Робота медичних працівників часто пов'язана зі стресом, емоційним та фізичним виснаженням. Це також може призводити до їх професійного вигорання. Фахівці Центру громадського здоров'я (ЦГЗ) розповіли, як медикам розпізнати та впоратися з ним.
Як дізнатися, чи є професійне вигорання
Щоб дізнатися, чи є у вас професійне вигорання, дайте відповіді на такі запитання:
- Ви сумніваєтеся в цінності своєї роботи?
- Ви через силу добираєтесь на роботу або починаєте працювати?
- Ви відчуваєте відстороненість від роботи та людей, з якими працюєте?
- Чи ви втрачали терпіння під час спілкування з колегами або пацієнтами?
- Вам бракує енергії, щоб якісно виконувати свою роботу?
- Вам важко зосередитися на роботі?
- Результати праці не приносять вам задоволення?
- Ви відчуваєте розчарування від своєї роботи?
- Ви сумніваєтеся у своїх навичках та здібностях?
- Ви намагаєтеся покращити або приглушити відчуття за допомогою їжі, наркотиків або алкоголю?
- Ваш режим сну змінився?
- Чи є у вас головні болі, проблеми зі шлунково-кишковим трактом або інші скарги на фізичне самопочуття без видимих причин?
У ЦГЗ пояснили, що якщо ви відповіли «так» на будь-яке з цих питань, можливо, у вас професійне вигорання.
Чому у медиків виникає професійне вигорання
Фахівці пояснили, що існує багато причин професійного вигорання.
«Коли людина не бачить сенсу у своїй діяльності, не має підтримки з боку колег або не встигає відновлювати ресурси, з часом вона може втратити мотивацію, енергію й цікавість до професії», – йдеться у повідомленні.
До того ж у сфері медицини є додаткові фактори вигорання:
- Емоційне навантаження під час догляду за хворими та стикання з людськими стражданнями і смертю.
- Тиск від взаємодії з пацієнтами та їхніми родинами.
- Робота в ризикованих умовах, як-от небезпека заразитися інфекцією.
- Ненормований робочий графік — нічні зміни, понаднормові години роботи.
Як діяти, якщо люди відчуває ознаки професійного вигорання
У ЦГЗ дади такі рекомендації:
- Подбати про свій організм: забезпечити повноцінний сон, збалансоване харчування і рухову активність. За можливості – взяти відпустку, щоб відпочити від роботи.
- Тримати баланс між турботою про інших і про себе: чим більше віддаєте іншим, тим більше треба часу для відновлення.
- Встановити особисті межі. Треба зменшити тиск на себе, навчитися відмовляти без почуття провини, розвивайте навички асертивності — ви маєте право сказати «ні».
- Організувати свій час ефективно: визначити пріоритети, дробити великі задачі, делегувати завдання іншим, якщо є можливість, і не соромитися просити про допомогу.
- Відвідувати супервізією чи інтервізії – зустрічі для обговорення професійних проблем з колегами чи наставниками у вашій сфері.
У ЦГЗ додали, що якщо самостійно важко впоратися з вигорання, то можна записатися на консультацію до психолога чи психотерапевта.
«Отримати безоплатні послуги з психічного здоров’я можна у сімейного лікаря, який пройшов навчання за спеціалізованою програмою Всесвітньої організації охорони здоров’я mhGAP», – йдеться у повідомленні.
Дізнатися, де працюють лікарі за напрямом «Психологічна та психіатрична допомога», можна за посиланням.
Також у кризовій ситуації можна телефонувати на лінію підтримки від Національної психологічної асоціації за номером 0-800-100-102. Лінія доступна щодня з 10:00 до 20:00.
Раніше фахівці МОЗ дали рекомендації щодо 10 корисних продуктів, якими можна «заїдати» стрес.
Важливо! Ця публікація заснована на останніх та актуальних наукових дослідженнях у сфері медицини та має виключно загальноінформаційний характер. Публікація не може бути підставою для постановки будь-яких діагнозів. Якщо ви захворіли або потребуєте діагнозу, зверніться до лікаря!