Російський коток, що почав розганятися, буде, найімовірніше, лише набирати оберти в міру наближення своєрідного моменту істини для України - запланованого на листопад підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом, яка передбачає й формування зони вільної торгівлі з ЄС.
Час для активізації російського тиску обрано, як завжди, "вдало". Несприятливі чинники зовнішньої кон'юнктури зійшлися воєдино: на тлі високих цін на енергоносії фактично стагнує світова економіка, а разом із нею й залежна від світової кон'юнктури українська. Тим часом сигнали американського центробанку про можливий початок згортання багатомільярдної програми накачування своєї фінансової системи грішми вносять нервозність у життя міжнародних фінансових ринків, через що вартість запозичень для українських позичальників на зовнішніх ринках виявилася зараз занадто високою.
Відновлення фінансування МВФ через небажання української сторони підвищувати дотовані на багато мільярдів газові тарифи для населення й теплокомуненерго виглядає малоймовірним.
Тим часом держбюджет уже виконується з великим напруженням, тому осінні виклики для забезпечення макрофінансової стабільності очевидні. Як очевидно й те, що в цій ситуації потрібен пошук додаткових внутрішніх ресурсів надходжень до держскарбниці. За даними DT.UA, нині в уряді йде активний пошук таких джерел. Завдання непросте: утримати економіку - наповнити бюджет - зберегти доходи хазяїв життя від паразитуючих на бюджеті схем. При цьому, за можливості, уникнути в переддень виборів застосування непопулярних у лавах виборців заходів. Але чаклувати над прийняттям остаточного переліку кроків будуть Арбузов, Азаров, Янукович. Нині ж ми поговоримо про той перелік заходів, який, за даними DT.UA від низки джерел в адміністрації президента й Кабміні, підготували урядовці та залучені експерти.
Що відбувається?
Про перипетії й нинішні складнощі зовнішньоторговельних відносин України з Росією та іншими країнами DT.UA уже чимало писало і ще обов'язково напише. Поки ж більшість можливих і вже оголошених санкцій стосовно України не набули чинності, наслідки їх запровадження складно оцінювати в конкретних гривневому, доларовому чи відсотковому еквівалентах. А тому оцінки мають доволі прикидний і умовний характер.
Поточні тенденції в зовнішній торгівлі, а точніше, статистичні звіти про її стан викликають змішані почуття. З одного боку, вітчизняний експорт, згідно з останніми статистичними даними, у червні продовжив падіння (на 12,3% відносно червня 2012-го). Причини - зниження поставок зернових на тлі скорочення їх торішніх запасів, експорту продукції машинобудування (через перенасичення російського ринку вантажними вагонами) і триваюче падіння експорту продукції чорної металургії (хоча вони й значно сповільнилися порівняно з минулим місяцем - до 6% порівняно з 25,7% у травні).
Водночас червневе скорочення товарного імпорту виявилося майже удвічі більшим (на 21,8%). В основному внаслідок скорочення поставок природного газу (у 3,6 разу за червень, а загалом за півріччя їх фізичний обсяг зменшився на 35,1%). Скорочення імпорту продукції машинобудування становило 11,4%, і це розцінюється, зокрема, як результат запровадження мит. Крім цього, другий місяць поспіль триває падіння імпорту споживчих товарів і, зокрема, промислових виробів (на 12,2%).
Підсумок - за шість місяців цього року дефіцит поточного рахунку (баланс торгівлі товарами плюс послуги плюс грошові трансферти) скоротився до 3,7 млрд дол. (порівняно з 5,8 млрд в аналогічному торішньому періоді).
Як ці тенденції розцінюються чиновниками? В економічному міністерстві налаштовані, схоже, надмірно оптимістично. Чи справді можна стверджувати, як там заявляють, що українська економіка вже навчилася працювати в умовах кризових явищ?
Що очікується?
У другому півріччі, як прогнозує більшість експертів, під час підготовки до опалювального періоду та поповнення запасів ПСГ обсяги закупівель газу неминуче зростуть, а отже, ситуація в зовнішній торгівлі погіршиться. Якщо за перші шість місяців обсяги імпорту блакитного палива становили
10,6 млрд кубометрів, то загалом на 2013 р. прогнозний баланс передбачає 27,3 млрд кубометрів.
Визнаючи цю обставину, в Нацбанку все-таки прогнозують, що за підсумками нинішнього року, на відміну від 2011–2012 рр., платіжний баланс буде все ж зведено з профіцитом. Зумовлене це, як там вважають, почасти хорошими результатами півріччя (додатне сальдо платіжного балансу загалом, з урахуванням операцій з капіталом і фінансових операцій, становило 3,26 млрд дол. - у вісім разів більше, ніж за такий же період 2012 р.). А почасти - очікуваннями того, що погіршення ситуації з фінансовим рахунком буде помірним, тож його профіцит усе-таки перекриє дефіцит поточного рахунку.
Наскільки обґрунтовані ці прогнози? Особливо якщо врахувати, що позитивний підсумок першого півріччя отримано здебільшого завдяки вдалій кон'юнктурі світових фінансових ринків, скориставшись якою, державі і корпоративним позичальникам вдалося розмістити євробонди на 6 млрд дол.
Однак відтоді ситуація на світових фінансових ринках значно погіршилася через оголошення голови центробанку США про можливе згортання програми кількісного пом'якшення, у рамках якої відбувалося щомісячне багатомільярдне накачування фінансових ринків грошовою ліквідністю (лише в рамках останнього, третього, етапу програми QE-3 - близько 800 млрд дол.).
Одне з не найприємніших повідомлень цього тижня - відразу чотири представники американської монетарної влади зазначили готовність скоротити обсяги QE-3 уже нинішнього року. Підставою для цього стали опубліковані минулої п'ятниці дані про стан американського ринку праці, згідно з якими минулого кварталу в Штатах щомісяця зайнятість зростала в середньому на 196 тис. робочих місць, а отже, пожвавлення економіки стало вже відчутним настільки, що вона не має потреби в такому значному грошовому підживленні.
Виниклий новий сплеск нервозності на світових фінансових ринках змогли трохи заспокоїти тільки статистичні дані про зовнішню торгівлю і промислове зростання у Китаї, що перевершили ринкові очікування.
Та це - окремі випадки. Загалом же нинішню ситуацію у світовій економіці складно назвати надто обнадійливою - незважаючи на практиковані в останні роки більш ніж щедрі грошові вливання, вона так і не змогла нормально відновитися з моменту початку кризи у 2007–
2008 рр. А тому всі застосовувані в останні роки інструменти стимулювання - це, швидше, пігулково-терапевтичні методи, які не ведуть до якісного оздоровлення хворого пацієнта. Особливо це справедливо щодо Європейського континенту, де продовжує витати привид боргової кризи, загрожуючи в будь-який момент знову набути цілком реальних і відчутних обриси.
Тим часом на друге півріччя припадає виплата зобов'язань перед МВФ на 2,5 млрд дол. Також Мінфін повинен погасити розміщені на внутрішньому ринку валютні облігації на 1,4 млрд дол (найімовірніше, їх буде заміщено новими випусками).
Однак головне - це сезонне зростання попиту на іноземну валюту. Чи вдасться владі його подолати восени, залежить від її здатності забезпечити контроль над ситуацією стосовно настроїв наших співвітчизників. Поки що в Нацбанку констатують підвищення довіри до гривні. Так, зростання депозитів населення в національній валюті за сім місяців поточного року становило 17,8% за одночасного скорочення валютних на 0,6%. У результаті, як зазначають у НБУ, рівень доларизації депозитів скоротився з 43,7% на початку року до нинішніх 39,6%. Підмогою в боротьбі за мізки громадян влада вважає навіть надто помірну інфляційну ситуацію. Згідно з опублікованими цього тижня даними офіційної статистики, індекс споживчих цін у липні знову знизився (на 0,1%).
Помірне зростання інфляції, очевидно, зовсім не завадило б економіці, що фіксує "мінуси". Однією з головних паличок-стукалочок, на яку ставлять вітчизняні політики і чиновники, є рекордний урожай, якого нинішнього року буде зібрано приблизно 57–58 млн тонн.
За 2012/2013 маркетинговий рік, що завершився у червні, Україна експортувала рекордні 23 млн тонн зернових. Як очікують у Мінагропроді, з липня 2013-го по червень 2014-го експортери продадуть близько половини зібраного нині врожаю, тобто приблизно 27–28 млн. тонн. Баланс торгівлі аграрною продукцією становитиме близько 11 млрд дол. (торік - 10,3 млрд дол.).
Що планується?
Та все ж таки приросту від продажів зерна на експорт буде, вочевидь, мало для забезпечення необхідних компенсаторів у вигляді не лише валютних, а й бюджетних надходжень. Очевидно, усвідомлюючи цю обставину, в уряді знову повернулися до питання пошуку додаткових джерел надходжень до держскарбниці.
Йдеться про розробку цілого комплексу заходів, покликаних поліпшити ситуацію в держфінансах. Як відомо, через продовження спаду в економіці навіть закладений у держбюджеті досить помірний план бюджетних надходжень виконується зараз дуже непросто.
Відповідно до бюджетного закону, його прийнято з дефіцитом у 50,4 млрд грн (3,2% ВВП), доходами - 361,5 млрд, видатками - 411,9 млрд, граничним рівнем держборгу на 31 грудня 2013-го - 483 млрд грн. Як раніше повідомляв Мінфін, дефіцит доходів держбюджету за підсумками першого півріччя досягнув 22,7 млрд грн, зведеного бюджету - 28 млрд грн.
Відповідно до ряду експертних прогнозів, за результатами року дефіцит держфінансів (з урахуванням дефіциту НАК "Нафтогаз України" і Пенсійного фонду) може становити близько 4–6% ВВП (при запланованих 3,5%). Такі проблеми бюджету в колишні часи вирішувалися за рахунок інфляції, але нині за підсумками семи місяців поточного року вона поки що нульова.
Тому в нинішній ситуації для компенсації потенційної недоїмки доводиться шукати альтернативні традиційним джерела. Як відомо, перед тим, як парламентарії пішли у відпустки, уряду вдалося провести через парламент законопроект про трансфертне ціноутворення, який ущемляє інтереси великого бізнесу. І навіть домогтися його вступу в силу з 1 вересня ц.р. Однак імплементація цього закону може виявитися справою непростою, та й не швидкою. Отже, основні результати його впровадження, швидше за все, почнуть проявлятися вже в наступні роки.
З цієї причини, за даними джерел DT.UA в адміністрації президента, на Грушевського нарешті вирішили всерйоз підступитися до питання перегляду податкових пільг. Крок, який планувався ще при розробці урядової програми стимулювання економіки та обговорювався під час переговорів із МВФ, однак до останнього часу відкладався з причин своєї "чутливості". Відповідно до урядових підрахунків, загальна сума пільг за податком на прибуток і ПДВ становила торік понад 100 млрд грн (майже 22 млрд - за податком на прибуток і понад 88 млрд - за ПДВ). При цьому сума втрат податкових надходжень через існування цих пільг оцінюється в суму понад 15 млрд грн - за податком на прибуток та 30 млрд - за ПДВ (у 2011-му - понад 40 млрд грн).
У майже половину торішніх недонадходжень ПДВ - близько 15 млрд грн - держбюджету обходиться підтримка підприємств сільськогосподарської галузі, які користуються відповідною податковою пільгою. Пункт про зміну режиму оподаткування для АПК був зафіксований у проекті меморандуму з МВФ, так наразі й не підписаного сторонами. Нині податкові пільги для агросектора знову під загрозою мінімум часткової ліквідації. Як очікується, це має принести в скарбницю додатково від 10 до 13 млрд грн.
Слід сказати, що багато ініціатив, покликаних стати джерелом додаткових надходжень до бюджету, уже зареєстровані в парламенті у вигляді законопроектів, поданих народними депутатами. Зокрема, йдеться про скасування звільнення від сплати ПДВ при ввезенні на митну територію України природного газу та енергозберігаючих товарів (законопроект нардепа Кілінкарова №2473); запровадження зниженої ставки ПДВ на лікарські засоби та вироби медичного призначення (Бахтєєва, Хомутинник, №2475а); скасування звільнення від сплати ввізного мита при ввезенні на територію України літальних апаратів за договорами оперативного лізингу (Кілінкаров, Калєтнік, №2482а); збільшення на 4,8% (індексація) ставок акцизного податку на пиво, алкогольні вироби, спирт етиловий та тютюнові вироби (Хомутинник, №2876-д); посилення вимог до проведення азартних ігор (Царьов, №2945).
Особняком стоїть ініціатива обкладати податком на нерухоме майно комерційну (нежитлову) нерухомість (за ставкою 1–2,7% розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. м) - законопроект був раніше розроблений Держкомпідприємництва, але на розгляд КМУ не подавався.
І, нарешті, чи не найбільша кількість палких дискусій ведеться навколо ініціатив щодо легалізації зарплат, обсяги тіньових виплат яких оцінювалися торік податківцями в 170 млрд дол. Із цією метою, крім пряників у вигляді зниження ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ), обговорюється й значне посилення відповідальності за порушення роботодавцями та найнятими працівниками законодавства про працю в частині легального працевлаштування, оформлення трудових відносин, виплати зарплати без оформлення трудових відносин і т.ін. При цьому на одній шальці терезів - соціально вибухонебезпечні аспекти подібних нововведень, на іншій - мільярди гривень, які такі нововведення можуть принести.
Це - лише дуже вибірковий перелік потенційних нововведень, які мають бути незабаром подані на розгляд перших осіб уряду. Серед них - і ціла низка нововведень, які повинен забезпечити й Національний банк у підзвітних йому сферах регулювання. З подачі останнього (про це вже просочувалася інформація в ЗМІ) розглядається можливість повернення до торішньої ідеї запровадження 10-відсоткового збору з продажу валюти на готівковому ринку (щоправда, тільки на випадок виникнення надмірних спекуляцій і хвилювань щодо гривні - як тимчасова та загороджувальна норма).
Тим часом залишається поки що незрозумілим, чи повернеться уряд до розгляду реального, а не позірного законопроекту про розкіш, навколо якого свого часу ламалося так багато списів. І чи візьметься всерйоз за наведення порядку в сфері збору акцизів на нафтопродукти та чи перегляне, нарешті, політику в сфері державних закупівель, на яких у даний момент формують неймовірні статки окремі добре відомі особи. Чим не спосіб для наведення порядку в держфінансах? Чи для того, щоб нарешті доторкнутися до "священних корів", навіть злоби сьогодення мало?