100 днів мера Херсона в історії України були унікальними. Це перший мер, який є міським головою і досі залишається народним депутатом і представником депутатської групи «За майбутнє». Всупереч закону.
Після перемоги у другому турі Ігор Колихаєв вирішив набратися досвіду в питаннях місцевого самоврядування і поїхав спершу до Львова, а потім — до Харкова.
Та як з’ясувалося, для того щоб фахівці з міста Харкова прибули до міста Херсона, там мали бути не гірші, ніж у Харкові, умови — рівня «лакшері». Але у Херсоні не дотягли, тому, напевно, в мерію з облради поступово переїхали кадри одіозного Владислава Мангера.
Попередню структуру ради Колихаєв критикував за надто завищену кількість працівників. А цього року сам мер збільшив чисельність апарату майже на 14%. Це при тому, що бюджет міста дефіцитний: бракує щонайменше 130 млн грн.
Однак навіть із дефіцитним бюджетом мер може впливати на прийняття рішень у раді. Його партія «Нам тут жити!» сформувала коаліцію з іншими політсилами. Але, на жаль, не визначила пріоритетів для розвитку міського проєкту, який уже багато років замикає всі рейтинги обласних центрів.
Рух ЧЕСНО для спецпроєкту з ZN.UA аналізує перші 100 днів роботи мера Херсона і те, як йому та його команді вдається виконувати передвиборні обіцянки.
Як працювали міськрада і виконком
Протягом грудня Ігорю Колихаєву вдалося зібрати умовну коаліцію, куди, окрім його фракції, увійшли фракція ОПЗЖ і частина депутатів від «Слуги народу», що орієнтується на голову облради Олександра Самойленка. Для цього навіть змінили голову фракції, адже група колишнього голови Юрія Кирилова відмовилася від співпраці із мером.
Цими голосами Колихаєву без проблем удалося прийняти бюджет, частину програм і потрібних кадрових рішень. Депутати оперативно призначили двох заступників, але відмовилися голосувати за нову структуру виконавчих органів. Два варіанти цього важливого документа навіть не виносили до залу, а третій прийняли лише наприкінці лютого.
У виконкомі Ігор Колихаєв очікувано зібрав здебільшого лояльних до себе людей. За партійними квотами з 23 членів виконкому увійшли тільки шість.
Це мало означати, що будь-яке винесене мером рішення буде проголосоване, але вже у січні 2021 року сталася перша невдача. Виконавчий комітет не підтримав проєкт рішення про демонтаж МАФу на центральному проспекті, власників якого на той час медіа уже охрестили особистими ворогами мера. Жодного пояснення такої нелюбові саме до цього МАФу немає. Один із його власників Віталій Гаврилов повідомив мені, що ніколи не мав конфліктів і готовий до діалогу. Але діалогу наразі не виходить.
З приводу цієї будівлі за день до засідання виконкому навіть проводили окреме засідання комісії, на якому переголосували рішення, вже призупинене на той час судом.
На виконкомі проти цього рішення виступив заступник міського голови Владислав Кондратов, якого підтримала більшість членів виконкому. Це вартувало йому посади. У лютому за поданням міського голови депутати відправили Кондратова у відставку.
Кадрові питання
Ігор Колихаєв — херсонець, але весь його сільськогосподарський бізнес сконцентрований у кількох віддалених районах області. До початку 2020 року, поки він не розпочав агресивної передвиборної кампанії, про нього в обласному центрі мало хто чув. У степових виборчих округах Бериславщини 2015 року його обрали депутатом облради від Блоку Петра Порошенка, а 2019-го на позачергових виборах до Верховної Ради за 184-м округом — народним депутатом як самовисуванця. Він і досі є де-юре нардепом: через маніпуляції парламентської монобільшості, яка не хотіла призначати вибори на окрузі, ВРУ так і не розглянула його заяву про відмову від мандата.
Новий херсонський мер почав формувати кадрову політику ще до перемоги у другому турі. Не дочекавшись оголошення результатів виборів, Ігор Колихаєв поїхав до Вінниці і Львова. У цих містах він переймав досвід, а після повернення заявив, що його заступниками на посаді мера будуть немісцеві спеціалісти найвищого класу з цих міст.
Однак ніхто з жителів зазначених міст заступником Ігоря Колихаєва не став.
Напередодні першої сесії міськради до Херсона дійсно приїздили люди з команди Андрія Садового: Вікторія Довжик та Андрій Шевців. Вони консультували команду Колихаєва, але про будь-який переїзд не домовлялися.
«Я точно не планую переїзду до Херсона і не буду працювати його заступницею. Ми просто допомагаємо вашому новообраному меру, консультуємо, сподіваюся, це допоможе вашому бюджету», — розповіла Вікторія Довжик у коментарі ЧЕСНО.
На цьому спроб привезти до Херсона фахівців з інших міст Ігор Колихаєв не припинив. На початку січня 2021 року він відвідав Харків, де за круглим столом переймав досвід «керівного складу Харківської міської ради». Результатом цього став приїзд до Херсона делегації на чолі із заступницею голови департаменту з питань сім’ї, молоді та спорту Харківської міськради Вікторією Грецькою-Миргородською.
Вона навіть виступала перед херсонськими депутатами з промовою про «сприяння розвитку громадського руху та реформування органів державної влади». І при цьому прямо під час сесії обговорювала з Ігорем Колихаєвим умови переїзду звиклих до «лакшері» спеціалістів з міста Х до міста Х. Цей момент сфотографували місцеві журналісти.
Після цієї переписки лакшері-кадри у Херсоні більше не з’являлися.
Єдиним фахівцем з іншого міста, який потрапив до команди Колихаєва, став колишній житель Керчі Борис Вейшторт. Його планували призначити на посаду голови реформованого департаменту міського господарства, а до його створення поставили радником міського голови. Щоправда, пробув він у статусі радника аж два дні.
У день призначення вийшов матеріал про кримське минуле та херсонське сьогодення нового радника мера Херсона, в якому згадували його російське громадянство, участь у будівництві та прославленні Кримського мосту та інші не дуже приємні речі. Наступного дня він перестав бути радником, але відвідує наради у кабінеті Колихаєва досі.
Слабка кадрова політика Ігоря Колихаєва стала першим неприємним сюрпризом для його виборців, яким він обіцяв «армію креативних менеджерів», підготованих на тренінгах колишнім секретарем міської ради часів Володимира Сальдо Юрієм Погребним. Кілька місяців він проводив платні тренінги для бажаючих працювати у мерії, але жодного відомого їх учасника у владі ми поки не побачили.
Натомість Юрій Погребний як радник міського голови на громадських засадах провів тестування для чиновників, результати якого досі невідомі. Як і невідомі правові наслідки складання чи нескладання цього тесту, який в.о. начальника юрвідділу міськради Сергій Циганок назвав щорічним оцінюванням.
До речі, сам Циганок є показовим прикладом кадрової політики Ігоря Колихаєва, який у своїй передвиборній програмі (про неї поговоримо нижче) обіцяв прозорі конкурси на всі посади. Але колишнього першого заступника обласного прокурора С.Циганка призначили радником міського голови, звідки перевели на посаду спеціаліста юридичного відділу і, щоби не проводити конкурсу (який за всіма параметрами міг виграти хтось інший) поклали на нього виконання обов’язків начальника відділу.
Сергій Циганок став відомим усій країні участю у фальсифікації справи нападу на Катю Гандзюк, а саме — у частині затримання «стрілочника» Миколи Новікова. Він як в.о. облпрокурора особисто курував справу Новікова і стверджував (у тому числі особисто мені), що саме той і є нападником.
Менш відомий він участю у справі про рейдерське захоплення сільгосппідприємств на Херсонщині, де виступав на боці екс-нардепа Миколи Паламарчука та його помічника Ігоря Павловського.
Цікаву розмову із Циганком після засідання у Херсоні тимчасової комісії по справі вбивства Каті Гандзюк наводив у Facebook нардеп Борислав Береза.
Однак широкий шлейф дрібних справ, про який добре знають херсонці, не завадив Ігорю Колихаєву призначити Циганка на посаду в.о. начальника юридичного відділу.
До речі, ймовірний замовник нападу на Катю Гандзюк Владислав Мангер сам не встиг стати членом команди Ігоря Колихаєва, хоч і збирався. Але його люди після виборів переїхали з кабінетів в обласній раді до міської ради. Заступницею мера стала Оксана Рукавішнікова, що була заступницею Мангера як голови облради, в.о. керуючого справами — Максим Кондратенко, котрий працював на такій же посаді у Мангера, а радить Колихаєву Антон Калініченко, що очолював неіснуючий Палац спорту. Прес-секретаркою мера стала екскомунікаційниця Мангера Галина Ляшевська, яка ще недавно писала листи Юлії Мендель і запевняла всіх у невинуватості свого керівника.
Майже повним складом у мерію без будь-якого конкурсу перекочували співробітники відділу аудиту. Їх усіх оформлювали радниками мера і переводили без конкурси на посади у новоствореному відділі.
Фінальним акордом 100 кадрових днів мера Херсона стало призначення на посаду директора департаменту архітектури та землекористування депутата облради від Блоку Володимира Сальдо Михайла Жарова, який нібито виграв конкурс, хоча про його перемогу у ЗМІ казали задовго до оголошення результатів. Він уже працював на цій посаді, але після обвинувачень у корупції і непрозорому розподілі земельних ділянок, що передбачалися для учасників АТО, підставним людям був звільнений.
У грудні 2019 року до М.Жарова, який офіційно не працював в Укртрансбезпеці, приходили з обшуками співробітники СБУ у рамках кримінальної справи щодо корупції в цьому відомстві.
Цікаво, що під час передвиборної кампанії майже всіх цих людей публічно не було в команді майбутнього мера. Схоже, їх соромилися показати виборцям.
Чи виконує мер Херсона передвиборні обіцянки?
Скажемо відразу, знайти передвиборну програму Ігоря Колихаєва під час кампанії ми не змогли. Частково, як ми зрозуміли пізніше, її опублікували у газеті кандидата та матеріалах із ознаками замовності у ЗМІ, але цілісного документа ми не мали.
Пізніше сайту «Херсон. Громада. Ініціатива» вдалося відшукати та опублікувати цей документ.
І перше, що ми зафіксували за результатами його вивчення, — мер розпочав свою роботу не з виконання передвиборних обіцянок, а з теми МАФів, хоча цієї проблеми у його програмі взагалі не було.
Під час першого спілкування зі ЗМІ на посаді мера Ігор Колихаєв заявив, що його першим рішенням стане заборона будівництва МАФів, які «заважають жити херсонцям». Він розпорядився оновити мапу ларьків, після чого з’ясувалося, що частина незаконних МАФів належать… його депутатам. Питання щодо демонтажу частини з них показово опублікували на сайті, але наразі не виносять на засідання виконкому. Тим часом депутати частково змінили своє ж рішення про заборону встановлювати нові МАФи у місті, подовживши дозвіл на так звані паспортів прив’язки, що дасть можливість поновити документи нелегальних депутатських ларьків.
Боротьба херсонського мера із МАФами триває сто днів, але жодна зі сторін перемоги досі не святкує. І хотілося б, аби ця боротьба поступово не перетворилася на банальне витіснення чужих під потреби своїх.
Перейдемо до обіцянок. Програму кандидата складено в такий спосіб, що в ній наводиться якийсь факт про життя міста, що не задовольняє самого кандидата чи його виборців, і повідомляється, як цю проблему вирішить Ігор Колихаєв.
Врядування та бізнес
Щоб закінчити з кадровими питаннями, нагадаємо, що кандидата Колихаєва не задовольняла кількість працівників виконавчих органів Херсонської міської ради. Дані про існуючих 542 співробітників у програмі подано як негатив. Хоча у новій затвердженій структурі депутати, за поданням мера, встановили чисельність чиновників на рівні 619 осіб.
До того ж іще у січні мер самоусунувся від виконання частини роботи. Він видав розпорядження (його, з допомогою запитів на інформацію, знайшли журналісти, бо воно не публікувалося на сайті міськради), відповідно до якого відмовився розписувати документи. Це право мер передав заступникам і секретарю ради.
У сфері відкритості Колихаєв обіцяв звітувати зі своєю командою кожні шість місяців, що перевірити наразі не можливо, зате вже можна констатувати, що обіцянки про регулярні особисті прийоми і виїзні наради міський голова у перші сто днів роботи не виконував.
Інформації про жоден проведений особисто міським головою прийомі, що має відбуватися у перший і третій понеділки кожного місяця, на сайті міської ради немає. Як і немає жодного доручення, виданого за результатами таких прийомів. Зате ми фіксували скарги голів ОСББ на те, що у міського голови немає особистих прийомів.
Серед виконаних обіцянок цього блоку — створення департаменту економіки та інвестицій зі штатом у 30 осіб та управління маркетингу міста та туризму. Щоправда, фінансування комплексної програми розвитку туризму в місті Херсоні порівняно з минулим роком не збільшили, залишивши трохи менше 600 тис. грн. Напевно, у Колихаева є якісь приховані резерви, або він сподівається на перерозподіл вільних залишків.
Як і обіцяв мер, його депутати почали створювати «Муніципальну варту» і планують наділити її широким колом повноважень — від кінології до паркувального бізнесу.
Комунальне майно, благоустрій, ЖКХ і дороги
Окремо кандидат у мери обіцяв навести лад із комунальним майном і землею. Зокрема розробити новий генеральний план міста, який не оновлювався із середини 2000-х років. Але у бюджеті на ці потреби заклали 2,6 млн грн, тоді як головний розпорядник коштів вказав про необхідність виділити на ці роботи майже 9 млн грн.
У цьому ж розділі кандидат обіцяв, що виділення земельних ділянок в оренду та їх продаж відбуватимуться тільки на умовах прозорих конкурсів та аукціонів. Але вже 15 січня 2021 року Ігор Колихаєв підписав непублічну мирову угоду із підприємцем, подовживши йому без рішення сесії строки оренди.
Велика частина програми Колихаєва та його агітаційна кампанія будувалися на питаннях ремонту доріг, модернізації пасажирського транспорту та благоустрою. Обіцянки тут були теж доволі розпливчастими, але зафіксувати плани з виконання частини з них ми можемо. Так, у бюджеті на 2021 рік не закладено коштів на придбання комунальної техніки, тоді як у програмі була обіцянка придбати три одиниці. Немає також у бюджеті коштів на оновлення комунального транспорту.
Окрім цього, в бюджеті на 2021 рік було зменшено фінансування ремонту доріг. Якщо торік міська влада, яку критикував кандидат у мери Ігор Колихаєв, витратила на заходи, пов’язані з ремонтом доріг, 12,5 млн грн при запланованих 7 млн, то у бюджеті нового мера передбачили лише 8,8 млн грн. При тому що головний розпорядник коштів подав бюджетний запит на 35 млн грн.
Найболючіше питання — передача до комунальної власності державної Херсонської ТЕЦ, що забезпечує опалення половини міста вдвічі дорожче за комунальне підприємство, — теж було серед обіцянок кандидата у мери. Але за 100 днів херсонці так і не почули, як саме вирішуватиметься ця проблема.
Водночас, як і обіцялося у програмі, мер Херсона почав перевіряти підрядників, що ремонтують ліфти, виділяти кошти на проєктування реконструкції парків і скверів у сумі 1,1 млн грн, наводити лад у питанні комунального полігону твердих побутових відходів, долучати підприємців до благоустрою міста, вести перемовини із потенційними будівельниками сміттєпереробного заводу.
Школи, лікарні та соціальний захист
У програмі кандидат також обіцяв новому мікрорайону Таврійський 4-А побудувати школу та поліклініку, на яких за останні 15 років не піарився тільки лінивий кандидат. У бюджеті навіть передбачили майже 5 млн грн на проєктні роботи з будівництва школи, але 10 березня на позачерговій сесії міськради ці гроші зняли і передали на інший об’єкт, пояснивши відсутністю у державному бюджеті коштів для співфінансування проєкту. Грошей на поліклініку у бюджеті не передбачили.
Як і не передбачили коштів на: новий хоспіс і хоспісні відділення у міських лікарнях, створення просвітницького центру для батьків при одній із лікарень, програму підтримки молодих лікарів.
На розгляд депутатів досі не винесли обіцяного рішення про заборону продажу приміщень шкіл і дитсадків та повернення їх із оренди непрофільних організацій.
Окрім цього, майбутній мер обіцяв, що у разі його перемоги за п’ять років у Херсоні побудують два дитячі садки або реконструюють два нині недіючі. З огляду на швидкість зведення дитячого садочка при школі №5, який почали будувати за рахунок коштів з ДФРР ще 2019 року і досі не завершили вже у рамках «Великого будівництва», то проєктувати потрібно вже цього року, але коштів на це в бюджеті не передбачено.
У питаннях соціального захисту обіцянок було особливо багато. Це і створення «Центру допомоги херсонцям», на який не передбачили коштів у бюджеті, і будівництво звукових світлофорів і пандусів, на що грошей теж поки не запланували. Натомість за поданням мера депутати ліквідували міський Будинок ветеранів.
Очевидно, що депутатам і меру дістався непростий бюджет, реальний дефіцит якого наближається, за словами голови бюджетної комісії Андрія Дмитрієва, до 130 млн грн, але їм усе одно доведеться шукати додаткові ресурси, щоб виконати бодай частину обіцяного. Відтак вже зараз зрозуміло: у мера та його команди немає певних пріоритетів, що могли б стати хоч якимись точками зростання для депресивного обласного центру, який багато років пасе задніх у всіх загальнонаціональних рейтингах.
Щодо інших передвиборних обіцянок кожен охочий херсонець може нехай і через сто днів після виборів, але переглянути програму й оцінити її виконання на власний розсуд.
Рух ЧЕСНО для спецпроєкту з ZN.UA «100 днів роботи мера» також проаналізував, як виконував обіцянки мер Києва Віталій Кличко.