Законопроєкт №6458 «Про здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», проголосований у першому читанні у вересні 2022 року (через майже рік після внесення до парламенту – коли запахло великими грошима на повоєнну відбудову), розробили через провал закону 2007 року «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», пише директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко у статті «"Хрущовки" у проєкті майбутнього відновлення. Все-таки зноситимемо?»
«Автори законопроєкту трохи змінили текст та назву, але причина появи цього римейку – не успіх, а навпаки, повний провал. Я не знаю про жоден випадок реконструкції «хрущовки» з тимчасовим відселенням мешканців у рамках цього закону», – пояснює автор статті.
За його словами, серед головних причин провалу реконструкції – небажання мешканців «хрущовок» тимчасово відселятися зі своїх квартир, оскільки вони не довіряють українським забудовникам, які у разі зведення 25-поверхівки на місці 5-поверхівки отримують гроші за 20 додаткових поверхів, при цьому під час будівництва можуть зекономити і використати набагато гірші за якістю матеріали.
«Мешканців хрущовок можна зрозуміти: треба переїхати двічі (тобто пережити фігурально не дві, а чотири «пожежі») в так званий маневрений фонд (сумнівної якості), прожити там невідомо скільки (бо в обіцянки будівельників вірять лише наївні), а потім отримати те ж саме, що ти й так маєш без усіх цих пригод. І все це задля того, щоб хтось абсолютно сторонній брутально заробив на тобі гроші. Навіщо?» – розмірковує директор «Інституту міста».
У старій версії закону власникам квартир як компенсацію за тимчасові незручності обіцяли збільшення площі нової квартири до 50%, у новій версії цього немає. Більше того, законопроєкт пропонує ухвалювати рішення про відселення з хрущовки для її реконструкції голосами 75% мешканців. Тобто якщо решту мешканців, яка може бути проти, виселяють примусово, порушується їхнє конституційне право на приватну власність. Щодо цього пункту законопроєкту досі немає висновку Головного юридичного управління апарату ВРУ.