З 1 січня 2021 року в Україні зросли тарифи на природний газ та його постачання. Протягом січня в усіх без винятку областях України прокотилася хвиля незадоволення. Люди масово вийшли на акції протесту, а місцеві ради звернулися до вищих органів держави, ініціюючи розгляд питання про зменшення тарифів.
Тим не менш двомісячний мораторій на підвищення цін на природний газ і меморандум, підписаний між кабміном і місцевим самоврядуванням, не зняв питання з порядку денного. Місцеве самоврядування, відчуваючи серйозний бюджетний дефіцит через пандемію ковіду, шукає найменші шпаринки для того, щоб знизити фінансове навантаження на громади. Актуалізувалася тема, що була озвучена окремими радами ще 2017 року, а зараз набула широкого розголосу. Йдеться про передачу газорозподільних мереж (ГРМ) на баланс громад.
4 лютого на сайті Верховної Ради України з’явився проєкт постанови про скасування плати за транспортування газу та передачу газотранспортних систем у власність територіальних громад.
Які можливі варіанти розвитку подій та чи варта шкурка вичинки?
У чому суть питання
Газорозподільні мережі використовуються для доставки природного газу споживачам. Майже 70% із них належать державі.
2012 року постановою Кабінету міністрів України №770 газорозподільні мережі було передано господарським товариствам із газопостачання та газифікації, тобто так званим облгазам, на праві господарського відання.
По суті, облгази повинні були лише здійснювати обслуговування мереж та їх ремонт. Після ухвалення 2015 року Закону «Про ринок природного газу» постало питання сплати облгазами на користь держави 10% від залишкової вартості газорозподільних систем, які вони використовують. Проте підзаконні нормативні акти, що було прийнято із значним запізненням, усе ж не забезпечили реального механізму таких відносин.
З цього приводу Генпрокуратура навіть зверталася з позовами до окремих газорозподільних компаній, але судів так і не виграла. Причиною тому стала певна прогалина в законодавстві. Виявилося, що сплачувати за експлуатацію державних газорозподільних систем облгази можуть за умови включення таких платежів до структури тарифу на розподіл природного газу та в обсязі, встановленому тарифом. А ці обсяги не було встановлено національним регулятором. Тобто Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), не заклала цих показників у тариф, створивши передумови для подібної ситуації.
На сьогодні в державі маємо 43 компанії з ліцензією на транспортування газу. І кожна з них має свій тариф на таку послугу.
Таким чином, використовуючи державні та комунальні газопроводи, приватні компанії здійснюють доставку газу споживачам і беруть за це плату згідно з тарифом, затвердженим НКРЕКП. Місцеве самоврядування, яке свого часу передало свої мережі у користування, не має з цього жодної копійки.
Наступ місцевих рад
Понад три роки тому на сесії Мукачівської міської ради було прийняте безпрецедентне рішення про повернення під контроль місцевої громади газорозподільних мереж. Торік реалізацію такої ініціативи розпочато у Чернівецькій області.
Уже 2021 року цілий ряд місцевих рад у різних областях ініціювали це питання на сесіях. Наприклад, депутати Житомирської міської ради проголосували за звернення до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та голови Фонду державного майна України Дмитра Сенниченка щодо передачі у власність громади ГРМ міста й устаткування, приєднаного до них.
Підтримали таку ідею в Тростянці Сумської області та інших громадах України.
Цю ситуацію прокоментував ZN.UA міський голова Тростянця Юрій Бова: «Місцеве самоврядування вважає, що ті тарифи за транспортування газу, які виставлені відповідними компаніями, є завищеними. Тариф є непрозорим. Ніхто не показує, що входить у тариф, які його складові. Наше завдання — через передачу у комунальну власність газопроводів відновити діяльність місцевих газових господарств, які займатимуться обслуговуванням газопроводів. Вважаємо, що це допоможе зменшити тариф.
Тому, діючи в інтересах населення, ми напрацювали таку ідею. Вона була підтримана, і зараз ми працюємо над її втіленням. Перш за все ми подали до газорозподільної компанії «Сумигаз» клопотання про передачу газорозподільних мереж на баланс громади. Якщо це питання не буде вирішуватися, ми готові у суді відстоювати свої права. Ці газопроводи будувалися коштом громади, а не приватного інвестора».
Це один із сценаріїв розвитку подій. Але можливі й інші.
Питання безпеки
Президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко вважає, що передача газорозподільних систем на баланс громад можлива. «Але навіть якщо громади візьмуть мережі на баланс, усе одно доведеться потім віддати їх облгазам, тому що ніхто інший обслуговувати системи не зможе. Перевагою в цьому разі є той факт, що договори між громадами і постачальниками укладатимуться на інших умовах, наприклад, оренди.
Особисто я думаю, що це добре, оскільки в такому випадку громади слідкуватимуть, куди йдуть гроші за використання трубопроводу. Регулятор, сидячи в Києві, тисячі кілометрів газопроводів перевірити не може фізично. Але є й мінус. За умов передачі у використання газорозподільних активів на умовах оренди ці витрати постачальниками доведеться включати у тариф. Тобто в кінці кінців заплатить усе одно споживач», — говорить експертка.
На думку експерта з енергетичних питань Дмитра Марунича, передача газорозподільних мереж громадам — це питання не лише економіки, а й безпеки. До того ж в окремих громадах уже порахували вартість подальшого утримання нових комунальних підприємств, ГРМ і відмовилися від ідеї. Адже її реалізація надто дорого коштуватиме в подальшому.
Тут варто додати, що питання стану газорозподільних мереж — окрема тема. Є значний ризик, що їх ремонт та обслуговування ляжуть на громади важким тягарем. Адже, по суті, наразі невідомо, скільки коштів вкладається у відновлення газопроводів. За деякою інформацію, це удвічі менші суми від реальної потреби. І, зрештою, зважаючи на ту ж зношеність мереж, на перший план виходить питання безпеки громадян, їхніх домогосподарств і всієї громади.
Варіант оренди
Водночас депутат Чернівецької обласної ради Василь Гостюк, який ініціював в області процес повернення газових мереж у власність територіальних громад, наголошує: «Ідея полягає в тому, щоб документально повернути газорозподільні мережі на баланс громад. І вже потім передавати їх газопостачальним компаніям в оренду, тобто строкове платне користування відповідно до Закону «Про оренду державного і комунального майна». Фактично зараз газорозподільні компанії заробляють гроші, використовуючи не належне їм майно».
З допомогою цифр Василь Гостюк аргументує економічну доцільність такої передачі. «Розмір оренди визначений законом і становить 10% балансової вартості майна. За попередньою оцінкою мереж, у Рукшинській громаді їх вартість становить близько 25 мільйонів гривень. Тобто за умови такого підходу громада вже за минулий рік могла б заробити 2,5 мільйона гривень. У Чернівецькій області в газопостачальної компанії близько 260 тисяч абонентів. Якщо кожен із них за рік заплатив їй за послуги по тисячі гривень, то прибуток за рік становив 260 мільйонів. У межах України мова йде про 25–30 мільярдів гривень. Тобто одним розчерком пера право отримувати колосальні прибутки на рівному місці було передано одному олігарху», — резюмує депутат.
Газорозподільні компанії у відповідь стверджують, що мережі належать державі. Компанії ж використовують їх на основі договорів господарського відання, не маючи права власності. Діяльність газорозподільних компаній полягає у виконанні технічних робіт з обслуговування газорозподільних мереж для забезпечення їх безперебійного та безаварійного використання, тому запровадження орендної плати за використання майна їх представники вважають нелогічним. При цьому наголошують, що у разі запровадження плати одночасно та пропорційно зросте й тариф на транспортування газу.
Парламентські лобісти
Ми уважно прочитали проєкт парламентської постанови (автор — нардеп від СН Максим Заремський) про скасування плати за транспортування газу та передачу газотранспортних систем у власність територіальних громад. Цей документ обсягом рівно в одну сторінку передбачає кардинальні зміни в питанні транспортування газу. Зокрема, йдеться про скасування плати за транспортування газу для побутових споживачів та передачу газотранспортних систем у власність територіальних громад, окрім систем, які побудовані за кошти приватних осіб і перебувають у приватній власності, а також крім газотранспортних систем, які мають національне стратегічне значення. Для реалізації цих новацій проєкт постанови передбачає заходи, які повинен виконати Кабмін у термін до чотирьох місяців.
Прокоментував нашому виданню питання передачі ГРМ у комунальну власність народний депутат і голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк. На його думку, передача державних мереж у комунальну власність, швидше за все, не призведе до миттєвого зниження сум у платіжках.
Ефект може бути навіть зворотним: громади можуть зменшити тариф на розподіл, але фінансуватимуть утримання профільного комунального підприємства із місцевого бюджету, а отже, за цю послугу платитимуть усі платники податків у громаді, навіть ті, хто газом узагалі не користується. Це пов’язано з тим, що для надання послуг розподілу природного газу профільне КП громади повинне отримати ліцензію. У КП мають бути фахівці, техніка, обладнання, аварійна служба і т.ін. Ціна недбалості у цій сфері — людські життя.
Виходом із цієї ситуації, на думку парламентарія, є повна інвентаризація всіх газорозподільних мереж, їхня оцінка, обґрунтоване оформлення права власності. На підставі цього аудиту кожен власник прийматиме рішення щодо своїх об’єктів ГРМ.
Земельний податок від АМУ
В Асоціації міст України (АМУ), коментуючи свою позицію з цього питання, вважають правильним і логічним скасування тарифу на транспортування газу, однак прогнозують, що за сам проєкт постанови народні обранці навряд чи проголосують. «Мережі будувалися людьми за їхній рахунок і були передані на баланс облгазів безоплатно для безплатної доставки продукту. Тобто створено знаряддя праці, безоплатно використовуючи яке, заробляють облгази. Але такий проєкт є непрохідним», — коментують в АМУ.
Більш того, газорозподільні мережі — це критична інфраструктура, що потребує спеціального обслуговування. Тому рахунки можуть суттєво зрости. І питання безпеки залишається актуальним.
Тому ще одним варіантом вирішення ситуації, за пропозицією АМУ, є впровадження земельного податку під газовими магістралями та оформлення землі під спеціальні потреби. Ці кошти у вигляді цільових призначень можна було б переспрямовувати на місця на проєкти з термомодернізації.
…Зрештою, проєкт постанови про скасування плати за транспортування газу та передачу газотранспортних систем у власність територіальних громад зареєстровано і передано в профільний парламентський комітет. Тож рішення за народними обранцями, а потім — за Кабміном.
Однак уже сьогодні зрозуміло одне. Незалежно від того, чи буде передано газорозподільні мережі на баланс громад, чи їх на інших умовах продовжать обслуговувати облгази, чи громади створять власні комунальні підприємства, чи буде реалізовано інші можливі сценарії, транспортування газу вже навряд стане безплатним. І, зрештою, за нього все одно платитиме населення.
З урахуванням усього цього перед державою постало надважливе завдання — навести, нарешті, лад у газотранспортній системі. Визначити порядок інвентаризації мереж і провести аудит їх технічного стану. Адже це питання не лише економіки, чиїхось прибутків, а передусім — національної безпеки.
Усі статті Олександри Дем'яненка читайте тут.