24 лютого, виправдовуючи вторгнення в Україну, російський диктатор згадав Вищий антикорупційний суд, що його нібито «контролює американське посольство». Тепер у підручниках з історії буде написано, як Путіна тригерила тема корупції, тоді  коли  в Україні — працюють  реальні механізми боротьби з нею. І в цьому ще одна ключова відмінність нас від них.

Отже, за три роки свого існування ВАКС ухвалив 81 вирок у справах, розслідування в яких завершували детективи НАБУ. І це в 2,5 разу більше, ніж за перші чотири роки роботи НАБУ ухвалили всі українські суди, разом узяті.  

Верховний Суд підтвердив, щонайменше, 7 тюремних вироків ВАКС, однак тимчасом  дуже сумнівними рішеннями скасував два вироки щодо суддів, котрих ВАКС відправив до в’язниці. Очевидно, що  це лише початок великого шляху реального очищення державної системи від корупції. На якому у ВАКС  уже є свої досягнення і провали, а також виклики, що чекають на нього в майбутньому. Про це й поговоримо.

Досягнення

Десятки вироків із реальним ув’язненням за корупцію

ВАКС став систематично карати корупціонерів. Уже  кілька десятків посадовців отримали обвинувальні вироки. Серед засуджених є прокурори, СБУшники, судді, керівники держпідприємств та чиновники різного рівня. Ось кілька показових прикладів:

Засудження суддів–корупціонерів

До появи ВАКС у справах НАБУ було ухвалено нуль вироків щодо суддів-хабарників. За три роки роботи ВАКС ухвалив уже майже два десятки. І якщо раніше судді, котрих затримували  на гарячому, зазвичай уникали покарання, то тепер вони почали отримувати реальні тюремні ув’язнення. Ось  кілька прикладів:

• 9 років в’язниці з конфіскацією майна для судді Господарського суду Одеської області Павла Меденцева з Одеси (заочно). Суд також конфіскував у нього 250 тис. грн, знайдених під час обшуку. Меденцева визнали винним у вимаганні і одержанні 570 тис. грн у підприємця за позитивне рішення суду;
• 7 та 7,5 року ув’язнення з конфіскацією майна для колишніх суддів Голосіївського суду Києва Андрія Новака і Олександра Білика. Їх визнали винними в одержанні 8 тисяч доларів за судове рішення у справі про поновлення на роботі та виплату 1,5 млн грн компенсації;
• П’ять років позбавлення волі для судді Малиновського суду Одеси Анатолія Целуха, який одержав 2,5 тисячі доларів за «потрібне» рішення в цивільній справі.

Припинення практики мізерних застав та порук у топкорупційних справах

Ще  кілька років тому значна частина новин про топкорупційні кейси виходила під заголовками «Суд відпустив на поруки»  або «Суд призначив смішну заставу». З появою ж Вищого антикорупційного суду такі випадки майже зникли. Ба більше, за порушення процесуальних обов’язків із підозрюваних у держбюджет уже стягнуто понад 70 млн грн. І, хоча закон передбачає обов’язкове визначення розміру застави, альтернативної триманню під вартою, розміри призначених ВАКС застав стали запобігати наявним у КПК ризикам та бути співмірними  з реальними фінансовими можливостями фігурантів. Зокрема, судді ВАКС призначали:

• арешт із альтернативною заставою 120 млн грн для експосадовиці ДФС Олени Мазурової;
• арешт із альтернативою застави 100 млн грн для екснардепа Максима Микитася;
• арешт із альтернативою 90 млн грн застави для нардепа Ярослава Дубневича;
• арешт із альтернативною заставою 84 млн грн для одного  з керівників податкової м.Києва Миколи Ільяшенка;
• арешт із альтернативною заставою 70 млн грн для «короля контрабанди» Вадима Альперіна;
• арешт із альтернативою застави  52 млн грн для експершого заступника голови правління Приватбанку Володимира Яценка та 50 млн грн для заступниці голови правління Людмили Шмальченко.

Справедливий розгляд, незалежно від посад, політичної приналежності і впливу

За три роки ВАКС неодноразово мав справу з розглядом справ, які стосувалися представників влади або впливових фігурантів. Тут можна згадати про нардепів-«слуг» Олександра Юрченка та Сергія Кузьміних, про депутата Київської міської ради Владислава Трубіцина, якого пов’язують із Олегом Татаровим з офісу президента, про нардепа Ярослава Дубневича, про колишніх топів Приватбанку Олександра Дубілета і Володимира Яценка чи про Павла Вовка та його посіпак із ОАСК тощо. І робота ВАКС у таких справах була в рази кращою, ніж те, що ми бачили раніше. Згадайте хоча б циркову виставу  з картатою ковдрою під час обрання Солом’янським судом запобіжного заходу ексголові ДФС Роману Насірову. У більшості засідань у ВАКС навіть припустити щось схоже було б неможливо.

Застосування цивільної конфіскації

Одним із завдань суду, прямо прописаних у законі, є «вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави». Йдеться про цивільну конфіскацію, яка полягає в полегшеній, порівняно з кримінальним процесом, процедурі стягнення незаконних активів чиновників. Вона дозволяє доволі швидко і з нижчим стандартом доказування конфісковувати необґрунтовані активи нечесних посадовців на користь держави.

Першопрохідцем став екснардеп Ілля Кива, який «влетів» на 1,25 млн грн. Крім Киви, ВАКС також стягнув 3,6 млн грн із голови Васильківського суду Максима Ковеля та  понад 3 млн грн —  із ексзаступника начальника Департаменту Нацполіції Андрія Аносова.

Активна робота під час воєнного стану

Вищий антикорупційний суд не припиняв своєї роботи і після  повномасштабного вторгнення. Завдяки ініціативі окремих  підозрюваних та обвинувачуваних, у перші місяці суд передав десятки мільйонів гривень із раніше сплачених застав на потреби ЗСУ, а, на клопотання  прокурорів САП, судді передавали військовим мільйони арештованих коштів

Лише завдяки цим чотирьом кейсам антикорупційні органи принесли ЗСУ понад 11 млн доларів. За них, до прикладу, можна купити два «Байрактари», пів тисячі нових пікапів або 3,5 тисячі квадрокоптерів.

Конфіскація активів підсанкційних осіб

Ще одне випробування суд проходив зовсім недавно, коли вперше розглядав справу про конфіскацію активів у російського олігарха Володимира Євтушенкова. І треба сказати, що ВАКС пройшов його доволі успішно та конфіскував у олігарха 17 об'єктів нерухомості загальною площею майже 100 тисяч «квадратів», а також частки в кількох українських компаніях. До речі, повноваження розглядати заяви про стягнення активів із підсанкційних осіб віддали суду не випадково. Адже ВАКС —   єдиний в Україні суд, сформований з  участю міжнародних експертів з визнаною у світі репутацією, що передбачає найвищий рівень довіри до відібраних суддів.

Провали

Сумнівні рішення

Частка виправдувальних вироків ВАКС становить понад 10%, тоді як у схожій категорії справ по всіх судах України цей показник ще зовсім недавно був на рівні 7,67%. Тобто шанс отримати виправдувальний вирок у ВАКС   навіть вищий, ніж у загальних судах. На перший погляд, це досягнення суду, яке свідчить про те, що судовий розгляд у ВАКС по-справжньому справедливий. Але є одне «але». Окремі з цих рішень  ухвалені з дуже сумнівними аргументами і викликають відвертий подив:

• виправдувальний вирок щодо судді Господарського районного суду Харківської області Тетяни Денисюк, яка 2016 року передала заарештований у кримінальному провадженні газ та газовий конденсат компанії, яку пов’язують із екснардепом Онищенком. До її виправдання є багато запитань, зокрема частина аргументів суддів суперечлива, а головуючий суддя під кінець розгляду справи відверто підігрував захистові;
• ухвала апеляційної палати ВАКС про залишення без змін виправдувального вироку щодо фірташівського директора Запорізького титано-магнієвого комбінату Володимира Сивака, хоча вирок було ухвалено з кричущими порушеннями. Зрештою  Верховний суд визнав рішення апеляції незаконним і відправив справу на новий розгляд;
• скасування тюремного вироку щодо судді із Закарпаття Михайла Пака, якого перша інстанція відправила до в’язниці на 7 років. Зокрема, двоє суддів апеляції застосували положення закону, яке в цій справі не підлягало застосуванню.

Помилки слідчих суддів

Важливе завдання ВАКС —  здійснення судового контролю за досудовим розслідуванням у топсправах. І слідчі судді ВАКС, на жаль, неодноразово демонстрували найгірші стандарти старого «правосуддя», ухвалюючи помилкові, а часом і шокуючі рішення. Зокрема, слідчі судді:

• відмовили у стягненні 70 млн грн застави з «короля контрабанди» Вадима Альперіна і безпідставно засекретили обґрунтування такого рішення. В результаті, помилку виправила апеляційна палата, стягнувши половину застави — 35 млн грн. Саме стільки українцям могла коштувати помилка слідчого судді;
• застосували до підозрюваного екснардепа Максима Микитася мізерну заставу — 5,5 млн грн, хоча згодом апеляція виправила цю помилку і взяла його під варту та ще й збільшила заставу до 80 млн грн. Пізніше з Микитася стягнули 30 млн грн за порушення обов’язків;

• відмовили у проведенні заочного розслідування щодо експомічниці народного депутата Георгія Логвинського через нібито «необґрунтованість підозри». Причому інший слідчий суддя ВАКС на той момент уже визнав підозру обґрунтованою і застосував до цієї ж підозрюваної заочний арешт;
• не захотіли поновлювати справу стосовно формули «Роттердам+» зі збитками майже на 40 млрд грн, хоча аргументи слідчої судді були дуже сумнівні. Тепер законну крапку в цій справі має поставити апеляція ВАКС;
• побоялися з першого разу застосувати примусовий привід до підозрюваного голови ОАСК Павла Вовка, який ігнорував повістки суду. А все тому, що на відео детективів нібито не було видно, що Вовк викидає з машини саме повістку. Хоча детективи неодноразово повторювали на камеру, що це за документ і який його зміст.

Затягування окремих справ

Хоча найчастіше ВАКС вдається забезпечити швидкий розгляд справ, однак це відбувається не завжди. Зокрема  в Антикорсуді все ще є  кілька давно переданих до суду проваджень, у яких  досі не провели  обов’язкового першого етапу — підготовчого засідання. До прикладу, з листопада 2019 року триває підготовче засідання у «бурштиновій справі» щодо екснардепів Максима Полякова та Борислава Розенблата, а з березня 2021-го не можуть провести підготовче провадження стосовно мера Одеси Геннадія Труханова та його спільників, яких обвинувачують у незаконному заволодінні 92,6 млн грн місцевого бюджету.

Ба більше, через зволікання з розглядом справи ми вже маємо перші негативні наслідки, зокрема уникнув покарання експосадовець ГПУ Аполлінарій Нагалевський, якого визнали винним в отриманні 5 тисяч  доларів хабара, але звільнили від покарання через спливання  строків давності.

Створення загрозливої практики

Окремі рішення ВАКС створювали загрозливу практику для всіх майбутніх справ:

• у своїй другій справі щодо цивільної конфіскації суд відмовився стягувати квартиру в нардепа Михайла Волинця. Суть мотивів ВАКС зводилася до того, що чиновникам не потрібно пояснювати походження активів, якщо вони  набуті за кошти, нібито отримані до зайняття посади. При цьому підтверджувати наявність чи законність таких доходів теж не потрібно. У результаті, чиновники можуть завдяки «виграшам у лотерею», «значними заощадженнями з минулого» чи «багатим  родичам» легалізовувати необґрунтовані статки. Така аргументація може поставити хрест на самій ідеї цивільної конфіскації незаконних активів у чиновників;
• Інший приклад сумнівної практики  — закриття старих справ на підставі п.10 ч.1. ст.284 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якого кримінальне проваджень підлягає закриттю, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування. Однак у цьому пункті прямо прописано, що він не має зворотної дії в часі й застосовується лише до нових справ, внесених у Єдиний реєстр досудових розслідувань після 15.03.2018. Тимчасом  ВАКС уже декілька разів ігнорував таке застереження і закривав на цій підставі справи, які було розпочато ще до внесення відповідних змін.

Ключові виклики

Обрання нового голови суду. У травні нинішнього  року скінчився термін повноважень голови ВАКС у судді Олени Танасевич. Вона відіграла дуже важливу роль на початковому етапі становлення суду, однак траплялися  й негативні моменти. Зокрема  відвідування нею вечірки ексрегіонала Сергія Ківалова, де тоді ж відпочивав підозрюваний у справі НАБУ Павло Вовк,  справу якого розглядає ВАКС. Посада голови суду, крім авторитету і впливу, наділяє  ще низкою  важливих законодавчих повноважень, зокрема голова суду представляє інституцію у відносинах із іншими державними органами, видає накази, контролює ефективність роботи апарату, вносить подання про застосування заохочень або дисциплінарних стягнень до керівника апарату і його заступника тощо. Тому обрання нового голови суду з бездоганною репутацією має стати одним із головних завдань для суддів.

Розгляд справ проти судової мафії та  олігархів. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває чимало резонансних кримінальних проваджень, але навіть серед них є ті, місце котрих —  особливе. Зокрема, в червні до ВАКС направили обвинувальний акт у справі «плівок ОАСК» за обвинуваченням 10 осіб, у тому числі голови суду Павла Вовка. Наразі в цій справі вже відбулося три самовідводи суддів, і схоже на те, що самі судді не палають бажанням брати на себе відповідальність за це провадження.

Крім того, в підсудності суду перебувають багатомільярдні справи щодо  Приватбанку, «Роттердам+» і «Укрнафти», які пов’язані із впливовими українськими олігархами. Розгляд цих справ стане великим викликом для ВАКС.

Перші рішення щодо топкейсів. Незважаючи на наявність майже семи десятків обвинувальних вироків, більшість прізвищ  цих обвинувачених нічого не говорять пересічній людині. А ось вироків у справжніх топкейсах НАБУ, на кшталт справ щодо Мартиненка, Насірова, Онищенка, Чауса, Труханова, Злочевського, Розенблата, Полякова і т.д., все ще немає. Це справді  є одним із головних викликів, адже від ВАКС  чекають справедливості насамперед   у таких провадженнях.

Практика Верховного Суду. Усі вироки ВАКС можуть бути оскаржені до Верховного Суду як суду касаційної інстанції. На відміну від конкурсу до ВАКС, суддів Верховного Суду відбирала нереформована Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Більшість цього органу становили негідники від суддівських кланів. І вони пропустили багато недоброчесних та сумнівних кандидатів. Тому не дивно, що Верховний Суд уже почав рятувати від тюрми суддів, засуджених за хабарі Антикорсудом. Подолати цей виклик можна через створення окремої Антикорупційної палати у Верховному Суді, яка б переглядала вироки ВАКС у касаційному порядку. А судді до неї мали б бути обрані з участю незалежних міжнародних експертів, за аналогією із відбором антикорупційних суддів.

…За три роки роботи Антикорупційний суд надбав до свого  активу багато перемог і досягнень, хоча не обійшлося без сумнівних рішень та відвертих провалів. Суддям ВАКС ще є над чим працювати, а окремі судді, ймовірно, перебувають не на своєму місці.

Більше статей Вадима Валько читайте за посиланням.