Цього року Україна офіційно перенесла державне свято Різдва Христового з 7 січня на 25 грудня. Тож тепер українці будуть його відзначати разом з усім західним світом, а не з Російською православною церквою. Однак, причин для святкового настрою небагато. Довгоочікуваний і вкрай необхідний пакет допомоги від Конгресу США не надійде до нового Різдва, і американські законодавці навряд чи встигнуть ухвалити необхідні рішення до старого.
Протягом усієї осені проукраїнські конгресмени з обох партій, які формують потужну більшість у Палаті представників і Сенаті, прогнозували, що врешті-решт Конгрес ухвалить рішення про надання більшої військової допомоги. А важливі питання, які мають широку двопартійну підтримку, врешті-решт будуть проголосовані.
«Багато хто очікував ухвалення закону наприкінці року, коли великі пакети видатків часто ухвалюються швидко без прискіпливого контролю їхнього змісту, після чого конгресмени можуть роз'їхатися по домівках на Різдво. Але спікер Палати представнинків Майк Джонсон балотувався на свою посаду з планом «подбати, щоб Сенат не зміг завалити Палату представників різдвяним омнібусом». Поки що це означає відкладення основних законодавчих дебатів до початку 2024 року», - пише The Economist.
Джонсон вважає, що ухвалення важливих законопроектів без часу на серйозні дебати - це неоптимальною. Але республіканці в Палаті представників, які загрузли у вічних чварах і не здатні ефективно керувати з незначною більшістю, змарнували свої робочі дні.
Ще 20 жовтня президент Джо Байден запросив 106 мільярдів доларів на фінансування оборони України, допомогу Ізраїлю у війні проти ХАМАСу та "протидію зловмисному впливу» в Індо-Тихоокеанському регіоні. Пакет також включав 13,6 мільярдів доларів на фінансування безпеки кордонів, але республіканці вимагали змін у політиці для подолання кризи на південній межі США. Митна і прикордонна служба Америки повідомила про 240988 випадків перетину мігрантами південно-західного кордону протягом місяця, коли Байден подав свій запит, хоча роком раніше їх було 185527.
Палата представників пішла на канікули 14 грудня, але Сенат залишився у Вашингтоні і продовжив переговори. Джеймс Ленкфорд, Кріс Мерфі і Кірстен Сінема - сенатор-республіканець, демократ і незалежний сенатор відповідно - працюють з Білим домом над пошуком компромісу. Учасники переговорів наполягають на тому, що переговори просуваються. Проте лише 61 сенатор з'явився на голосування 18 грудня, що стало чітким свідченням того, що Сенат не зможе ухвалити закон до Різдва.
«Це не втішає українців, які майже два роки боролися і вмирали, щоб зберегти свою незалежність. ЄС не зміг схвалити пакет допомоги Україні на 54 мільярди доларів того ж дня, коли Палата представників залишила Вашингтон. І це сталося завдяки європейській функціонально пропутінській блокуючій меншості в ЄС (інакше відомій як Віктор Орбан). Це напряму впливає на поле бою», - пише видання.
Україна, яка влітку випускала майже 250 тисяч великокаліберних артилерійських снарядів на місяць, незабаром зможе випускати лише близько третини від цієї кількості. Росія, яка поставилася до оборонної індустріалізації серйозніше, ніж Захід, а також спирається на підтримку країн-парій, таких як Іран і Північна Корея, відчує, як її перевага зростатиме.
Перш ніж законодавці зможуть зайнятися нагальними потребами України, вони намагаються вирішити внутрішньополітичну проблему, яка десятиліттями дратує американських політиків. Лідер більшості в Сенаті Чак Шумер 19 грудня відзначив прогрес, але визнав, що прикордонна політика залишається «однією з найскладніших речей, які ми розглядали за останній час». Мітч Макконнелл, лідер республіканської меншості, сказав, що «правильне виконання цієї угоди і підготовка законодавчого тексту потребують певного часу».
Сенат і Білий дім не опублікували план переговорів або базові рамки компромісу. Але, як повідомляється, вони обговорюють необхідність збільшення кількості обов'язкових затримань, ускладнення процедури отримання притулку, надання федеральному уряду більших повноважень щодо висилки мігрантів, а також обмеження повноважень президента дозволяти великим групам людей в'їжджати або тимчасово перебувати на території США. Білий дім усвідомлює, що криза стала його політичною відповідальністю, але запропоновані зміни в політиці не дуже подобаються прогресивним активістам і багатьом іспаномовним законодавцям.
Дехто навіть натякає, що сучасна Демократична партія може вчинити найстрашніший гріх: зробити те, що зробив би Дональд Трамп. Сенатор від Каліфорнії Алекс Падія попередив, що «політика епохи Трампа» лише погіршить кризу. Не допоможе і те, що такі зміни будуть поєднуватися з більшим фінансуванням Ізраїлю, яке лівий фланг партії все більше критикує, оскільки війна в Секторі Гази затягується і кількість вбитих палестинців зростає.
Тим часом, багато республіканців у Палаті представників мають нереалістичні очікування щодо того, якої політичної перемоги вони можуть досягти, маючи лише вузьку більшість в одній палаті Конгресу. Джонсон - один з найконсервативніших членів Палати представників, він втратив підтримку свого племені, запобігши закриттю уряду, а потім ухваливши Закон про національну оборону, уникнувши суперечок з соціальних питань. Відставка його попередника і вигнання іншого республіканця ще більше ускладнили його роботу, ще більше зменшивши його більшість.
Джонсон раніше заявляв, що не прийме нічого, окрім Закону про захист кордону 2023 року - жорсткого законопроекту, який містить такі отруйні пігулки, як відновлення будівництва прикордонної стіни. Але демократи в Сенаті не підтримають законопроєкт, який не підтримав жоден демократ у Палаті представників. Навіть якщо Сенат якимось чином це зробить, це не гарантує, що Джонсон зможе залучити найбільш непокірних членів своєї партії до прийняття законопроєкту, який пов'язує фінансування України з імміграційною політикою.
Хоча переговори були повільними і болісними, Сенат, схоже, сповнений рішучості ухвалити законопроєкт. Палата представників повертається 9 січня, і більшість її членів, ймовірно, приймуть документ, який може отримати двопартійну підтримку у верхній палаті. Питання полягає в тому, чи допустить Джонсон голосування, яке виражає волю більшості Палати представників, навіть якщо ця більшість не включає більше половини членів його фракції, як це було протягом багатьох місяців.
«Понад 10 тисяч американців працювали в Конгресі. Відносно небагато з них увійшли в історію. Випадковий спікер Джонсон може стати одним з них. Він послідовно голосував проти допомоги Україні до того, як обійняв свою нинішню посаду, але змінив свою позицію, коли став спікером, і красномовно говорив про необхідність зупинити імперіалістичні плани Путіна. Чи запам'ятається Джонсон як спікер, який знехтував волею більшості американців і покинув Україну, а також дозволив розгорітися прикордонній кризі, щоб задовольнити вимоги найбільш радикально налаштованих членів своєї партії?», - пише The Economist.
Або ж він залишиться в історії як законодавець, який впорався з ситуацією, незважаючи на короткострокову політичну ціну? У нього є довгі різдвяні канікули, щоб прийняти рішення.