UA / RU
Підтримати ZN.ua

Зустріч напередодні зустрічі

Про що говорили в Рейк'явіку Блінкен і Лавров, та чому зустріч Байдена з Путіним залишається під питанням

Автор: Олексій Іжак

Рейк'явік, столиця Ісландії — держави НАТО, яка не має збройних сил, одного разу стала символом закінчення холодної війни. У жовтні 1986 року там, напівдорозі між Вашингтоном і Москвою, зустрілися Рональд Рейган і Михайло Горбачов, аби почати будувати нові відносини.

У травні 2021 року все було скромніше. На полях міністерської наради Арктичної ради серед безлічі інших відбулася перша особиста зустріч держсекретаря США Ентоні Блінкена з міністром закордонних справ РФ Сєргєєм Лавровим. Мета, за американською версією, — зробити відносини між країнами стабільнішими, за російською — почати чесну розмову. Глави зовнішньополітичних відомств мали підготувати ґрунт для можливої зустрічі президентів двох країн.

Взагалі, чесну розмову, яка б стабілізувала американо-російські відносини, розпочали ще взимку — подовженням договору про стратегічні озброєння. Потім були нові американські санкції, взаємний від'їзд послів, загрозливі військові маневри. Але все це супроводжувалося інтенсивними комунікаціями дипломатів, вищих чиновників та військових двох країн і, зрештою, телефонними розмовами Джозефа Байдена і Владіміра Путіна. Прес-служби повідомляли, що ці комунікації й розмови були відверті.

Впроваджуючи чергові санкції проти будівничих «Північного потоку-2» напередодні зустрічі Блінкена з Лавровим, США зробили важливий крок назустріч РФ. Було знято санкції зі швейцарської керуючої компанії цього проєкту та її голови — давнього партнера Владіміра Путіна зі східнонімецької Штазі. У Росії цей крок оцінили, але до прориву у відносинах він не привів. Утім, обидві сторони заявили, що розмова Блінкена з Лавровим вийшла конструктивною. Замість запланованої години вона тривала годину і сорок п'ять хвилин.

Перед особистою зустріччю Блінкен і Лавров виклали конфліктуючі підходи до Арктики. Лавров заявив, що Арктика — російська земля й російська територія, яку РФ має право захищати військовими засобами. Арктика для США (як і всі інші океани й моря) — зона вільного судноплавства та вільного використання природних ресурсів. Примирення позицій поки що не видається можливим. Але до відкритого конфлікту в Арктиці все ж іще далеко, і є час, аби йому запобігти.

Під час особистої зустрічі Блінкен обговорив із Лавровим майбутнє дворічне головування РФ в Арктичній раді, повторив раніше зроблене Байденом попередження Путіну, що США рішуче захищатимуть власні інтереси та інтереси союзників від російських зазіхань, висловив занепокоєння подальшою концентрацією російських військ біля кордонів України, тиском на «Голос Америки» та «Радіо Свобода» в РФ, здоров'ям російського опозиціонера Олексія Навального. У цьому блоці прозвучала вимога США звільнити двох американських громадян, засуджених у РФ на тривалі терміни. Уже досить давно порушується тема їх обміну на російських громадян, засуджених у США.

У блоці регіональних питань обговорювалася доставка гуманітарної допомоги жителям Сирії (режим Башара Асада, якого за тиждень гарантовано переоберуть президентом, прагне контролювати ці потоки), врегулювання між Азербайджаном і Вірменією (конфлікт поширився на південні області Вірменії, і США підтримують Вірменію в цьому аспекті), виведення американських військ із Афганістану (для США було б корисним сприяння РФ), ситуація навколо ядерних програм Ірану (міжнародні переговори рухаються важко) та Північної Кореї (переговори не ведуться взагалі).

Однак якщо говорити про перспективи широкої нормалізації відносин, коло обговорених питань виглядало непереконливо. Питання «Північного потоку-2» і стратегічної стабільності (у США під нею розуміють контроль над ядерними озброєннями, у РФ — розподіл світу) на зустрічі порушувалися лише побіжно. Дивно, що ці питання не були ключовими напередодні можливої зустрічі Джозефа Байдена з Владіміром Путіним, де їх точно мають обговорювати.

Держдепартамент США переадресував запитання журналістів про можливий американсько-російський саміт адміністрації президента США. МЗС РФ не прояснило ситуації. Російські ЗМІ, посилаючись на неназвані джерела, повідомили тільки, що пропозицію особисто зустрітися «у третій країні», зроблену в квітні Байденом Путіну, найближчими тижнями обговорять секретар Радбезу Росії Ніколай Патрушев і радник із національної безпеки президента США Джейк Салліван. І це занурило в туман перспективу зустрічі двох президентів. Річ у тому, що Байден через ті ж кілька тижнів, відведені на організацію зустрічі Патрушева з Салліваном, прилетить до Європи. Він братиме участь у саміті Великої сімки в Лондоні 11–13 червня, саміті НАТО в Брюсселі 14 червня і потім там само — у саміті ЄС—США. Європейське турне американського президента — найкраща з найближчих можливостей для проведення американсько-російського саміту. Але з російського боку досі немає підтвердження, і виявилося, що його не буде, ймовірно, ще кілька тижнів.

Причини незрозумілі. Очевидне бажання РФ провести такий саміт. Заради нього останніми місяцями РФ посилено тиснула на больові для США точки, демонструючи важливість двостороннього діалогу: ядерні озброєння, Арктику, Україну, Близький Схід, кібербезпеку. Але сама ж РФ тепер тримає паузу. Можливо, бажаний для Путіна результат можливої зустрічі з Байденом досі не гарантований. Тоді пауза потрібна РФ, аби домогтися додаткових поступок. Але це несе свої ризики, — бажання американського президента зустрітися з російським може виявитися не таким сильним, і тоді зустріч буде відкладено на невизначений термін. У такому разі Росії доведеться знову пускатися берега — погрожувати війною, здійснювати кібератаки, втручатися в далекі конфлікти — щоб відчинити нове вікно можливостей.

Є й інше пояснення. Владімір Путін досі не вийшов із режиму самоізоляції. Особисті зустрічі з ним можливі лише після двох тижнів карантину. І якщо російських чиновників це може ощасливити, для іноземних лідерів цінність особистої зустрічі з Путіним не настільки велика, щоби дотримуватися особистого карантину. На такі умови в останній рік погоджувалися тільки лідери деяких наближених до Росії країн. Російський президент не вийшов із «бункера» навіть задля зустрічі з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем, який приїздив до Москви в середині травня. Розмова відбулася в режимі відеоконференції. Безумовно, Байден не дотримуватиметься двотижневого карантину, щоб зустрітися з Путіним.

Зустріч Ентоні Блінкена з Сєргєєм Лавровим засвідчила, що діалог між США і РФ підтримується. Він відбувається по різних каналах. РФ потрібна велика угода зі США, але в неї замало сил, щоб добитися бажаного цивілізованими інструментами політики. У США сил достатньо, але, крім РФ, є безліч напрямів, які потребують їх докладання. Коли й де відбудеться зустріч Джозефа Байдена з Владіміром Путіним, і чи відбудеться вона взагалі, наразі неясно. Зрозуміло лише, що США готові приділити РФ не більше уваги, ніж це потрібно для утримання її від агресивних дій.