У зв'язку з широкомасштабною російською агресією проти України мільйони людей зірвалися з насиджених місць і поїхали… Хто — за кордон, а хтось — в інші регіони країни, подалі від лінії фронту. Проблеми й потреби в усіх приблизно однакові: житло, робота, школа/дитячий садок, медицина. Бігати в пошуках усього цього дуже важко. Тому ідея створити в громадах і регіонах якісь представництва ВПО, щоб їхні проблеми вирішувалися швидко та якісно, видається продуктивною.
Координаційні ради у справах ВПО при місцевих органах влади, які почали створювати, покликані допомогти переселенцям у комунікації з владою, а місцевій владі — зрозуміти потреби людей, що залишили свої домівки, та оцінити їхній потенціал. А він, без перебільшення, величезний. Це лікарі, педагоги, вчені, пекарі, кондитери, аграрії тощо. Переселенці-біженці далеко не завжди несуть із собою хаос та проблеми. Вони здатні надати помітного імпульсу розвиткові громади, яка приймає.
Поштовхом для створення рад ВПО при місцевих органах влади став Операційний план з реалізації у 2021–2023 роках Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження середньострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2024 року, схвалений розпорядженням Кабінету міністрів України №1364-р від 28 жовтня 2021 р.
Реалізується вже у 25 громадах 15 областей України. Уже створено ради ВПО у 13 громадах. Слід зазначити, що вони не мають якоїсь стандартизованої структури — створювалися в різний час, починаючи ще з 2014 року, у різних регіонах без якихось інструкцій згори.
Так, у Запоріжжі консультаційну раду з питань ВПО курирує безпосередньо міський голова, у Черкасах — заступник міського голови. В Житомирській ОВА проблемами ВПО займається відділ при управлінні соціального забезпечення, а рада ВПО як дорадчий орган при Житомирській міськраді перебуває на стадії формування.
Що цікаво, координаційну раду з питань ВПО у Києві утворено ще в грудні 2021 року, але персонального складу досі не затвердили.
Загалом, у різних регіонах по-різному, проте служби, які займаються вирішенням проблем ВПО, у кожній громаді й регіоні є обов'язково. І можна припустити, що вони непогано впорюються зі своїм завданням, вже хоча б тому, що з початку повномасштабного вторгнення саме в громадах осіли мільйони переселенців, і саме громади несуть на собі тягар їх облаштування, адаптації та реабілітації. І якщо в публічній площині не відчувається особливої напруженості у зв'язку з проблемою переселенців — значить, місцева влада справляється. Однак дорадчі органі з участю самих переселенців при ОМС можуть стати додатковим механізмом для створення та закріплення системного підходу у вирішенні проблем ВПО.
Ми поставили кілька запитань координаторові фонду Stabilization Support Services по Черкаській області директорці Черкаського обласного контактного центру Ларисі Ходаковській. Як ми вже уточнили, координаційну раду з питань ВПО у Черкасах очолює заступник міського голови. За словами Ходаковської, створюватимуться ради ще в чотирьох громадах області.
— Через Черкаську область пройшли понад 200 тисяч вимушених переселенців, — розповідає Ходаковська. — Зараз у регіоні зареєстровано понад 100 тисяч ВПО. Однак реєструвалися далеко не всі. Зокрема бізнесмени, які релокували свої підприємства в Черкаську область, чоловіки призовного віку. Тож цю цифру можна сміливо помножити на два.
Вимушеним переселенцям, що прибувають, надається соціальне житло, переважно в сільській місцевості.
— ВПО приїжджають не на порожнє місце. Ми заздалегідь, на перспективу, підготували житло, місця в школах. Прибулим виплачуються компенсації на оплату житла. Для забезпечення людей похилого віку гігієнічними та продуктовими наборами ми співпрацюємо з міжнародними фондами й організаціями, які надають гуманітарну допомогу, — пояснює наша співрозмовниця.
Що стосується роботи, то переселенці стають на облік у центрі зайнятості, за потреби й бажання — перекваліфіковуються.
— Але, чесно кажучи, більшість просто чекають закінчення війни, щоб повернутися додому. Вони валіз не розпаковують. Однак є й такі люди, котрі приносять величезну користь громадам. Приїжджають же вчителі, викладачі вишів, лікарі, працівники соціальної сфери. Нам дуже потрібні такі фахівці, — сказала Лариса Ходаковська.
Потреба в дорадчому органі з участю представників ВПО при місцевій та обласній владі може невдовзі з'явитися і в Житомирській області. У цей регіон нині масово переселяються жителі міст Донеччини, які опинилися в зоні бойових дій.
Як повідомила начальниця профільного відділу департаменту соцзахисту населення Житомирської ОВА Катерина Халімовська, житло для переселенців уже підготували. Переважно в сільській місцевості, а також у низці міст і селищ області.
За її словами, люди, звісно, їдуть конкретно туди, де планують зупинитися і є відповідні домовленості. Але якщо виникають проблеми, можуть зателефонувати на телефони гарячої лінії, вивішені на сайті ОВА.
— Внутрішньо переміщені особи завжди можуть до нас звернутися, ми їх скоординуємо. Скажімо, телефонують і повідомляють: «Ми їдемо у вашу область». Ми уточнюємо, яким транспортом, де, в якому районі або громаді хотіли б зупинитися. Відповідно до їхніх побажань шукаємо житло. В нас у кожній територіальній громаді є житло. Переважно це приватні будинки, які їхні власники добровільно дають для розселення ВПО. Але це може бути й не будинок, а, скажімо, школа, що не функціонує, або дитячий садок, — пояснює пані Халімовська. — Ті люди, які хочуть виїхати з прифронтової зони, не дуже вибагливі щодо умов проживання. Вони просто хочуть жити.
Однак видихнувши, люди, звісно ж, захочуть мати важелі впливу на організацію свого життя в громаді. Тому активність переселенців місцевій владі треба правильно каналізувати. І природне, а не нав'язане кимось згори, створення дорадчих органів при ОМС — хороший варіант.