Важко бути першим. Нелегко, перебуваючи на державній службі, публічно заявляти про свою громадянську позицію. Важко переступати через страх, знаючи, що вчинок може не тільки позначитися на професійній кар'єрі, а й призвести до звільнення. Це вдвічі непросто, коли за спиною сім'я. Але бувають моменти, коли неможливо мовчати. Коли совість диктує, як чинити. І хоча дипломати й належать до найобережнішої частини української бюрократії, але саме вони вдруге в сучасній українській історії беруть на себе відвагу голосно заявити про громадянську позицію багатьох сотень держслужбовців. Тих, хто ходить після роботи на Євромайдан і народні віча, будує барикади і чергує ночами.
Минулого вівторка група українських дипломатів виступила зі зверненням. У ньому сказано:
"Ми, українські дипломати, в рамках акції "Не бійся! Ти українець!", яка розпочалася
3 лютого 2014 р., виявляючи свою гідність, честь і громадянську позицію, висловлюємо солідарність із тими, хто на майданах по всій країні виборює краще майбутнє для України.
Ми виступаємо за мирне врегулювання існуючої кризи, за результативний переговорний процес, правдиве інформування суспільства та проти насильства і переслідувань.
Ми переконані у правильності стратегічного курсу України на європейську інтеграцію, на впровадження загальнолюдських та демократичних цінностей у нашому суспільстві та державі.
Ми хочемо щиро пишатися своєю Батьківщиною, представляючи її за кордоном.
Слава Україні!".
Серед перших сімнадцяти, хто поставив свій підпис, - посли з особливих доручень МЗС України Андрій Дещиця та Андрій Заяць, в.о. заступника начальника управління - начальника Центральноєвропейського відділу третього територіального департаменту Ростислав Огризко,
в.о. начальника управління внутрішнього аудиту Людмила Курмаз, заступник директора департаменту інформаційної політики Олена Ващенко, представники МЗС у Львові, а також українські дипломати, які працюють у Польщі, Фінляндії, Німеччині.
На момент верстання цього номера звернення підписали вже понад 110 діючих та відставних працівників дипломатичної служби.
Сотня дипломатів - це багато чи мало? 2004-го під заявою про відданість демократичному розвиткові України підписалося близько півтисячі дипломатів. Але тоді був інший Майдан, інша країна, інший МЗС. Значно страшніше заявляти про свою громадянську позицію в ситуації, коли начальство не схвалює твоїх вчинків, коли підпалюють машини, коли на вулицях викрадають людей, коли катують і вбивають активістів Євромайдану. І тим примітніше, що число підписантів усе ж таки зростає.
Зловтішаючись із приводу відносно невеликої кількості підписантів, опоненти характеризують їх як відставників, дипломатів, що не відбулися, і нижчу ланку. Справді, третина підписів під зверненням - колишніх працівників дипслужби. Діючі ж дипломати, які підписалися, переважно представляють середню і нижчу ланки дипломатичної служби. Але вони тим більш достойніше виглядають на тлі свого міністра, який з усіх слідів катувань на тілі Дмитра Булатова роздивився лише "одну "подряпину на щоці", та ще й не посоромився повідомити про це іноземним журналістам. Можливо, після офіційної заяви литовського МЗС та фотографій "подряпин" вуха Булатова і гематом по всьому тілу, які з'явилися в мережі, в пана Кожари поліпшиться зір, і він побачить не тільки тези АП…
Насправді багато керівників департаментів і послів щиро поділяють позицію українців на Євромайдані, переживши розчарування від зовнішньополітичного розвороту Києва 21 листопада і шок від наступних кривавих розгонів акцій протесту. Але причин, які спиняють порив високопоставлених дипломатів послати своє ім'я на адресу ukrainiandiplomat@gmail.com, не бракує.
Одні думають, що звернення - додатковий елемент у делегітимації влади. Хтось просто вважає його зайвим і марним. На думку інших, неетично підписатися під документом, оскільки призначені указом президента. Багато хто боїться втратити посаду, а головне - можливість у майбутньому вирушити в тривале закордонне відрядження. Не секрет, що для представників дипкорпусу робота в посольстві - не тільки можливість підвищити професійний рівень і реалізувати свої амбіції, а й шанс поліпшити матеріальне становище. Історія ж із генконсулом України в Стамбулі Богданом Яременком, відкликаним із відрядження через його емоційну оцінку у Фейсбуці розгону студентського Євромайдану, на багатьох впливає паралізуюче. Тому, нишком погоджуючись із месиджами звернення, пошепки висловлюючи підписантам слова підтримки, вони очікують, що буде далі, як вчинить влада і її "партійний міністр", реагуючи на усвідомлений громадянський крок українських дипломатів.
Минулого четверга в.о. глави МЗС України Леонід Кожара провів нараду, присвячену зверненню. За інформацією DT.UA, в.о. міністра поставився до "фрондерства" своїх підлеглих досить ліберально. Відзначивши, що кожен має право висловлювати власну позицію, нагадавши про службові обов'язки, Леонід Кожара заявив, що немає підстав для "вжиття заходів" проти підписантів. До того ж, нагадав в.о. міністра, в незгодних є можливість політичної відставки.
Втім, дипломати, які підписали звернення, добре усвідомлюють: незважаючи на демонстративний "лібералізм" "партійного міністра", їхнє подальше професійне та кар'єрне зростання при нинішній владі тепер під сумнівом. Але це ціна, яку вони готові заплатити за свою людську гідність.