Президент США Джо Байден “відкритий” до пропозиції генсека НАТО Єнса Столтенберга про те, що Україні не потрібно виконувати "План дій щодо членства" (ПДЧ) для приєднання до Альянсу. Про це повідомляє Politico.
За словами двох американських чиновників, Байден підтримав би скасування Плану дій щодо членства (ПДЧ) для вступу України. ПДЧ вимагає від країни-кандидата проведення відповідних військових і демократичних реформ згідно з “інструкціями” НАТО до того, як буде прийнято рішення про членство в Альянсі. Якщо скасувати цю вимогу, Україні все одно доведеться здійснити певні демократичні зміни, але члени Альянсу можуть у будь-який момент після цього одностайно прийняти Київ до свого “клубу”.
Цього тижня Байден обговорив таку ідею з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, який "негласно" висунув цю пропозицію, у Вашингтоні. Байден чітко дав зрозуміти, що він "відкритий" до такої ідеї, якщо союзники підтримають її, повідомив високопоставлений американський чиновник на умовах анонімності. Офіційне оголошення про скасування вимоги щодо ПДЧ, найімовірніше, буде зроблено на липневому саміті НАТО у Вільнюсі.
"Ми працюємо з нашими союзниками по НАТО над цим компромісним підходом, щоб визначити, чи зможемо ми досягти консенсусу. Ми прагнемо знайти спільну мову щодо формулювань, які підтримують відданість НАТО трансатлантичній інтеграції України", - сказав високопосадовець.
Для того, щоб ця ідея рухалася вперед, Альянс повинен погодитися з нею.
Цього тижня Столтенберг заявив в інтерв'ю USA Today, що не бачить "жодного сенсу" у проведенні саміту без чіткого "сигналу" про те, що Україна з часом стане членом НАТО.
Посол США в НАТО з 2009 по 2013 рік Іво Даалдер назвав ідею скасування ПДЧ "значним" кроком.
Водночас, як зазначає видання, процес може тривати роками.
Україна прагнула членства в НАТО у 2008 році. Але Росія відкрито виступала проти цієї ідеї, що змусило союзників, таких як Франція і Німеччина, нервувати з приводу чіткого окреслення кроків, які Україна і Грузія повинні зробити відповідно до ПДЧ для вступу до НАТО. Це стало б сигналом для Москви, що зрештою ці колишні радянські країни стануть частиною західного військового блоку, проти якого вона виступає.
Компромісне рішення Альянсу, закріплене в Декларації Бухарестського саміту НАТО, полягало в тому, що обом країнам не вказуватимуть, яким має бути їхній конкретний ПДЧ, але вони “колись” стануть членами Альянсу. Після цього Росія вторглася в Грузію. Рух України до членства було призупинено в 2010 році після того, як президентом України став Віктор Янукович, який не бачив необхідності в подальшій інтеграції з НАТО.
Один із радників українського уряду сказав, що питання ПДЧ стало "токсичним" для декого на східному фронті НАТО, хто виступає за швидке прийняття України до Альянсу через різні стандарти, що застосовуються до різних потенційних членів. Радник зазначив, що українська армія швидко модернізувалася до стандартів НАТО, в той час як деякі демократичні реформи відійшли на задній план через війну.
Новому члену НАТО Фінляндії, було дозволено приєднатися до Альянсу цього року без ПДЧ. Швеція, швидше за все, отримає такий самий статус, як і Фінляндія, але країна все ще чекає на схвалення заявки з боку Туреччини та Угорщини.
"Україна так само підготовлена з військової точки зору, як Фінляндія і Швеція", - сказав спеціальний представник США з питань України за часів адміністрації Дональда Трампа Курт Волкер.
Він також запропонував НАТО додати до своєї пропозиції "політичну частину", яка покаже, що Альянс "більш налаштований на майбутнє" і вірить, що Україна врешті-решт стане його частиною.
"Вони могли б підтвердити, що переглянуть шлях України під час саміту у Вашингтоні наступного року", - додав він.
На неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО 31 травня і 1 червня союзники перевірили, як вони ставляться один до одного щодо пропозиції про надання Україні ПДЧ, зазначив Даалдер. Дипломати також розглянули можливість наблизити Україну до Альянсу шляхом перетворення Комісії Україна-НАТО на Раду Україна-НАТО, що дозволило б Києву скликати офіційні зустрічі з членами Альянсу.
Президент України Володимир Зеленський сподівається, що під час саміту НАТО у Вільнюсі наступного місяця його країна отримає як гарантії безпеки, так і чіткий сигнал щодо швидкого шляху до членства в Альянсі. План Столтенберга, підтриманий Байденом, не відповідає цьому бажанню, але покращує шанси України на вступ після війни.
Ця пропозиція також є компромісом. Деякі країни Альянсу, особливо у Східній Європі, хочуть, щоб Україна стала членом НАТО якнайшвидше, навіть попри російські війська всередині країни і ракети РФ, які атакують цивільні об'єкти. Інші ж побоюються, що швидкий вступ України ще більше загострить напружені відносини з Росією, водночас приймаючи країну, яка страждає від корупції та інших антидемократичних проблем.
Крім того, стаття 5 НАТО зобов'язує союзників стати на захист члена Альянсу, який зазнав нападу. Прийняття України зараз фактично означає, що НАТО вступить у війну з Росією.
Даалдер вважає, що ідея Столтенберга план може спрацювати, тому що "це не запрошення до членства і не часові рамки", але "вона усуває перешкоду".
Вже цілком очевидно, що в липні на саміті НАТО у Вільнюсі Україна бажаного запрошення до членства в Альянсі не отримає. При цьому на перемогу України її партнери виділяють 10% від суми глобальних військових витрат. Чи не буде коштувати українське членство в НАТО менше? Безперечно буде, вважає Олексій Іжак і наводить цифри та аргументи у статті «Скільки коштує відкупитися від України?».