Сценарій, який багато хто вважав цілком імовірним у Таїланді ще кілька місяців тому (див. DT.UA, №4, 7 лютого 2014 р.), був відпрацьований як по нотах. Політична криза в цій благодатній країні завершилася 22 травня воєнним переворотом, що став 12-м успішним переворотом у Таїланді з 1932 р. (за останні 100 років кількість переворотів, враховуючи невдалі спроби, перевалила за два десятки). Усвідомлюючи такий варіант розвитку подій, тайські політики не зробили нічого, щоб запобігти йому. Навіть навпаки, критична маса причин для втручання військових виникла з їхньої вини. Військовим буквально за лічені дні вдалося зупинити насильство і не допустити нових людських жертв. Таким чином, цей варіант виходу з кризи може бути найбільш безболісним для тайського суспільства, яке за півроку протистояння виявилося поділеним не тільки по лінії ідеологічних і політичних інтересів, а й за географічним принципом (на північ і південь), що загрожувало безпеці країни і могло спричинити громадянську війну.
Також можна стверджувати, що в розвитку демократії країна виявилася відкинутою на вісім років назад. Військовим, які сьогодні захопили владу, точно так само, як у 2006 р., треба буде здійснити нове "перезавантаження" політичної системи країни, знову переписати Конституцію і почати практично з "чистого аркуша" вибудовувати основи нової тайської демократії.
Переворот як панацея
21 березня 2014 р. Конституційний суд Таїланду визнав недійсними результати лютневих виборів. 30 квітня було оголошено про проведення нових парламентських виборів 20 липня 2014 р. Цей варіант, однак, не влаштовував опозицію, яка не вигравала виборів уже 20 років, і тому вона виступила проти організації нового голосування. Натомість на початку травня опозиції, за підтримки ряду законодавців, таки вдалося завершити процес відсторонення від влади чинного уряду й прем'єр-міністра країни Йінглак Чіннават, висунувши проти неї звинувачення в корупції.
7 травня 2014 р. Конституційний суд Таїланду постановив звільнити з займаних посад її та ще дев'ятьох членів кабінету за звільнення в 2011 р. секретаря ради національної безпеки Тхавіна Плієнсірі. У цьому випадку прем'єр-міністр нібито пролобіювала призначення на його місце свого родича. 8 травня Національна антикорупційна комісія Таїланду визнала вже колишнього прем'єра винною в недбалості при реалізації держпрограми заставного викупу рису в сільгоспвиробників. Того самого дня виконувачем обов'язків глави уряду Таїланду було призначено Ніваттхумронга Бунсонгпайсана, який раніше обіймав пост міністра торгівлі.
Опозиція цим не вдовольнилася і продовжила вуличні протести в столиці. Лідер опозиційного Народного комітету демократичних реформ Сутхеп Тхаугсубан закликав дати 9 травня "вирішальну битву" уряду, домогтися його відставки повністю і передати владу "народному прем'єрові". У відповідь до столиці висунулися загони "червоносорочечників" з півночі країни, які розпочали 10 травня власну акцію на "підтримку уряду та захист демократії". Трохи раніше, у ніч на 8 травня, невідомі в Бангкоку підірвали гранату біля будинку одного з суддів Конституційного суду Таїланду. 12 травня відбулася серія терактів на півдні країни. Ситуація гранично загострилася 15 травня, коли табір опозиціонерів у центрі Банкока обстріляли невідомі з гранатометів і вогнепальної зброї - у результаті загинуло п'ятеро та понад два десятки людей було поранено.
Загроза сповзання країни до громадянської війни стала очевидною, коли того самого дня ЦВК оголосила, що вибори 20 липня відбутися не можуть. 15 травня командувач сухопутних військ Таїланду генерал Прают Чан-Оча вперше виступив з публічною заявою: якщо заворушення в країні триватимуть, "армія буде вимушена застосувати всю свою силу, щоб зупинити насильство й забезпечити мир і порядок".
Водночас опозиція намітила на 19 травня істотно розширити протести, закликавши до загального страйку й буквально "полювання" на міністрів та главу уряду, щоб змусити їх піти добровільно. Прем'єр Бунсонгпайсан заявив про готовність до діалогу з усіма, щоб знайти політичний вихід з кризи. Однак дав зрозуміти, що не піде на порушення конституції Таїланду, і що для нього єдиним варіантом зміни влади залишаються загальні вибори.
Військові спробували востаннє посадити політиків за стіл переговорів 20 травня. Щоправда, практично одночасно генерал Прают Чан-Оча своїм указом №1 оголосив про запровадження у всій країні воєнного стану для "підтримання законності і порядку" на підставі закону від 1914 р. Наказом №2 генерала Праюта Чан-Оча було створено військове Командування для забезпечення миру і порядку (КЗМП), яке змінило змішаний військово-поліцейський урядовий орган - Центр забезпечення миру і порядку. Своїми наступними розпорядженнями генерал передав під контроль військових усі ЗМІ, а також заборонив політичні акції. Але це була лише прелюдія до перевороту. Прем'єр Бунсонгпайсан іще раз виступив з ідеєю дострокових виборів уже 3 серпня, однак відмовився особисто брати участь у переговорах з опозицією, направивши туди міністрів і членів ЦВК. Сторони не змогли досягти компромісу з даного питання в ході багатогодинних переговорів у центральному клубі таїландської армії в Бангкоку 21 травня.
22 травня о 17.00 у зверненні по всіх національних каналах генерал Прают Чан-Оча оголосив, що в країні відбувся воєнний переворот, бо політики так і не змогли домовитися. "Збройні сили Таїланду в особі КЗМП з добрими намірами приймають на себе функції уряду з метою забезпечити мир і спокій у країні. Наказую армії, флоту, збройним силам і поліції взяти владу під свій контроль", - ішлося в заяві.
За кілька хвилин до цього військові затримали всіх учасників переговорів - як опозиціонерів, так і членів уряду, у тому числі й прем'єра Бунсонгпайсана. Невдовзі було також затримано Йінглак Чіннават (за кілька днів її, однак, помістили під домашній арешт). Водночас лідера антиурядових виступів Сутхепа Тхаугсубана військові звинуватили в державній зраді та причетності до загибелі 92 людей під час заворушень 2010 р. Усім телеканалам і радіостанціям країни було запропоновано припинити на два дні трансляцію своїх програм і транслювати виключно новини від КЗМП і відео армійського телеканалу. З 28 травня запроваджено цензуру. Військові скасували дію Конституції 2007 р., зберігши повноваження Сенату в його нинішньому складі та судів. Однак 25 травня Сенат також було розпущено, а КЗМП перейменовано в "Національну раду для миру і порядку".
На відміну від останнього перевороту 2006 р., армія не обмежилася лише взяттям під контроль столиці. Армійські підрозділи було виведено з казарм у всіх регіонах країни. Запроваджено комендантську годину з 22.00 до 5.00 (яку з 28 травня було скорочено на три години). Таким чином, без єдиного пострілу військовим вдалося згорнути протести в країні. 23 травня військові навіть надали 70 вантажівок, щоб вивести всіх протестувальників з Банкока до місць їхнього проживання, не роблячи при цьому різниці між "червоносорочечниками" та їхніми противниками. У наступні дні вони припинили спроби організувати виступи через соціальні мережі і провели "попереджувальні" арешти кількох сотень найактивніших учасників політичних акцій. Утім, частину з них відпустили після проведення допитів і роз'яснювальних бесід.
"Тризуб" -
символ свободи в Таїланді
В умовах згортання демократичних свобод і неможливості організовувати масові протести креативні тайці знайшли несподіваний вихід. Рука, піднята вгору з трьома пальцями (так, як це прийнято в Україні), тепер і в Таїланді - символ опору хунті. Невідомо, хто "запустив" цю ідею в маси, але вона набула популярності. Одні кажуть, що це символ ідей Великої французької революції - свобода, рівність, братерство. Інші "розшифровують" як "свобода, вибори, демократія". Водночас у тайському Інтернеті пишуть, що вітання "підгледіли" у фільмі "Голодні ігри", і воно означає протест проти хунти, свободу і демократію. У просякнутій ідеями опору тоталітаризму й диктатурі трилогії Сьюзен Коллінз, покладеній в основу цієї кінокартини, також згадується це вітання (щоправда, в іншій інтерпретації). Один з лідерів "червоносорочечників" закликав через свою сторінку в соціальних мережах демонструвати "тризуб" як мінімум тричі на день - о дев'ятій ранку, о першій годині дня та о п'ятій вечора у місцях скупчення людей.
Тайські військові повідомили, що уважно відстежують факти подібних демонстрацій, але поодиноких громадян, які показують "тризуб", затримують у виняткових випадках. "Якщо група з п'яти чи більше осіб демонструватиме це вітання, ми будемо вживати заходів аж до арешту", - повідомив полковник Вінтхай Суварі, офіційний представник військової влади.
Отже, якщо в Бангкоку вас неочікувано зустріли "українським" вітанням - рукою з "тризубом" - уважно подивіться навколо: чи немає поблизу військового патруля або поліції, і чи не ризикуєте ви несамохіть стати учасником несанкціонованого мітингу й зіпсувати собі відпустку. Принаймні туристам, які вирішили не відмовлятися від подорожі до цієї країни, дуже рекомендується стежити за новинами.
Утім, слід також звернути увагу й на останні позитивні новини - 4 червня хунта скасувала комендантську годину в Паттаї, на Самуї та Пхукеті. Заповнюваність тайських готелів упала до мінімуму останніх чотирьох років, і потік туристів в останні числа травня помітно скоротився. За офіційними даними, у перші дні після перевороту туристів було на 20% менше, ніж торік. Водночас ключові сфери життєдіяльності країни та її економіки функціонують нормально, а тайський фондовий ринок відреагував на переворот навіть зростанням котирувань акцій.
Спочатку - країна.
Потім - демократія
Через кілька днів після перевороту військових підтримав тайський король Пуміпон Адульядет. Спочатку він просто визнав факт перевороту, а 26 травня фактично легітимував його, доручивши генералу Прают Чан-Оча керувати країною. Сам генерал заявив, що правитиме від імені й за дорученням монарха і не планує швидкого відновлення демократичних свобод, не обіцяє виборів, принаймні у найближчі півтора року. "Спочатку - країна. Потім - демократія. Дайте нам час, коли все закінчиться і ми повернемося до виконання свого військового обов'язку", - сказав він. За його словами, основним пріоритетом для керівництва НРМП буде робота із проведення реформ та реалізації великих проектів для розвитку країни - зокрема проектів будівництва доріг і пов'язаних з агросектором. Військові заявляють, що потенціалу військового командування достатньо для того, щоб контролювати ці процеси на всіх рівнях і в довгостроковій перспективі. У всіх районах країни створюються Центри примирення та реформування (ЦПР) з головним офісом у столиці, які опікуватимуться збиранням і вивченням громадської думки, розробкою конкретних рішень щодо реформування політичної та соціально-економічної сфер. Військові обіцяють, що розпочнуть розробку реформ найближчим часом, однак поки що всі функції держчиновників поділено між командувачами видів збройних сил і національної поліції. Чан-Оча також підтвердив, що військовий уряд готовий підтримувати відносини з усіма країнами і не відмовляється від міжнародних зобов'язань, узятих колишнім урядом.