Уперше за час російсько-української війни територія однієї з країн — членів Альянсу виявилася безпосередньо зачепленою бойовими діями. Після того як російська армія завдала вчора безпрецедентного масованого ракетного удару по Україні, одна з ракет упала на зерносушарку в польському селі Пшеводув, розташованому за п'ять-сім кілометрів від українсько-польського кордону. Загинули двоє польських громадян. Через добу після інциденту й у Польщі, й у НАТО кажуть: це була ракета української ППО.
Відразу ж після падіння ракети в Польщі та інших країнах перейнялися питанням: що ж це було? Інцидент у Пшеводуві — це випадковість? Чи навмисна дія Москви, спрямована на ескалацію конфлікту та втягування в нього країни НАТО? Чи була ракета російською? А чи вона — українська?
Відповіді на ці запитання визначали подальшу реакцію Заходу на те, що відбулося.
Через кілька годин після інциденту в Пшеводуві польське МЗС повідомило, що ракета, яка впала, — російського виробництва. Але в Москві категорично відмовлялися визнавати, що ракета має стосунок до «російських засобів ураження», стверджуючи, що «жодних ударів по цілях поблизу українсько-польського державного кордону російськими засобами ураження завдано не було», й називали всі заяви «навмисною провокацією з метою ескалації обстановки».
Спочатку росіяни навіть спробували розкрутити версію, згідно з якою інцидент стався через «вибух зернового пилу в момент заїзду трактора на ваги біля сушарки». Фото фрагментів ракети швидко спростували цю версію. Пізніше російські політики, експерти та блогери почали активно просувати меседж, буцімто ракета, яка впала, має українське походження, адже «Росія з її надточною зброєю не могла вдарити по Польщі».
Ці коментарі росіян можна було б віднести на рахунок традиційного московського «переведення стрілок», якби агентство Associated Press сьогодні вранці не повідомило з посиланням на декілька джерел в адміністрації США, що ракету могли випустити українці для перехоплення російської ракети, що наближалася, — її ціллю міг бути один із енергетичних об'єктів. (Інцидент стався неподалік від Добротвірської ТЕС.)
Для Києва першим тривожним сигналом стала ранкова заява президента США Джо Байдена про те, що ракету запустили не з території Росії, а наступним — інформація агентства Reuters із посиланням на джерела про повідомлення американського президента для партнерів із НАТО та G7, що вибух у Польщі є результатом роботи української ППО. Зрештою, в обід уже й президент Польщі Анджей Дуда повідомив, що «з великою ймовірністю» ракету випустила українська система ППО.
Якщо слова американського та польського лідерів підтвердяться, то для нашої країни ця історія матиме досить неприємні наслідки. Російська пропаганда радісно вхопиться за цю трагедію, змальовуючи Україну в найчорніших тонах і через путінферштеєрів вимагаючи припинити постачання зброї нашій країні. Та головне — ми ніяк не можемо ризикувати відносинами з Польщею — одним із наших головних партнерів, на території якого перебуває основна частина необхідної фронту логістики та який прийняв більшу частину українських біженців. Цей високий рівень відносин, якого Україна та Польща досягли за останні місяці, ми маємо будь-що зберегти.
І хоча в Києві досі вважають, що ракета, яка впала в Польщі, є російською, й навіть готові надати докази російського сліду, для запобігання можливих небажаних наслідків українська влада вже сьогодні має розпочати активні консультації з Варшавою. І якщо підтвердиться, що ракету випустила українська ППО, — визнати провину й на дипломатичному рівні врегулювати інцидент. На жаль, триває війна, й наша країна доступними їй засобами захищається від атак на об'єкти своєї цивільної інфраструктури, прагнучи забезпечити людям світло й тепло. Що є важливим для Києва — такі партнери нашої країни, як Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та інші дотримуються позиції, що інцидент із падінням ракети в Польщі не трапився б, якби Росія не розв'язала війни проти України.
Нині Варшава виробляє алгоритм подальших дій, проводячи консультації із союзниками з НАТО. Рішення ухвалювали зокрема й на сьогоднішньому засіданні Ради національної безпеки Польщі. Наразі польська влада заявила про підвищену боєготовність своїх військ і підняла в повітря літаки. Крім того, польська влада запросила міжнародних експертів для з'ясування всіх обставин того, що сталося. Зрештою, Варшава має намір за рахунок ресурсів НАТО посилити систему ППО у східних воєводствах.
Польська влада не кваліфікує інцидент у Пшеводуві як напад на країну, тому не зверталася до НАТО з вимогою задіяти статтю 5 Вашингтонського договору, яка передбачає, що збройний напад на одну або кілька країн Альянсу розглядається як напад на всю організацію. Велися розмови про те, що буде задіяно статтю 4, де йдеться про консультації держав — учасників НАТО. Але в середу генсек Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що члени організації не мають наміру її задіяти.
Для Києва трагедія, що сталася, — привід укотре поставити перед Заходом питання щодо закриття неба над Україною, щоб запобігти трагічним наслідкам подальших ракетних обстрілів міст і критичної інфраструктури як нашої країни, так і сусідніх. Адже інцидент у Пшеводуві продемонстрував, що російські обстріли української інфраструктури загрожують безпеці сусідніх держав, на території яких розташовані зокрема й лінії електропередач, які пов'язують Україну та ЄС.
Щоправда, на жаль, малоймовірно, що НАТО, навіть після вчорашнього обстрілу України та Польщі, вирішить закрити небо над нашою країною. Адже хоча у Вашингтоні й пригрозили Москві наслідками, якщо з'ясується, що вона винна у вибухах на території країни — члена НАТО, цілком імовірно, що Сполучені Штати, Польща та інші союзники з Альянсу спробують зробити все, щоб не допустити подальшої ескалації. Так, у Берліні знову прямо заявили, що створення забороненої для польотів зони над Україною може спричинити ескалацію конфлікту.
Одна з причин такої поведінки наших західних партнерів — бажання уникнути прямого військового конфлікту з Росією, яка володіє ядерною зброєю. Цієї політики Вашингтон, Париж, Берлін та інші країни дотримуються протягом усіх дев'яти місяців широкомасштабної війни Росії проти України.
На тлі швидкої та різкої реакції на інцидент у Пшеводуві країн Балтії та Центральної Європи, які відразу ж звинуватили в ньому Росію, привернув увагу від початку спокійний і стриманий тон Вашингтона: цілком очевидно, що незалежно від того, звідки прилетіла до Польщі ракета, американці відчайдушно намагаються уникнути ескалації конфлікту. Від самого початку американське небажання ситуації, в якій ця ракета може виявитися російською, було настільки ж великим, як і наше бажання, щоб вона виявилася саме такою. Це, по суті, є практичною відповіддю Росії на її рефрен про те, що НАТО на чолі зі США хоче на неї напасти.
Однак такий підхід Вашингтона не виключає як запровадження нових санкцій проти Росії, так і збільшення постачання зброї Україні. Надати Україні американські винищувачі F-15 і F-16, а також системи ППО закликав Захід відразу ж після трагедії в Пшеводуві глава українського зовнішньополітичного відомства Дмитро Кулеба: «Нині захист неба України означає захист НАТО».
Сьогодні в Польщі заплановано чергову зустріч у форматі «Рамштайн», на якій обговорюватимуть нові військові поставки Україні. А інцидент у Пшеводуві красномовно продемонстрував, наскільки важливо, щоб Київ мав сучасні засоби протиповітряної оборони, здатні захистити й українську територію, і її сусідів.
Більше статей Володимира Кравченка читайте за посиланням.