Рішення президента Джо Байдена надіслати касетні боєприпаси в Україну викликало палкий опір з боку близьких союзників США, правозахисних організацій, а також нинішніх і колишніх політиків, які ставлять під сумнів моральність розгортання зброї, забороненої більш ніж у 100 країнах світу. Більш широке використання касетних бомб може призвести до збільшення кількості жертв як серед бойовиків, так і серед цивільного населення. Ненадання Україні зброї, необхідної їй для перемоги, було б ще гіршим, йдеться у редакційній колонці Bloomberg.
На зустрічі 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі президент України Володимир Зеленський подякував Байдену за відправку боєприпасів, оскільки контрнаступ України проти Росії наштовхується на жорсткий опір. Українські військові стверджують, що касетні боєприпаси, які можуть розкидати десятки осколково-фугасних снарядів на великій площі, є ключем до звільнення зайнятих росіянами позицій і подолання переваги Росії в живій силі і бронетехніці. Боєприпаси також дозволять Україні зберегти свої запаси артилерійських снарядів, що зменшуються, і обмежити подальше скорочення американських запасів.
Варто зазначити, що США не вперше використовують ці боєприпаси в конфлікті. Українські військові ефективно використовували касетні бомби радянських часів для відбиття російських атак у перші дні війни. Російський президент Владімір Путін, тим часом, застосовував касетні бомби без розбору, в тому числі і в цивільних районах, в результаті чого загинули сотні людей.
Критики рішення Байдена кажуть, що воно суперечить міжнародному консенсусу проти використання касетних бомб, а боєприпаси, що не розірвалися, можуть продовжувати вбивати і калічити десятиліттями. Усі, окрім восьми, з 31 члена НАТО заборонили виробництво, використання і передачу такої зброї відповідно до конвенції Організації Об'єднаних Націй від 2008 року. США, які не приєдналися до договору, зберігають запаси таких бомб, але рідко застосовують їх після вторгнення до Іраку в 2003 році. Останніми днями деякі законодавці звинуватили Байдена в тому, що він «перейшов межу», відправивши боєприпаси в Україну, і закликали його змінити курс. Інші схвалили поправку до щорічного законопроекту про оборонну політику, щоб спробувати заблокувати його дії.
Байден повинен стояти твердо. Занепокоєння щодо довгострокових небезпек є обґрунтованим, але український уряд має вирішити, чи варті ризики для власного цивільного населення потенційних перемог на полі бою, які може забезпечити така зброя. Також сумнівно, що Зеленський припинить використовувати касетні боєприпаси, якщо США відмовляться від них. Замість цього він, швидше за все, звернеться до іншого постачальника, наприклад, до Туреччини, чиї бомби мають набагато вищий «коефіцієнт невлучень», ніж у Пентагону, а отже, ще більш смертоносні для цивільного населення.
Хоча Україна зобов'язалася не бомбити цілеспрямовано російську територію, перспектива жертв серед росіян практично неминуча. Проте ризик для цивільного населення з обох сторін бліднніє у порівнянні зі звірствами, скоєними путінськими військами з початку війни – не кажучи вже про шкоду, яку Росія, ймовірно, завдасть по мірі затягування конфлікту. Відмова від зброї може заспокоїти совість деяких західних політиків та активістів. Але, сповільнюючи просування України і підбадьорюючи Росію, це призведе до більшого кровопролиття, а не до меншого.
Захід повинен підтвердити свою прихильність до допомоги Україні у відбитті путінського вторгнення – і чітко заявити, що кров невинних жертв на руках Путіна.
Нагадаємо, 7 липня США офіційно оголосили про надання нового пакету військової допомоги Україні на суму 800 мільйонів доларів, до якого увійшли зокрема удосконалені звичайні боєприпаси подвійного призначення (DPICM), або касетні боєприпаси.