і до першого кварталу поточного китайські фірми також відправили оптичні приціли більш ніж 50 російським компаніям. Торік імпорт цих продуктів майже подвоївся до $2,5 мільйона порівняно з попереднім.
На Yiwu Wojie Optics Instrument припадає більшість оптичних прицілів — близько 2500 — наданих російській фірмі CEK, яка раніше постачала такі товари та обладнання нічного бачення для російського міністерства внутрішніх справ.
У рахунках-фактурах зазначено, що обладнання призначене для «полювання», хоча пристрої можуть бути встановлені на військову зброю та забезпечують покращене бачення для військових операцій.
Російський імпорт сировини стрімко зростає
Згідно з дослідженням Molfar, китайський експорт турбореактивних двигунів і радіолокаційних ракетно-навігаційних систем перед реекспортом до Росії також відправлявся через Індію та Коста-Ріку, що свідчить про очевидне намагання уникнути санкцій.
Крім того, зафіксоване різке зростання російського імпорту сировини та комплектуючих, необхідних для виробництва озброєнь.
У 2022 році Китай експортував до Росії виробів із титанових сплавів на $18 мільйонів, що майже удвічі більше, ніж роком раніше.
Легкі та жаростійкі титанові сплави є ключовим матеріалом, який використовується для виробництва військових літаків і зброї.
Титанові пластини та стрижні були доставлені з Китаю компанії «НПП «Старт» — розробнику пускових установок зенітних ракет, яка входить до складу російського оборонного конгломерату «Ростех».
Титанові вироби також були відправлені в компанію S7 Technics, яка виконує технічне обслуговування та ремонт літаків, а також виконувала роботи для організації, яка контролює авіаперевезення Путіна та інших чиновників Кремля.
S7 також працює над виготовленням запасних частин для літаків, щоб російські авіакомпанії могли підтримувати свої флоти в робочому стані після того, як через санкції було припинене постачання західних компонентів для літаків Airbus і Boeing.
Китайські компанії також здійснювали поставки магнієвих сплавів Туполєву, який будує та обслуговує бомбардувальники Ту-95 і Ту-160М, які використовуються для ударів по Україні крилатими ракетами.
Компанії, пов’язані з виробництвом автомобілів Камаз, чиї бронетранспортери, такі як Камаз Тайфун, перевозять російські війська та вантажі, отримали з Китаю щонайменше 520 поставок.
Серед товарів – запасні частини, зварювальні апарати та лазерні верстати, які можуть бути використані для виробництва озброєння та військової техніки.
Крім того, Китай відправляв сталь російським фірмам, які займаються виробництвом або виготовленням двигунів для бронетехніки Камаз. Серед отримувачів вантажів є одна з найбільших компаній Росії, Магнітогорський металургійний комбінат, яка бере участь у виробництві автомобілів Камаз і потрапила під санкції США та України.
Деякі китайські фірми, такі як Wuxi Tianxing Steel і Xi'an Alpha Metal, навіть мають офіси в Москві або веб-сайти компаній російською мовою, навіть не приховуючи свої військові профілі і розміщуючи на своїх домашніх сторінках фотографії винищувачів і військово-морських кораблів.
Торгівля через зворотні канали
Китай також може постачати сировину в Росію через зворотні канали.
Повідомляється, що Пекін і Москва провели таємні переговори з Іраном щодо постачання перхлорату амонію — хімічної сполуки, яка використовується для приведення в рух балістичних ракет. Якщо угоду буде укладено, вона, ймовірно, буде прихована від офіційних торгових реєстрів.
Росія не публікувала даних про торгівлю з початку вторгнення, хоча цифри з Китаю, її головного торговельного партнера, свідчать про те, що Пекін став вирішальним рятівним кругом, навіть коли Путін зазнав остракізму на світовій арені, а західні компанії та країни припинили зв’язки з Москвою.
Китайський лідер Сі Цзіньпін кілька разів зустрічався з Путіним, у тому числі за кілька тижнів до початку війни , але погодився лише на одну годинну телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським у квітні.
На початку цього року Пекін оприлюднив «мирний план» із 12 пунктів, у якому не пропонував жодних рішень щодо припинення війни.
6 серпня Китай взяв участь у другому раунді переговорів у Саудівській Аравії. Участь у першому раунді, на початку року, Пекін брати відмовився, так само, як відмовляється назвати вторгненням дії Росії в Україні.