Держава розгортає комплексну роботу з порятунку національних водних ресурсів. Президент України своїм указом №357/2021 увів у дію відповідне рішення РНБОУ. Воно передбачає цілу низку заходів як на законодавчому, так і на виконавчому рівні. Від прийняття цільової соціальної програми «Питна вода України», посилення відповідальності за порушення водного законодавства до інвентаризації об'єктів інфраструктури, що забруднюють водойми.
Державна екологічна інспекція (ДЕІ) відіграватиме ключову роль у виконанні завдань, поставлених президентом. Ми вживатимемо додаткових заходів із контролю над підприємствами, які скидають стічні води в річки, моря та озера.
У рамках співробітництва ДЕІ з Держводагентством уже підготовлено перелік із 507 забруднювачів, які 2020 року скинули у водойми 518,3 млн кубометрів стоків, з них 19% — неочищених, а понад 80% — недостатньо очищених. Із цим списком ми звернулися до прем'єр-міністра України з проханням ініціювати доручення Держекоінспекції перевірити всі ці підприємства, оскільки таке доручення є підставою для проведення інспекцією позапланових перевірок.
Серед підприємств левову частку становлять об'єкти комунального господарства та промисловості. У 2020–2021 роках ДЕІ нарахувала найбільші збитки, завдані водним ресурсам, «Київводоканалу» (16,5 млн грн), держпідприємству «Кривбасшахтозакриття» на Дніпропетровщині (5,6 млн) і комунальному підприємству «Красилівське» на Хмельниччині (1,3 млн грн).
Держекоінспекція вже готова до масштабних перевірок, у результаті яких:
— буде офіційно зафіксовано порушення природоохоронного законодавства та надано приписи на їхнє усунення;
— винних посадових осіб буде притягнуто до адміністративної відповідальності;
— інспекція розрахує збитки, які порушники завдали навколишньому середовищу. Якщо вони відмовляться їх оплатити, звертатимемося до суду;
— поінформує Держводагентство про те, як підприємства виконують умови дозволів на спеціальне водокористування. А для тих, хто ігнорує ці вимоги, спрямуємо подання про анулювання дозвільних документів;
— надамо інформацію Державній фіскальній службі про факти самовільного забору води, на основі якої вона зможе приймати відповідні рішення;
— там, де є підстави, звернемося до суду з вимогою обмежити або зупинити діяльність підприємства;
— у разі виявлення ознак кримінального злочину передамо дані правоохоронцям;
— повідомимо органи місцевого самоврядування про необхідність прийняти на сесіях Правила прийому стічних вод у каналізаційні мережі;
— акцентуємо увагу місцевої влади на необхідності включення до місцевих і регіональних природоохоронних програм реконструкцію або збільшення потужності каналізаційних очисних споруд.
Таким чином, ДЕІ зробить усе можливе, щоб забруднювачі водойм не почувалися безкарно. Наша кінцева мета — змусити їх модернізувати свої потужності, оскільки тільки це гарантує надійний захист національних водних ресурсів на десятиліття вперед. Це буде істотною допомогою в реалізації держпрограми «Питна вода», проєкт якої передбачає виділення 28,5 млрд грн на відновлення інфраструктури водопостачання та водовідведення до 2026 року.
Важливо, що вперше за кілька десятиліть проблема забруднення води офіційно визнана загрозою національній безпеці України, і для її подолання задіяно максимум можливостей держави. Це означає, що для влади чисте навколишнє середовище є пріоритетом і магістральним напрямом у здійсненні реформ.
Успіх виконання визначених в указі президента заходів тепер залежить від скоординованих дій інституцій влади на різних рівнях. А також від спроможності законодавців вчасно коригувати правове поле на користь кращого навколишнього середовища. Особливо це стосується якнайшвидшого прийняття в другому читанні законопроєкту №3091 «Про державний екологічний контроль». Він дасть можливість Державній екологічній інспекції працювати ще ефективніше, що є однією з передумов доступу всіх українців до чистої безпечної води.
Усі статті Андрія Мальованого читайте за посиланням.