Переподовжена місія

Україна виконала всі критерії, необхідні для одержання нового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду, і розраховує на виділення другого траншу кредиту в розмірі 1,5 млрд дол., заявив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк ще 9 липня.

Багато в чому він правий. З кінця квітня, коли рада директорів МВФ затвердила нову програму кредитування України, офіційний Київ зробив більшість із обговорених кроків. Наприклад, було розпочате проведення стрес-тестів 15 найбільших банків; найнято аудитора для з'ясування фінансової ситуації НАК "Нафтогаз України" (ним стала компанія BDO); оголошено про реструктуризацію газового монополіста на дві окремі структури, які займатимуться транзитом і зберіганням природного газу, тощо.

Проте якби з виконанням угоди справді все було так добре, місія МВФ не перебувала б у Києві чотири тижні поспіль. У переговорах між фондом, урядом і Нацбанком було, щонайменше, три великі спірні моменти, урегулювання яких виявилося проблематичним.

По-перше, виконання державного бюджету. Формально проблеми не такі вже й серйозні. За січень-червень 2014-го до загального і спеціального фондів держбюджету надійшло понад 175 млрд грн. Це на 8% більше, ніж за аналогічний період 2013 р. Відповідно до бюджетного розпису, що є в розпорядженні DT.UA, за січень-червень до загального фонду держбюджету було зібрано 152,9 млрд грн, або 97% від плану. При цьому Україна вписалася в показник дефіциту бюджету, обумовлений з МВФ.

Та проблема в тому, за рахунок чого їй це вдалося. Багато в чому дотягнутися до планки Кабміну дозволило не успішне збирання податків, а переведення до скарбниці коштів Нацбанком.

Україна - у рецесії, а на східних її кордонах триває війна. Забезпечити надходження бюджету в таких умовах - завдання не з простих.

"Якщо в травні (через воєнні дії на Сході країни) ми втратили 420 млн грн, то в червні ця цифра становила 630 млн грн", - заявив 10 липня глава Державної фіскальної служби Ігор Білоус. За його словами, повністю призупинили роботу близько 50 підприємств у Донецькій і Луганській областях.

У результаті за півроку Мінфін зібрав до скарбниці на 4,1 млрд грн податкових надходжень менше, ніж планував (122,5 млрд грн проти плану в 126,6 млрд). У тому числі недобір надходжень від ПДВ становив 3,8 млрд (63,5 млрд проти запланованих 67,3 млрд грн). Але навіть там, де план виконувався, збір податків був меншим, ніж рік тому. Із січня по травень доходи від збирання податку на прибуток підприємств скоротилися на 4 млрд грн, акцизних зборів - на 2 млрд, власних надходжень бюджетних організацій - більш як на 2 млрд.

Однак видатки зростали, адже Мінфіну потрібно було профінансувати витрати на оборонний сектор нашої держави, які різко збільшилися. Компенсувати нестачу доводилося Нацбанку. За півроку він перерахував до скарбниці у вигляді авансу від свого прибутку вже 22 млрд грн із 22,8 млрд, дозволених законом про держбюджет на весь рік. Торік за той самий період він перерахував до бюджету "лише" 10 млрд грн.

Така експлуатація "друкарського верстата" НБУ Мінфіном - у жорсткому протиріччі з вимогами МВФ. "Вона обмежує незалежність Нацбанку в прийнятті регуляторних рішень і змушує його концентруватися не на підтримці курсу національної валюти, а на виконанні показників держбюджету", - пояснює експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Тому в попередній версії оновленого меморандуму, що є в розпорядженні DT.UA, у другій половині року практика перерахування коштів до скарбниці з боку Національного банку має бути повністю заборонена. "Авансове перерахування прибутку НБУ та обмеження видатків дали можливість виконати цільовий показник дефіциту бюджету на кінець травня з великою маржею, - йдеться в документі. - Але... погіршення ситуації в сфері національної безпеки на Сході країни призводить до падіння податкових надходжень у державний бюджет і тиску в напрямі підвищення видатків на воєнні цілі".

А це означає, що впоратися з невідповідністю доходів і видатків уряду України буде ще складніше. Тому питання, як розв'язувати цю проблему, і стояло так гостро на порядку денному.

Ситуація погіршується ще й через те, що прогнози по доходах бюджету Кабмін і МВФ будували на різних показниках. Оновлену версію держбюджету було прийнято в березні з урахуванням 3-відсоткового падіння ВВП України у 2014 р. Але в програмі кредитної угоди МВФ, прийнятої 30 квітня, фонд заклав прогноз падіння ВВП України нинішнього року на 5%.

Нині він ще більш песимістичний. Як заявив у п'ятницю, оголошуючи результати роботи місії її голова Ніколай Георгієві, оцінка падіння ВВП була погіршена до 6,5% у 2014 році. Те, що бюджет, як і раніше, "стоїть" на прогнозі 3-відсоткового падіння, не могло не створити складнощів у переговорах.

"Газпром" і популізм

Друга істотна проблема в переговорах - дефіцит "Нафтогазу" і борг України перед "Газпромом".

Повне погашення цього боргу - одна з вимог МВФ, які мав виконати Київ, щоб претендувати на одержання нового траншу. Але на час "Ч" за боргом було сплачено лише 786 млн дол. (за газ, імпортований у лютому та березні поточного року). Більш того, у квітні-червні заборгованість продовжила накопичуватися. У тому числі тому, що поки "Газпром" не перекрив свого газового вентиля, "Нафтогаз" поспішив закачати у свої ПСГ якнайбільше російського газу (і набагато більше, ніж було заплановано спочатку в програмі співробітництва з МВФ).

Як підсумок, на початок липня борг "Нафтогазу" перед "Газпромом", відповідно до заяви глави російської держмонополії Олексія Міллера, досягнув уже 5,3 млрд дол. А відсутність угоди щодо нової ціни на газ означає, що в найближчій перспективі домовитися про неї і не вдасться. "Вищий, ніж заплановано, імпорт газу та зниження валютного курсу призвели до більш різкого, ніж очікувалося, дефіциту "Нафтогазу", - йдеться в проміжному проекті оновленого меморандуму з МВФ.

Нарешті, ще кілька проблемних моментів у відносинах з фондом підкинули українські парламентарії. Деякі з них, наприклад, Микола Рудьковський, активно намагалися підняти свій рейтинг, провівши через парламент закон про конвертацію валютних іпотечних кредитів за курсом 5 грн за долар. Власники іпотечних кредитів, безумовно, сказали б йому за це велике "спасибі". Але банкірів цей закон аж ніяк не порадував би: він пропонував перекласти всі втрати від курсових коливань на банки, що ще більше підірвало б їх і без того кволі баланси. А разом із ними - і так із трудом підтримувану Нацбанком крихку стабільність банківської системи.

Щоб "знешкодити" законопроект Рудьковського, НБУ, Мінфін та уряд ініціювали розробку свого документа. Він був поданий до парламенту нардепом Русланом Князевичем. Проголосувавши його в першому читанні, депутати зняли законопроект Рудьковського з порядку денного. Але проблема в тому, що навіть компромісний варіант закону був неприйнятний для Міжнародного валютного фонду. "Свого часу ухвалення аналогічного закону закрило можливість для одержання нових траншів кредиту МВФ урядом Угорщини", - каже високопосадовець, який бере активну участь у переговорах.

Відповідно до проміжної версії оновленого меморандуму, фонд наполягав, щоб навіть на проект Князевича, якщо його буде прийнято парламентом, президент наклав вето.

Варіант компромісу

Майже чотири тижні перебування місії в Україні все-таки не минули даремно: за інформацією нашого видання, близько п'ятої ранку у п'ятницю, 18 липня, місі та уряд України зняли останнє проблемне питання - і вже зранку результати переговорів було презентовано пресі. На чому зійшлися сторони?

По-перше, Нацбанком і Фонд усе-таки узгодили нову версію проекту закону з іпотечного кредитування, що зробить його ще суворішим відносно захисту прав банків, але дасть можливість вирішувати питання проблемних валютних іпотечних кредитів звичайного населення.

До того ж згідно з попередньою версією оновленого меморандуму Київ повинен був пообіцяти МВФ скасувати мораторій на стягнення застав за кредитами, запроваджений парламентом у червні.

Крім того, вдалося досягти загального розуміння проблеми й щодо "Нафтогазу". Відповідно до попередньої версії оновленого меморандуму, місія фонду погодилася на те, щоб збільшити передбачуваний дефіцит "Нафтогазу" з 3,3%, запланованих у початковій програмі, до 3,7% (хоча не виключено, що у фінальній версії меморандуму цифра вийде ще більшою). До того ж у фонді визнали, що НАКу знадобиться ще більша, ніж раніше, допомога з держбюджету.

А минулого тижня Міністерство фінансів подало на розгляд урядового комітету проект закону про внесення змін до держбюджету, яким пропонує уряду проводити часткову компенсацію ставок по запозиченнях на внутрішньому ринку для ряду державних компаній, у тому числі для НАК "Нафтогаз України" з тим, щоб той зміг реструктуризувати свої зобов'язання, термін погашення яких настає цього року. Імовірно, цю ініціативу Мінфіну також було узгоджено з місією фонду.

Нарешті, рух назустріч один одному між Кабміном і фондом розпочався й у питанні проблем із наповненням бюджету країни.

Фонд, наприклад, змирився з тим, що обсяг державного боргу України до кінця 2015 року буде більшим, а чисті міжнародні резерві НБУ будуть ще нижчими, ніж він планував на початку - резерви будуть використовуватися, аби стримати значні коливання курсу гривні, якщо вони знов розпочнуться. Нацбанк, у свою чергу, пообіцяв проводити інтервенції на валютному ринку, та скуповувати валюту для поповнення своєї "золотовалютної подушки", якщо буде така можливість.

Окрім того, у рамках домовленості з МВФ у понеділок, 14 липня, прем'єр-міністр Яценюк доручив переглянути дохідну та видаткову частини держбюджету, привівши їх у відповідність із економічними реаліями, причому так, щоб розмір прогнозного дефіциту при цьому був незмінний. Інакше кажучи, прем'єр доручив здійснити новий секвестр головного фінансового плану країни.

"В рамках фіскальної політики уряд віришив запровадити пакет заходів по видаткам та доходам (бюджету) загальною вартістю в 1% ВВП в 2014 році, компенсуючи ефект зростаючих видатків на цілі безпеки економією на інших видатках", - говориться в прес-релізі фонду, що опубліковано за результатами візіту місії.

Згідно з проектом секвестру, що є у розпорядженні DT.UA, в новому проекті Мінфін виходить із тези, що в другому кварталі 2014 р. його видатки будуть не вищими, ніж за перші шість місяців поточного року, і вже це дасть змогу заощадити бюджету майже 30 млрд грн за рік. А якщо постаратися, то, за прогнозами Мінфіну, у видатковій частині бюджету можна знайти ресурс для економії ще майже 9,7 млрд грн.

Продемонструємо на цифрах. Річний план за видатками загального фонду в нинішньому держбюджеті-2014 - 378 млрд грн. Із січня по червень Кабмін профінансував видатки на

174,4 млрд (касові витрати), це 46% від річного обсягу. Мінфін каже, що де-факто за наступні шість місяців він також може витратити не 54, а 46% від плану (тобто ще 174,4 млрд грн, а не 204,5 млрд, що "залишилися"). Або навіть менше. Мінфін пропонує скоротити видатки на друге півріччя ще більше - до 164,8 млрд грн.

Під ніж пропонують пустити практично всі статті видатків - від фінансування діяльності адміністрації президента та ДУСі до капітальних витрат. Крім того, відомство Олександра Шлапака пропонує скоротити обсяги кредитування з держбюджету. Нарешті, окремим пунктом стоїть економія на утриманні апарату держсектора в Україні - його пропонують позбавити відразу двомісячного бюджету.

Щоправда, останній проект закону, ймовірно, наразиться на найжорсткіший опір з усіх боків - від самих чиновників до депутатів, які намагатимуться в черговий раз одержати свій маленький шматочок слави на захисті інтересів "простого чиновника". Проте й без нового секвестру Україні, мабуть, не обійтися. "Вести війну за рахунок резервного фонду не можна. Крім того, величезну кількість коштів необхідно буде витратити на відновлення промисловості областей, у яких ведуться воєнні дії. Отже, бюджет дефіциту зростатиме, і секвестр однозначно буде", - каже головний фінансовий аналітик РА "Експерт-рейтинг" Віталій Шапран.

Та якщо по всіх ключових питаннях Кабмін, Нацбанк і МВФ знайшли спільну мову, чому ж переговори тривали так довго? Відповідь на це запитання у всіх співрозмовників DT.UA одна.

Проблема - у повній непрогнозованості ситуації в Україні. Коли складалася програма, у ній не враховувався фактор війни на Сході нашої країни та погано прихованої агресії Кремля проти України. "Уперше літак летить за умов повної відсутності видимості, - каже співрозмовник, близький до переговорів із Міжнародним валютним фондом. - Отже, ні в уряду, ні в команди МВФ немає впевненості, що при наступному перегляді програми, у вересні, кожен з обговорених структурних маяків знову не виявиться повністю відірваним від життя. Тому нині завданням місії було не просто засвідчити, що завдання по структурних маяках, установлених у квітні, уже виконані, а й забезпечити, щоб через два місяці програму не потрібно було переглядати знову".

До того ж навіть ті болючі реформи, які Кабмін уже встиг провести (насамперед підвищення тарифів на ЖКГ), виглядають поверхневими, коли йдеться про те, які кроки йому потрібно вживати надалі. Скажімо, змінювати всю систему соціальної допомоги, відмовляючись від пільг і переходячи до її адресного формату. Або поліпшувати ефективність роботи бюджетних установ, починаючи зі шкіл і закінчуючи лікарнями. "В уряду немає підтримки в парламенті, і він розуміє, що або не зможе провести непопулярні заходи, або ж зможе, але надто великою ціною", - констатує очевидну "розтяжку", в якій опинилася українська влада, один із опитаних DT.UA її представників.

Старший радник глави "Альфа-Банку Україна" Роман Шпек, за плечима якого - багаторічний досвід роботи з міжнародними фінансовими організаціями, вважає, що програму взагалі потрібно повністю переглянути.

"Зміна формату нічого не дасть. Його складно наповнити змістом, незалежно від форми", - каже співрозмовник, близький до переговорів. Адже хоч би як упаковувати рекомендації для економіки України в програму, ключові ризики для країни на даному етапі від цього не зміняться.