UA / RU
Підтримати ZN.ua

КІПР. Середземноморський федеральний округ

Окремим федеральним округом назвав Кіпр один з українських дипломатів. І мав усі підстави для сарказму. Не лише тому, що на острові постійно проживають 30–35 тис. росіян, які володіють дорогою нерухомістю. І не через те, що щороку сотні тисяч громадян Росії проводять на Кіпрі свою відпустку. І не з тієї причини, що "великий и могучий" поширений усюди: російською володіють багато кіпріотів у банках, готелях, магазинах, на базарах, а надписи російською мовою зустрічаються не тільки в меню великих ресторанів.

Автор: Володимир Кравченко

Окремим федеральним округом назвав Кіпр один з українських дипломатів. І мав усі підстави для сарказму.

Читайте про вплив Росії на інші країни-члени Євросоюзу в проекті "Викрадення Європи".

Не лише тому, що на острові постійно проживають 30–35 тис. росіян, які володіють дорогою нерухомістю. І не через те, що щороку сотні тисяч громадян Росії проводять на Кіпрі свою відпустку. І не з тієї причини, що "великий и могучий" поширений усюди: російською володіють багато кіпріотів у банках, готелях, магазинах, на базарах, а надписи російською мовою зустрічаються не тільки в меню великих ресторанів. Але використання мови і велика кількість російськомовних не дають підстав назвати суб'єктами Федерації, наприклад, країни Балтії.

Однак Кіпр пов'язаний із Росією сотнями невидимих, але міцних "давніх уз" - економічних, фінансових, політичних, релігійних. Острів має зручну для російського бізнесу "податкову гавань". На території країни зареєстровано, за різним даними, 30–150 тис. компаній, які мають стосунок до РФ. Причому, і в цьому велика відмінність від України, кіпрською "гаванню" користується значна кількість російських державних компаній. Російський капітал потужним потоком циркулює фінансовими артеріями Кіпру, підживлюючи ослаблий після кризи організм середземноморської країни: за оцінкою експертів, Росія так чи інакше забезпечує до 10% кіпрського ВВП.

Культивоване православ'я освячує двосторонні політичні відносини і пов'язує "духовними скрепами" істеблішмент двох країн. А народи, на думку президента Кіпру Нікоса Анастасіадіса, мають "спільний спосіб мислення". Російські й кіпрські політики в останній рік не раз заявляли, що відносини між Москвою та Нікосією мають давній дружній характер. І навіть в умовах жорсткого протистояння Кремля із Заходом країни розвивають військове співробітництво.

То чи не дивно, що Кіпр - цього "стратегічного партнера" Росії - вважають одним із "троянських коней" Кремля в Європейському Союзі?

Голос столиці

Сорок років на території Республіки Кіпр існує окупована турками невизнана Турецька республіка Північного Кіпру. Здавалося б, уже тільки через це кіпріоти мають розуміти українців і всіляко підтримувати нашу країну в боротьбі з російською агресією. Але, виступаючи на словах за територіальну цілісність України, Нікосія завжди була противником запровадження санкцій проти Росії. Про що її представники і заявляли за кожної зручної нагоди.

Минулої весни міністр закордонних справ Іоанніс Касулідіс непокоївся, що у разі масштабних обмежувальних заходів проти Росії Кіпр можуть спіткати серйозні труднощі, оскільки росіяни - основні інвестори в економіку країни. "Санкції щодо Росії можуть знищити кіпрську економіку", - панічно попереджав партнерів з ЄС очільник кіпрського МЗС в інтерв'ю німецькій газеті Die Welt.

Через рік, одразу ж після обстрілу "Градами" Волновахи й Маріуполя, спікер парламенту Яннакіс Оміро говорив, що "рішення Євросоюзу про запровадження нових санкцій проти Москви було поспішним і позбавленим логіки". А в лютому, перед своєю поїздкою до російської столиці, президент Н.Анастасіадіс заявив в інтерв'ю ТАСС, що обмежувальні заходи ЄС проти Росії у зв'язку з "українською кризою" "не привели до тих результатів, яких домагалися їхні ініціатори".

За його словами, він відкрито порушує у ЄС питання про доцільність санкцій, які лише ускладнили ситуацію в економіці багатьох європейських країн, але нічого не принесли у вигляді перспективи для українського народу. І через кілька днів після боїв за Дебальцеве й Донецький аеропорт Н.Анастасіадіс заявляв, що Кіпр відчуває таку "глибоку вдячність" до Росії, що це змушує його виступати "проти заходів, які можуть ранити друзів".

Утім, ні російські гроші, ні православні "скрепи", ні слова про дружбу і вдячність не завадили Нікосії приєднатися до персональних і економічних санкцій проти "давнього друга". "Кіпр - маленька країна, і в нас немає можливості вплинути на позицію великих держав. Але ми хотіли б своїми виступами хоча б зменшити й пом'якшити наслідки санкцій", - виправдовував кіпрський президент дії свого уряду в інтерв'ю ТАСС.

Серед факторів, що вплинули на позицію Нікосії, по-перше, слід назвати членство країни в ЄС. Воно жорстко регламентує участь у процесі прийняття загальноєвропейських рішень і зобов'язує Кіпр дотримуватися директив Брюсселя. Самі кіпріоти зазначають, що хоча "російський бізнес і цінний для острова, але країна є членом Євросоюзу. І хоча суспільство й політики відчувають коливання щодо санкцій, Республіка має прийняти єдину політику ЄС".

По-друге, свою роль відіграла політична й фінансова залежність Кіпру від трійки міжнародних кредиторів - Європейського Союзу, Європейського центрального банку, Міжнародного валютного фонду. Адже у 2013 р. саме "трійка" надала країні 10 млрд євро, а не Росія, що відмовилася давати гроші.

По-третє, проросійська риторика кіпрського керівництва часто є дипломатичною хитрістю, мета якої - натиснути на Євросоюз, щоб на переговорах виторгувати кращі умови. Так само поводиться білоруський президент Олександр Лукашенко, коли, намагаючись вибити економічні й фінансові преференції у Кремля, починає загравати із Заходом: випускає політв'язнів, демонстративно йде на конфлікт з російським бізнесом і владою тощо.

По-четверте, на позицію уряду Кіпру подіяла відсутність серйозного негативного впливу прийнятих санкцій на економіку або фінанси острова. Втім, про це ми докладніше розповімо нижче.

Однак мимохіть приєднавшись до персональних та економічних санкцій проти Росії, кіпріоти тільки раділи б їх зняттю. Нікосія постійно закликає зменшити обмежувальні заходи проти РФ, оскільки вони не дали бажаного результату - відновлення територіальної цілісності України та стабілізації ситуації в Донбасі.

"Сьогодні краще використовувати дипломатичну мову замість того, щоб вдаватися до інших методів, які загострюють кризу у відносинах з Євросоюзом", - каже кіпрський президент. Після таких заяв кіпріотів у Кремлі мають усі підстави задоволено потирати руки. Хоча Нікосія й голосує за санкції, своїми деклараціями вона розколює і без того крихку єдність ЄС. А це - одна зі стратегічних цілей російської дипломатії.

Ну а те, що Нікосія всіляко зволікає із процесом ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС, ще раз підтверджує, що Кіпр - важливий напрям російської зовнішньої політики.

Кіпр активно розвиває військове співробітництво з РФ, пояснюючи це необхідністю убезпечитися від загроз сусідньої Туреччини, що патронує Турецьку республіку Північного Кіпру.

Напередодні лютневої поїздки Н.Анастасіадіса в Москву стало відомо, що кіпрський президент готовий запропонувати росіянам розмістити на території своєї країни дві військові бази. Відповідно до підписаних раніше договорів, російські військові кораблі можуть заходити на базу в Лімасол для заправки, а військові літаки - використовувати базу "Андреас Папандреу" для гуманітарних місій і при надзвичайних ситуаціях.

У Росії ж - давній "базовий інстинкт". Ініціативи кіпрського керівництва можуть дати можливість Владіміру Путіну реалізувати давню мрію Йосипа Сталіна - одержати постійну військову базу в Середземному морі. Це, по-перше, необхідно для відновлення Росією військово-морської присутності у світі. По-друге, дасть змогу Кремлю не тільки контролювати акваторію Середземного моря, а й протистояти силам 6-го флоту США в регіоні.

Втім, таке тісне військове співробітництво з Москвою погіршило б відносини Нікосії не тільки з Брюсселем і Вашингтоном, але і з Лондоном, тому що на Кіпрі перебувають дві британські військові бази. Пропозиції Н.Анастасіадіса Нікосія постаралася якнайшвидше спростувати. "Питання про російські військово-повітряні або військово-морські бази на території Кіпру не стоїть і ніколи не виникало", - заявив у лютому міністр закордонних справ І.Касулідіс.

Однак під час перебування кіпрського президента в Москві кіпріоти і росіяни підписали меморандум, що розширює можливості російського ВМФ у Середземному морі. Зокрема, це стосується заходу в порти Кіпру російських військових кораблів, що брали участь у міжнародних місіях по боротьбі з тероризмом і піратством.

"Не вважаю, що це може когось турбувати", - у властивій йому манері прокоментував В.Путін підписану військову угоду. Однак у розпал найгострішої з часів холодної війни кризи у відносинах Заходу і Росії ніхто в ЄС і НАТО не дозволить Нікосії мати особливі відносини з Москвою у сфері військового співробітництва. У ЗМІ висловлюють припущення, що ця угода під тиском Заходу була тимчасово заморожена.

Енергетика

У 2011 р. новина про те, що біля берегів Кіпру, Ізраїлю та Лівану розташовані багаті нафтогазові родовища, різко підвищила рейтинги Східного Середземномор'я загалом і острова, зокрема.

Саме потенційні запаси вуглеводнів на шельфі Кіпру, як вважають експерти, були однією з причин, що спонукали Москву надати Нікосії у 2011 р. кредит у розмірі 2,5 млрд євро. У РФ сподівалися, що російські компанії одержать доступ до розробки перспективних родовищ. Але з цього нічого не вийшло: право на розвідку й розробку секторів на кіпрському шельфі одержали західні компанії.

Наприкінці травня 2014 р. віце-президент США Джозеф Байден заявляв: "Кіпр готується стати ключовим гравцем, здатним перетворити Східне Середземномор'я на нове глобальне джерело природного газу". Як зауважив у червні минулого року в російському "Коммерсанте" оглядач Юрій Когтєв, "відсутність вітчизняних компаній у списку тих, хто вирішуватиме долю левантійського газу, може негативно позначитися на долі російського експорту в Європу".

Тоді ж міністр енергетики, торгівлі, промисловості і туризму Кіпру Йоргос Лаккотріпіс заявив Bloomberg, що його країна може допомогти Євросоюзу знизити залежність від російського газу у разі успіху при проведенні бурових робіт на глибоководному родовищі. Втім, відносно невеликі обсяги розвіданих запасів "блакитного палива" поки що ставлять хрест на амбіціях Нікосії стати "енергетичним хабом" Східного Середземномор'я.

Втім, Й.Лаккотріпіс запевняє: "Навіть розвідані обсяги природного газу є істотними для Кіпру. За нашими оцінками, республіці для внутрішнього споживання протягом
15 років вистачить 10% цих запасів. Решту ми зможемо експортувати". Сьогодні Нікосія заявляє, що Росія також може долучитися до пошуку й розробки запасів газу біля берегів Кіпру.

У росіян уже були невдалі спроби взяти участь у розробці родовищ на кіпрському шельфі. У 2013 р. переможцем тендера за блоком №9 було обрано консорціум у складі "Новатек" (другий після "Газпрому" найбільший виробник газу в Росії), GPB Global Resources (підрозділ Газпромбанку) і Total. Але виниклі між ними й кіпрським урядом суперечності призвели до припинення переговорів і передачі цього сектора консорціуму ENI/KOGAS.

Плани Нікосії стати експортером енергоносіїв - справа віддаленого майбутнього: сьогодні острів купує вуглеводні. Не йдеться про газ: Кіпр - один з небагатьох членів Євросоюзу, які зовсім не імпортують "блакитного палива". Інша справа - нафта й нафтопродукти. Вони, до речі, і домінують в імпорті Кіпру з Росії. За даними інформаційного порталу "Экспортеры Росии", у 2014 р. у загальній структурі російських поставок бензин та інші нафтопродукти становили 78,2%.

Те, що присутність Росії на кіпрському енергетичному ринку значна, підтверджує функціонування мережі заправних станцій російського концерну "Лукойл" (30 АЗС). Вони покривають 11% від загальних потреб Кіпру в автомобільному паливі. У середньому автозаправки "Лукойла" реалізують близько 5,5 т автомобільного палива на день.

Інвестиції, туризм і торговельні зв'язки

Кіпрська економіка стоїть на трьох китах - туризмі, сфері послуг і банківському секторі. І в усіх трьох сферах присутність Росії значна.

На частку туризму припадає близько 12% ВВП країни, що дорівнює 18 млрд євро. Побачити острів, де народилася Афродіта, торік приїхало близько 630 тис. російських туристів. Це близько чверті всіх, хто приїжджає на відпочинок у країну. Кожен з росіян щодня витрачає в середньому 95 євро. І це більше, ніж британці, які посідають перше місце в списку туристів, але витрачають за день у середньому 76 євро. У Торгово-промисловій палаті Кіпру зауважують, що російські туристи "визначають до 30% загального доходу, оскільки витрачають більше за інших".

Та якщо для одних росіян острів - це можливість чудово відпочити, то для інших - непогано заробити.

Завдяки привабливому податковому законодавству й міжнародним договорам про запобігання подвійному оподаткуванню (з дуже низькими або навіть нульовими податковими ставками на виплату капіталу), країна дуже популярна серед іноземних компаній, що прагнуть зменшити виплату податків. Важко знайти російського скоробагатька, який не зареєстрував компанію на Кіпрі. Нерідко про зв'язок "кіпрських" компаній з мільярдерами можна дізнатися тільки в результаті антикорупційних розслідувань.

Так, у вересні 2014 р. італійська влада наклала арешт на майно близького до Кремля мільярдера Аркадія Ротенберга. До цього списку увійшли елітний готель Berg Luxury у Римі, квартира в Кальярі, вілла в місті Вілласіміусі, вілла в Тарквінії, дві вілли в Арзакені. Також арештовано дві компанії - Aurora 31, чий офіс розташований у Римі, і Olpon Investment Limited, зареєстрована на Кіпрі.

Має на Кіпрі активи і "Газпром". Це компанії Ecofran Marketing Consulting&Communication Services Company Limited, GASEXCO Gas Exploration Company Ltd, Greatham Overseas Limited, Private Company Limited by Shares GPBI (Cyprus) Ltd, Leadville Investments Ltd, MF Media Finance (Overseas) Limited, Odex Exploration Ltd, NTV World Ltd, Siritia Ventures Ltd.

Чимало російських грошей зберігається і в кіпрських банках - російські мільярдери і компанії знижують податкове навантаження, використовуючи для розрахунків кіпрські рахунки.

Міжнародне рейтингове агентство Moody's у 2013 р. підрахувало, що від третини до половини всіх банківських депозитів на острові мають російське походження. Загалом це 31 млрд дол.: 12 млрд - міжбанківські вклади, ще 19 млрд. - корпоративні та індивідуальні рахунки. Загальний обсяг депозитів у кіпрських банках у 2013 р. І.Касулідіс оцінював у 69 млрд дол. (Банківські вклади загалом становлять 800% від розміру ВВП країни.)

Для поліпшення фінансового становища острівна республіка одержала в 2011 р. російський кредит у розмірі 2,5 млрд євро. Пізніше Москва реструктуризувала його на вигідних для Нікосії умовах, знизивши річну відсоткову ставку з 4,5 до 2,5% і подовживши період погашення боргу.

Фінансова криза 2013 р. внесла ложку дьогтю в російсько-кіпрські відносини. Нагадаємо, що після відмови Росії надати кредитну допомогу Кіпр одержав 10 млрд євро від ЄС, ЄЦБ і МВФ для стабілізації фінансової системи в обмін на ліквідацію другого за величиною банку країни Laiki Bank, списання заборгованості банків кредиторами в приватному секторі і вилучення вкладів на суму понад 100 тис. євро.

Останній захід викликав особливе невдоволення в Москві. Але можна зрозуміти і банкірів та політиків з Євросоюзу: порятунок банківської системи Кіпру, значною мірою сформованої за рахунок російського капіталу, означав порятунок і грошей російських нуворишів, до чого в Євросоюзі не були готові. Тому запропонована європейцями Нікосії "стрижка" великих вкладів означала, що російські мільйонери взяли своєрідну участь у відновленні фінансової стабільності Кіпру.

Втім, багато російських набобів встигли врятувати свої гроші. Незважаючи на оголошені в березні
2013 р. "банківські канікули", сотні мільйонів євро було переведено з Кіпру через представництва кіпрських банків у Лондоні й Москві.

Як констатують експерти, "стрижка" великих приватних вкладів у банках країни позначилася на динаміці припливу капіталу на Кіпр. А керуючий активами інвестиційної компанії Concern General Invest Владислав Метньов в коментарі "Газета.ру" стверджує, що обсяг російських коштів у кіпрських банках серйозно знизився. Про те, що після фінансової кризи 2013 р. був певний відплив капіталу, говорять і наші кіпрські джерела. Однією з країн, куди російські мільйонери переправили гроші, став Люксембург.

Проте Кіпр досі приваблює російський бізнес. Острів став другою за популярністю країною для вкладення грошей з РФ: загальну суму російських інвестицій оцінюють у
33 млрд дол. Попри фінансову кризу, у 2013 р. Кіпр став найбільшим іноземним інвестором Росії: його інвестиції оцінюються в 69 млрд дол.

Зрозуміло, що словосполучення "кіпрські інвестиції" досить умовне. Практично всі ці гроші є російськими, оскільки, повторимося, багато російських компаній зареєстровані на Кіпрі для "оптимізації" податків і захисту прав власності.

Нагадаємо, що нині Кіпр - країна з низькоподатковою ставкою. Офшорний режим, що діяв з 1977 р., офіційно припинив свою дію з
1 травня 2004-го - моменту вступу Республіки до ЄС. Але острів і досі є важливою ланкою в ланцюжку "країна з офшорним режимом і нульовою ставкою оподаткування - країна зі зручним податковим режимом і низькоподатковою ставкою - Росія". Багато кіпрських компаній де-факто є посередниками, комфортними податковими "прокладками", через які бізнес з максимальною вигодою переправляє гроші в офшори.

Російський бізнес не злякала ні криза 2013-го, ні те, що економіка Кіпру з 2011 р. не виходить з рецесії. З 2009-го по 2014 р. ВВП країни скоротився на 11%. У 2013 р. його падіння становило 5,4%, у 2014 р. - 2,8%. Незважаючи на періодичну появу оптимістичних прогнозів, серед економічних аналітиків поширена думка, що і 2015-го ВВП скорочуватиметься. Експерти зазначають, що одним зі стримуючих чинників економічного зростання є агресія Росії проти України.

Для поліпшення економічної та фінансової ситуації Нікосія здійснює у країні реформу корпоративного та індивідуального оподаткування (включаючи, серед іншого, надання податкових вирахувань компаніям і фізособам, які реально працюватимуть на острові). Мета реформи, перший пакет якої був затверджений кіпрським парламентом, - переконати бізнес не відправляти гроші транзитом в офшори, а залишати на Кіпрі й створювати на острові не "прокладки", а реальні компанії.

Цих заходів у Нікосії було вжито після прийняття Москвою так званого антиофшорного законодавства, яке "має допомогти російським бізнесменам стати сумлінними платниками податків". А насправді - скоротити відплив російського капіталу і збільшити податкові сплати до бюджету в умовах міжнародних санкцій і погіршення економічної ситуації у Росії.

Тепер у РФ з'явилося нове поняття - "контролююча особа". Під нього підпадають компанії і бізнесмени - податкові резиденти Росії, що одноосібно володіють більш як 50% іноземної компанії. (З 2016 р. цей поріг знизиться до 25%.) Такі компанії будуть зобов'язані відраховувати податки до російського бюджету, якщо їхній прибуток перевищує 50 млн руб. (з 2016 р. - 30 млн і з 2017 р. - 10 млн).

Як пише "Газета.ру", деякі великі бізнесмени поспішили перевести активи в російське правове поле ще до набрання законом чинності. Зокрема, так зробив мільярдер Алішер Усманов, що перереєстрував соціальні мережі "Одноклассники" і "Вконтакте", а також Mail.Ru Games на російську юрособу. Раніше їх контролювали компанії, зареєстровані у Великій Британії та на Кіпрі. Також А.Усманов перевів з острова компанії "Металлоинвест" і "Мегафон".

У середині липня В.Путін підписав закон, що забороняє держзакупівлі в офшорних компаній. (Як пише російський "Профиль", за даними Рахункової палати РФ, щороку з офшорами укладається договорів за держзамовленнями на 1 трлн руб.) Однак Кіпр офіційно вже не є офшором: у 2012 р. країну було виключено зі списку російського Мінфіну.

Усі ці російські й кіпрські новації збільшують значення Кіпру в різних бізнес-схемах, оскільки тепер, як очікується, офшори відкриватимуть на острові компанії і братимуть участь у держзакупівлях через них. При цьому проблема визначення кінцевого бенефіціарія Москвою так і не буде вирішена. З іншого боку, податкова реформа Кіпру також відкриває можливості для російського бізнесу змінити податкове резидентство з російського на кіпрське (формально зберігаючи при цьому російське громадянство і російську реєстрацію) і вийти тим самим з-під сфери дії антиофшорного законодавства РФ.

Це, у свою чергу, здатне посилити вплив російських бізнесменів на економіку й політику Кіпру. А вони й так після фінансової кризи 2013 р., коли частину їхніх вкладів було примусово конвертовано в акціонерний капітал банків, перетворилися з вкладників на акціонерів із значними можливостями корпоративного впливу на кіпрські
банки.

На тлі величезних "кіпрських" інвестицій у Росію двосторонній товарообіг виглядає мізерним. За даними Trade map, у 2013 р. він становив107,7 млн дол. (імпорт з Росії дорівнював 73,7 млн, експорт у РФ - 34 млн), а в 2014 р. - 62,3 млн (імпорт - 42,5 млн, експорт - 19,8 млн). Основні товари, які поставляються на Кіпр, - нафта й нафтопродукти, зернові. У свою чергу, ця середземноморська країна ввозить у Росію цитрусові, рибу, овочі.

Зниження товарообігу, за словами В.Путіна, "викликане в основному кон'юнктурними чинниками - падінням цін на нафту, нафтопродукти". "Негативний вплив також мали й антиросійські санкції ЄС, і наші відповідні заходи. Різко скоротилися поставки кіпрської сільгосппродукції на наш російський ринок", - додав він.

Однак інформація російських статистиків серйозно відрізняється від даних Trade map. Та й самого Кіпру. Притім на порядок або й на два. Так, згідно з даними Федеральної служби державної статистики РФ, товарообіг двох країн у 2013 р. становив 1,965 млрд дол., а в 2014 р. - 653 млн. Падіння - 66,8%. Торік імпорт з Росії дорівнював 609,7 млн дол., а кіпрський експорт - 43,6 млн.

Чим пояснюється ця неймовірна різниця в даних? Швидше за все, тим, що російські статистики включили у свої дані і торгівлю послугами.

Вплив санкцій

Попри алармістські настрої І.Касулідіса, який попереджав про крах економіки Кіпру, цього не сталося. За даними кіпрського Міністерства енергетики, торгівлі, промисловості і туризму, російське продовольче ембарго завдало у 2014 р. економічних збитків у розмірі близько 13,5 млн євро. Для економіки острівної держави сума чимала. Але вона не катастрофічна.

Найбільше постраждали виробники й експортери цитрусових (апельсинів і мандаринів), для яких Росія була основним ринком збуту. Їхні збитки Міністерство енергетики, торгівлі, промисловості і туризму оцінило в 10,7 млн євро.

Дані сайту Trade map показують, що обсяги кіпрського експорту в РФ сільгосппродукції у 2014 р. порівняно з 2013-м знизилися удвічі-утричі: цитрусових та інших фруктів - з 14,27 млн дол. до 5,9 млн, а риби - з 1,956 млн до 0,85 млн дол. А от поставки в Росію овочів, нехай і незначно, але зросли - з 0,83 млн дол. у 2013 р. до 1,08 млн 2014-го. При цьому загальний експорт кіпрських овочів торік знизився з 80,47 млн дол. до 63 млн, апельсинів і мандаринів - з 38,76 млн до 28 млн, риби - з 32,48 млн до 29,2 млн.

Й.Лаккотріпіс в інтерв'ю російській газеті "Трибуна" розповів: "Ми були змушені вжити заходів з диверсифікації експорту нашої сільськогосподарської продукції, шукати нові ринки збуту. Десь це вдалося, десь ні. Окремим кіпрським виробникам фінансову підтримку надав Євросоюз".

Зазначимо, що, за даними Eurostat, Росія не входить до трійки основних зовнішньоекономічних партнерів Кіпру. Зовнішня торгівля цієї середземноморської країни здійснюється насамперед із Грецією, Великою Британією, Ізраїлем. І за даними Trade map, у 2014 р. порівняно з 2013-м на третину знизилися поставки кіпрських овочів до Великої Британії (з 29,2 млн дол. до
17,7 млн), насамперед картоплі (з 22,763 млн до 12,383 млн). Також упав експорт фармацевтичної продукції (з 46,19 млн дол. до 33 млн), заліза й сталі (з 30,9 млн до 22,3 млн) у Грецію.

Нагадаємо, що кіпріоти оцінюють втрати своїх сільгоспвиробників від російських санкцій у 13,5 млн євро. Але ніхто в Нікосії чомусь не панікує і не кричить, скажімо, що зниження поставок овочів в Об'єднане Королівство (а Велика Британія - основний ринок збуту кіпрських картоплі, маніоки і ямсу) загрожує катастрофою кіпрській економіці. Торік Кіпр зумів значно збільшити загальний експорт своєї "молочки" - з 105,8 млн дол. до 124,4 млн. Багато країн ЄС, навпаки, страждають від зниження експорту своєї молочної продукції.

Складається враження, що плач Нікосії про значні втрати - це всього лиш спосіб привернути увагу до Кіпру та спроба виторгувати більшу компенсацію у Брюсселя.

Та й не фрукти з рибою визначають зміст російсько-кіпрських відносин. Значно серйозніші наслідки для кіпрської економіки має не стільки російське продовольче ембарго, скільки падіння рубля і зниження цін на нафту, тому що вони вплинули на доходи росіян. Це, у свою чергу, позначається на відпускних планах. В остаточному підсумку, і на кількості російських туристів на Кіпрі, і на розмірах витрат росіян під час відпустки.

"Російський ринок є одним із ключових для туріндустрії Кіпру… Однак ми стурбовані тим, що девальвація курсу рубля і певні проблеми в російській економіці негативно впливають на ситуацію в цій сфері. За нашими оцінками, через зазначені фактори турпотік з РФ на Кіпр скоротиться цього року на 20–25%", - прогнозував у лютому кіпрський міністр Й.Лаккотріпіс.

Прогнози підтвердилися: російські туристи поступово відмовляються від відпочинку на Кіпрі. У серпні сайт Асоціації туроператорів Росії повідомив, що, за підсумками першого півріччя 2015 р., частка російських туристів на Кіпрі скоротилася майже на 7%, а потік росіян у цей період зменшився більш як на 20%. Але кіпріотам ще гріх скаржитися, оскільки загальний російський турпотік у всі країни світу скоротився цього року на 40%.

Знизилися й витрати "руссо турісто". Тепер у середньому за одну поїздку вони залишають на Кіпрі
890 євро, що на 60 євро менше, ніж росіяни витрачали торік. Утім, навіть з урахуванням скорочення витрат це на 210 євро більше усередненого показника серед усіх іноземних туристів, які відвідали острів у 2015 р.

За інформацією Статистичної служби Кіпру, рівень доходів від туризму зменшився у 2014 р. порівняно з 2013-м на 2,8% і становить
2,3 млрд дол. За оцінками фахівців Міністерства енергетики, торгівлі, промисловості і туризму Кіпру, таке зниження рівня доходів від туризму відбулося вперше за останні десять років.

Санкції Європейського Союзу практично не торкнулися "святая святих" - банківського сектора Кіпру. Як пише німецька Die Welt, "навряд чи хтось зі 150 росіян і українців, у тому числі близьких соратників Владіміра Путіна, дійсно стурбований. Їхнє майно на території ЄС залишилося недоторканним. Якщо навіть на російському "ельдорадо" - Кіпрі арештовано менш як 120 тис. євро, то серйозно такі заходи сприймати не можна".

Втім, у липні стало відомо, що найбільший кіпрський банк - Bank of Cyprus - вирішив позбутися
своєї контрольної частки в російському "Юниаструм Банк". За словами представників кіпрської фінансової установи, угода стала ще однією віхою на шляху до скорочення боргів і реалізації стратегії зі зменшення ризиків. Примітно, що з
16 членів ради директорів Bank of Cyprus шість мають російське громадянство.

Сьогодні кіпріоти більше стурбовані російським антиофшорним законодавством, ніж впливом антиросійських санкцій на банківську систему Кіпру. Серйозний вплив банківський сектор відчує в тому разі, якщо США і ЄС зважаться на кардинальний крок - блокують доступ Росії до міжнародної системи банківських трансакцій SWIFT. Оце справді може призвести до краху кіпрської економіки.

Та про відключення Росії від SWIFT у Європейському Союзі вже давно ніхто не заїкається. Тому, незважаючи на санкції проти РФ, російські гроші не витечуть з Кіпру. По-перше, на острові продовжують діяти деякі з обмежень щодо виведення капіталу, запроваджені ще 2013 р. По-друге, чи є ще серйозна альтернатива Кіпру для російського капіталу в умовах впровадження консолідованих санкцій ЄС, США та їхніх партнерів? Хіба що Мальта, Люксембург і Нідерланди. Але й ці країни - члени Євросоюзу, а їхнє законодавство в банківській сфері значно жорсткіше. То який сенс російському капіталу переміщатися з однієї країни, яка імплементує санкції, в інші, що застосовують ті самі санкції?

Кремлівська колона

Фінансова залежність Кіпру від Росії надає Кремлю сприятливі умови для тиску на Нікосію й чудові можливості створювати тріщини в крихкій європейській єдності. Тим більше, що кіпрський уряд і президент країни не приховують своїх симпатій до Росії, демонструючи їх за кожної зручної нагоди. Так, Н.Анастасіадіс - один з небагатьох лідерів країн - членів ЄС, що вирушив у Москву для участі в параді Перемоги 9 травня.

Для кіпріотів характерні антиамериканські настрої й симпатії до лівої ідеології. Щодо цього вони не надто відрізняються від своїх сусідів - греків. Невипадково комуністична Прогресивна партія трудового народу Кіпру (АКЕЛ) має другу за величиною фракцію в парламенті, налічуючи там 19 мандатів. На один голос більше у правоцентристського Демократичного об'єднання, очолюваного президентом Кіпру Н.Анастасіадісом.

Члени АКЕЛ поділяють думку своїх товаришів із грецької СІРІЗА: у Києві при владі перебувають "фашисти". "Підписання президентом України П.Порошенком закону про заборону Комуністичної партії стало черговим доказом того, що цей уряд розділяє країну, порушує фундаментальні права людини і є профашистським. Це ставить під загрозу майбутнє України та її народу", - заявив у липні минулого року член ЦК АКЕЛ Неокліс Сілікіотіс.

"Ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС призведе до активізації конфлікту. І тому неможлива принаймні до повного виконання умов встановленого перемир'я", - говорив минулої осені член АКЕЛ і депутат Європарламенту Такіс Хаджигеоргіу.

"Пересічні" кіпріоти й кіпрські політики не розуміють, що ж насправді відбувається в Україні. І багато хто з них щиро вважає, що українці й росіяни - один народ, яких зіштовхнули "чортові політики". Подібні настрої на руку Москві, що використовує всі можливості для досягнення своїх зовнішньополітичних цілей.

Не залишають без уваги в Кремлі і церкву, яка має величезний вплив на кіпріотів. Найбільший власник землі, Кіпрська православна церква - впливовий політичний і фінансовий гравець на острові. Її очільник - архієпископ Хрізостом II дотримується антизахідних поглядів.

Незважаючи на внутрішньоцерковні протиріччя з Руською православною церквою, кіпрська церква - на боці РПЦ і Росії. У лютому, під час скандалу навколо запису в Twitter посла США на Кіпрі Джона Кеніга, архієпископ заявив, що ні Англія, ні США ніколи не підтримували Кіпру. Хрізостом II привітав кіпріотів з тим, що Нікосія уклала військову угоду з Москвою.

Кремль щосили обробляє Нікосію. У лютому 2015 р. він підкуповував Кіпр вигідною реструктуризацією боргу в 2,5 млрд євро. У березні - обіцянками скасувати продовольче ембарго щодо Кіпру. "Ми виділили, як відомо, великий стабілізаційний кредит у розмірі 2,5 млрд євро, пішли назустріч і реструктуризували позику на вигідніших умовах", - заявив В.Путін.

Ці дії російського керівництва всіляко вітаються в Нікосії, де використовують усі можливі засоби для виходу з тривалої кризи. І в майбутньому ми, мабуть, ще не раз почуємо слова про "братню любов" двох народів, так само, як і слова, що "кіпріоти чекають росіян": симпатії Кіпру однозначно на боці Москви. Але острівна держава, незважаючи на свою проросійську фронду в Євросоюзі, навряд чи всерйоз зважиться заблокувати подовження антиросійських санкцій з боку ЄС. І якщо справа не дійде до відключення Росії від SWIFT, Нікосія ніколи не посміє порушити загальноєвропейську єдність.