Президент Джо Байден схвалив постачання Україні касетних боєприпасів, про вилучення яких із запасів американського Міноборони мають повідомити в п’ятницю, 7 липня. Про це пише видання The Washington Post.
Вказано, що цей крок передбачає обхід законодавства США, яке забороняє виробництво, використання та передачу касетних боєприпасів з інтенсивністю відмов понад 1% (нерозрива суббоєприпасів). Відповідні рішення ухвалили на тлі занепокоєння з приводу затримки контрнаступу Києва проти російських військ і скорочення західних запасів звичайної артилерії.
Рішення про касетні боєприпаси ухвалили після кількох місяців внутрішніх дебатів щодо того, чи постачати спірні боєприпаси, які заборонені більшістю країн світу. Касетна зброя вибухає в повітрі над ціллю, випускаючи від десятків до сотень менших суббоєприпасів на великій території.
Основні боєприпаси, які розглядають для передачі, – це артилерійські снаряди M864. Вперше їх виготовили у 1987 році. Ними стріляють із гаубиць калібром 155 мм, які США та інші країни вже надали Україні для боротьби проти РФ.
У своїй останній загальнодоступній оцінці, проведеній понад 20 років тому, Пентагон вирішив, що цей артилерійський снаряд має «несправність» у 6%. Тобто принаймні чотири із 72 суббоєприпасів, які несе кожен снаряд, залишаться нерозірваними по всій території у приблизно 22 500 квадратних метрів (близько 4½ футбольних полів).
«Нам відомі звіти кількадесятилітньої давнини, які вказують на те, що певні 155-мм DPICM мають вищі показники псування», — сказав представник оборони, один із семи чиновників Пентагону, Білого дому та військових, які на умовах анонімності обговорювали це делікатне рішення.
Зараз, як пише WP, Пентагон заявляє, що має нові оцінки, засновані на тестуванні 2020 року, з показником відмов не вище 2,35%. Хоча це перевищує обмеження в 1%, офіційні особи «ретельно відбирають» боєприпаси з рівнем втрати 2,35% або нижче для передачі в Україну, заявив речник Пентагону бригадний генерал Патрік Райдер.
Представник оборонного відомства сказав, що деталі нових оцінок «не підлягають оприлюдненню», включаючи подробиці, як, коли та де проводилися випробування, а також чи включали вони реальні вправи з вогню чи віртуальне моделювання. У військових інструкціях сказано, що з цієї зброї не можна стріляти під час тренувань, оскільки вона є частиною військових запасів.
У виданні зазначили, що немає положення про відмову від обмеження в 1%, який Конгрес встановив щодо ставок для використання касетних боєприпасів, записаних у асигнування Міністерства оборони за останні сім років. За словами офіційного представника Білого дому, Байден обійде цей момент, і Конгрес вилучить боєприпаси з існуючих оборонних запасів. Це буде зроблено згідно з не частим використовуваним положенням Закону про іноземну допомогу, яке дозволяє президенту надавати допомогу, незалежно від асигнувань чи обмежень на експорт зброї, якщо він вирішить, що це в життєво важливих інтересах національної безпеки США.
Вказано, що у звіті Дослідницької служби Конгресу для законодавців за 2022 рік йдеться про «значні розбіжності в оцінках частоти відмов» касетної зброї в арсеналі США. При чому деякі виробники заявляли про 2-5%, тоді як спеціалісти з розмінування повідомили про показники від 10 до 30%.
Експерти з питань нерозповсюдження сказали, що оцінка Пентагону 2,35% непрацездатності, швидше за все, стосується старіння снарядів з оновленими запалами, розробленими для покращення їхньої здатності до самознищення. Однак це неможливо дізнатися без доступу до даних випробувань.
Прихильники, які застерігали від використання касетних боєприпасів, кажуть, що заявлені нижчі показники псування є результатом випробувань в ідеалізованих і нереалістичних умовах, які не враховують реальні сценарії. В інструкціях армійської артилерії сказано, що навіть власна швидкість ураження армії може збільшуватися залежно від кута удару та типу місцевості, на яку вони падають.
Як повідомляло CNN минулого тижня, адміністрація американського президента розглядала можливість передачі Україні касетних боєприпасів. Водночас голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявляв, що рішення щодо ATACMS чи касетних боєприпасів для України ще немає.
Росія неодноразово застосовувала касетні боєприпаси на полі бою. Лише за перші шість місяців війни в Україні збройні сили РФ використали щонайменше два нові типи касетних боєприпасів та кількасот разів застосували їх проти цивільного населення.
У 2014 році Human Rights Watch звинуватила Україну у використанні касетних боєприпасів. Тоді українська влада підтримала прозоре розслідування, адже заявляла, що не вдавалась до застосування заборонених видів боєприпасів.