У вівторок колишньому президентові Дональду Трампу було висунуто обвинувачення в спробах скасувати результати президентських виборів 2020 року. Кульмінацією цих спроб став напад прихильників президента на Капітолій.
Останнім часом проти Трампа висували численні обвинувачення в найрізноманітніших речах — від приховування секретних державних документів до сексуальних домагань і виплати грошей за мовчання, але всі вони тьмяніють перед обвинуваченням, пов’язаним із незаконною спробою залишитися при владі, тобто, по суті, вчинити антидемократичний державний переворот.
Обвинувальний висновок, що складається з чотирьох пунктів, викриває три різні злочинні схеми Трампа, який знову балотується в президенти: змову з метою обманути США, змову з метою завадити офіційному судовому розгляду та змову проти прав громадян США.
Мова цього судового документа чітка та зрозуміла, тож будь-хто може легко в ньому розібратися: «Попри поразку, підсудний був сповнений рішучості залишитися при владі. Для цього протягом більш як двох місяців від дня виборів 3 листопада 2020 року обвинувачуваний поширював неправду, буцімто на виборах відбувалося шахрайство, що визначило результат виборів, а він фактично переміг. Ці заяви були хибними, й підсудний знав, що вони хибні. Але відповідач однаково неодноразово й широко розповсюджував їх і робив усе, щоб його свідомо хибні твердження виглядали законними, створювали в країні напружену атмосферу недовіри та гніву й підривали довіру громадськості до проведення виборів».
В обвинувальному акті зазначено, що Трамп не міг помилятися щодо результатів виборів. Він умисно обирав брехню й не слухав навіть найбільш довірених радників, які неодноразово казали йому правду. «Насправді відповідачу неодноразово повідомляли про те, що його твердження є неправдивими», але «він умисно ігнорував правду», — йдеться у висновку.
Коли Трампу не вдалося змінити результати виборів, він намагався змусити віцепрезидента Майка Пенса заблокувати офіційне підтвердження перемоги Джо Байдена.
В обвинувальному висновку сказано, що незадовго до 6 січня 2020 року (тобто до спроби прихильників Трампа захопити Капітолій) колишній президент зателефонував Пенсу щонайменше чотири рази, зокрема на Різдво та Новий рік. На Різдво Пенс сказав Трампу, що «не має влади» скасувати вибори. На Новий рік він знову повідомив Трампу, що не може скасувати легітимних виборів. «Ви занадто чесні», — відповів на це Трамп.
Самі факти цього обвинувачення нікого вразити не можуть. Усі чули, як Трамп нескінченну кількість разів повторював, що вибори сфальсифіковано та що виграв він. Усі пам’ятають, як 6 січня нацьковані Трампом учасники заворушень скандували біля Капітолія «Повісити Майка Пенса» і звели перед будівлею шибеницю.
Нехтування верховенством права та демократії з боку Трампа — теж не новина. Після звільнення з посади президента він привселюдно пропонував скасувати Конституцію, щоб, не чекаючи нових виборів, негайно повернутися до Білого дому.
Проте факт, що президент США міг погрожувати основному принципу демократії, й надалі шокує та спричиняє побоювання того, що американський демократичний лад не такий стійкий, як здавалося до президентської каденції Трампа.
До Трампа американська демократія як найстарша демократія в світі здавалася багато в чому закостенілою й у своїй виборчій системі архаїчною, але сталою.
До 2020 року мирна передача змінюваної влади була основою політичної системи Америки й існувала з моменту заснування республіки. Для кінця XVIII століття ідея мирної зміни влади була більш ніж радикальною. Країнами в цей час управляли королі, царі й імператори. Їх вважали божими обранцями, вони або помирали власною смертю, або ж їх усували силоміць за допомогою кинджалів, табакерок і подушок. У новоутвореній республіці, що зреклася короля Великої Британії, законодавці встановили обмеження: президент міг залишатися при владі тільки чотири роки й термін його влади можна було подовжити лише з волі виборців.
Перший президент Америки Джордж Вашингтон створив прецедент двох термінів — він добровільно залишив посаду після другого терміну. (Пізніше це обмеження включили до Конституції 22-ю поправкою.) Другий президент Джон Адамс створив прецедент, відмовившись від влади після поразки на виборах. Відтоді кожен президент, якщо програвав корився рішенню виборців і йшов у відставку не опираючись.
Трамп став першим президентом США, який відмовився дотримуватися правил демократії.
Трампу, як нам відомо, не вдалося фальсифікувати результати виборів або силою залишитися при владі, але довіру до системи він, безперечно, підірвав. Нині троє з десяти американців без жодних доказів вірять, що вибори 2020 року якимось чином було вкрадено в Трампа.
Суд над колишнім президентом у справі про спробу державного перевороту, можливо, стане вирішальним у долі американської демократії.
Цікаво, що Трампа звинуватили в порушенні статті 241, яку від самого початку застосовували проти Ку-клукс-клану, що перешкоджав недавно звільненим рабам брати участь у виборах. Цю статтю використовують нині для судового переслідування тих, хто залякує виборців, знищує бюлетені та заважає офіційному підрахунку голосів.
Нещодавно за цією статтею федеральні прокурори виграли справу, пов’язану зі спробою дезінформувати учасників голосування на виборах 2016 року. На думку співробітника Брукінгського інституту Кінти Юречич, ця перемога може стати важливим прецедентом для справи Міністерства юстиції проти Трампа.
Цікаво, що в справі про дезінформацію на виборах 2016 року була замішана Росія. Такий собі Дуглас Маккі регулярно ретвітив акаунт, названий на честь Республіканської партії Теннессі, яким, утім, керувала російська фабрика тролів на чолі з Прігожиним. За допомогою соціальних мереж Маккі просував облудну кампанію зі зменшення явки на вибори чорношкірих виборців, які голосували за демократку Гіларі Клінтон. Метою цієї діяльності була перемога Трампа. У своїх твітах Маккі переконував людей «голосувати з дому» за допомогою текстових повідомлень або соціальних мереж, що є юридично недійсним методом.
Справу Трампа, пов’язану зі спробою скасувати та фальсифікувати вибори, розглядатиме федеральний суд у Вашингтоні. І це для Трампа — погані новини.
Присяжними на цьому суді будуть жителі Вашингтона, міста, де за нього на виборах проголосувало лише 5% виборців. Окрім того, справу доручили окружній судді США Тані С. Чуткан, призначеній Бараком Обамою 2014 року. Ми вже знаємо, якої вона думки про людей, котрі ввірвалися до Капітолія, щоб завадити зміні влади. Це була «шалена юрба, яка хоче скинути законно обраний уряд», — заявила вона недавно. Програш Трампа в цьому суді більш ніж імовірний.
(Важливо зазначити, що вибір судді не є результатом лихого наміру адміністрації Байдена чи Міністерства юстиції. За правилами суду, суддю обирають за допомогою своєрідної лотереї. Це правило існує для того, щоб прокурори не могли обирати суддів на власний розсуд.)
Можливий програш у суді змусить Трампа, який лідирує серед кандидатів від Республіканської партії, боротися за місце президента ще більш запекло. До президентських виборів залишилося 15 місяців. Вигравши на виборах і ставши президентом, Трамп зможе загальмувати судові розгляди, або (в разі програшу в суді) самого себе помилувати.
Тож доля американської демократії залежатиме від того, чи зможе повільна система правосуддя випередити виборчий процес.