Бувають випадки, коли людині нанесли моральну шкоду. Основні підстави для відшкодування моральної шкоди прописані у Цивільному кодексі України. Юрист компанії Prikhodko&Partners Дмитро Зал розповів, які підстави потрібні, щоб дотримати таку компенсацію.
Що таке моральна шкода
Моральна шкода — це порушення нематеріальних прав та благ особи, яке призводить до негативних змін у її психоемоційному стані.
Вона може бути наслідком неправомірних дій, які завдали страждань, принизили честь, гідність чи репутацію особи.
«Відшкодування моральної шкоди є правовою мірою, яка спрямована на компенсацію таких страждань», – пояснив юрист.
Які потрібні підстави для відшкодування моральної шкоди
Зал зазначив, що стаття 23 визначає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, якщо вона зазнала душевних страждань у зв'язку з порушенням її прав.
Судова практика свідчить про те, що основними причинами для подання позовів про відшкодування моральної шкоди є:
- Порушення права на приватне життя. Зокрема, йдеться про випадки, коли особисті дані або інформація про приватне життя особи були розголошені без її згоди.
- Неправомірні дії державних органів (незаконні затримання, обшуки чи інші дії, що призвели до порушення прав людини).
- Порушення трудових прав. Це може включати дискримінацію на робочому місці, неправомірне звільнення чи інші дії, що порушують трудові права працівника.
Які потрібні докази заподіяної шкоди
Юрист пояснив, що одним із ключових моментів у справах про відшкодування моральної шкоди є наявність доказів.
Судова практика свідчить, що позивачі повинні надати докази того, що вони дійсно зазнали моральної шкоди.
«Це можуть бути свідчення свідків, медичні довідки, психологічні висновки та інші документи, які підтверджують заподіяну шкоду», – пояснив Зал.
Від чого залежить розмір компенсації моральної шкоди
Юрист зауважив, що розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом на підставі конкретних обставин справи.
За його словами, судова практика показує, що розмір компенсації може варіюватися залежно від тяжкості заподіяної шкоди, фінансового стану відповідача та інших факторів.
«У деяких випадках суди присуджують символічні суми, а в інших – значні компенсації», – резюмував він.
Правова грамотність наших громадян і до війни не була на достатньому рівні. Нині ж проблема поглибилася не лише через неможливість оперативно відстежувати законодавчі зміни, а й через обмеження доступу до фахівців-юристів і спроможності громадян платити за їхні послуги. Детальніше про це – у статті журналістки Тетяни Кириленко «До юриста — без грошей: безоплатна юридична допомога під час війни» на ZN.UA.