Для Ірландії Росія перебуває на периферії її економічних і політичних інтересів. Так само, як і Україна: в нашій країні навіть немає ірландського посольства. Та й чому дивуватися? Для Дубліна значно важливіше те, як пройдуть референдум про членство в Євросоюзі у Великій Британії та президентські вибори в Сполучених Штатах, ніж події на східних кордонах Європи.
Читайте про вплив Росії на інші країни-члени Євросоюзу в проекті "Викрадення Європи".
Однак при міжнародних кризах, зокрема й під час українсько-російської війни, острів святого Патрика орієнтується на позицію провідних країн - членів Євросоюзу. І разом з іншими країнами ЄС виступає єдиним фронтом проти агресора. Ну а те, що ні антиросійські санкції, ні російське продовольче ембарго не справляють серйозного впливу на економіку країни, лише зміцнює Дублін у намірі й далі дотримуватися загальної євросоюзівської політики.
Голос столиці
Нинішньої зими Ейре стала 14-ю країною, що ратифікувала Угоду про асоціацію Україна-ЄС. Навесні минулого року місцевий парламент - Дойл - прийняв резолюцію про підтримку суверенітету й територіальної цілісності України та про осуд незаконної анексії Криму.
"Санкції Євросоюзу були потрібні, оскільки це дало чіткий сигнал, що ЄС готовий вжити рішучих заходів, коли це потрібно", - заявив восени 2014 р. міністр закордонних справ Ірландії Чарльз Фланаган. На відміну від багатьох політиків із південних і східноєвропейських країн - членів ЄС, він також упевнений, що санкції працюють. "Це важливий засіб, аби забезпечити належний рівень політичного залучення. Ми не вважаємо, що існує воєнне вирішення кризи", - вважає Ч.Фланаган.
У січні глава ірландського зовнішньополітичного відомства разом із своїми колегами з Великої Британії, Данії, Польщі, Швеції й Литви виступив зі спеціальною заявою за збереження санкцій проти Росії. Водночас уряд висловлюється за їх посилення при порушенні Мінських угод. І, навпаки, в Ірландії готові скасувати санкції у разі повної імплементації Москвою домовленостей, досягнутих у Мінську.
Та, попри всі декларації ірландських політиків, за даними німецької газети Die Welt, Ірландія - одна з дев'яти країн Євросоюзу, що не заморозили жодного активу приватних осіб, компаній або організацій із санкційного списку. Дублін не належить і до тих, хто ініціює нові обмежувальні заходи відносно російських компаній і офіційних осіб, хоча на всіх етапах підтримує прийняття відповідних рішень.
Можливо, з цієї причини російські журналісти вважають, що позиція Дубліна стосовно Росії - "почекати та подивитися"? Але, на наш погляд, це недооцінка готовності ірландського уряду дотримуватися загальноєвропейської політики.
Енергетика
Російська частка в енергетичному секторі країни мізерно мала. Хоча 85% енергоносіїв імпортується, більша частина газу надходить в Ірландію двома газопроводами з Великої Британії. Об'єднане Королівство, своєю чергою, основну частину блакитного палива закуповує в Норвегії, Нідерландах і Бельгії, а також добуває з власних родовищ.
У 2014 р. Ірландія ввезла з РФ нафти й нафтопродуктів на суму 58 млн євро, що дорівнює 1,2% імпортованого країною чорного золота. Традиційно нафта й нафтопродукти переважають у поставках з Росії: за даними інформаційного сайту "Экспортеры России", їх частка в загальному обсязі російського імпорту в Ірландію доходить до 41,9%. А от російського вугілля було куплено на 12 млн євро. Це - 7% усього імпортованого країною вугілля.
Торговельні зв'язки й інвестиції
Російські ЗМІ люблять повторювати: "У бізнес-середовищі Ірландії переважає думка, що санкції проти РФ заважають взаємовигідному співробітництву та привносять у нього негативні політичні чинники". Але цифри товарообігу показують: торгово-економічні відносини двох країн традиційно більш ніж слабкі. І такий стан речей існував задовго до
2014 р., коли було запроваджено санкції ЄС проти Росії та російське продовольче ембарго.
Як повідомляє сайт "Экспортеры России", у 2014 р. товарообіг між РФ і Ірландією становив 1,6 млрд дол. Це на 6% менше, ніж 2013 р., коли обсяг взаємної торгівлі досягав
1,7 млрд дол. Різниця - лише сто мільйонів.
Обсяг ірландського експорту в Росію торік знизився на 5,5% порівняно з 2013 р. і становив 1,3 млрд дол. (При цьому дані на сайті Trade map свідчать про зростання ірландського експорту 2014-го порівняно з 2013-м.) Основні товари, що поставляються в Російську Федерацію, - продукти харчування, офісне обладнання, фармацевтична продукція.
Імпорт із Росії в 2014 р. порівняно з 2013-м збільшився на 0,6% і становив 330,9 млн дол. Основні товари, що поставляють росіяни на Зелений острів, - нафта й нафтопродукти, мінеральні добрива, машини та устаткування, одяг. Зазначимо, що загальний обсяг імпорту Ірландії у 2014 р. зріс порівняно з 2013 р. на 7,4% і становив 70,8 млрд дол. "Экспортеры России" прогнозують, що внаслідок зростання економіки республіки у 2015 р. її загальний імпорт збільшиться на 2,4%.
У листопаді минулого року заступник директора департаменту країн Європи й Америки Міністерства економічного розвитку РФ Дмитро Сажин повідомив, що 2013 р. у Росію надійшло 6,8 млрд дол. ірландських інвестицій (їх загальний обсяг у російській економіці становив 20 млрд). За той же період росіяни вклали в ірландську економіку 307,4 млн дол. інвестицій (їхній загальний обсяг дорівнює 317,5 млн). Як видно, інтерес у росіян до острова святого Патрика просто небувалий.
Найбільші російські інвестиції в Ірландії розміщено в секторі видобутку корисних копалин (компанія Petroneft Resources Plc) і металургії (глиноземний завод Rusal Aughinish, що є найбільшим на острові виробничим об'єктом). Російські компанії також присутні в авіаційному секторі країни (Transaero Engineering Ireland, офіси банків ВТБ24 і "Сбербанк Лизинг", які займаються авіаційним лізингом).
Серед ірландських компаній, що працюють на російському ринку, насамперед слід назвати Alltech (сільське господарство), Celtic Resources (видобуток корисних копалин), Smurfit Group (упаковка), Irish Dairy Board (харчова промисловість). Але, враховуючи падіння рубля й дію санкцій Заходу, ірландські компанії почали розглядати Росію як украй ризиковану та неприйнятну для інвестицій економіку. У перспективі це означає відхід із РФ.
Вплив санкцій
Ірландія має традиційно слабкі економічні й фінансові зв'язки з РФ. А енергетичний ринок узагалі не залежить від російських енергоносіїв. Отже, не можна сказати, що Дублін, який дотримується загальної політики ЄС відносно агресора, якось страждає від обопільних санкцій. Утім, на деяких підприємствах, орієнтованих на Росію як основний ринок збуту, санкції далися взнаки.
На сайті Trade map у розділі "Експорт Ірландії в РФ" добре видно, що у 2014 р. поставки м'яса в Росію скоротилися на 74% порівняно з 2013 р. (із 92 млн дол. до 24 млн), рибної продукції - на 3,7% (з 26,9 млн до 25,6 млн). А от "молочка" зросла на 11% (з 8,5 млн до
10 млн). Упав на 60% експорт і в товарній групі "Різні харчові продукти" - з 105 млн дол. до 42 млн.
Поменшали й поставки алкоголю. Якщо 2013 р. його експортували на 16 млн дол., то 2014 р. - на 11,6 млн (падіння на 27,5%).
Здавалося б, втрати серйозні. Але з урахуванням того,
що основний ринок збуту ірландської продукції - країни Євросоюзу (за даними Eurostat, основні зовнішньоторговельні партнери Дубліна - США, Великобританія, Німеччина й Бельгія), а також відносно невеликого товарообігу між Ірландією й Росією (частка РФ у зовнішньоторговельному обороті острівної республіки менш як 1%), економічні та фінансові втрати Ейре від обопільних санкцій незначні.
Той же сайт Trade map показує: торік загалом експорт Ірландією таких товарів, як риба й м'ясо, збільшився порівняно з 2013 р. на 10 і 7% відповідно. Зростання відбулося за рахунок збільшення поставок на ринки Азії й Африки. Правда, скоротився експорт молочної продукції. Але це, скоріше, пов'язано із спільною для всіх країн ЄС проблемою галузі.
Що ж стосується банківського сектора, то Ірландія продовжує посилено перевіряти грошові перекази й трансакції з російських банків. Усі грошові потоки з РФ одержують оцінку "високий ризик".
Кремлівська колона
Основні політичні партії Ірландії - урядові "Фіне Гейл" і лейбористи, а також головна опозиційна партія "Фіанна Файл" виступають на підтримку суверенітету України й засуджують анексію Росією Криму та її воєнні дії на Сході нашої країни.
А от позиція "Шинн Фейн" відрізняється від думки основних парламентських партій: її представники в Дойлі та Європарламенті голосують проти резолюцій на підтримку України. Ця партія, відома багатьом її непримиренною боротьбою з Британською імперією, має в Дойлі 14 депутатів і є п'ятою за величиною парламентською фракцією.
Один з українських дипломатів пояснив DT.UA, що хоча така позиція й "не прихильна до нинішнього курсу нашої країни, вона не є проросійською". Річ у тому, що ця партія - ситуативний партнер Кремля: її позиція багато в чому пояснюється антиглобалізмом. Так, у "Шинн Фейн" вважають, що втручання ЄС і Росії в справи України тільки заважає врегулюванню ситуації та вносить розбрат серед українців, які мають визначати майбутнє країни без зовнішнього тиску.
Однак росіяни традиційно намагаються впливати на громадську думку, щоб тиснути на політиків. І активно працюють у сфері бізнесу, діючи через Російсько-ірландський центр ініціатив і Російсько-ірландську бізнес-асоціацію.
Для того, щоб поліпшити імідж Росії, росіяни використовують можливості Культурно-освітньої асоціації "Евролог-Ирландия", Координаційної ради російськомовних жителів Ірландії з питань культури, Пушкінського фестивалю, Дублінського російського театр. Не забувають у Москві й про молодь: не останню роль тут відіграють Російське студентське товариство Трініті коледжу та Російське студентське товариство Університетського коледжу Дубліна.
Однак ці зусилля Кремля не приносять результату: загалом політику Росії привселюдно поділяють лише нечисленні маргінальні політичні групи ліворадикального, анархістського характеру. Але для Києва неприємнішим є те, що проросійських сепаратистів підтримують керівники профспілки Unite the Union (Unite) Лен Макласкі й Ендрю Мюррей.
Річ у тім, що Unite - одна з найбільших профспілок в Об'єднаному Королівстві й Республіці Ірландії. За даними на 2015 р., його членами є трохи менш як півтора мільйона людей. Правда, в основному представництва Unite розташовані у Великій Британії, а не на острові святого Патрика.
Така невисока підтримка пояснюється як слабкими зв'язками Ірландії й РФ, так і невисокою ефективністю пропаганди Кремля: Russia Today практично не має глядацької аудиторії в цій країні. А російськомовні ЗМІ - "Наша газета", "Альянс", "Дублинский инфоцентр", радіостанції, інтернет-видання - нечисленні й орієнтовані в основному на російську діаспору.
Підтримка України головними політичними партіями співзвучна й громадській думці, яка загалом співчуває Україні. Жителі острова святого Патрика, що мають у своїй історії досвід тривалої боротьби з Британською імперією за незалежність, як ніхто розуміють українців: ірландці традиційно підтримують "малі нації", проти яких відбувається агресія з боку великих держав. І це - вагома причина, з якої ірландський істеблішмент і далі підтримуватиме Україну.