Навесні прем'єр-міністр Арсеній Яценюк дав новопризначеному главі Державної фіскальної служби Роману Насірову три місяці на реформування відомства, однозначно заявивши, що часу на розгойдування немає.
І навіть пальцем пригрозив: якщо не впорається - приймемо відповідні кадрові рішення. Три місяці минули, у ДФС мир і спокій, навіть співробітники центрального офісу на Львівській площі не помітили будь-яких натяків на реформи, що вже казати про регіони. При цьому не було виконано навіть такого простого, здавалося б, завдання, як призначення нового керівництва ДФС на рівні областей і районів.
Не посперечаєшся, ніхто не розраховував, що за 90 днів реально буде проведено реформу податкової. Не особливо сподівалися й на звільнення Насірова, прихід якого на посаду супроводжувався показним відкритим конкурсом, публічними співбесідами та іншими трудовитратами, які довелося б визнати даремними. Проте були надії, що зміни в роботі фіскальної служби хоча б розпочнуться. Особливо з урахуванням того, що, на відміну від свого попередника Білоуса, Насіров не переймається реформою податкового законодавства і може 100% сил і ресурсів вкласти в реформу самого відомства. Може, але не буде.
90 днів розтяглися на 500
Утім, у своїх перших виступах Роман Насіров справді говорив про реформу за 90 днів, а вже на початку липня досить переконано заявив, що навіть за рік реформувати ДФС неможливо. Потім, природно, було складено план реформи, і якось відразу вона з бліцкригу трансформувалася на мляву бюрократичну роботу.
На найближчі дати було заплановано такі найважливіші заходи, як перепідпорядкування ДФС Міністерству фінансів, узгодження повноважень і сфери компетенції служби, розширення кількості заступників глави відомства з трьох до п'яти. Більш-менш конструктивні пункти, наприклад, перегляд ефективності організації управління, умілою чиновницькою рукою було перенесено "на потім", десь і на середину вже 2016 р. Про те, що нереорганізована фіскальна служба та її звичні методи роботи реально погублять будь-яку податкову реформу, писалося неодноразово. Однак очікувати, що втілювати задуми Мінфіну в життя буде вже реформована структура, не варто.
Остаточним знущанням виглядає пункт про створення програми реформування системи податкових скарг, виконати який планують до 30 червня 2016-го (!). Рік і не менше виділили собі фіскали тільки для створення програми реформи, страшно припустити, скільки їм знадобиться для її впровадження.
"Жодних змін я особисто не помітив. От як працювала податкова рік тому, з тими самими підходами, з тим самим рівнем сервисів, з тими самими некваліфікованими кадрами, так і працює, - розповів DT.UA Леонід Рубаненко, президент Спілки податкових консультантів. - І бізнес, з яким ми спілкуємося, жодних змін не помітив, та й не сподівається особливо. Щоб були зміни, потрібно хоча б щось робити, а нічого поки що не відбувається. Ходять чутки, що збільшать кількість офісів великих платників, поки це все, що нам відомо про реформу податкової".
Очікуване скорочення штату, про яке казав ще попередник Насірова Білоус, теж відкладене в довгу шухляду. Подумаєш, у структурі працюють 54 тис. чоловік, з яких 3 тис. - це керівний склад. Навпаки, замість скорочення в ДФС з'являться нові структурні одиниці - виконавчий комітет із власним секретаріатом, спеціальний підрозділ із управління структурними змінами, координатор відомчих реформ, консультативна рада для надання підтримки в здійсненні реформування ДФС. При цьому фіскали не перестають казати про злидарські (і це правда) рівні зарплат, без підвищення яких розраховувати на принциповість і неупередженість пересічних співробітників неможливо. От тільки ідея про те, щоб підвищити заробітні плати співробітникам, що залишилися, за рахунок скорочення штату та вивільнення додаткового фінансового ресурсу, почила з миром. Ні, у публічних виступах Насіров іноді каже й про скорочення, і про можливе підвищення зарплат, тільки документально ці, як, утім, і багато інших його слів, не підтверджуються.
Очевидно, платити юрбам консультантів, радників і секретарів, які супроводжують реформу, знову будуть платники податків. При цьому далеко не завжди в плані є чіткі критерії відбору тих самих координаторів реформ і жодного слова про відкриті конкурси на ці посади. Що, звичайно, не дає жодних гарантій того, що призначена зверху людина не виконуватиме даних зверху ж доручень, швидше, навпаки.
Омбудсменами каші не зіпсувати
Перша ластівка таких реформаторських призначень уже є - фіскальний бізнес-омбудсмен, яким призначили Тараса Качку, у минулому віце-президента Американської торговельної палати (тієї самої, яка входить до всіх робочих груп усіх урядових проектів). Тепер головне не плутати Тараса Качку з Альгідасом Шеметою, який є просто бізнес-омбудсменом, не фіскальним. Цікаво, що відповідно до звіту ради бізнес-омбудсмена Шемети, опублікованого в червні ц.р., найбільша кількість скарг, з якими звертаються до нього підприємці, стосується саме роботи податкової. Навіщо в такому разі нам ще один омбудсмен? Тим паче, що функції фіскального захисника інтересів бізнесу дублюють функції не тільки Шемети, а й громадської ради при ДФС, яка давно існує та реально працює.
"Відмінність лише в тому, що омбудсмена призначили наказом глави ДФС, без будь-якого конкурсу, обговорень, рекомендацій бізнесу. І рішення він прийматиме одноосібно, а не колегіально, як громадська рада, - пояснив DT.UA тонкощі голова громадської ради при ДФС Дмитро Алексєєнко. - Як мінімум, мають насторожувати три факти щодо новопризначеного омбудсмена: він був у групі, яка займалася розслідуванням діяльності Білоуса, він же був у групі, яка займалася відбором Насірова на посаду глави ДФС, а головне, працює він на громадських засадах, отже, на нього не поширюється антикорупційне законодавство". Пан Алексєєнко переконаний, що Тарас Качка, з огляду на його послужний список, у роботі буде орієнтований на великий бізнес. Але, судячи з активної участі Т.Качки в останньому брифінгу заступника міністра фінансів Олени Макєєвої, де він без перебільшення виступав адвокатом диявола, він узагалі на бізнес не орієнтується. Відповідно, очікувати від цього призначення революцій не варто. Принаймні, на відміну від новоспеченого омбудсмена, громадська рада на своєму засіданні 17 вересня все-таки планує запитати в керівництва фіскальної служби, де ж, власне, довгоочікувані реформи?
Намагалася знайти зміни в роботі фіскалів і спеціальна міжвідомча комісія, яка перевіряла ДФС увесь останній місяць. До робочої групи ввійшли фахівці адміністрації президента, Міністерства фінансів, Міністерства економічного розвитку, силових відомств і навіть відділу фінансової безпеки Національного інституту стратегічних досліджень.
Комісія перевіряла найцікавіші та, напевно, ніколи раніше не досліджувані аспекти роботи фіскальної служби. Наприклад, оцінювався вплив нормативних ініціатив ДФС на стан економіки в цілому та її окремих галузей, на достовірність і повноту прогнозування податків і зборів, наявність затверджених методологічних основ визначення прогнозованих показників надходжень, а також вплив макроекономічних показників і змін законодавства на надходження податків, відповідність надходжень податків тенденціям економічного розвитку.
Висновки та рекомендації членів комісії нині на фінальній стадії підготовки. За свідченнями учасників робочої групи, їх буде враховано в процесі здійснення майбутньої податкової реформи та реорганізації Державної фіскальної служби. Щоправда, податкова реформа вже начебто готова і буде представлена Міністерством фінансів на Національній раді реформ 3 вересня, а реформа податкової служби навряд чи відбудеться. Але сподіватимемося, що підсумки проведеної роботи хоча би буде оприлюднено, і їх не спіткає доля результатів внутрішнього розслідування, проведеного в ДФС на початку цього року.
Як посварилися Костянтин Ігорович і Роман Михайлович
Жодні перевірки будь-яких комісій не стали на заваді тривожним процесам, які відбуваються в самій ДФС. У червні радником Насірова на громадських (!) засадах став Геннадій Романенко. За часів президентства Віктора Януковича він очолював Київську міжрегіональну митницю. Будучи кумом оголошеного в розшук Ігоря Калєтніка, який за часів Януковича очолював все митне відомство, він відверто почав "протаскувати" на керівні посади в обласні митниці потрібних людей. Зокрема, на посаду в.о. начальника Волинської митниці зайшов Дмитро Якобчук, який у 2012–2013 рр. працював заступником керівника митного поста Ягодин, одного з ключових у системі. До речі, паралельно з Якобчуком на цю саму посаду розглядали Романа Микитюка, також людину Калєтніка, який у різний час був начальником Львівської, Рівненської і Вінницької митниць. Тобто вибирали з двох лих. Вибрали, до речі, менше. Але далі почали відбуватися події, які явно демонструють, що вже кому-кому, а ДФС точно не до реформ.
8 липня Костянтин Лікарчук, нинішній голова митниці "не з системи", на зустрічі президента з головами обладміністрацій в Одесі відкрито поскаржився гаранту, що йому не дають розчищати кадри, і "реінкарнація Калєтніка" уже розпочалася. Не минуло й двох тижнів, як начальник Чернівецької митниці Микола Салагор поскаржився ЗМІ, що Лікарчук буквально змусив його написати заяву про звільнення, причому аудієнція відбулася не десь, а на терасі столичного ресторану "Фелліні". Врятував нібито особисто Насіров, який не дав ходу "ресторанному" звільненню.
Після того, як історія набула розголосу, було кілька інтерв'ю Лікарчука в пресі, щоправда, там він не виглядав уже таким переконаним борцем за правду, плутався в показаннях, усе валив на інших і знову зазначав, що кадрові питання він вирішувати не може, от люди Калєтніка й наступають.
12 серпня Лікарчук попрямував у Рівне на Митний форум і потрапив там у ДТП. Усі залишилися живі-здорові, щоправда, Роман Насіров ініціював службове розслідування того факту, що Лікарчук відбув на форум без дозволу керівництва, і навіть порушив питання про звільнення чиновника. За поїздку в Рівне. На Митний форум. Коли до Насірова нарешті дійшла вся комічність того, що відбувається, він вирішив цю історію зі звільненням зам'яти й почав банально урізати повноваження Лікарчука. Той знову почав публічно ображатися.
І десь на тлі ГПУ перевіряла Центр оцінювання якості освіти за підозрою в підтасуванні результатів зовнішнього тестування випускників, директором якого є батько Костянтина Лікарчука. Утім, цей процес, можливо, і не пов'язаний з "тертям" у ДФС. Але факти такої активної кулуарної метушні всередині фіскальної служби самі по собі багатозначні. DT.UA уже висловлювало припущення, що пан Насіров був призначений на нинішню посаду як старанний виконавець завдань вищого керівництва (йдеться зовсім не про реформування служби), а гранично далекий від митної кухні Лікарчук - як ширма, за якою можна буде спокійно вибудовувати схеми. І, як бачимо, Лікарчук не справляється зі своєю роллю, на відміну від Насірова.
***
Один із експертів, який входить до складу згаданої міжвідомчої комісії, що аналізувала роботу ДФС, дуже коротко резюмував виконану ними роботу: "ДФС не підлягає реформуванню. Це неможливо". Саме тому всі ці зволікання зі змінами на рік-півтора - це не більш ніж бюрократична хитрість, якою прикривають відсутність будь-якої діяльності. З урахуванням того, з якою швидкістю в Україні змінюються керівники ключових відомств, будь-який процес, що потребує рік для реалізації, приречений на провал, тому що за цей рік у крісло керівника може сісти інша людина та розпочати все з чистого аркуша. А може й не сісти, і тоді ці мляві, але далекоглядні плани з реформування забезпечать Насірову ще півтора року спокійної роботи, щоправда, навряд чи на благо Батьківщини. Страшно подумати, що станеться за ці півтора року, якщо врахувати все, що нині відбувається в податковій, та абсолютну байдужість решти вертикалі влади до цих процесів.