UA / RU
Підтримати ZN.ua

Хто гасить зірки

Суд поставив крапку в долі Кримської астрофізичної обсерваторії

Автор: Лідія Суржик

Київський окружний адміністративний суд, розглянувши позов профспілкової організації НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" про визнання недійсними розпорядження Кабміну та наказу МОН про реорганізацію КрАО шляхом її ліквідації як самостійної наукової установи та приєднання до Київського національного університету ім. Т.Шев­ченка, виніс рішення на користь влади. Втім, чи можна було сподіватися на інший результат справи, якщо за цим стоять інтереси, віддалені від
зірок на мільйони світлових років, а точніше, приземлені?

Про реорганізацію НДІ "КрАО" писали багато ЗМІ, зок­рема наш тижневик (№3, 2013 р.). Відтоді відбулася низка подій - протестні виступи співробітників обсерваторії, позов до суду, жорсткий пресинг на колектив із вимогою написати заяви про згоду на перехід до КНУ. Не витримавши чиновницької облоги, він здався. Не беремо на себе сміливості дорікати науковим працівникам за легкодухість - спраглий мандрівник, який втратив надію дістатися рятівного джерела, не від­хилить руку, що подала склян­ку води. Наукові працівники, які сиділи не один місяць без зарплати, та обслуговуючий персонал обсерваторії отримали, нарешті, заробітну плату, їх багаторазово запевнили, що не збираються нічого закривати і нікого звільняти, а хочуть тільки розвивати. Що буде далі, наразі невідомо.

Багатьох турбує те, що передача НДІ "КрАО" університету призведе до зниження її статусу. І ці побоювання, попри запев­нення чиновників МОН, далеко не безпідставні. Так, відповідно до п. 8.1 розділу 8 По­ложення про Науково-дослід­ний інститут "Кримська астрофізична обсерваторія" Київсь­кого національного університету ім. Тараса Шевченка (від 26.02.2013) тепер НДІ "КрАО" як структурний підрозділ університету реорганізується і ліквідується згідно з наказом ректора КНУ ім. Шев­ченка. Відчу­ваєте різницю? Якщо раніше для таких пертурбацій було потрібне розпорядження Кабміну та наказ МОН, то тепер доля КрАО цілком залежить від розчерку пера однієї особи. До того ж далекої від астрономічної науки, як, наприклад, Земля від сузір'я Персея.

Співробітники обсерваторії, з якими доводилося розмовляти, вважають, що головна мета цієї реорганізації - позбавлення КрАО статусу юридичної особи. Ставши структурним підрозділом КНУ, обсерваторія, образно кажучи, зависла в повітрі, відкривши простір для дій тих, хто давно накинув оком на землі (а це близько 120 га) на гірському плато Бахчиса­райсь­кого району та на південному березі Криму.

Щоб пролити світло на деякі моменти цього досить-таки несподіваного рішення про реорганізацію КрАО шляхом її приєднання до КНУ, ми звернулися до президента Укра­їнської астрономічної асоціації (УАА) академіка НАН Украї­ни Ярослава Яцківа.

- Ярославе Степановичу, вам уже відоме рішення суду? Чула про ваше обурення розглядом справи, що ви навіть демонстративно залишили залу засідань.

-А що залишалося робити, якщо з контексту мого листа до міністерства виривають фразу й використовують абсолютно в протилежному значенні? Я попросив слова, але мені його не дали. І тоді я підвівся й вийшов, розуміючи, що суд не зацікавлений шукати істину. Зміст мого листа зводився до підтримки української науки та Кримської обсерваторії, а вони цинічно його спотворили.

Що стосується власне реорганізації, то мене як ученого-аст­ронома та президента Укра­їнсь­кої астрономічної асоціації не може не хвилювати майбутнє КрАО і всієї астрономічної науки України. На жаль, під час ух­валення рішення про реорганіза­цію Кримської обсерваторії думку авторитетних учених, причому не тільки вітчизняних, а й закордонних, було зігноровано.

- А що завадило КрАО раніше перейти в НАН України? Вона нібито давно мала намір це зробити.

-Кримська обсерваторія за радянських часів була установою Академії наук СРСР. Після здобуття Україною незалежності вона була підпорядкована Державному комітету України з питань науки і технологій, потім - Міністерству освіти і нау­ки. Намір КрАО перейти до складу НАНУ був іще понад десять років тому під час мого перебування першим заступником міністра освіти і науки. Обсерваторію відвідав президент НАНУ Борис Євгенович Патон разом з іншими представниками академічної науки. І колектив обсерваторії висловив побажання перейти до складу Національної академії наук. Але через якісь особистісні мотиви це так і не відбулося.

По якімсь часі знову постало питання про перехід Кримської обсерваторії до НАНУ. Рік тому на загальних зборах КрАО було ухвалено відповідне рішення. Потім у них почалася процедура виборів директора. З великою перевагою голосів новим керівником КрАО було обрано доктора фізико-математичних наук Юрія Цапа. Слідом за цим мав з'явитися наказ міністра освіти і науки. Але його не було…

- Про дзвінок кримського спікера пана Константинова міністрові Табачнику, про те, як вчинили із законно обраним директором, не затвердивши його кандидатури, пам'ятаючи про його активність в обстоюванні цілісності земель КрАО, наші читачі вже знають. Наскіль­ки мені відомо, ви пропонували провести реформування іншим, більш оптимальним шляхом, і ця ідея нібито знайшла підтримку.

- У вересні 2012 року я звернувся з листом до міністра освіти і науки Дмитра Табач­ника, в якому запропонував поліпшити функціонування обсерваторії, створивши Міжна­родний центр астрономічних і геокосмічних досліджень. Центр мав одночасно підпорядковуватися і НАН, і Мініс­тер­ству освіти, включати Кримсь­ку і Головну астрономічну обсерваторію України в Києві. Пропозиція була погоджена президентом НАНУ Б.Патоном, міністром освіти і науки Д.Та­бачником. Передбачалася участь у проекті російських і зарубіжних астрономів.

Та, очевидно, ідея створення такого центру комусь не сподобалася, бо невдовзі почалися несподіванки. Через якийсь час у Міністерстві освіти і науки з'явилася резолюція з негативними відгуками про стан наукових досліджень у КрАО, потім - рішення уряду про приєднання її до університету, було видано наказ МОН "Про припинення діяльності Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія".

Закономірно виникає запитання про доцільність такої реорганізації. Заради чого все це зроблено? Чому було різко урізане фінансування? Чому міністерські чиновники не затверджують теми досліджень, які міжнародні експерти визнають досить актуальними? Чи зможе університет підтримувати дослідження на міжнародному рівні?

Коли я запитав про це Дмит­ра Володимировича, то він відповів, що це дослідницький університет і нехай він більше займається наукою.

Скажу відверто: я не уявляю, як університет зможе утримувати дві обсерваторії і підтримувати їхній розвиток. І це мене як президента Укра­їнської астрономічної асоціації не може не непокоїти. У такій ситуації боюся піддатися емоціям і вчинити так, як мені радять, мовляв, та кинь ти перейматися тією обсерваторію, забери раніше передане складне обладнання (на сотні тисяч доларів). Багато чого з того, що дозволяло проводити дослідження на сучасному рівні, ми отримали завдяки співробітництву із зарубіжними науковими організаціями, частину купили самі. Але я, звичайно, так не вчиню. Дуже хочеться, щоб учена рада Київського університету, членом якої став заступник директора КрАО Олександр Вольвач, розглянула питання нинішнього стану і майбутнього обсерваторії, щоб вона розвивалася, підвищувався її науково-дослідний рівень.

За суттю досліджень НДІ "КрАО" є академічною установою. Космологічні проблеми на рівні еволюції Всесвіту, явища сонячної активності та її вплив на земні процеси, зірки, гігантські чорні діри, космічні вибухи, рух материків Землі - це неповний перелік того, що досліджують учені Кримської астрофізичної обсерваторії. Немає університету в Україні, а можливо, і в світі, де проводилися б настільки різноманітні дослідження навколишнього світу.

Головна астрономічна обсерваторія здійснює з КрАО багато спільних наукових досліджень і проектів, і ми будемо їх продовжувати. Сьогодні відновлюємо раритетний 50-дюймовий телескоп. Думаємо про те, як вдихнути нове життя сімеїзькій станції радіоінтерферометричних спостережень. НАНУ передала туди обладнання, отримане від зарубіжних партнерів, щоб наші дослідники могли працювати на світовому рівні. Астрономічна наука у світі зробила крок далеко вперед, а ми залишилися позаду. Однак у певних галузях утримуємо світовий рівень, і це дає нам право вважатися астрономічною країною.

- Як президент УАА ви зустрічалися з ректором КНУ?

- Ні. Ректор університету на тему КрАО зі мною жодного разу не розмовляв. У ГАО підписана угода з Київським університетом про створення центру астрономічних і геокосмічних досліджень, і ми дуже тісно співпрацюємо з астрономами КНУ. Мене приємно здивувало, що обсерваторію Київського університету вперше відвідав ректор і навіть виділив кошти на її підтримку.

-А як ви ставитеся до того, що на базі університету і КрАО вже створено спеціалізовану вчену раду із захисту дисертацій в галузі астрономічних наук? У науковому середовищі це викликає запитання, адже багато хто пам'ятає, як Табачник, після того як ВАК перейшов під дах МОН, скорочував спецради, щоправда, проявляючи при цьому вибірковий підхід (згадаємо заборону на роботу спецради в Інституті біохімії).

- Думаю, створювати ще одну спецраду у цій галузі немає сенсу. Звичайно, я розумію, що зроблено це на противагу спецраді, яку я очолюю. Можу сказати, що до здобувачів ми підходимо дуже критично. Єдиний критерій - науковий рівень дисертацій. Ми не беремо ні копійки з тих, хто захищається. За відрядження всім членам спецради та опонентам платить обсерваторія. А якщо їхню роботу оплачуватиме здобувач, то про яку об'єктивність можна говорити? Комерціа­лізація тут неприпустима.

Насамкінець хочу підкреслити: трагедії не сталося. Мене турбує тільки одне: щоб біди київського університету не перекинулися на КрАО - єдину в Україні обсерваторію в галузі астрофізики.

Коментар адвоката позивача (профспілки КраО) Наталії ПОКЛАД:

- Дане рішення прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Крім цього, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

З таким висновком суду не можна погодитись, оскільки під час розгляду справи колегія суддів з невідомої причини зайняла позицію тлумачення на власний розсуд доказів на користь відповідачів, не дослідивши їх належним чином, що є порушенням положень ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України.

Так, суд ігнорував усі доводи та докази позивача і безпідставно дійшов висновку, що відповідачі при виконанні вимог Указу президента України від 12.03.2012 року № 187/2012 "Про Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" мали право діяти з порушенням принципів верховенства права, положень Основного закону України - Конституції.

НДІ "Кримська астрофізична обсерваторія" - найбільша міжнародно визнана обсерваторія України, тому її доля має важливе значення для суспільства, і важливе значення має думка науковців та інших фахівців щодо доцільності збереження НДІ "КрАО" як наукової установи у статусі юридичної особи. Але ні народні депутати, ні науковці, ні інші фахівці до розробки проекту оскаржуваного акту Кабінету міністрів України відповідачами не залучалися.

При цьому позивач акцентував увагу суду, що найдоцільнішим кроком на шляху до підвищення ефективності діяльності НДІ "КрАО" є перепідпорядкування його Національній академії наук України, оскільки це відповідає меті наукової установи та збігається з рішенням її трудового колективу (від 19.10.2012 р.), що передбачає необхідність входження НДІ "КрАО" до складу Національної академії наук України. Доцільність перепідпорядкування НАН України підтверджена й президією Національної академії наук (постанова від 07.11.2012 р.). На підтримку передачі НДІ "КрАО" НАНУ висловився і комітет Верховної Ради України з питань науки та освіти, звернувшись із відповідним листом до прем'єр-міністра України щодо внесення відповідних змін до оскаржуваного розпорядження КМУ № 983-р від 28.11.12 р. Підтримку позиції НДІ "КрАО" висловили представники провідних наукових установ різних країн.

Експертна комісія, до складу якої входять представники Держінформнауки, Міносвіти і науки, Мін'юсту України та інших міністерств, встановили, що НДІ "КрАО" віднесений до субкатегорії А4, як наукова установа, що характеризується ефективною роботою та демонструє високі наукові результати, має світовий рівень розвитку. Обсерваторія потребує бюджетної підтримки та збільшення обсягів фінансування наукової діяльності, та аж ніяк не припинення діяльності даної установи шляхом оптимізації.

Чому відповідачі прийняли оскаржувані акти про оптимізацію шляхом реорганізації стосовно НДІ "КрАО" -невідомо. Але суд першої інстанції також ігнорував ці обставини. Для захисту своїх порушених прав та інтересів ми звернулися до суду з апеляційною скаргою.