Україна входить у новий рік без боєприпасів, грошей і дипломатичної підтримки. За цим критичним дефіцитом стоїть ще один важливий недолік. У країни та її західних прихильників більше немає переконливої теорії перемоги. Доки вони не зможуть її запропонувати, підтримка України з боку Заходу продовжуватиме хитатися.
Нинішня ситуація різко контрастує з оптимізмом початку цього року. Тоді Київ і його прихильники мали чітке уявлення про те, як можна досягти перемоги. Україна перейде в наступ навесні та влітку, прорве російські лінії і поставить російський контроль над Кримом під загрозу. Голуби сподівалися, що це змусить Москву до мирних переговорів на прийнятних для Києва умовах. Яструби говорили про перенесення бою в Крим і прискорення падіння Владіміра Путіна.
«Але контрнаступ провалився, і ні яструби, ні голуби так і не побачили свою теорію перемоги на практиці», - пише в своїй статті журналіст і головний коментатор міжнародних подій в Financial Times Гідеон Рахман.
У 2024 році перспективи набагато похмуріші. Українські війська вже зараз змушені нормувати боєприпаси. І ЄС, і США намагаються узгодити нові пакети військової допомоги. Західні лідери зазвичай обіцяють підтримувати Україну «стільки, скільки буде потрібно». Але президент Джо Байден нещодавно тривожно змінив цю обіцянку на «стільки, скільки зможемо».
Без нових грошей позиція України на полі бою може швидко погіршитися. У Москві Путін вже почав стверджувати, що Україна розвалиться без зовнішньої підтримки.
Зараз слід побоюватися, що якщо 2023 рік був роком українського контрнаступу, то 2024 рік стане роком, коли Росія знову піде в атаку. На думку Рахмана, за найгіршим сценарієм, якщо західна допомога буде припинена, Україна може опинитися в серйозній скруті вже влітку.
Все ще більш імовірно, ніж навпаки, що новий пакет західної допомоги для України буде узгоджений. Цього має бути достатньо, щоб стримати сили Путіна, якщо вони підуть у наступ. Але навіть якщо війна зайде в глухий кут у 2024 році, час все ще може бути на боці Росії.
І Москва, і Київ зараз бачать, що західна підтримка України крихка. І хоча російські втрати були жахливими (за оцінками американської розвідки, 315 тисяч солдатів були вбиті або поранені), Україна також зазнала важких втрат. А її населення становить менше 40 мільйонів, порівняно з більш ніж 140 мільйонами росіян.
Внутрішня політика, передусім президентські вибори в США 2024 року, значною мірою підживлює протест в Америці проти продовження надання допомоги Україні.
«Але після невдачі контрнаступу існує також справжній скептицизм щодо перспектив України. Якщо країна та її прихильники хочуть отримати аргумент на користь того, щоб зробити все, що потрібно, їм доведеться краще визначити, що саме «потрібно». Без переконливої теорії перемоги тиск на Україну з метою змусити її до переговорів з Росією зростатиме», - застерігає автор.
Він допускає, що українці могли б піти на угоду (навіть якщо вона передбачатиме територіальні поступки) якби були впевнені, що Росія її дотримуватиметься. Але українські чиновники можуть вказати на безліч угод, які Путін уклав, а потім порушив. Вони вважають, що будь-яке припинення бойових дій буде просто використано Росією як можливість для переозброєння.
Альтернативою формальній угоді між Росією та Україною може стати фактичне заморожування конфлікту. За такого сценарію Україна перейшла б до переважно оборонної позиції і стримувала б подальше просування Росії. Бойові дії ніколи не припиняться повністю, але вони будуть зменшуватися.
Проміжною ситуацією десь між замороженим конфліктом і формальним мирним договором було б перемир'я. Обидві сторони домовляються лише про припинення бойових дій, не вирішуючи жодних політичних питань, що лежать в основі конфлікту. Взірцем тут буде закінчення Корейської війни і поділ півострова на Північну і Південну Корею.
«Південнокорейська модель також вказує на можливу нову теорію перемоги для України. Як тільки бойові дії в Кореї припинилися, корейці на півдні змогли зосередитися на відновленні своєї економіки і добилися величезного успіху», - зауважує Рахман.
Важливо, що Україна все ще має доступ до Чорного моря і контролює Одеський порт. Вона також отримала зелене світло для початку переговорів про вступ до ЄС, що має поєднуватися з більшою фінансовою та технічною допомогою для початку процесу відновлення економіки.
Навіть деякі з найпалкіших західних прихильників України зараз говорять про необхідність для Києва визнати заморожений конфлікт і оголосити про перемогу.
«Ми повинні змінити наратив і сказати, що Путін зазнав поразки», - каже один колишній американський чиновник.
Безумовно, це правда, що Росія показала себе набагато гірше в цьому конфлікті, а Україна набагато краще, ніж більшість аналітиків наважувалися сподіватися в лютому 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення. Росіяни зазнали принизливої поразки в битві за Київ. Путін пожертвував сотнями тисяч життів заради незначних територіальних завоювань. І Росія вперше за багато століть практично не має союзників на європейському континенті.
Україна, навпаки, зараз користується безпрецедентним рівнем міжнародної підтримки та поваги. Країна також заплатила страшну ціну в цій війні. Але її статус незалежної нації з власною гордою культурою та ідентичністю вже ніколи не буде стертий. На великому історичному тлі це перемога, яка дійсно буде мати значення.