Відео з фронту дуже зернисте і тривожне. Український солдат із 73-го Морського центру спеціальних операцій продирається через окоп, вочевидь, на південній ділянці фронту, неодноразово розстрілюючи російських солдатів в упор. Курява додає відчуття хаосу, паніки і жорстокості початку контрнаступу.
Ніхто й не чекав, що операція буде легкою. І такі тяжкі бої, як на відео українських спецпризначенців, були неминучі. Але успіх українського наступу все ще залежить від того, чи зможе Україна здивувати і перехитрити сили Москви. І зробити це потрібно не в жорстокому ближньому бою, а на більш широкому стратегічному рівні.
Про це пише CNN, додаючи, що, ймовірно, саме тому перша фаза української операції поступова і повільна. Місяцями сили України методично намагалися підірвати готовність російської оборони. Вибухи на паливних складах, у штабах і на залізничних лініях мали на меті послабити здатність Росії протистояти і адаптуватися до перших великих штурмів.
Ця кропітка робота триває, і в неділю в окупованому селі Рикове Херсонської області пролунав вибух, який зрівняв з землею російський склад боєприпасів. Аналітики, які вивчають відкритіх джерела, зазначають, що величезна потужність вибуху говорить про значні вторинні детонації. Вони також зазначили, що атака була здійснена більш ніж за 100 кілометрів вглиб ворожої території. Це свідчить або про гострий брак усвідомлення російськими військовими нових небезпек, з якими вони стикаються від ракет більшої дальності, наданих НАТО, або про нездатність адаптуватися і змінити свою присутність відповідно до них. Рикове розташоване недалеко від Криму, залізничні шляхи забезпечення якого вже, ймовірно, порушені внаслідок нещодавніх точних атак з боку України.
Жоден з завданих досі ударів не можна назвати смертельним, але повільне накопичення пошкоджень зменшує можливості Росії і, зрештою, може призвести до тріщин в оборонній мережі її військ. В останні тижні російські сили почали реагувати на просування України, даючи тим самим підказки про їхню готовність, проблеми і пріоритети. Західні союзники, ймовірно, надають Києву чітку інформацію про те, як Москва перегруповується.
CNN пише, що Україна поки не обрала якийсь конкретний варіант наступу. Пріоритетом залишається просування вздовж всього південного фронту, де пролягає так званий сухопутний коридор між Кримом, Донбасом і Росією. Більшість спостерігачів сходяться на думці, що єдиною метою контрнаступу залишається руйнування цього сухопутного сполучення. Ізольований від Донбасу Кримський півострів набагато важче забезпечувати і захищати. Це поставило б Владіміра Путіна перед тяжким вибором: наражати свої сили в Криму на тривале протистояння або скоротити втрати і відвести їх назад.
«Мало хто з аналітиків вважає, що він обере другий варіант, а отже, ми можемо зіткнутися з тривалою облогою півострова протягом зимових місяців, коли Київ відкине Москву до кордонів 2014-15 років. Можливо, це буде символічна поразка для Москви (і безсумнівна перемога для Києва) - бачити, як останні 16 місяців кровопролиття і втрат Росії закінчаться без жодного стратегічного виграшу», - йдеться в статті.
Питання липня полягає в тому, як цього добитися. Україна багато говорить про свої успіхи в районі Великих Новосілок. Тут нещодавнє визволення Благодатного ставить 68-у бригаду в небезпечну близькість до окупованої Волновахи і залізничних колій, які ведуть до критично важливого окупованого Маріуполя.
Більшість сіл, про визволення яких Україна заявила публічно, лежать на цьому напрямку. Це частина дорогого і болісного прориву до російських позицій, які, за словами операторів безпілотників, з якими журналісти CNN зустрілися наприкінці квітня, були готові до атаки. Український прогрес також відзначається далеко на заході Запорізької області, поблизу Оріхова. Бої також були виснажливими: повідомлялося про українські втрати в районі Малої Токмачки, а зараз точаться інтенсивні бої біля П'ятихаток. Деякі проросійські блогери припускають, що для російських сил село вже втрачене.
«Цей кут наступу - в напрямку окупованого міста Мелітополь - видається найбільш вірогідним і вигідним для України. Попри те, що ця частина фронту добре укріплена і обороняється, вона знаходиться ближче до Запоріжжя і до українських джерел забезпечення, що дає українським військам корисний підхід до Криму. Але для того, щоб досягти значного прогресу, їм потрібен хоча б частковий крах російських військ десь уздовж цієї складної мережі окопів», - пише CNN.
Видання застерігає, що російська оборона багатошарова. І перші окопи, через які проб’ється Україна, не будуть останніми. Але в якийсь момент російські бліндажі в стилі Першої світової війни і мінні поля можуть здатися. Тоді до Азовського моря можна буде легко дістатися через рівнинну територію.
Головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний, можливо, ще не знає, куди він кине основну частину своїх нещодавно навчених і озброєних сил. За деякими оцінками, лише чверть нових українських підрозділів, які були підготовлені в країнах НАТО, зараз беруть участь у бойових діях. Можливо, він вичікує, щоб подивитись, де спочатку погіршиться ситуація з боєприпасами і поповненням, або де Росія не захоче витрачати додаткові резерви.
«Очікування не обходиться без політичної ціни. Києву необхідно закріпити зміни на фронті, щоб виправдати величезні інвестиції в свої Збройні сили з боку НАТО. Слід чітко усвідомлювати, що вибори в кількох країнах протягом наступних двох років можуть змінити апетит Заходу до фінансування оборони України, незалежно від того, наскільки непохитними будуть публічні зобов'язання Заходу. Існує ризик, що взимку фоновий шум мирних переговорів вийде на перший план, і Україна опиниться в глухому куті кордонів, які будуть встановлені до листопада», - застерігає CNN.
У Росії є лише один варіант - вистояти і сподіватися, що ця зима закріпить виживання її нинішньої окупації. Україна має перед собою багато варіантів, а також значний запас ресурсів, щоб скористатися можливостями, попри те, що годинник вже цокає досить голосно.