Щоб одержати фінансову допомогу Євросоюзу в рамках програми Ukraine Facility, спочатку треба серйозно потрудитися, — 50 млрд євро просто так з неба не падають. Фінансування в рамках програми Ukraine Facility, а також програми фінансування Міжнародного валютного фонду прямо залежить від виконання індикаторів, передбачених відповідним Планом дій.
Згідно з підсумками моніторингу станом на кінець липня 2024 року, який проводив консорціум аналітичних центрів RRR4U, виконання індикаторів, або маяків, відбувається доволі рівно. Але є і відхилення від установлених дедлайнів.
Усього RRR4U моніторив 37 маяків, яких Україна досягнула у 2023-му — першому півріччі 2024-го, і тих, яких має досягти. Подивимося вибірково на основні маяки, пильніше розглянемо недосягнуті: які саме й у чому причина відставання від термінів.
Отже, що в нас хорошого?
За даними моніторингу, Україна наблизилася до домовленості з кредиторами щодо реструктуризації єврооблігацій, що має полегшити борговий тягар і визволити кошти на фінансування оборони. Крім того, вже отримала бюджетну підтримку від США. Водночас фінансові потреби залишаються високими.
Наприкінці червня рада директорів МВФ схвалила четвертий перегляд програми фінансування для України. Це дало можливість одержати новий (п'ятий) транш у розмірі 2,2 млрд дол. Оновлений меморандум із Фондом містить два нові маяки, а саме:
- реформа митниці (до кінця жовтня 2024 року);
- скасування «поправок Лозового» та інші зміни до Кримінального процесуального кодексу України (до кінця жовтня 2024 року).
Крім того, до кінця вересня Україна повинна виконати такі структурні маяки:
- провести аудит податкових пільг і втрат від них (перенесено з липня 2024 року);
- визначити найбільш постраждалі від війни держкомпанії й оцінити фіскальні та квазіфіскальні ризики;
- завершити зовнішній аудит ефективності Національного антикорупційного бюро України за участі трьох незалежних експертів із міжнародним досвідом і опублікувати звіт про нього.
Наступний перегляд, який проходитиме орієнтовно у вересні-жовтні 2024 року, також має всі шанси стати успішним. Адже Україна фактично вже виконала домашнє завдання, а саме: прийняла в червні 2024 року закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки. При цьому прогрес за програмою оцінюватиметься на основі кількісних критеріїв ефективності й досягнення індикативних цілей.
Перші п'ять структурних маяків Україна виконала ще до першої оцінки програми (червень 2023 року):
- зміни до бюджету на 2023 рік — фінансування оборони;
- обмеження спонтанних змін до закону про бюджет і поновлення середньострокового планування;
- підготовка плану податкових змін для дорожньої карти Національної стратегії доходів;
- реєстрація законопроєкту про обмеження державних гарантій;
- прозорість і підзвітність коштів на спеціальних рахунках Національного банку України, зокрема UNITED24 (глобальна ініціатива з підтримки України, запущена 5 травня 2022 року українською владою, фандрайзингова платформа).
Крім того, 29 червня 2023 року правління НБУ затвердило Стратегію пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.
Досить показова історія маяка №9 про поновлення публічного декларування активів посадовими особами. Це вкрай важливий крок на шляху повернення до довоєнної антикорупційної політики. Але спочатку вийшла якась половинка кроку.
У вересні 2023 року парламент прийняв законопроєкт, який передбачав, що реєстр декларацій буде закритим ще протягом року. Суспільство й міжнародні партнери негативно сприйняли таку новину. У результаті президент України наклав вето на закон і подав свої пропозиції, які відкривали реєстр декларацій одразу. 20 вересня 2023 року народні обранці повторно розглянули цей законопроєкт і прийняли його з пропозиціями президента.
Закон №3384-IX набув чинності 12 жовтня 2023 року. 10 грудня 2023-го Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило про відкриття публічного доступу до реєстру декларацій.
Ось іще один антикорупційний індикатор з показовою долею. Це маяк №12: посилення фінансового моніторингу політично значущих осіб. Виконаний із затримкою.
У меморандумі з МВФ українська сторона пообіцяла відновити посилений фінансовий моніторинг топ-чиновників відповідно до стандартів FATF. Цей крок має забезпечити ефективнішу боротьбу з відмиванням коштів.
Тут варто нагадати, що ще 19 листопада 2022 року набули чинності зміни до закону про фінмониторинг, які скоротили строк статусу політично значущої особи з довічного до трьох років після звільнення. Це ніяк не узгоджувалося з міжнародними стандартами в сфері протидії відмиванню коштів. І от 17 жовтня 2023 року Верховна Рада проголосувала за законопроєкт, що відновив довічний статус політично значущої особи. Закон (№3419-IX) набув чинності 29 жовтня 2023 року.
Отака вона, у вигляді голих фактів, нещадна боротьба з топ-корупцією з допомогою спроб ухилитися від уже погоджених з ЄС і МВФ кроків.
Тепер про деякі маяки, що виконані вчасно.
Маяк №19 — затвердження Національної стратегії доходів. Уряд вписався у дедлайн.
27 грудня 2023 року Кабмін затвердив Національну стратегію доходів. Вона, зокрема, передбачає:
- посилення податкової та митниці;
- закриття можливості використовувати спрощену систему оподаткування замість офіційного працевлаштування штатних працівників;
- приведення ПДВ і акцизів у відповідність із законодавством ЄС;
- посилення антикорупційних заходів;
- реформи в податковій системі.
Цікава ситуація з програмою кредитування «Доступні кредити 5–7–9» (маяк №22). Концептуальна записка про програму була оприлюднена в березні поточного року.
Від самого початку 2020 року програму «Доступні кредити 5−7−9%» створювали для підтримки малих і середніх підприємств (МСП), для яких звичайні банківські кредити недоступні. У рамках програми пільгові кредити надавали також для інвестицій і підтримки стартапів.
Після початку повномасштабного вторгнення до програми додали покриття обігових коштів і поширили її на великі компанії. Фактично 2022 року програма стала основним порятунком для бізнесу. У деяких банках 80−90% кредитів видали в рамках цієї програми.
Однак через обмежений обсяг коштів у бюджеті існує гостра потреба повернути програму до підтримки саме МСП, а не великого бізнесу. Замість цього у вересні уряд, навпаки, розширив програму 5–7–9%, що суперечить зобов'язанню за меморандумом МВФ. Крім того, максимальний термін програми подовжили до десяти років, а ліміт програми підвищили до 150 млн грн, що актуально саме для великих компаній. Маємо сумний результат — зростання заборгованості держави банкам для компенсацій кредитів «5−7−9» до астрономічних показників.
У процесі виконання ще чимало маяків:
- перегляд податкових пільг;
- оцінка фіскальних і квазіфіскальних втрат від держпідприємств;
- середньострокове бюджетне планування: аналіз і відновлення;
- уведення в дію змін до Митного кодексу України відповідно до найкращих світових практик;
- оптимізація і підвищення ефективності роботи Вищого антикорупційного суду, який буквально завалений кримінальними виробництвами, а навантаження на суддів дуже велике;
- завершення зовнішнього аудиту НАБУ.
Маяків, до яких слід прийти в обумовлені строки, дуже багато. І якщо нам потрібні гроші ЄС і МВФ, слід саме прийти, а не спробувати їх обійти.
***
Нагадаємо, RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики й адвокації і Dixi Group.