Спікер Палати представників Кевін МакКарті може думати, що офіційний запуск процедури імпічменту президента Джо Байдена нікому не нашкодить. Закинувши приманку для правого крила Республіканської партії, йому буде легше утримати свою посаду і забезпечити голоси, необхідні для того, щоб уникнути закриття уряду наприкінці цього місяця.
«Якщо навіть Палата представників проголосує за імпічмент президента, МакКарті добре розуміє, що контрольований демократами Сенат ніколи не набере дві третини голосів, необхідних для усунення Байдена з посади. Але розслідування, про яке МакКарті оголосив цього тижня, має свою ціну», - пише Washington Post в редакційній статті.
Видання пояснює, що спікер нижньої палати Конгресу таким чином допомагає створити нову норму відплати «око за око», згідно з якою кожен президент США зможе зіштовхнутися з імпічментом, якщо політичні опоненти візьмуть контроль над Палатою представників. Роблячи це, МакКарті знецінює життєво важливий конституційний захисний механізм, який має бути зарезервований для серйозних зловживань владою, і марнує дорогоцінний час конгресменів.
Washington Post визнає, що демократи теж не безгрішні. Дехто з крайніх лівих намагався оголосити імпічмент президенту Джорджу Бушу-молодшому на необґрунтованих підставах. Деякі демократи також хотіли оголосити імпічмент президенту Дональду Трампу практично з першого дня його перебування на посаді. Однак тогочасний спікер Ненсі Пелосі стримувала їх, поки у 2019 році не з'явилися переконливі докази того, що Трамп намагався натиснути на президента України Володимира Зеленського, затримуючи життєво важливу військову допомогу. Так американський лідер хотів змусити український уряд оголосити про розслідування проти сім'ї Байденів. Підбурювання Трампа до заколоту 6 січня також явно перевищило поріг для імпічменту і засудження.
Наразі не з'явилося жодних доказів того, що президент Байден вчинив щось подібне до тяжкого злочину або проступку, гідного усунення з посади. Існує достатньо доказів того, що його син Гантер наживався на їхньому спільному прізвищі і що Байден, будучи віце-президентом, відвідував вечері з клієнтами свого сина, поводячись не розсудливо. Також стало зрозуміло, що президент Байден знав більше про ділові операції свого сина, ніж стверджував раніше. Але немає жодного доказу, який би прямо пов'язував Джо Байдена з вчинками Гантера Байдена, які можуть бути правопорошенням.
«МакКарті стверджує, що республіканці просто здійснюють нагляд і що розслідування в рамках імпічменту необхідне для з'ясування всіх фактів, в тому числі і для пошуку таких доказів, якщо вони існують. Але немає нічого такого, до чого не змогли б отримати доступ комітети Палати представників з питань правосуддя, нагляду та податкового законодавства в рамках їхніх поточних розслідувань. Натомість це виглядає як спроба замутити воду в той час, коли проти Трампа висунуті кримінальні звинувачення у Флориді, Нью-Йорку, Джорджії та окрузі Колумбія», - пише видання.
Однією з потенційних статей імпічменту, на яку послався МакКарті, стало перешкоджання правосуддю. Йдеться про те, що Байден втрутився в розслідування Міністерства юстиції проти його сина, щоб запобігти висуненню йому більш серйозних звинувачень. Але це припущення перекреслюється тим фактом, що нинішній президент США залишив на посаді прокурора штату Делавер людину, яку на цю посаду призначив його попередник. Хоч цей прокурор і повідомив суду, що планує висунути звинувачення проти Гантера Байдена до кінця місяця. Окремо агент ФБР, який наглядає за розслідуванням справи проти сина президента, заперечує твердження інформатора про те, що прокурору перешкоджає Міністерство юстиції.
«Один з можливих сценаріїв полягає в тому, що справа про імпічмент ніколи не дійде до голосування в Палаті представників. Він не пішов на користь ні демократам у 2020 році, ні республіканцям у 1998 році, коли нижня палата Конгресу під контролем Республіканської партії оголосила імпічмент Біллу Клінтону», - нагадує Washington Post.
Тим часом, у Конгресу є багато важливих питань, які необхідно вирішити і від яких це розслідування може відволікти увагу. Проте МакКарті перебуває в хиткому становищі, маючи лише незначну більшість з 222 республіканських місць, що означає, що праві маргінали можуть мати надзвичайну владу над спікером.
«Ми підемо туди, куди нас приведуть докази», - заявив МакКарті у вівторок.
Досі він не говорив нічого подібного. Заради короткострокової вигоди спікер благословив процес, який може перерости в кризу для його посади і відволікти увагу країни. Якщо зараз він не шукає шляхів відступу, то варто було б.