Ситуація в Україні може змінитися тільки за умови формування відповідального суспільства та відповідальної влади. Громадяни змінять своє ставлення до політики та влади і візьмуть на себе відповідальність, коли в їхніх руках будуть реальні й дієвіші інструменти впливу на владу, ніж вибори раз на п'ять років і стихійні бунти. Запровадження інститутів відкликання виборних осіб та вотуму недовіри до призначуваних по вертикалі влади дозволить створити нову систему стримування і противаг між суспільством і державою.
Нещодавно Юлія Мостова статтею "SOS, або Лісапетна моя Україна" запропонувала обговорити майбутнє України. Стаття зачепила нас, небайдужих громадян, які вже тривалий час шукають причини "всіх бід українців" та нашої країни. Від початку ці дискусії відбувалися між розрізненими групами людей і надихалися, зокрема, такими публікаціями, як інтерв'ю Мирослава Мариновича Радіо "Свобода". Матеріал Юлії Мостової породив ще жвавіші дискусії серед нас. І треба погодитися з Ю.Мостовою, що "…якщо збережеться нинішній рівень інтелектуальної і моральної відповідальності... авангарду країни,..", то Україну фактично чекає крах!
Закон як дишло
На нашу думку, аби не допустити краху демократії та Української держави, слід починати з відповідальності влади. І не тільки нинішньої, а й майбутньої. Сьогодні український політикум схожий на театр абсурду, в якому не існує таких понять як відповідальність, мораль, логіка та здоровий глузд. При цьому ніхто з нинішніх можновладців чи опозиціонерів (які прагнуть стати такими ж можновладцями) не хоче змінювати систему влади, якої вони так прагнуть. Задумаймось, чому мудрі й досвідчені люди (бізнесмени, правознавці, керівники галузей, міністри) пишуть такі складні і важкі для виконання закони? Вся проблема в тому, що вони пишуть їх не для себе, а для нас. Вони живуть в іншому правовому полі. Через те в нас діють не закони, а політична доцільність, або власні інтереси політиків та чиновників . Тобто "закон як дишло, куди поверне, так і вийшло".
Але ж основоположним принципом правосуддя є невідворотність покарання - злочинець повинен бути покараним. В Україні все навпаки. Осіб, які вчиняють злочини, не карають. Ну хіба що тих, хто скоїв малий злочин або не має впливових покровителів, родичів чи грошей. Тих, хто краде і знищує по-великому, - не чіпають, бо це шановані люди...або вони діють "законно".
Проблеми країни –
у безвідповідальності політиків, чиновників
і суддів
Загляньмо в недалеке минуле. Українську промисловість розпродавали частками, комплексами, заводами, навіть цілі області віддавали в управління окремим людям. За безцінь! Хтось відповів за бездумну і скажену приватизацію? Ні!
Реформи. В Україні намагалися проводити політичну, військову, медичну, освітню, податкову, пенсійну, судову, адміністративну, виборчу, знову проводять освітню, податкову, пенсійну, судову реформи. Але вони не тільки не покращили, а навпаки - погіршили становище особи і країни в цілому. Хтось відповів за провалені й неефективні реформи? Ні!
Вибори. Вибори в Україні - це ціла історія справжньої, не політичної, боротьби. Бруд, кримінал, скандали, брехня, корупція, підкуп, обман, підтасовки, зміни виборчих правил за тиждень до виборів - це все про вибори в Україні. Політики, які брехали виборцям, міняли округи і фракції, відповіли? Ні! Особи, яких світ визнав причетними до фальсифікації результатів виборів, відповіли? Ні!
Кадрова політика. Не таємниця, що для того, аби отримати посаду в органах міліції, прокуратури, судах, податковій, митниці з місячним окладом
3 тис. грн, треба дати хабар у сотні тисяч гривень. Хабарі беруть від найвіддаленішого району України до вулиці Банкової. Хтось відповів за такий кадровий підбір? Ні!
Чому так? Бо такі закони - скажуть нам політики й юристи. Але це все наслідки безкарності!
Відповідальне суспільство - відповідальна влада
Мирослав Маринович наголошує, що суспільство має бути відповідальним. І такі приклади є, коли громадяни тиснули на владу і примушували її виконувати закон: помаранчева революція, ув'язнення "мажорів водіїв-вбивць", ситуація у Врадіївці, Святошині. Але це винятки! Суспільство стане таким, як ми хочемо, тоді, коли чиновник не вимагатиме грошей у бізнесмена, котрий вирішив побудувати завод, а буде думати, як залучити інвестиції в розвиток краю; коли правоохоронці не займатимуться вимаганням і прикриттям злочинів, а будуть розкривати злочини; коли суди не "відмазуватимуть" багатих і впливових, а будуть встановлювати справедливість; коли до влади не йтимуть заробляти гроші, а йтимуть служити державі. Тоді й суспільство стане відповідальнішим.
Громадяни повинні отримати більше інструментів прямої демократії. На нашу думку, позитивні зміни в державі та відповідальність влади перед суспільством настануть тоді, коли в Україні почне працювати механізм відкликання громадянами депутатів, чиновників та суддів. Коли чиновник не виконуватиме відверто злочинні накази свого керівника, а виконуватиме закон, бо в іншому разі його "звільнить" громада. Потрібно запровадити інститути відкликання для депутатів та чиновників, яких обирає громада, і вотуму недовіри для тих, кого призначають ВР, уряд і президент.
План дій
Ми розробили проект закону "Про владу в Україні", який має на меті посилити вплив громадян на політиків і окремих посадовців. Концептуальними положеннями цього законопроекту є: відсутність потреби вносити зміни до Конституції; визначення і закріплення на тривалий час виборчої системи в Україні; відсутність двозначностей; наявність чітких кваліфікаційних ознак злочину за невиконання цього закону; наявність переліку посад, до яких застосовується механізм відкликання мандату чи вотум недовіри, що тягне за собою звільнення з посади; встановлення механізму звільнення посадовців, призначених на посаду, та відкликання мандату обраних громадами осіб; гарантії тривалості дії і незмінність закону.
Законопроект передбачає відкликання депутатів усіх рівнів, а також міських, селищних і сільських голів. Вотум недовіри передбачено застосовувати до таких посадовців: начальника районного (міського) відділу МВС, міського (районного, міськрайонного) прокурорів, начальників відділів юстиції, місцевих суддів, начальників відділів освіти, голів райдержадміністрацій. Проте остаточний перелік посад, які піддаватимуться громадський оцінці, буде визначено під час обговорення законопроекту.
Законопроектом передбачено механізм започаткування ініціативи відкликання чи висловлення вотуму недовіри конкретному посадовцеві, збір підписів громадян та механізм реалізації волі громади. Кількість підписів, необхідних для відкликання політика чи застосування вотуму недовіри до посадовця, буде затверджено після широкого обговорення громадами. Законопроектом заборонено втручатися чи перешкоджати державним службовцям, державним та місцевим органам влади процесові ініціювання і здійснення процедур з ініціювання та збору підписів щодо відкликання чи висловлення вотуму недовіри конкретному посадовцеві.
Задля забезпечення виконання закону бездіяльність у питанні звільнення посадовця вищим керівником упродовж місяця після висловлення громадою йому вотуму недовіри кваліфікується законопроектом як "узурпація влади". Така кваліфікація випливає з положень статті 5 Конституції України та рішення Конституційного суду України (справа № 1-5/2005 від 5 жовтня 2005 р. № 6-рп/2005), в якому, зокрема, зазначено: положення частини другої статті 5 Конституції України (254к/96-ВР ) "носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ" треба розуміти так, що в Україні вся влада належить народові. Влада народу є первинною, єдиною і невідчужуваною та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку, визначеному Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, через органи державної влади й органи місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів України… Положення частини четвертої статті 5 Конституції України (254к/96-ВР) "ніхто не може узурпувати державну владу" треба розуміти як заборону захоплення державної влади шляхом насилля або в інший неконституційний чи незаконний спосіб органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами чи їх об'єднаннями".
Невиконання рішень громади про відкликання депутатів і суддів Верховною Радою чи не звільнення президентом України з посад осіб, яким висловлено вотум недовіри, кваліфікується законопроектом відповідно до норм Конституції та спеціальних законів, які діють в Україні.
Введення в дію закону "Про владу в Україні" дасть можливість громадам законно і оперативно реагувати на свавілля й бездіяльність чиновників, не виконання передвиборних обіцянок політиків, не чекаючи виборів, не захоплюючи райвідділів міліції і не вчиняючи самосудів над суддями.
Тільки так ми відрубаємо безвідповідальному чиновницькому "спруту" злочинні щупальця, якими він грабує і знищує громадян України.
Законопроект найближчим часом обговорять експерти і громадські діячі, після чого він буде презентований широкому загалу.
Закликаємо приєднатися до обговорення законопроекту без "професійних" політиків, політичної доцільності та правової казуїстики. Сподіваємося, що "Дзеркало тижня. Україна" стане одним із майданчиків для такого обговорення. Це і буде першим кроком до очищення та встановлення відповідальної влади. Кроком до відповідального суспільства і заможної країни.