«Росія тут назавжди!»
Агітаційні білборди з таким текстом встановлено на захоплених Росією українських землях: «визволені» території Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської та Харківської областей окупанти з кінця весни готують до анексії. «Узаконити» порушення міжнародного права Москва має намір через інструмент народного волевиявлення — референдум.
До проведення «референдумів», які від Кремля курирує перший заступник голови адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко, технічно вже майже все готове: створено «виборчі штаби», сформовано «територіальні виборчі комісії», складено списки. Ступінь готовності цим не обмежується. Відомі вже й результати «голосування» — 80%, при цьому сам Кирієнко стверджує, що в «ДНР» і «ЛНР» 91—92% опитаних виступають за приєднання до Росії, а на «визволеній» території Херсонської та Запорізької областей — 75—77%.
Звісно, як і «ДНР» та «ЛНР», захоплені після 23 лютого українські землі Москва фактично вже інкорпорує до складу Росії у всіх сферах. Російська окупаційна влада роздає українським громадянам паспорти РФ. Видає власникам автомобілів російські номерні знаки. Створює підрозділи поліції, вбудовані в систему МВС РФ. Примушує українських підприємців і фермерів реєструвати підприємства у фейкових «податкових органах» та відкривати рахунки в рублях. Переводить українські школи на російську мову навчання за російською програмою…
Але через постановочні «референдуми» Москва хоче, по-перше, легітимувати свій контроль над захопленими територіями. По-друге, подати внутрішній російській авдиторії анексію як успішний проміжний результат війни, здатний викликати «гордість за велич Росії» та якось виправдати загибель такої величезної кількості російських солдатів. По-третє, шантажувати Україну і Захід тотальною мобілізацією та застосуванням ТЯЗ: воєнна доктрина Росії передбачає використання ядерної зброї «у випадку агресії проти РФ із застосуванням звичайної зброї, коли під загрозу поставлено саме існування держави».
Путіну залишається тільки змахнути рукою. І тоді впродовж десяти днів «референдуми» буде організовано й проведено, голоси — підраховано, а результати — оголошено. Однак у Кремлі відмашки поки що не дають. Одна з головних причин — ситуація на фронті, яка не дозволяє провести «референдуми» в «ДНР» і «ЛНР» одночасно з «голосуванням» на «визволених» територіях Запорізької, Херсонської та, можливо, Харківської областей.
Разом чи порізно?
Спочатку в Москві планували, що «референдуми» на всіх окупованих українських територіях відбудуться в середині липня. Потім — у середині серпня. Пізніше заговорили про символічну дату 11 вересня, коли в Росії відбудеться Єдиний день голосування. На зміну цих планів впливало те, що росіяни не взяли під свій повний контроль ані Донецьку область, ані Луганську, а контратаки ЗСУ на південному фронті створюють для Росії загрозу втрати контролю над Херсоном.
Загрузнувши у війні, не маючи сил на захоплення підконтрольних Києву частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, Москва тепер змінила підхід до проведення «референдумів», зробивши ставку на асинхронізацію «голосування». У російських ЗМІ пишуть, що серед обговорюваних у Кремлі варіантів — провести 14 вересня референдум тільки на території «ДНР» і «ЛНР», а 4 листопада, в День народної єдності, — у захоплених районах Херсонської та Запорізької областей.
Зважаючи на впертість, із якою наші солдати обороняють Піски, Слов'янськ, Бахмут та інші українські міста й села, малоймовірно, що російська армія виконає наказ Путіна «визволити» всю «ДНР» до 15 вересня. У такій ситуації проводити «референдум» 14 вересня в Луганській області й на частині Донецької чи тільки в «ЛНР» — означає удар по іміджу Кремля, оскільки це продемонструє його слабкість, нездатність досягти заявлених цілей. Тому, хоча джерела ZN.UA і застерігають, що все може статися, але сумніваються в тому, що в «ДНР» і «ЛНР» голосування проведуть у середині вересня.
Невідомо, на чому базується впевненість російських військових, які вважають, що до листопада вони «визволять» усю «ДНР». Але в середовищі російських політтехнологів і журналістів висловлюються припущення, що «референдуми» можуть відбутися 4 листопада одночасно на всіх захоплених територіях. Що ж, якщо таке й станеться, то в штучно створене російське державне свято — День народної єдності — буде вкладено новий зміст.
Інтернет-видання «Медуза» з посиланням на джерела в АП пише, що в Кремлі розглядають кілька варіантів проведення референдумів. Серед основних: у вересні або жовтні провести референдуми на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей України, а пізньої осені — в «ЛНР» і «ДНР». Або провести всі референдуми одночасно, але пізніше: в Кремлі розраховують, що до пізньої осені все-таки зможуть повністю захопити Донецьку область.
У Москві ходять розмови й про те, що в Кремлі хотіли би провести «референдуми» на окупованих українських територіях, а також у Білорусі 30 грудня. Нагадаємо: цього дня сто років тому, 1922-го, було створено СРСР. Але проти цього сценарію — Кирієнко: він виступає за розширення Російської імперії, а не за відродження Радянського Союзу. Крім того, в Білорусі ще не вирішена проблема з Александром Лукашенком, який опирається входженню країни до складу Російської Федерації. Одне слово, поки що цей сценарій видається вкрай малоймовірним.
«На пеньках і колінах»
У Москві, покладаючи на військових відповідальність за те, що 11 вересня «референдуми» не відбудуться на всіх захоплених територіях, нині перестали загострювати увагу на даті «голосування». Перший віцеспікер Ради Федерації, секретар генради «Единой России» Андрій Турчак лише запевнив, що «референдум» відбудеться 2022 року і «ми з вами знову станемо однією великою сім'єю».
Як свідчать результати соцопитування, проведеного Левада-Центром, 45% опитаних росіян вважають, що Херсонська й Запорізька області мають стати частиною РФ, 21% — незалежними державами й лише 14% дотримуються думки, що ці регіони мають залишатися частиною України. Тимчасом 69% росіян підтримали б прийняття цих областей до складу РФ за результатами референдуму (43% — безперечно, 26% — швидше, так), а 20% — за те, щоб утриматися від цього кроку. При цьому 54% респондентів схвалюють плани проведення референдуму, 27% ставляться байдуже, а 11% виступають проти.
Але, анексуючи захоплені українські землі, російська влада, швидше за все, діятиме за «кримською моделлю», а не «донбаською». Інакше кажучи, зразу ж поставить у бюлетень питання про приєднання до Росії, минаючи етап проголошення незалежності Херсонської та Запорізької «народних республік»: схоже, в умовах війни і масштабних антиросійських санкцій у Москві не морочитимуться з реалізацією проміжних сценаріїв із «возз'єднанням» «історично російських земель».
Оскільки багато українців або добровільно, або примусово опинилися в Росії (за українськими даними, в червні в РФ перебувало 1,3 мільйона депортованих українських громадян, тоді як офіційна російська статистика говорить про 2,1 мільйона «біженців»), російська влада готується мобілізувати цих громадян для участі в «референдумах». За інформацією джерел ZN.UA, тільки «ДНР» планує створити на території РФ понад сто «виборчих дільниць» для голосування «біженців».
За даними російського інтернет-видання The Insider, до голосування на «референдумах» із приєднання до Росії захоплених українських регіонів планують залучити й українських біженців, що проживають у Білорусі. Для цього в країні, за рішенням білоруського ЦВК, готуються сформувати «виборчі дільниці» для голосування.
Для досягнення «переможних» цільових цифр за результатами «референдумів» буде використано технологію дистанційного (електронного) голосування, що відкриває великий простір для фальсифікацій. Сам «плебісцит» буде розтягнуто в часі: за інформацією джерел ZN.UA, очікується, що «голосування» триватиме до п’яти днів. Крім того, в найменш лояльних до Росії окупованих регіонах Запорізької та Херсонської областей у дні проведення «референдумів» планується поквартирний обхід.
Загалом, на захоплених територіях готуються до «голосування на пеньках і колінах» із традиційним для Росії використанням адмінресурсу.
Ставка Путіна
Затягування історії з проведенням «голосування» на захоплених українських територіях викликає напругу в Кремлі. Тим більше що Путін ще не прийняв політичного рішення про проведення «референдумів». Причина не тільки у стані справ на російсько-українському фронті. З високою ймовірністю можемо припустити, що хазяїн Кремля визначатиметься в цьому питанні, виходячи з наявності сигналів із боку Заходу про готовність піти на поступки Росії.
Російське керівництво робить ставку на те, що позиція Європи в підтримці України зміниться з настанням осені та зростанням протестних настроїв серед європейських виборців, які замерзатимуть у квартирах із холодними батареями.
Проведення ж «референдумів» зафіксує ще одну точку неповернення у кривій відносин РФ зі США та ЄС, об'єктивно посиливши позиції прибічників санкцій і послабивши позиції політиків, які ратують за переговори з Москвою та досягнення компромісу за рахунок України: Захід не зможе проігнорувати чергове порушення міжнародного права, що ще більше ускладнить пошук виходу з ситуації, що склалася. А посилення санкцій у Москві хотіли б уникнути. Але, як тільки в Кремлі зрозуміють, що ставка на осінь не спрацювала, Путін зробить радикальний крок.
З іншого боку, загроза проведення «референдумів» — ще й елемент шантажу з боку Кремля, примус Заходу до поступок Росії. Адже і в Європі розуміють, що «референдуми» — це точка неповернення, якої багато європейських політиків бажали б уникнути. І цим хочуть скористатися в російському керівництві.
Загроза проведення «референдумів» — також і важіль тиску Москви на Київ, спроба примусити його піти на укладення перемир'я: в умовах початку українського контрнаступу в Херсонській області Кремль зацікавлений у тому, щоб виграти час для реорганізації оборони та, підтягнувши резерви, зафіксувати досягнуте. Логіка приблизно така: оскільки в Європі й Україні не хочуть, щоб відбулося «голосування» з приєднання захоплених територій до Росії, то Київ мусить піти на поступки.
За інформацією джерел ZN.UA, Кирієнко — активний прибічник проведення «референдумів» і нарівні з Турчаком підштовхує Путіна до ухвалення радикального рішення. Ця позиція викликана не тільки тим, що він і його команда доклали багато зусиль до підготовки «референдумів», а й прагненням продемонструвати російському істеблішменту свою жорсткість у вирішенні «українського питання», що має підвищити його шанси опинитися в шорт-листі наступників Путіна.
Ставка Києва
На Банковій виходять із того, що ймовірність проведення «референдумів» — висока. Київ ще місяць тому активізував роботу з партнерами з формування їхньої реакції на «голосування» в окупованих районах та приєднання їх до Росії. «Я впевнений, що Захід піде на жорсткі заходи, якщо «референдуми» відбудуться. І ми маємо такі запевнення. Думаю, що позиція наших партнерів була доведена до російського керівництва», — сказав у розмові з ZN.UA один із високопоставлених працівників ОПУ.
Нагадаємо, Білий дім ще в липні заявив про плани Росії анексувати захоплені території України. Тоді США попередили: «…відповідь буде швидка й жорстка — і спільна з нашими союзниками та партнерами, світ не визнає такого кроку Росії». А не так давно президент Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Ліндерт Вербеек закликав Росію утриматися від намірів реалізувати проведення псевдореферендумів на окупованих українських територіях.
Але, за словами нашого співрозмовника з ОПУ, в Києві не тільки чекають від Заходу різких заяв, а й наполягають на жорстких превентивних діях. «Наша мета — запобігти проведенню «референдумів», — підкреслило джерело.
Якщо ж Москва все-таки піде на радикальний крок, то дії наших західних партнерів мають призвести до подальшої ізоляції Росії та нових рішень щодо військової підтримки України. Зокрема, Євросоюз має прийняти рішення про повну заборону видачі шенгенських віз громадянам РФ: російське суспільство зобов’язане відповідати за дії керівництва своєї держави. Крім того, Захід повинен впровадити санкції проти корпорації «Росатом».
Українська влада попереджає українців, що залишилися на окупованих територіях, про кримінальну відповідальність за участь в «референдумах», організованих російською окупаційною владою.
Втім, у Києві роблять ставку не тільки на слова: знищення колаборантів зіграє свою роль у рішенні українських громадян про участь у «голосуваннях». І, звісно ж, визначальне значення має контрнаступ наших військ. Як наслідок — окупаційна влада Херсонської області заявила, що, хоча «область» готова до «референдуму» про входження до складу Росії («люди готові бігти на референдум, аби стати повноцінним суб'єктом однієї великої єдиної країни, котра може захистити»), але через «ситуацію з безпекою» взято паузу.
Раніше Зеленський попередив: якщо Росія проведе «референдуми» на окупованих територіях, то окупанти «закриють будь-яку можливість переговорів із Україною та вільним світом, які російській же стороні, однозначно, знадобляться в певний момент». При цьому кілька співрозмовників ZN.UA одностайно запевнили, що проведення «плебісциту» й наступна анексія окупованих територій не змінять намірів Києва військовими засобами добитися визволення захоплених територій.
І в цій ситуації для нашої країни дуже важливо, щоб у Росії розуміли готовність українців іти до кінця, а на Заході — продовжували й далі підтримувати Україну.
Більше статей Володимира Кравченка читайте за посиланням.