Російська протиповітряна оборона не завжди працює добре, але вона досить ефективна, щоб українські військові літаки і гелікоптери, які підтримують наземні війська вздовж лінії фронту, випускали ракети і бомби за багато кілометрів або летіли дуже низько, щоб уникнути виявлення.
Небезпека для екіпажів була б більшою, якби військові України не вели невпинне полювання на російські батареї ППО. І це полювання щойно отримало потужне підкріплення у вигляді ракет М39 американського виробництва, також відомих як ATACMS.
Про це в статті для Forbes пише американський військовий журналіст Девід Акс, нагадуючи, що армія України нещодавно отримала свої перші М39 виробництва 1990-х років і вже запустила три з них по російській вертолітній базі в окупованому Бердянську. Драматичний нічний удар розкидав тисячі боєприпасів розміром з гранату по злітно-посадкових смугах аеродрому і, за повідомленнями, знищив щонайменше 9 гелікоптерів.
«А тепер уявіть, як ті ж самі сталево-вольфрамові бомби падають на батарею ППО з її чутливими радарами, фургонами підтримки, пусковими установками і ракетами», - пише Акс.
«ATACMS - це бойовий мультиплікатор у глибокому бойовому просторі, оскільки він може нейтралізувати або придушити широкий спектр типів цілей, включаючи радари протиповітряної оборони, радари класу «земля-земля» або ракети», - написав майор Армії США Картер Роджерс у своїй дисертації для Коледжу командування і генерального штабу армії США в 1991 році.
М39 - це балістична ракета вагою дві тонни, довжиною 4 метри, з твердопаливним ракетним двигуном і боєголовкою, що містить 950 суббоєприпасів. Ракета, що запускається гусеничною або колісною пусковою установкою, має дальність польоту до 160 кілометрів.
Те, що армія США завжди мала намір використовувати такі ATACMS для придушення протиповітряної оборони противника, доводять особливості їх конструкції. Ракета, призначена, скажімо, для підриву бункерів, повинна була б мати одну велику боєголовку, а не корпус, наповнений меншими бомбами.
«Коли Армія США вперше застосувала М39 ATACMS в бою, під час операції «Буря в пустелі» в 1991 році, ціллю була іракська батарея ППО S-75, яка загрожувала військовим літакам коаліції», - нагадує Акс.
Удар ATACMS «успішно нейтралізував ціль», - написав у своїй дисертації майор Роджерс.
«Незважаючи на те, що її доктрина була відносно новою і неперевіреною, система виявилася точною і смертоносною з безпрецедентними результатами», - додав він.
Сьогодні українські війська використовують широкий спектр боєприпасів для придушення ворожих засобів ППО. До них належать ракети М30/31 з радіусом дії до 65 кілометрів, що випускаються тими ж гусеничними М270 і колісними пусковими установками HIMARS, які здатні запускати ATACMS.
Також в арсеналі України є озброєні бомбами FPV-безпілотники і винищувачі Су-27 і МіГ-29, з яких українські військові запускають ракети AGM-88 американського виробництва з радіолокаційною головкою самонаведення. А для найглибших ударів з метою придушення ворожої ППО, таких як удари по батареях С-400 в Криму, українці застосовують модифіковані протикорабельні ракети «Нептун».
«З оперативної точки зору, M39 як зброя для придушення ППО ворога займає проміжне місце між малими безпілотниками і протикорабельними ракетами. Удар безпілотника залишається неглибоким, опортуністичним і мінімально руйнівним, тоді як удар «Нептуна» глибший, ретельно спланований і дуже руйнівний. М39, випущені зі 160 кілометрів, можуть поставити під загрозу частину російської мережі протиповітряної оборони, яка знаходиться глибоко за лінією фронту, але не настільки далеко, щоб для її придушення потрібна була спеціальна операція стратегічного рівня», - пояснює Акс.
У цьому сенсі М39 ATACMS може перекривати можливості AGM-88, що запускається з повітря. Різниця, звичайно, полягає в тому, що придушення ППО ворога за допомогою ракети ATACMS безпечніше для стрільця, ніж у випадку повітряної операції. Росіяни збили десятки з близько 80 довоєнних Су-27 і МіГ-29 українських ВПС, але не знищили жодного з близько 60 M270 і HIMARS. Тож застосування ATACMS в боротьбі з ворожою протиповітряною обороною дує певний рівень гнучкості і безпеки.