Коли Міністерство оборони (та інші відповідальні відомства) заявляють про зростання обсягів виробництва дронів, артилерійських снарядів і бронемашин на сотні відсотків, це тішить, але чи достатньо цього для перемоги?.. Очевидно, що поодинокі випадки демонстрації наших можливостей, психологічний тиск на противника не можуть замінити системних і масових безпілотних бомбардувань військових об'єктів, підприємств військово-промислового комплексу, горезвісних "центрів ухвалення рішень", пише у своєму матеріалі для ZN.UA "Подолання хаосу" офіцер ЗСУ, спеціаліст з аеророзвідки Юрій Касьянов.
Він наголошує, що Україна, яка десятий рік веде війну, дотепер немає Міністерства оборонної промисловості. Сьогодні його функції почасти виконують Міністерство оборони, Генштаб, усі силові відомства й навіть управління родів військ, Мінстратегпром, Мінцифри, Держспецзв’язок і хтось там ще…
"У ситуації, що склалася, створення повноцінного Міністерства оборонної промисловості на чолі з людьми, які знають, що і як робити, під керівництвом енергійного драйвера, здатного долати адміністративні бар’єри, було б найкращим рішенням для адміністрування галузевих оборонних об’єднань, - пояснює Касьянов. - Проте таке рішення є прерогативою Верховного головнокомандувача та його відповідальністю".
Об’єднання підприємств оборонної промисловості, зайнятих розробкою та виготовленням дронів, за відсутності Міністерства оборонної промисловості з відповідним департаментом може очолити галузеве управління (комітет/агентство) з безпілотних технологій, продовжує автор.
Такому комітету доведеться стикнутися із саботажем і протидією з боку багатьох містечкових "керівників над безпілотниками", адже нині кожне силове відомство, управління й навіть роди військ мають право замовляти "під себе" номенклатуру безпілотників у "своїх" виробників. За словами Касьянова, тут пасуться й підгодовуються десятки, якщо не сотні кабінетних "фахівців" і паперових "учених", які створюють у системі закупівель контрольований ними хаос.
"Водночас усі основні типи безпілотників, що їх замовляють силовики з різних відомств, подібні один до одного за функціоналом, комплектацією й навіть зовнішнім виглядом, але можуть у рази відрізнятися за закупівельною ціною та вартістю експлуатації", - наголошує військовий.
За його словами, саме існування "зоопарку" безпілотників призводить до розпилення бюджетних коштів, зростання фінансових витрат на розробку та виготовлення, збільшення часу на навчання та перенавчання експлуатантів, зростання витрат на закупівлю комплектуючих, на управління (менеджмент) усіма компаніями, що розробляють і виробляють БПЛА.
"Передусім позавідомчий і надвідомчий комітет із дронів має покінчити з хаосом і зайнятися впровадженням лінійки стандартизованих масових дронів, що підходять для будь-якого силового відомства, - наголошує експерт. - Це не означає, що мають замовляти та виробляти лише ці масові дрони; це означає, що левова частка єдиного бюджету в межах консолідованої закупівлі для всіх силових відомств має припадати на стандартизовані моделі".
Разом із усіма зацікавленими інстанціями, передусім експлуатантами дронів і розробниками, комітет має створити й опублікувати (для вузького кола осіб) технічні умови (ТУ) для таких семи (або шести, або восьми — як вирішить Комітет) типів безпілотників.
Касьянов наголошує, що не розробники мають створювати «який завгодно дрон — ми таким його бачимо», а потім складати та затверджувати під свій витвір ТУ й проводити випробування, щоб підтвердити вигадані собою ж вимоги, як роблять нині. Це має розробляти, прописувати, нав’язувати виробникам комітет, стандартизуючи в такий спосіб лінійку найзатребуваніших дронів.
Більше матеріалів Юрія Касьянова читайте за посиланням.