UA / RU
Підтримати ZN.ua

Скільки коштувала Україні перемога над «скрутками» ПДВ і чи відбулася вона взагалі?

Майже кожна друга заблокована податкова накладна отримує свій статус безпідставно

Автор: В’ячеслав Черкашин

Зловживання з податком на додану вартість, скорочено — ПДВ, тривалий час були (та й є) Ахіллесовою п’ятою національної податкової системи. ПДВ став наприкінці минулого століття «улюбленим податком» українських корупціонерів, він не раз був предметом усіляких каральних акцій урядовців і політиків. Але кожна чергова перемога призводила лише до перерозподілу сфер впливу та зростання вартості послуг «злочинців від ПДВ» для бізнесу. Саме явище так і не зникало (все дуже швидко поверталося на круги своя), бо його існування можливе та відбувається лише за «домовленістю» зі співробітниками контролюючих органів. Так, за висновками тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, втрати бюджету від «скруток» ПДВ на початку 2020-го становили до 30 млрд грн на рік.

Однак сьогодні, як і у травні 2021-го, коли влада оголосила першу війну зі «скрутками», українське суспільство чує про значні успіхи на цьому напрямі на кшталт «в Україні більше не працюють «скрутки» ПДВ». Спробуємо розібратися, чи так це насправді.

«Скрутка» ПДВ — сленгове словосполучення, що означає крадіжку податку з бюджету шляхом ухилення від його сплати через формування схемного податкового кредиту.

Головним інструментом протидії «скруткам» з 2017 року виступає система електронного адміністрування, що базується на обов’язку бізнесу реєструвати всі податкові накладні в Єдиному реєстрі та можливості з боку податківців за результатами моніторингу заблокувати таку реєстрацію. Зазначена система отримала назву СМКОР і мала б запобігти масштабним схемам уникнення від сплати ПДВ, зокрема «скруткам».

СМКОР — система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригувань (ПН/РК) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їхньої реєстрації в Єдиному реєстрі.

Порівняємо результати роботи системи моніторингу за останні шість років її існування, зокрема ключові показники СМКОР за 2017–2022 роки (див. таблицю), взявши співставні п’ятимісячні проміжки часу — відповідно, травень—вересень 2018–2020-х і 2022-го. Піковими винятками будуть особливі періоди роботи СМКОР, що вважалися найбільш агресивними до платників податків, а саме: час дії першої версії СМКОР (серпень—грудень 2017 року) і так звана перша війна із «скрутками» 2021 року (грудень 2019-го — квітень 2020-го).

Читайте також: Податок на додану жадібність

Третина схемного ПДВ не блокується

 

Аналіз даних за 2017–2022 роки свідчить про таке:

Чому заблоковано та що робити далі?

Таким чином, сьогодні не має підстав вважати, що «скрутки» ПДВ хоча б частково подолано або це відбудеться найближчим часом. Найшвидше, результати роботи контролюючих органів у 2021–2022 роках можна охарактеризувати як невеликий, але важливий крок до поступового відновлення контролю держави над збором історично високого за своєю корупціогенністю податку.

Водночас питання формування схемного податкового кредиту не було вирішене як унаслідок слабкої комплексної реформи податкової служби (збереження у спадок від ДФС агресивної ідеології збирання податків і високого рівня дискреції, домінування інтересів держави над політикою побудови справжньої служби сервісу для платників податків), так і через недосконалості нібито автоматичної системи моніторингу, її особливу вразливість до людського фактора.

Система, як і раніше, потребує глибокого доопрацювання, що включає таке:

***

Наостанок. Україна все ще потребує рішучої зміни правил гри із найбільш корумпованим податком. В іншому разі ми постійно отримуватимемо чергову заміну одних корумпованих чиновників на інших. А з часом нам узагалі вкотре доведеться приймати просте та логічне рішення: якщо є непрацююче та роз’їдене корупцією відомство, то єдиний спосіб виправити ситуацію — це ліквідувати його та створити нове.

Більше статей В'ячеслава Черкашина читайте за посиланням.