UA / RU
Підтримати ZN.ua

Перегляд Європейської політики сусідства як вікно можливостей для «Східного партнерства»

Прагнучи до всебічної активізації відносин із сусідніми країнами, в яких тривають системні перетворення, влітку 2010 року ЄС розпочав стратегічний перегляд Європейської політики сусідства.

Автори: Костянтин Грищенко, Штефан Фюле

Прагнучи до всебічної активізації відносин із сусідніми країнами, в яких тривають системні перетворення, влітку 2010 року ЄС розпочав стратегічний перегляд Європейської політики сусідства (ЄПС). Бурхливі події «арабської весни» довели актуальність і своєчасність такого перегляду.

До роботи в рамках перегляду ЄПС Євросоюз уперше залучив країн-партнерів. Результати дискусії знайшли своє відображення в Комунікації «Нова відповідь сусідству, що змінюється», оприлюдненій 25 травня 2011 року. Перегляд ЄПС дозволив оновити підходи ЄС до своїх партнерів - як південних, так і східних. У своїх Висновках від 20 червня 2011 року міністри закордонних справ Європейського Союзу схвалили зазначену політику.

Новий підхід ЄС до своїх сусідів базуватиметься на принципах взаємної відповідальності та спільної відданості універсальним цінностям свободи, демократії, поваги до прав людини, основоположним свободам та верховенству права. Зазначених цінностей дотримуються всі держави-члени Євросоюзу, тому не випадково саме вони лежать в основі двосторонніх угод зі східними партнерами, переговори щодо укладення яких наразі тривають. Для України не менш важливим є те, що йдеться про ті цінності, яких має дотримуватися будь-яка держава, що прагне стати повноцінним членом Європейського Союзу відповідно до статті 49 Договору про ЄС.

Для східних партнерів особливо важливим є те, що перегляд ЄПС закріпив право кожного партнера обирати зміст і стратегічний напрям розвитку своїх відносин із ЄС. Спільні цінності, наведені у статті 2 Договору про ЄС, залишатимуться в основі відносин ЄС із усіма партнерами. Водночас країни-партнери самостійно визначатимуть кінцевий результат цих відносин - залишатися партнерами чи домагатися у перспективі стати членами ЄС.

Разом із принципом спільної власності принцип диференціації залишається однією з визначальних рис оновленої ЄПС. Партнерство, засноване на цих принципах, доповнюватиме зусилля країн, які мають намір і здатність просуватися далі на шляху тіснішої політичної асоціації та дедалі глибшої економічної інтеграції до внутрішнього ринку ЄС.

ЄС визнає необхідність посилення підтримки партнерів, які стали на шлях розбудови сталої демократії. Актуальним завданням є сприяння з боку ЄС прискоренню економічного розвитку країн-партнерів як східного, так і південного вимірів ЄПС. Ця посилена підтримка, як і в цілому перспективи політичної співпраці та економічної інтеграції з ЄС, залежатимуть від прогресу на шляху реформ. Підтримка надаватиметься відповідно до потреб кожного партнера, що має намір втілювати реформи та ефективно співпрацювати з ЄС на всіх можливих напрямах, і може бути зупинена у випадку відмови від реформ. Зазначені принципи однаковою мірою стосуються всіх партнерів ЄПС.

Цей підхід лежить в основі принципу «більше за більше», згідно з яким практична допомога ЄС сусіднім державам визначатиметься не географічним положенням, а виключно прогресом у проведенні реформ. Це створюватиме умови для чесної конкуренції, де свідомий вибір на користь політичних, економічних та соціальних реформ сприятиме досягненню стратегічних цілей обох сторін - як ЄС, так і держав-партнерів.

Що стосується «Східного партнерства», слід виділити дві головні ідеї, які наповнюють змістом це вікно можливостей.

Передусім, «Східне партнерство» покликане сприяти формуванню політичної асоціації та поглибленню економічної інтеграції між Європейським Союзом і державами-партнерами. Політика «Східного партнерства» підтримуватиме політичні та соціально-економічні реформи у державах-партнерах, сприяючи їхньому зближенню з ЄС.

ЄС усвідомлює взаємні економічні переваги від нарощування обсягів торгівлі товарами і послугами, від збільшення обсягів інвестицій та подальшої економічної інтеграції до внутрішнього ринку ЄС. Тому ЄС продовжує сприяти економічній інтеграції шляхом створення поглиблених і всеосяжних зон вільної торгівлі зі своїми партнерами. На цьому шляху попереду йде Україна, яка разом із ЄС планує завершити переговори щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включно з поглибленою і всеосяжною зоною вільної торгівлі, до проведення саміту Україна-ЄС, запланованого на грудень 2011 року.

Другою ключовою метою «Східного партнерства» є покращення умов для безперешкодного пересування громадян. «Східне партнерство» заохочуватиме вільний рух громадян держав-партнерів шляхом укладення угод про спрощення візового режиму та реадмісію. Крім того, ЄС, згідно із Глобальним підходом до міграції, здійснюватиме поступові кроки у напрямку повної візової лібералізації для окремих держав-партнерів. Цей процес здійснюватиметься на індивідуальній основі, за умови забезпечення вимог безпеки та належного рівня організації пересування громадян.

Що стосується безвізового діалогу з ЄС, то Україна належним чином виконує свої зобов’язання з виконання Плану дій щодо візової лібералізації. Українська держава може слугувати прикладом для інших східних партнерів, із урахуванням специфіки та прогресу кожної з країн у досягненні відповідних вимог.

Вагому підтримку партнерам у проведенні реформ може надати участь у програмах та агенціях ЄС. У цьому контексті Україна недавно зробила значний крок уперед, підписавши Протокол, який дозволятиме їй брати участь у програмах ЄС. Було погоджено, що Україна і ЄС посилять взаємовигідне партнерство в енергетичній сфері. Також було досягнуто згоди щодо важливості подальшої інтеграції енергетичних ринків, у тому числі шляхом повного виконання українською стороною зобов’язань у рамках членства в Євро­пейському енергетичному співтоваристві.

Важливим завданням «Схід­ного партнерства» є посилення багатостороннього виміру співробітництва. Багатосторонні платформи допоможуть наблизити правову та регуляторну бази до законодавства ЄС, зокрема шляхом обміну досвідом. Робоча програма платформ переглядатиметься на регулярній основі з метою належного реагування на потреби держав-партнерів.

В оновленій ЄПС передбачено зростання ролі та рівня залучення громадянського суспільства держав-партнерів до проведення реформ. У рамках «Східного партнерства» вже зроблено певні кроки у цьому напрямі. Форум громадянського суспільства «Східного партнерства» та його Національні платформи відіграють важливу роль у просуванні спільних цінностей, отже, їх залучення до співпраці в рамках «Східного партнерства» має бути посилене.

Для підтримки та консолідації громадянського суспільства в державах-партнерах також планується створити Фонд громадянського суспільства (Civil Society Facility) і Європейський фонд за демократію (European Endowment for Democracy).

Всі ці елементи свідчать про те, що в рамках перегляду ЄПС було знайдено нові можливості для підвищення рівня залученості ЄС до справ своїх сусідів загалом та регіону «Східного партнерства» зокрема.

Амбітні цілі не можуть бути досягнуті без рівноцінно амбітних зобов’язань. Саме тому пропозиції щодо значного збільшення фінансових ресурсів для держав-партнерів ЄПС були включені Європейською комісією до проекту багаторічної фінансової перспективи ЄС на 2014 - 2020 роки.

Наполеглива праця та успішність реформ залишаються питанням спільної відповідальності держав-партнерів і ЄС. Ми з нетерпінням очікуємо на саміт «Східного партнерства», що має відбутися у Варшаві 29 - 30 вересня, як на важливу подію, здатну надати нового дихання ініціативі «Східного партнерства». У міру того, як держави-партнери просуватимуться в реалізації внутрішніх реформ та адаптації європейських стандартів, відносини між ними і ЄС ставатимуть дедалі глибшими та міцнішими.