Що коїться в голові у Януковича, сьогодні хвилює півсвіту. Хід його думок, логіку міркувань, майбутні рішення - як внутрішньо- так і зовнішньополітичні - вгадати напевне не береться ніхто - ні в Україні, ні, тим більше, за її межами.
Європа серйозно занепокоєна, Штати не на жарт розгнівані. І тільки Путін зберігає олімпійський спокій - і не стільки тому, що готується до зимових Ігор у Сочі, скільки тому, що його сочинські ігрища з Януковичем мали успіх.
Спокій Путіна і небувала навіть для нинішньої влади таємничість підготовки до засідання українсько-російської міждержкомісії насторожила дуже багатьох. Усього за кілька днів до підписання приблизно півтора десятка (за твердженням глави МЗС Л.Кожари) двосторонніх документів їх список залишався за сімома печатями не тільки для широкої громадськості. Як стверджують злостивці, віце-прем'єр Бойко, який наче ж відповідає нині в уряді за російський напрям, звертався і в МЗС, і в секретаріат Кабміну із запитанням: "То що ж будуть підписувати в Москві?". А в четвер, буквально до самого початку зустрічі з єврокомісаром Фюле, знайти відповідь на те саме запитання намагалися і члени української делегації, яка вирушила до Брюсселя на чолі з першим віце-прем'єром С.Арбузовим для "збереження обличчя" й "порятунку Угоди про асоціацію".
Така таємничість не просто насторожує. Вона лякає. Чутки про підготовку "здачі" України Януковичем Путіну, про можливе підписання якогось документа, що міцно прив'язує нашу країну до Митного союзу, множилися з кожним днем. Заплановане на завтра Народне Віче Гідності опозиція збирає із закликом "не допустити підписання Януковичем договору про вступ України в МС".
Ми не знаємо про всі плани В.Януковича на 17-те число (втім, як і на наступні дні). Однак у розпорядженні редакції DT.UA опинилися два документи - протокол засідання уряду, яке відбулося минулої середи, а також проект протоколу шостого засідання українсько-російської міждержавної комісії, схвалений на цьому самому засіданні КМУ.
За повідомленням прес-служби МЗС (насправді, за нашою інформацією, підготовленому в надрах Кабміну - дожилися…), цей протокол "є одним з ключових документів", який затверджуватимуть президенти Янукович і Путін у рамках запланованого засідання міждержкомісії. Для нас же з вами його проект цінний сьогодні вже тим, що містить перелік інших документів, які готуються до підписання на 17 грудня. Відразу заспокоїмо: договору про вступ України в Митний союз там немає (що, втім, аж ніяк не є гарантією відсутності тілорухів у тому напрямку).
Отже, ось цей список:
1. Підсумковий протокол шостого засідання російсько-української міждержавної комісії.
2. Спільний українсько-російський план заходів святкування у 2014 р. 200-річчя від дня народження Т. Г.Шевченка.
3. Протокол між урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про поставки товарів з виробничої кооперації у 2014 р.
4. Протокол про внесення змін до Угоди між урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про співробітництво при здійсненні спільного контролю осіб, транспортних засобів і товарів на російсько-українському державному кордоні від 18 жовтня 2011 р.
5. Меморандум між урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про спільні дії з організації будівництва транспортного переходу через Керченську протоку.
6. Протокол між урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про визначення пункту пропуску через російсько-український державний кордон "Куйбишево" для здійснення спільного контролю контрольними органами держав-сторін.
7. Угода про співробітництво між Федеральною службою Російської Федерації з контролю за обігом наркотиків та Державною службою України з контролю за наркотиками.
8. Протокол про організацію прикордонного співробітництва між Федеральною службою Російської Федерації з контролю за обігом наркотиків та Службою безпеки України.
9. Угода між урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про оперативне оповіщення про ядерну аварію та обмін інформацією у галузі ядерної та радіаційної безпеки.
10. План спільних заходів Міністерства Російської Федерації у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації стихійних лих та Державної служби України з надзвичайних ситуацій у контексті реалізації міжурядової Угоди про співробітництво в галузі запобігання промисловим аваріям, катастрофам, стихійним лихам та ліквідації їх наслідків.
11. План дій з урегулювання торговельних обмежень у двосторонній торгівлі між Російською Федерацією та Україною на 2013-2014 рр.
12. Угода між урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про реалізацію та заходи державної підтримки поновлення серійного виробництва літаків сімейства Ан-124 з двигунами Д-18Т та їх модифікаціями.
13. Меморандум між урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про співробітництво зі створення космічного ракетного комплексу надважкого класу.
14. Меморандум про наміри з активізації співробітництва у сфері суднобудування між Міністерством промисловості і торгівлі Російської Федерації та Міністерством промислової політики України.
Судячи з багатьох ознак, вихідний драфт цього протоколу готувався у Москві. Українська ж сторона вносила до нього свої доповнення й зміни. Зокрема, документи під номерами 5, 12, 13, 14, за нашою інформацією, до вищенаведеного списку були вписані в Києві. Разом з тим у ньому немає Договору про стратегічне партнерство, чутки про підготовку якого віднедавна "гуляють" українською столицею. В.Янукович своїми останніми телеінтерв'ю вніс тільки ще більше неясності: усе змішалося в його голові, і зрозуміти, чи йдеться про якийсь новий документ або ж про "оновлення" "великого договору" 1997 р., також згаданого президентом, складно. Виявити, де "уже півтора року" ведеться робота над цим таємничим документом, також не вдалося. У МЗС, який, згідно із законом про міжнародні договори, має безпосередньо бути причетним до їх підготовки, за нашою інформацією, проект подібного документа в очі не бачили.
Немає в переліку готових до підписання 17-го числа документів і угоди, що передбачає значне зниження цін на російський газ для України. Більше того, у четвер помічник президента РФ Ю.Ушаков заявив, що говорити про підписання документів у газовій сфері, у рамках запланованого на 17 грудня засідання міждержкомісії, "поки що рано".
Що стосується проекту протоколу шостого засідання українсько-російської міждержкомісії, затвердженої КМУ, то робота над ним триває. Документ розіслали по міністерствах і відомствах, і остаточна позиція України щодо змісту більшості його пунктів буде сформована на підставі пропозицій центральних органів виконавчої влади. Згідно з протоколом засідання уряду від 11 грудня, віце-прем'єру Ю.Бойку надано право вносити до протоколу міждержкомісії зміни - "у разі необхідності з урахуванням результатів обговорення". Немає сумнівів, що обговорення продовжиться і в Москві, і буде досить цікаво порівняти потім остаточний текст із запропонованим українською стороною варіантом. Цей документ буде підписаний секретарями української і російської частин міждержкомісії - главами адміністрацій президентів України і Росії С.Льовочкіним та С.Івановим - і затверджений президентами В.Януковичем і В.Путіним.
Проект Протоколу міждержкомісії охоплює широкий спектр питань українсько-російського двостороннього співробітництва - від економіки і виробничої кооперації до гуманітарки. З міжнародної проблематики згадується лише придністровське врегулювання, і дається "висока оцінка" "внеску українського головування в ОБСЄ на підтримання стабільності в зонах "заморожених" конфліктів".
Згідно з проектом Протоколу Комісія дає урядам України і РФ 30 доручень. На думку української сторони (позначену в документі, який є в розпорядженні DT.UA), більшість з них "загалом відповідають національним інтересам". Крім того, у вихідний російський драфт українська сторона вставила і свої пропозиції щодо доручень двом урядам. Наприклад, п. 2 - щодо "подальшої лібералізації торговельних режимів у рамках СНД, у тому числі шляхом підготовки низки угод Співдружності, а саме: про торгівлю послугами, доступ до трубопровідного транспорту і скасування експортних мит". А також про розвиток коопераційних зв'язків та "утримання" "від однобічних дій, пов'язаних з реалізацією політики імпортозаміщення, які можуть завдати економічної шкоди одне одному".
У п.18 українська сторона також пропонує вжити заходів для підписання міжурядової угоди про реалізацію Програми військово-технічного співробітництва між Україною та Російською Федерацією на 2013-2017 рр.
П'ять пунктів у списку доручень урядам (пп. 19-23) присвячено проблематиці перебування ЧФ РФ на території України: від внесення пропозицій про збільшення участі РФ у розвитку соціально-економічної сфери Севастополя та інших населених пунктів - місць дислокації ЧФ РФ на українській території до прискорення процесу інвентаризації земельних ділянок і держмайна України, що перебуває в користуванні ЧФ РФ; завершення підготовки до підписання низки угод щодо функціонування ЧФ РФ на українській території; пошуку взаємоприйнятих рішень з питання модернізації та заміни озброєнь і військової техніки ЧФ РФ.
Тільки два пункти зі списку доручень викликали в української сторони серйозні зауваження. Перший з них (п. 4) стосується опрацювання питання "про внесення державної корпорації "Банк развития и внешнеэкономической деятельности" (Внешэкономбанк) до переліку організацій, кредитні угоди з якими підписуються згідно з процедурами, визначеними для міжнародних фінансових організацій". У зауваженнях до проекту документа йдеться про "можливі ризики" "у зв'язку з умовами доступу на внутрішній фінансовий ринок "Внешэкономбанка" (пільги в оподаткуванні операцій").
А п. 5 - "про можливість включення російського рубля в 1-шу групу Класифікатора іноземних валют і банківських металів Національного банку України до кінця 2013 р." - визнано таким, "що не відповідає національним інтересам". На думку українських експертів, "включення російського рубля в 1-шу групу Класифікатора іноземних валют і банківських металів НБУ несе ризики, пов'язані з переведенням експортно-імпортних операцій у двосторонній торгівлі в рублі, неконтрольованим проникненням рублевої маси в національну економіку, отриманням додаткового (фінансового) інструменту впливу з боку РФ на Україну".
Про співробітництво України з Митним союзом, так само як і з Європейським, у проекті протоколу шостого засідання міждержкомісії не сказано ані слова.
Зате в протоколі засідання Кабінету Міністрів від 11 грудня згадування Митного союзу зустрічається неодноразово. Так у п. 5 документа низці міністерств і відомств було доручено подати до 12 грудня в Мінекономрозвитку "пропозиції до проекту дорожньої карти щодо зближення технічних регламентів України до системи технічного регулювання Митного союзу разом із переліком української продукції, щодо якої мають бути скасовані технічні бар'єри у взаємній торгівлі, а також пропозиції щодо можливості приєднання України до технічних регламентів Митного союзу на альтернативній або безальтернативній основі".
А в п. 6 цього документа сказано: "Підтримати пропозицію Мінекономрозвитку щодо можливості приєднання України до Договору про особливості кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення митного законодавства Митного союзу й держав - членів Митного союзу від 5 липня 2010 р., доручивши Мінекономрозвитку й представникові уряду України в Євразійській економічній комісії Суслову В.І. поінформувати про це рішення Євразійську економічну комісію.
Підтримати пропозицію Мінекономрозвитку щодо можливості приєднання України до угод про правову допомогу та взаємодію митних органів держав - членів Митного союзу в кримінальних справах і справах про адміністративні порушення від 5 липня 2010 р. і Договору про протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму при переміщенні коштів і (або) грошових інструментів через митний кордон Митного союзу, від 19 грудня 2011 р. з урахуванням зауважень, висловлених Генеральною прокуратурою.
Мінекономрозвитку підготувати до засідання українсько-російської міждержавної комісії 17 грудня 2013 р. перелік міжнародних угод Митного союзу Республіки Бєларусь, Республіки Казахстан і Російської Федерації, які були розглянуті на засіданнях уряду, і прийняті протокольні рішення щодо можливості приєднання до них".
За інформацією DT.UA, починаючи з вересня ц.р., Мінекономрозвитку й інші профільні міністерства за дорученням уряду розіслали кілька листів українським асоціаціям виробників товарів і послуг із проханням надати інформацію щодо групи товарів, які поставляються або плануються до поставки на територію країн - членів МС, а також надати пропозиції щодо можливості застосування технічних регламентів Митного союзу на альтернативній основі відповідно до Угоди про усунення технічних бар'єрів у взаємній торгівлі між державами - членами МС і країнами - учасницями СНД, що не є членами Митного союзу. Останній такий лист було розіслано минулого тижня з проханням терміново надати запитану інформацію, що свідчить про надзвичайний поспіх у підготовці документів до засідання 17 грудня в Москві.
Експерти, до яких ми звернулися з проханням прокоментувати наведений вище документ, вважають, що навряд чи він свідчить про рішення негайно "вступити" Україну в МС. Українська влада вже давно говорила про намір приєднатися до деяких угод Митного союзу. Точкою ж неповернення з євразійського шляху можна вважати лише повне входження України в МС - як повноправного члена - і прийняття нею всіх митних тарифів МС. Але бар'єром для повернення нашої країни на європейський шлях може стати, скажімо, і вихід з Європейського енергоспівтовариства, до чого Україну вже давно підштовхують росіяни.
Що ж до згаданих вище угод МС, до яких Україна нібито може приєднатися, то тут поки що виникає більше запитань, ніж відповідей. За нашою інформацією, жодного аналізу на відповідність цих документів українським зобов'язанням, у рамках готової до підписання Угоди про асоціацію, не проводилося. Чому обрано саме ці угоди, а не інші? Де обґрунтування? Де аналіз відповідності цих документів українському законодавству? Чому, на відміну від Угоди про асоціацію з ЄС, їх не вивісили для громадського обговорення на сайті Кабміну? Хто аналізував і чи аналізував узагалі переваги або ж, навпаки, ризики приєднання України до цих документів? Представники влади називали величезні суми, потрібні нібито для впровадження в Україні технічних регламентів ЄС. А де ж розрахунки витрат, пов'язаних із застосуванням у нашій країні технічних регламентів (ТР) Митного союзу? І що робити з уже прийнятими Україною єесівськими? Адже з 27 базових технічних регламентів Євросоюзу наша країна прийняла вже 22. І це виправдано, адже перехід на регламенти ЄС - це можливість більш успішно торгувати не тільки на європейському ринку, а й на ринках третіх країн, бо технічні регламенти ЄС відомі й визнані у світі. А хто знає й для кого щось важать регламенти МС? До речі, дуже багато митносоюзівських ТР аналогічні євросоюзівським. То навіщо тоді городити весь цей город?
Відповідь, загалом, очевидна. Похапцем, без детального опрацювання й аналізу, максимально закрито від громадськості формується певний пакет документів, який Янукович, імовірно, намагатиметься "продати" Путіну замість вступу в Митний союз. І, приплюсувавши до цього пакета відмову від укладання Асоціації з ЄС зі словами "ви ж бачите, що в мене на вулицях робиться, який МС може бути в цій ситуації?", розраховувати на істотне зниження ціни на газ і чималий кредит.
Та в Путіна плани інші. На відміну від Януковича він може чекати. А поки що - компрометувати Україну в очах ЄС, "заплямовувати" її Митсоюзом, підштовхувати туди, методично відрізаючи шляхи до відступу, до повернення на європейський шлях. Він не хоче ділити її ні з ким. Україна потрібна йому вся - і в одноосібне користування.