Наприкінці січня набрав чинності указ президента, яким започатковано Всеукраїнську економічну платформу «Зроблено в Україні». Створення такого майданчика для знаходження спільних рішень в умовах, коли проблема економічної стійкості для України має вирішуватися із застосуванням передусім внутрішніх резервів, є актуальним. Тож саме функціонування платформи може розкрити внутрішні резерви економіки України працювати в межах ризиків, спричинених тривалою війною, на засадах постійної комунікації, взаємодії та координації державних органів, вітчизняного бізнесу, включаючи представників релокованих підприємств, іноземних інвесторів, а також громадських об’єднань підприємців та експертів.
Виходячи з доволі стислих термінів, питання з формування бачення сутності платформи, цілей і ключових завдань, вирішення яких покладається на неї, та механізмів функціонування потребують пришвидшеного опрацювання та спільної роботи з концептуалізації ідеї діяльності такого майданчика. А можливість дискусійного обговорення цілісного бачення платформи серед експертів забезпечило б долучення всіх стейкхолдерів бізнес-процесів в Україні вже на стадії процесу її формування та сутнісного наповнення. Такий підхід сприяв би зростанню відповідності очікувань бізнесу від діяльності такої платформи на практиці.
Реалізація ідеї платформи має передбачити створення як цифрового, так і фізичного просторів, покликаних спростити та структурувати взаємодію стейкхолдерів для вирішення проблемних питань. Мова про таке:
- розроблення спеціалізованих сервісів із надання типових рішень;
- використання загальнодоступних для учасників платформи баз даних чи інших ресурсів.
На цій основі можна буде пришвидшити синхронне вирішення вкрай різнопланових і різнорівневих завдань для опрацювання шляхів і механізмів захисту інтересів національного виробника в умовах воєнних ризиків. Разом з тим у складних умовах війни зростає також роль консалтингового супроводу ведення бізнесу, зокрема для релокованих підприємств, які відновлюють свою діяльність в умовах нових для себе локацій. Тому системне вирішення проблемних питань на основі стандартизованих платформних рішень має поєднуватися із застосуванням індивідуальних підходів.
Тож Всеукраїнська економічна платформа «Зроблено в Україні» повинна стати постійно діючим консультативно-дорадчим органом, покликаним забезпечити об'єднання зусиль влади та бізнесу, взаємодію всіх зацікавлених сторін, аби сприяти подоланню викликів вітчизняному бізнесу, спричинених збройною агресією РФ. Це має відбуватися за рахунок налагодження бізнес-зв’язків, розірваних через повномасштабне вторгнення РФ, і переформатування регіональних чинників організації промислового виробництва, стимулювання локалізації виробництва, сприяння просуванню продукції вітчизняних товаровиробників на світових товарних ринках.
Гостра необхідність вирішити низку проблемних питань вітчизняного бізнесу в умовах воєнного стану дає можливість сформулювати місію платформи так:
- забезпечення в умовах воєнного стану практичної реалізації права на підприємницьку діяльність;
- лобіювання інтересів вітчизняних виробників у створенні сприятливого, безпечного середовища для виробничої діяльності;
- створення прозорого та незабюрократизованого механізму постійної комунікації та координації взаємодії державних органів влади з суб’єктами господарювання, зокрема з представниками релокованих підприємств, об’єднаннями підприємців, секторальними асоціаціями, іноземними інвесторами.
Разом із вищезазначеним корисним для збереження та розвитку підприємницького потенціалу у воєнний період і період повоєнного відновлення буде поширювати адаптований до вітчизняних реалій найкращий міжнародний досвід активізації підприємницької активності в кризовий період.
Зважаючи на роль промисловості в забезпеченні економічної стійкості країни, особливої уваги у діяльності платформи потребує просування промислової адженди в Україні з максимальним акцентом на збереженні вітчизняного виробничого потенціалу в умовах тривалого впливу воєнних викликів. Вирішення цих питань може відбуватися на засадах:
- формування секторальних платформ вітчизняних виробників — майданчиків з обговорення та опрацювання спільних рішень, враховуючи специфіку секторальних економік;
- створення постійно діючих робочих груп для збору інформації щодо актуальних проблем промисловості, проведення засідань платформи для їхнього обговорення та пошуку шляхів вирішення, надання експертної підтримки та консультацій по галузях;
- спільного напрацювання інструментів відновлення та стимулювання ділової активності українських виробників в умовах значних воєнних викликів;
- забезпечення оперативної підтримки напрацьованих спільних рішень щодо подолання викликів воєнного часу для вітчизняного бізнесу через організаційні, економічні, нормативно-правові механізми.
Одним із перспективних напрямів активізації сучасної промислової діяльності з урахуванням євроінтеграційних орієнтирів України та, відповідно, одним із завдань платформи «Зроблено в Україні» є необхідність врахувати вимоги декарбонізації — прискореного переходу до використання «чистої» енергії. Реалізація такого підходу потребує енергетичної трансформації промисловості, розвитку альтернативних джерел енергії та енергоефективних технологій, прискорення їхнього впровадження у виробничій діяльності, а також відмови від використання вугілля для енергетичних цілей. Така вимога є критичною для вуглезалежних підприємств і підприємств територіальних громад, економіка яких базується на вуглевидобутку.
Тож важливими аспектами діяльності платформи можуть стати консультування та всебічна підтримка промислових підприємств як у впровадженні «зелених» і «чистих» промислових технологій, так і в організації інноваційних виробництв на базі закритих вугільних підприємств, перетворенні промислового потенціалу реструктуризованих вугільних підприємств на активний ресурс із залучення інвестицій. Зокрема в контексті впровадження сучасного європейського підходу справедливої трансформації вугільних регіонів. Актуальність такого напрямку діяльності платформи підтверджується не лише розширенням можливостей зміцнити енергетичну безпеку як складову економічної стійкості країни, а й значущістю складових декарбонізації у промисловій політиці Європейського Союзу.
Отже, основними практичними результатами функціонування платформи «Зроблено в Україні» можуть стати:
- пошук бізнес-партнерів, встановлення бізнес-зв'язків для збільшення локалізації виробничої діяльності;
- напрацювання готових актуальних галузевих бізнес-кейсів для сприяння вирішенню проблем, пов’язаних зі зміною регіональних чинників промислового розвитку та необхідністю реорганізувати енергетичний сектор, вугільну промисловість, здійснити справедливу трансформацію вуглезалежних регіонів і реорганізувати промислову діяльність підприємств, розташованих на цих територіях;
- розробка нових програм підтримки виробників, планів розвитку переробної промисловості, удосконалення і розширення локалізації, сприяння доступу до дешевих кредитів і страхування воєнних ризиків;
- сприяння в отриманні доступу до фінансування, зокрема, до міжнародної грантової підтримки мікропідприємництва та малого підприємництва; надання консультаційних послуг із питань ділового адміністрування;
- розробка програм стимулювання попиту на товари українських виробників, зокрема купівлі товарів вітчизняного виробництва, у тому числі в рамках оборонних закупівель;
- просування українського продукту на світових, зокрема європейських, товарних ринках.
Ефективність функціонування платформи «Зроблено в Україні» залежить від її універсальності, що потребує формування екосистеми платформи у такий спосіб, щоб напрацювання рішень та отримання консультацій відбувалися на галузевих майданчиках, структурованих за видами економічної діяльності, розміром бізнесу (малі, середні, великі), регіонами. Серед пріоритетів експертно-консультаційної підтримки вітчизняного бізнесу: найкращі практики та шляхи їх впровадження/адаптації до умов України, безпека бізнесу, пошук бізнес-партнерів, встановлення бізнес-зв'язків для локалізації виробничої діяльності, експертиза нормативно-правового та регуляторного середовища.
Запропоновані переліки напрямів діяльності та структурних елементів платформи не є вичерпними. Вони мають переглядатися й розширюватися, виходячи із зміни безпекових та економічних умов, необхідності вирішувати конкретні завдання, що постають перед владою та економічними суб’єктами. Тому Всеукраїнська економічна платформа «Зроблено в Україні» може стати гнучким управлінським інструментом, що сприятиме розробці інклюзивних механізмів захисту національних економічних інтересів України, зокрема у сфері промислового виробництва, з особливим акцентом на малих і середніх підприємствах, а також формуванню внутрішніх резервів економічної стійкості країни.