Озброєна арсеналом вартістю понад 30 мільярдів доларів, який передали союзники, Україна готується до контрнаступу, який може підштовхнути Росію до рішення закінчити війну. Або ж може стати очевидним, що жодна зі сторін не має достатньої вогневої потужності для того, щоб мати перевагу.
Українська армія з грудня отримала стільки військової техніки, скільки жоден член НАТО за виключенням США не купує за цілий рік. За допомогою цієї зброї українські військові спробують штурмувати укріплені російські позиції і повернути окуповану територію. Питання в тому, чи цього буде достатньо, - пише Bloomberg.
Драматичний прорив, подібний до наступальної операції в Харківській області минулого року, міг би допомогти якнайшвидше покласти край вторгненню, яке порушило роботу енергетичних і зернових ринків, підживлюючи кризу вартості життя в усьому світі. Проте цього разу критично важливий елемент несподіванки буде важко досягнути. Російська армія має чисельну перевагу і вона краще підготувалася. Щоб досягти успіху, Україні потрібно буде провести складну операцію об’єднаних військ без переваги в повітрі. А для такого мало армій у світі мають необхідну підготовку.
Це означає, що потрібно скоординувати дії піхоти, бронетехніки, бойових інженерів і протиповітряної оборони, щоб максимізувати ефект від понад 200 танків, 300 бойових машин піхоти та іншого озброєння, яке Україна отримала з грудня. Українське командування применшує очікування і неодноразово закликало надати більше озброєння, включаючи засоби протиповітряної оборони і ракети дальнього радіусу дії.
«Жодна армія ніколи не вважає, що вона достатньо добре оснащена, щоб робити те, що від неї вимагається. Така природа військових», - сказав колишній полковник морської піхоти США Марк Кансіан, який зараз консультує Центр стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.
У промові на Червоній площі з нагоди Дня перемоги Владімір Путін знову пообіцяв виграти «справжню війну», яку, як він неправдиво заявив, Захід веде проти Росії. Хоча його вторгнення пішло не за планом, а зимовий наступ не дав бажаних результатів, він все ще обіцяє перемогу.
«Для України те, що станеться далі, залежатиме від факторів, які виходять далеко за рамки питання техніки. Ці фактори включають підготовку, розвідку і те, чи зможе вона продовжувати блокувати переважаючі військово-повітряні сили Росії, кажуть військові аналітики. Якщо Україна зможе досягти лише не значних успіхів, подібних до тих, яких російські війська домоглися навколо міста Бахмут на сході Донбасу, це може призвести до чергового зимового тупика і посилення тиску на Київ, щоб він відмовився від повернення захоплених територій в рамках угоди про припинення вогню», - пише Bloomberg.
Принаймні публічно, союзники України роблять ставку на прорив. Командувач Сухопутних військ України генерал-полковник Олександр Сирський повідомив у четвер у своєму Telegram-каналі, що російські підрозділи відступили на 2 км в районах поблизу Бахмута. Цей відступ фактично перекреслив тижні поступових успіхів найманців «Вагнера», досягнутих великою ціною.
«Я впевнений, що українці досягнуть успіху у відвоюванні більшої частини своєї території», - заявив минулого тижня Держсекретар США Ентоні Блінкен.
«Операції об'єднаних сил - це Формула-1 військових операцій», - сказав Франц-Штефан Гаді, старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні.
Сучасна концепція таких операцій виникла під час Першої світової війни, коли командири використовували комбінації повзучих артилерійських загороджень, повітряної підтримки, танків і піхоти, щоб вийти з глухого кута окопної війни. Пізніше цей підхід був удосконалений під час Другої світової війни. А в розпал Холодної війни військові НАТО регулярно проводили масштабні навчання із застосуванням загальновійськових підрозділів. Однак це ноу-хау атрофувалося після зникнення радянської загрози, що стало очевидним під час невдалого нападу Москви на Київ на початку війни.
США, ймовірно, залишається єдиною західною силою, яка наразі оснащена і підготовлена для проведення загальновійськових операцій такого масштабу, який буде потрібен Україні, - сказав Гаді. Вашингтон надає українським військам як тренування, так і технології.
Тому менш помітним елементом, який може виявитися дуже цінним, стало те, що Пентагон описує як «обладнання для інтеграції західних пускових установок, ракет і радарів протиповітряної оборони з українськими системами протиповітряної оборони». Німеччина передала подібну систему.
«Хоча точна модель системи не називається, вона, ймовірно, буде набагато досконалішою, ніж українська версія радянських часів, що дозволить Україні підключити датчики і системи протиповітряної оборони, які вона отримує зі США і Європи, швидше визначати цілі і більш ефективно використовувати запаси ракет «земля-повітря», яких стає все менше», - пише Bloomberg.
Це також може допомогти застарілим бойовим літакам України захистити наземні війська від набагато більших і досконаліших ВПС Росії, які можуть здійснювати атаки з недосяжних для української протиповітряної оборони територій. Це важливо, тому що, відіграючи відносно невелику роль протягом більшої частини війни, російські літаки «починають випробовувати нову зброю і збільшують кількість операцій, в той час як українська протиповітряна оборона починає відчувати проблеми», - сказав колишній посадовець Міністерства оборони Австрії Густав Грессель, а нині старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин.
В Україні та за її межами звучать занепокоєння тим, що життєво важливі системи протиповітряної оборони - зокрема, зенітно-ракетні комплекси середньої дальності радянських часів «Бук», необхідні для захисту сухопутних військ, - вичерпують свої запаси ракет. Українські лідери також закликають надати Україні сучасні літаки і ракети класу «земля-земля» великої дальності ATACMS, які Вашингтон поки що не бажає постачати.
Також без відповіді залишається питання, чи достатньо у росіян військ, щоб утримувати укріплення, які вони збудували на окупованому півдні України взимку. Якщо ні, то їм доведеться вгадувати, де українці атакуватимуть, що дасть Києву можливість застати їх зненацька і обійти з флангу.
Якщо це вдасться, українським військам доведеться важко прориватися, як це було минулого року, коли вони намагалися пробити багатошарову оборону в Херсоні. Лише запеклий бій і знищені лінії забезпечення через Дніпро змусили Росію врешті-решт відступити.
Якщо Україні вдасться прорвати лінію фронту, кількість військ і техніки може стати критичною, оскільки для прориву знадобляться резерви. За словами Гресселя, поставки зброї Україні виснажили запаси багатьох європейських армій. Європейські уряди пообіцяли виробляти більше боєприпасів, але чи вдасться це зробити вчасно, щоб задовольнити ненажерливі потреби високоінтенсивної артилерійської війни, залишається питанням.
«Існує різниця в розмірах між українськими і європейськими Збройними силами. Обсяги, які є дійсно великими для більшості європейських армій, насправді дуже малі для армії України», - сказав австрійський експерт.