Про необхідність термомодернізації будівель кажуть давно, якщо не дуже давно. І щось робилося. Видавалися «теплі кредити», запускалися амбіційні програми. За рахунок пільгових кредитів обзаводилися пінопластовими стінами та новими шиферними дахами будинки, що належать ОСББ і ЖБК.
Не можна сказати, що це було масово. Зате стало масовим «клаптеве» утеплення стін окремих квартир у багатоповерхівках коштом їхніх господарів. Користі від нього було не надто багато, а естетики — ще менше.
У жовтні 2021 року президент України Володимир Зеленський анонсував амбіційну програму енергозбереження на 300 мільярдів ще тих гривень, щоб менше залежати від капризів сусіда, який погрожує то зменшенням поставок газу, то й зовсім відключенням… А буквально за кілька днів до російського широкомасштабного військового вторгнення в Україну перша віцепрем'єр Юлія Свириденко заявила про старт першої хвилі «Великої термомодернізації» вартістю 140 млрд грн. Тільки за перший рік її реалізації планувалося поліпшити енергоефективність 6,4 тис. будинків, у яких проживають 1,5 мільйона людей.
Російське вторгнення завадило реалізації грандіозної програми. Зокрема, у Києві, за інформацією начальника управління розвитку житлово-комунальної інфраструктури департаменту житлово-комунальної інфраструктури міської держадміністрації Анастасії Пономаренко, на 2022 рік у міському бюджеті зарезервували 77 млн грн на програму енергомодернізації «70/30» (тобто учасник програми 70% необхідної суми отримує від міста та 30% дофінансовує зі свого гаманця).
За ці кошти мали виконати 46 проєктів, представлених на конкурс з енергоефективності від ОСББ і ЖБК. Однак 80% проєктів не реалізовано через війну та обмеження на використання коштів під час воєнного стану.
Здійснення проєктів було перенесено на 2023-й (імовірно, і цього року їх не вдасться виконати). А за програмою «теплих кредитів» кияни подали лише одну заявку, тоді як 2019 року такі кредити отримали понад сто будинків. В інших (неприфронтових) регіонах ситуація приблизно така сама.
Попри російську агресію, у липні минулого року Верховна Рада ухвалила закон, який створює більш сприятливі умови для комплексної термомодернізації будівель в Україні. Закон значно спрощує (у бюрократичному аспекті) термомодернізацію в житлових і громадських будівлях.
І от на початку квітня Міністерство розвитку громад, територій і інфраструктури розпочало відбір проєктів у рамках програми «Енергоефективність громадських будівель в Україні». Тобто йдеться поки що не про житлові будинки, а тільки про будівлі громадського призначення.
Програма реалізується Україною і Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). Загальний обсяг фінансування становить 300 млн євро. Мета відбору, що розпочався, — реалізувати проєкти термомодернізації громадських будівель наразі на 100 млн євро.
«Попри бойові дії, Україна демонструє високий темп відновлення. Водночас для нас надзвичайно важливо враховувати принципи енергоефективності. Сьогодні ми даємо старт реалізації програми енергоефективності громадських будівель в Україні. Завдяки цьому сотні об'єктів по всій країні будуть відновлені за найвищими стандартами енергоефективності.
Закликаю органи місцевого самоврядування подати свої проєктні пропозиції та зробити крок до енергоефективної модернізації. Спільно ми спроможні зробити нашу країну енергонезалежною, і це стане нашим внеском у перемогу. Я вдячний Європейському інвестиційному банку, ЄС і фонду E5P за цю ключову підтримку», — прокоментував старт програми віцепрем'єр із відновлення України Олександр Кубраков.
Йдеться про термомодернізацію дитячих садочків, шкіл, закладів охорони здоров'я, а також об'єктів соціальної, адміністративної та культурної сфери. Що важливо, термомодернізація буде комплексною. Це утеплення фасадів, дахів, підвальних перекриттів, установлення енергоефективних вікон і вхідних дверей, лічильників і систем контролю енергоспоживання, модернізація систем опалення, вентиляції та освітлення.
Програма орієнтована перш за все на малі та середні громади.
За рішенням Європейського інвестиційного банку, у програмі також зможуть узяти участь проєкти з ремонту громадських будівель, пошкоджених у результаті воєнних дій, і проєкти з адаптації будівель для розміщення внутрішньо переміщених осіб.
Кінцеві бенефіціари програми — органи місцевого самоврядування.
Відбір триватиме з 3 квітня по 3 червня 2023-го включно. Докладніше можна довідатися за посиланням.
Будемо сподіватися, що крига скресла і що дійде черга й до житлових багатоквартирних будинків. Наспіх побудовані понад півстоліття тому «панельки» категорично потребують повної модернізації.
І це не тільки утеплення стін, стель верхніх поверхів і підвальних перекриттів. Це й модернізація опалювальних мереж із регуляторами тепла на кожному радіаторі (як у Європі). Це й модернізація балконів, які стали падати на голови перехожих, стертих сходових маршів, і модернізація парадних, які мають не лише тепло зберігати, а й око радувати.
Історично нещодавно в Чехії відреставрували та, само собою, термомодернізували буквально всі багатоповерхівки епохи ЧССР. Тепер колись похмурі спальні квартали стали ошатними та, головне, енергоефективними. Там не чекають, загортаючись у пледи, початку опалювального сезону, а просто повертають на кілька поділок терморегулятори на батареях, і в квартирі стає тепло.
Повернемося від лірики до суворої реальності. Якщо подивитися в тепловізор на наші «панельки», то вони сяють інфрачервоними променями, обігріваючи дуже недешевим теплом зовнішнє повітря. Так і чується шелест гривень, може, останніх, що вилітають із кишень українців та й із держбюджету у вигляді житлових субсидій. Але ж якщо привести ці будинки навіть до мінімальних сучасних вимог з утеплення та вимог до інженерних систем, це дасть змогу заощадити не менш як 50–60% витрат на опалення й гаряче водопостачання. Це астрономічні суми, які залишаться в кишенях мешканців цих будинків.
Це те, що потрібно було зробити ще позавчора, але все якось грошей не вистачало на модернізацію України до рівня європейської держави (і це при її ресурсах!). Зате олігархи ставали дедалі багатшими... Може, після війни знайдуться люди та можливості, щоб розпочати, нарешті, вибиратися з пострадянського болота. Термомодернізація — значна, але мала частина всього того, що в Україні потрібно модернізувати. А скільки всього доведеться будувати з нуля!