Помірна девальвація не врятує держбюджету-2014 - його все одно слід переглядати. Якщо ж ослаблення гривні буде дуже відчутним, нереалістичний держкошторис стане ще більш нереалістичним. Відповідно, ще більше доходів від запланованого не буде зібрано та ще більше видатків - не профінансовано.
Хоча задекларований Національним банком перехід до політики більш гнучкого курсоутворення час від часу й супроводжується коливаннями курсу гривні в обидва боки, однак усе ж таки має девальваційний тренд. Як мінімум, з точки зору очікувань. Біля якого рівня курс "пришвартується" - 8,5–8,8 грн/дол., 9,0–9,2 грн/дол., 9,6 грн/дол. або й більше, поважні фінансисти та економісти не беруться прогнозувати. Передусім киваючи на політичну невизначеність, через яку "зависають" необхідні реформи та зовнішні позики.
Держбюджет-2014 (див. табл. 1 на 8-й стор.) формувався на основі прогнозу 8,0–8,5 грн/дол. Плавання гривні біля нижчих "маяків" підвищує шанс на те, що інфляція пришвидшиться й, можливо, навіть наблизиться до запланованого урядом показника 8,3% (грудень до грудня). Таким чином, економіка може сплатити додатковий інфляційний податок, якого в 2012–2013 рр. номінально не було. Крім того, теоретично ослаблення гривні за певних умов може дати певний імпульс для зростання ВВП. Та невже усе це разом дасть змогу виконати неадекватно роздутий держбюджет на поточний рік? Аж ніяк. Більш того, девальвація може зробити очікувану діру в держбалансі ще більшою.
"Бюджету в його нинішньому вигляді навряд чи щось допоможе, оскільки закладені в ньому темпи зростання ВВП (3%. - В.П.) дуже далекі від реальності. Девальвація вплине на темпи інфляції з деяким лагом, плюс з таким же лагом діятиме ефект і на доходи бюджету", - переконаний начальник відділу аналізу та досліджень "Райффайзен Банку Аваль" Дмитро Сологуб. "Ослаблення курсу погіршує перспективи наповнення бюджету. Близько половини податкових надходжень - це податки на імпортні товари, а обсяги споживчого імпорту будуть скорочуватися", - посилює ефект холодного душу для уряду виконавчий директор "CASE Україна" Дмитро Боярчук.
Нагадаємо, ще за "додевальваційними" оцінками різних фахівців, дохідну планку бюджету-2014 було завищено мінімум на 30–40 млрд грн. Реальний же дефіцит перевищує 100 млрд грн.
Сценарії
Ступінь впливу валютних процесів на виконання держбюджету визначатиме, звичайно, міра ймовірного "просідання" гривні.
Сценарій №1. Коливання курсу в діапазоні 8,5–9,1 грн/дол. Як зауважує Д.Боярчук, у разі девальвації десь на 10% інфляція настільки стрімко не пришвидшиться, щоб залатати всі діри в бюджетному балансі. "Інфляція в Україні уповільнювалася через сповільнення економічної активності, а цей фактор не обіцяє пожвавитися", - пояснює експерт.
За словами керівника секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, при коливанні курсу в діапазоні 8,5–8,7 грн/дол. експорт може збільшитися хіба що на 5–10%, що не дасть надто позитивного ефекту для держскарбниці. "З курсом ближчим до 8,5 грн/дол. недовиконання дохідної частини держбюджету повторить минулий рік", - резюмує керівник аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний Капітал Україна" (ICU) Олександр Вальчишен.
Нагадаємо, в 2013 р. держбюджет недоотримав 3,4% від запланованих доходів (11,9 млрд грн). А з огляду на торішнє запізніле скорочення плану доходів на 19,5 млрд грн, яке відбулося 19 грудня, виходить, що держскарбниця недоодержала 8,5% від плану - 31,4 млрд грн.
Сценарій №2. Девальвація до 9,1–9,7 грн/дол. На думку О.Вальчишена, при курсі "ближче до 9,5 грн/дол. і вище (скажімо, 10 грн/дол.)" українська економіка має найкращі шанси для відновлення зростання реального ВВП.
Однак таку девальвацію бізнесу та населенню ще потрібно буде "перетравити". А цей процес не такий швидкий і зовсім не безболісний. У результаті податкові надходження до бюджету в адаптаційний період (а він може розтягтися й до року) можуть знизиться. "При девальвації гривні до 9,5–10 грн/дол. скоротяться надходження від сплати ПДВ, податку на прибуток, акцизних зборів, ввізного/вивізного мит загалом на 15–20%", - каже А.Забловський.
Це може відбутися як за рахунок скорочення попиту населення на імпортні споживчі товари, так і з огляду на збільшення витрат на імпорт тих же експортерів - і металургів, і хіміків, і аграріїв, яким потрібні імпортний газ, імпортне обладнання, техніка тощо. І це не кажучи про те, що значне ослаблення гривні може стимулювати "розвиток" сірих схем при імпорті та спровокувати зростання контрабанди. Що теж є ризиком для держскарбниці.
"Баланс між додатковими доходами бюджету і його втратами від знецінення нацвалюти погіршується прямо пропорційно до глибини девальвації. В інших країнах таке відношення є оптимальним при девальвації 10–15% на рік. При девальвації гривні до 9 грн/дол. чистий приріст доходів бюджету може бути додатній. Вище цієї позначки загрози для бюджету посилюються. Згадайте 2008–2009 рр. Девальвація на 60% - і економіка почала швидко оговтуватися, але реальний дефіцит бюджету - понад 10%", - констатує завідувач сектору грошово-фінансової стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Молдован.
Говорячи, зокрема, про надходження до держскарбниці податку на прибуток, партнер "PwC Україна" Рон Барден також схиляється до того, що ймовірний позитивний вплив девальвації на експортерів не перекриє негативного ефекту для імпортерів. "У такому разі сума надходжень за податками на прибуток, вочевидь, буде нижчою за суму, передбачену у бюджеті", - прогнозує експерт.
Це при тому, що план надходжень від податку на прибуток у 2014-му нижчий від фактичних платежів за минулий рік (див. табл. 2). Таким його встановили передусім з огляду на об'єктивну неминучість - через торішнє зростання збитковості підприємств активно розраховувати на авансові платежі в 2014-му явно не вийде.
Водночас торішнє грудневе скорочення плану надходжень від ПДВ на 19 млрд грн. так нічого й не навчило розробників бюджету. За словами директора департаменту податкової політики Інституту бюджету і соціально-економічного розвитку Артема Рудика, в 2014 р. ПДВ-орієнтир установлено на такому високому рівні, що навіть якби попит на імпортні товари більш-менш підтримувався на стабільному рівні при дуже значній девальвації (до 11 грн/дол.), ПДВ-план усе одно не вдалося б виконати. "Він надто завищений. Тим паче, що заплановане спочатку оподаткування імпортного газу скасували. Уряд наступає на ті ж граблі недовиконання, що й 2013-го", - коментує експерт.
О.Молдован також закликає пам'ятати: що глибша девальвація, то більший експорт продукції з мінімальною доданою вартістю та повільніше відбуватиметься модернізація економіки. А це довгостроковий удар і по самій економіці, і по державних фінансах. "Чи варто стимулювати кілька вітчизняних ФПГ розширювати вивезення сировини та напівфабрикатів за рахунок пригнічення внутрішнього споживання, яке сьогодні є більш важливим чинником для економіки?" - риторично запитує експерт.
Девальваційні романси боргової політики
Ослаблення гривні збільшує держборг України (див. табл. 3) за рахунок переоцінки його валютної складової. За підсумками 2013 р. вона становила близько 57%. За різними оцінками, залежно від глибини девальвації (10–20%) видатки на погашення та обслуговування держборгу у поточному році можуть збільшитися принаймні на 8–16 млрд грн.
Як зауважує Д.Сологуб, за грубими підрахунками, співвідношення держборгу до ВВП на кінець 2014 р. становить 45–47% при курсі 8,8–9,0 грн/дол. Нагадаємо, за даними Мінфіну, на кінець минулого року державний і гарантований державою борг становив 584,11 млрд грн., або близько 40,5% ВВП.
Окрема історія - вплив девальвації на фінансовий стан "Нафтогазу". За словами директора Інституту енергетичних досліджень Дмитра Марунича, якщо ціна російського газу впродовж року збережеться на рівні 268,5 дол. за тисячу кубометрів, а його закупівлі становитимуть 33 млрд кубометрів, сума платежів має бути близько 9 млрд дол. Враховуючи, що курсовий ліміт у держбюджеті закладався на рівні 8,5 грн/дол. і передбачалася емісія ОВДП для покриття дефіциту НАКу на 14 млрд грн, коливання курсу біля позначки 8,7 не створює передумов для надто великих проблем для підприємства.
"Водночас за умови девальвації гривні до 9,1 грн/дол. додаткова потреба "Нафтогазу" у грошах для розрахунків із "Газпромом" становитиме приблизно 5,5 млрд грн. При курсі 9,5 грн/дол. - майже 9 млрд грн. Це значний обсяг коштів, виділення яких для покриття дефіциту компанії не передбачено бюджетом-2014. Щоправда, сума може виявитися приблизно вдвічі меншою, якщо відбудеться індексація газових тарифів для промислових підприємств", - констатує експерт.
Восени "Нафтогаз" очікує погашення євробондів на 1,5 млрд дол. (які, дуже ймовірно, будуть конвертовані у держборг). Також продовжує "висіти" борг за поставки російського газу в другій половині 2013 р. і січневі поставки вже поточного року, які "тягнуть" на 3,3 млрд дол. Таким чином, значний борговий тягар і відчутна девальвація можуть актуалізувати питання підвищення тарифів на газ, навіть попри поки що діючу політичну знижку на газ (уже не кажучи про те, якщо вона з тих чи інших причин зникне).
Як зауважує Д.Марунич, якщо уряд звертатиметься по допомогу до МВФ/ЄС, на першому етапі може йтися про подорожчання газу для населення та підприємств ТКЕ на 30%. Аналогічно можуть бути збільшені тарифи на електроенергію.
Наразі багато говорять про те, що ослаблення гривні та потенційний перехід до політики більш гнучкого курсоутворення може викликати "відлигу" у відносинах між офіційним Києвом і МВФ, оскільки в такий спосіб начебто виконується одна з давніх рекомендацій/вимог фонду.
"Питання обмінного курсу для МВФ було важливим, але не ключовим, тому навряд чи МВФ піде на поступки Україні в питанні підвищення тарифів на газ і проведення інших реформ. Ситуація в економіці очевидна, тому не зрозуміло, чому МВФ повинен заплющувати на це очі, якщо лише одну з необхідних вимог виконано частково", - не погоджується Д.Сологуб.
Крім того, керуючий активами КУА "КІНТО" Павло Ілляшенко звертає увагу, що на сьогодні не може бути впевненості в тому, що зміна курсової політики та перехід до плаваючого валютного курсу відбулися. "Не здивуюся, якщо валютний курс знову завмре у вигляді горизонтальної лінії, від якої він буде коливатися в діапазоні +/-2%", - зауважує фінансист.
Водночас головний економіст Dragon Capital Олена Білан усе ж таки не виключає, що на тлі складної економічної та політичної ситуації в Україні в цілому позиція МВФ може пом'якшитися. Хоча фонд навряд чи відмовиться, зокрема, від вимоги про підвищення тарифів на газ. "А ринковий курс поки утримується за рахунок жорстких адміністративних обмежень, що не вписується у визначення вільного курсоутворення", - звертає увагу експерт.
Враховуючи, що девальвація створює передумови для усунення диспропорцій в торговельному балансі, чи може Україна розраховувати, наприклад, на підвищення суверенних оцінок міжнародними рейтинговими агентствами, які нещодавно знизили їх, відверто кажучи, нижче плінтуса? І чи допоможе це трохи відкрити доступ Україні до зовнішніх ринків капіталу?
П.Ілляшенко вважає, що ні. Позитивним сигналом для ринків помірне ослаблення гривні стало б у тому разі, якби його було підкріплено підтвердженням надання зовнішнього фінансування Україні. "Без допомоги зовнішнього кредитора ситуація залишатиметься напруженою незалежно від конкретного значення курсу. Постійно існуватиме ризик валютної та зрештою банківської паніки, що триматиме відсоткові ставки високими, а ділову активність слабкою", - пояснює експерт.
Секвестровий порятунок
Поточна ситуація спонукатиме наступний уряд - незалежно від його політичної конфігурації - до перегляду бюджету та скорочення як його дохідної, так і видаткової частини. Чіткий сигнал-аргумент - результати виконання держкошторису за підсумками січня. Минулого місяця до держскарбниці надійшло майже на 6 млрд грн менше, ніж закладалося в розписі Мінфіну.
"План зі збору доходів до держбюджету поточного року не буде виконано на 9–12%. Очевидно, що уряд буде змушений зменшити видатки за незахищеними статтями бюджету, але цього все одно буде недостатньо, щоб залишитися в межах запланованого дефіциту. Дефіцит бюджету перевищить затверджений законом показник на 35–45%. Тому уряду необхідно буде залучити колосальні обсяги ресурсів, які навряд чи можна знайти на внутрішньому ринку. Якщо російський кредит не надійде в Україну у повному обсязі, ключову роль у фінансуванні бюджетних видатків відіграватиме НБУ. Щоб бюджет став реалістичним, необхідно зменшити план з доходів на 10%, а по видатках - на 5–6%", - констатує керівник аналітичного департаменту ІК SP Advisors Віталій Ваврищук.
У свою чергу, А.Забловський наголошує на необхідності скоротити орієнтири по надходженнях від ПДВ, податку на прибуток, акцизних зборів. У видатковій частині держкошторису О.Вальчишен вважає за можливе і доцільне скоротити передусім видатки за статтею "Громадський порядок, безпека та судова влада" і "Загальнодержавні функції (без урахування видатків на обслуговування державного боргу)".
"Якщо врахувати плановий дефіцит і потенційний недобір (доходів), то маємо фіскальний розрив більш як 100 млрд грн (це без "Нафтогазу"). Прийнятний рівень удвічі менший (до 60 млрд грн). Тому як мінімум потрібно знизити видатки десь на 40 млрд грн. Це близько 8% від поточного плану за консолідованим бюджетом", - додає Д.Боярчук.
Фактичний секвестр - це і надія на відновлення співпраці з МВФ, і спосіб збалансувати російський вплив. Інакше великих і дуже великих проблем не уникнути. Та ж надактивна підтримка Нацбанком держскарбниці у вигляді як збільшення портфеля ОВДП центробанку, так і прямих платежів до бюджету за статтею перевищення доходів над видатками може дестабілізувати ситуацію і на валютному ринку, і з цінами, і в економіці загалом.
Часу на жорсткі, але необхідні рішення дедалі менше. Якщо він узагалі ще є.