Сучасні будівлі в Україні мають бути зручними, енергоощадними, ергономічними та... витримувати приліт. Адже роль фронтиру західної цивілізації вимагає від України принципової уваги до стійкості будівель — приватних помешкань, багатоквартирних будинків і промислових об'єктів.
Як державне регулювання, програми відновлення та забудовники дають раду з воєнними викликами — у матеріалі Романа Івченка.
Як війна руйнує житло і комерційні будівлі в Україні
За чотири роки війни збитки від руйнувань в Україні перевищили 195 млрд дол. Найбільше постраждали житло, транспорт і енергетика.
У багатьох містах сходу пошкоджено понад 90% будівель, а під ударами по всій країні можуть опинитися будь-які об’єкти — від житла до інфраструктури. Тому важливо розуміти, як різні типи будівель реагують на такі пошкодження.
Один із найпоширеніших типів житла в містах України загалом і в Києві зокрема — будинки з великоформатних панелей («панельки»). На початку повномасштабного вторгнення майже 73% містян в Україні проживали саме у цих будинках, зведених у період масового індустріального будівництва в 1960-1980 роках.
У 1990-2000 роках значну частину багатоповерхівок-новобудов займали цегляні будинки. А з 2010-го набули популярності монолітні та монолітно-каркасні новобудови, частка яких і надалі зростає серед сучасного міського житла в Україні.
Щодо промислових і комерційних об’єктів, то залежно від типу несучих конструкцій вони бувають із залізобетонним або сталевим каркасом, із цегляними несучими стінами, металевими або дерев’яними конструкціями. Вибір конструкції та поверховість залежать від призначення будівлі.
Незалежно від типу будівлі пошкодитися у разі прильоту можуть усі її елементи — від фасаду й даху до внутрішніх стін. Ступінь руйнувань залежить від сили вибуху, адже потужні засоби ураження небезпечні для будь-яких споруд. Утім, плануючи придбати нерухомість — комерційну чи житлову, варто розуміти, які конструкції є потенційно вразливішими.
У житловому секторі найкращу стійкість продемонстрували монолітно-каркасні будинки. Будівлі з монолітним каркасом зберігають стійкість у момент і після влучання різних ворожих засобів (безпілотника, ракети, авіабомби).
За словами викладача кафедри споруд спеціального призначення КНУБА Тараса Донця, який аналізував пошкодження різних типів будівель під час влучання, стійкість монолітного каркасу до обвалення зумовлена саме конструктивною системою будівлі. Адже, за вимогами державних будівельних норм, монолітний каркас повинен перерозподіляти навантаження в конструкціях будівлі навіть після повного або часткового руйнування розташованих поряд несучих елементів.
«Панельки» підтвердили свою стійкість протягом десятиліть мирної експлуатації. Однак війна продемонструвала ризик найгіршого сценарію — суттєвого пошкодження несучих конструкцій, що призводить до повного чи часткового обвалу будинку.
Як виявили дослідники «Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій», для панельних будинків особливо небезпечними є сильна хвиля або удари поруч — вони можуть пошкодити панелі й опори та довести будівлю до аварійного стану. А пряме влучання боєприпасу найчастіше робить будівлю непридатною.
Для комерційної нерухомості один із найнебезпечніших факторів — пожежа, що значно посилює руйнування. Наприклад, у Харкові після влучання авіабомби в промислову будівлю сталася тривала пожежа: через неї металеві конструкції втратили захист, почали обвалюватися, і будівля повністю вигоріла.
На відміну від металевих каркасів, конструктивний залізобетон менш сприйнятливий до пожеж. Каркас будівлі лишається непошкодженим, даючи можливість відновити її в майбутньому.
Як відновлюємо будинки, пошкоджені війною
Швидкість відновлення будь-яких типів будівель безпосередньо залежить від двох факторів: ступеня пошкоджень і складності демонтажу зруйнованих конструкцій, а також наявності фінансування. До прикладу, у Києві діє програма відновлення, в рамках якої місто відновлює понад 2500 постраждалих багатоповерхівок.
Київські будинки відновлюють відповідно до технічних паспортів, за якими їх вводили в експлуатацію. Тобто старі будинки часто не отримують утеплення, інклюзивності чи навіть відновлення самовільно засклених балконів.
Ключовим замовником відновлення житлових будинків у Києві є КП «Житлоінвестбуд-УКБ». Станом на січень 2026 року підприємство повністю відновило 30 об'єктів, ще 38 багатоквартирних будинків перебувають на різних етапах відновлення.
У КМДА тривалі терміни пояснюють вимогами публічних закупівель: щоб розпочати роботи, потрібно пройти всі етапи — від інструментального обстеження, проєктних робіт, експертного звіту до вибору підрядної організації. За кілька місяців можна виконати косметичні чи часткові роботи з усунення легких пошкоджень вікон, дахів чи фасадів. Однак значні пошкодження, коли треба посилити конструкції, замінити системи, потребують часу та стабільного фінансування. Тим більше що «Житлоінвестбуд-УКБ» працює з різними конструктивними типами будівель — від радянських «панельок» до сучасних монолітно-каркасних.
Приміром, у панельній дев’ятиповерхівці на вул. Мокрій, яка постраждала від ракетного обстрілу в січні 2024 року, ремонт триває вже третій рік.
Натомість для ремонту монолітно-каркасної багатоповерхівки на вул. Митрополита Василя Липківського знадобилося 14 місяців (хоча безпосередньо роботи розпочалися у грудні 2023 року, а завершилися у грудні 2024-го). У будинок влучила ракета у червні 2023 року: монолітно-каркасна будівля встояла, і лавиноподібного обвалення конструкцій не відбулося.
Ремонт пошкоджень від влучання «шахеда» в монолітно-каркасний будинок по пр. Валерія Лобановського тривав дев’ять місяців. У грудні 2023 року безпілотник влетів на технічний поверх будинку, зруйнував частину зовнішньої стіни, пошкодив частину даху, вікна та балкони в місцях загального користування й квартирах, а також зачепив інженерні мережі.
У панельному будинку по бул. Вацлава Гавела від влучання російської ракети у червні 2025 року склався цілий під’їзд. Будинок обстежили, відновили комунікації, де можливо, і визначили, які під’їзди підлягають відбудові. Проєкт відновлення ще розробляється.
Нові стандарти: як Україна будує безпеку
У відповідь на нові безпекові виклики Україна переглядає свої вимоги до будівель, зокрема щодо захисних споруд і укриттів.
Змінюються будівельні норми щодо захисних споруд (ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» зі Змінами 1 та 2): більше аварійних виходів, кращі системи вентиляції, водо- та електропостачання, посилені вимоги до пожежної безпеки.
2026 року було підписано закон №4778-IX, який вимагає обов’язкового будівництва укриттів для всіх нових об’єктів. Очікується, що це надасть імпульс подальшим змінам нормативної бази. Зміни стосуються новобудов, які з'являться лише через 3-4 роки після впровадження нових норм.
«Нові вимоги висуваються до проєктів, які ще мають реалізуватися і перебувають на етапі проєктування. Тому наразі їх не дуже багато, але вони є», — розповів голова правління Української асоціації девелоперів Євген Фаворов.
Наприклад, нові норми передбачають створення у складі житлових комплексів захисних споруд або споруд подвійного призначення, здатних зменшувати вплив небезпечних факторів під час воєнних дій чи надзвичайних ситуацій. На нинішньому етапі цю роль виконуватиме паркінг як приміщення подвійного призначення. За словами Фаворова, частина забудовників власним коштом уже перепроєктовує їх у нових проєктах з урахуванням додаткового обладнання (водо- та повітропостачання, наявності санвузлів, у тому числі для людей з інвалідністю, пандусів і місць для перебування людей).
Із вибором конструктивних рішень забудовники та замовники визначаються самостійно, однак тенденції помітні. Серед столичних забудовників житла найпоширенішою стала монолітно-каркасна технологія. Початково ця технологія набула популярності завдяки можливості створювати більш гнучкі планувальні рішення й ефективно інтегрувати інженерні системи. Під час війни вона забезпечує будівлям високу стійкість до пошкоджень від влучань і, що досить важливо, швидше відновлення.
Найбільший вітчизняний виробник будівельних матеріалів і один із найбільших девелоперів Києва «Ковальська» також концентрується на каркасному і монолітно-каркасному будівництві. У своєму виборі компанія апелює не лише до воєнних ризиків: конструктивний залізобетон у комерційній нерухомості користується попитом і через більшу економічну привабливість, можливість зводити будівлі за коротші терміни, а також через стійкість до впливу пожеж. У стійкості ж монолітного каркасу для житлової забудови компанії довелося переконатися на власному досвіді — у червні 2023-го ракета влучила у їхній ЖК по вул. Митрополита Василя Липківського. Тоді будівля встояла, а технічний стан дозволив повністю її відновити. У компанії зазначають, що монолітно-каркасна технологія будівництва забезпечує перерозподіл навантажень між несучими елементами навіть у разі часткового руйнування окремих конструкцій. Це підвищує стійкість будівлі та є особливо важливим в умовах ризику вибухових навантажень.
Окрім законодавців, регуляторних органів і забудовників, на ситуацію впливають і покупці. За оцінкою Асоціації забудовників, вони дедалі більше уваги звертають саме на питання безпеки, тоді як вартість квадратного метра перестає бути чи не єдиним визначальним чинником під час купівлі житла.