Схоже, світова економіка нарешті почала подавати ознаки життя. І свідчення цього - вже не гасла голів центральних банків, а реальні економічні показники. Причому процеси активізації помічають як у США, так і в Європі. Невже грозові хмари нового витка кризи, що всі останні роки висіли над міжнародною фінансово-економічною системою, почали потроху розсіюватися?
Власне, привід задуматися про зміну світових тенденцій в економіці вже традиційно дав глава американського центробанку (ФРС США) Бен Бернанке, який у своєму виступі в Конгресі з піврічним звітом прямо пов'язав терміни згортання програми кількісного пом'якшення зі станом економіки. А точніше - з темпами її зростання та ситуацією на ринку праці. Така прямота трохи збентежила ринки та спостерігачів, оскільки Алан Грінспен, який займав трон головного банкіра світу багато років поспіль, устиг привчити всіх до своєї знаменитої фрази, на якій виросло багато сучасних експертів: "Якщо вам здалося, що я висловився досить ясно, ви неправильно мене зрозуміли". Але в результаті після деякої ломки свідомості інвестори все-таки переключилися з політики на економіку. І вона, слід визнати, не розчарувала.
Мляву тишу літнього відпускного сезону розбурхав звіт щодо ВВП США за другий квартал. Як свідчать попередні дані американського міністерства торгівлі, темпи зростання провідної світової економіки в другому кварталі становили 1,7% у річному вираженні. Аналітики прогнозували, що показник збільшиться на 1%.
Звіт щодо ринку праці, який вийшов слідом, виявився трохи слабкішим від очікувань, які, задля справедливості слід зазначити, були завищені. Приріст нових робочих місць у липні трохи не дотягнув до прогнозованих 184 тис. Зате рівень безробіття несподівано знизився з 7,6 до 7,4%.
Пізніше з'явився звіт щодо торговельного балансу, який показав скорочення дефіциту в червні порівняно з травнем ледь не на чверть (на 22,4% - до 34,22 млрд дол.). Це - найнижче значення з жовтня 2009 р. Понад те, травневі дані також було переглянуто зі зниженням (із 45,03 млрд дол. до 44,10 млрд). І це на тлі досить оптимістичних не лише зовнішньоторговельних показників офіційної статистики з Китаю. При цьому, що особливо порадувало американців, спостерігалося зростання експорту при скороченні імпорту. Просто мрія.
Тепер із зовсім свіжого. Показник роздрібних продажів також перевершив прогнози. Без урахування автомобілів, збільшення роздрібних продажів становило 0,5%, тоді як очікувалося лише 0,2%.
Природно, тепер усі пророкують початок згортання програми стимулювання економіки ФРС уже нинішнього року. А точніше, у вересні. Базову ж дисконтну ставку обіцяють підвищити до літа 2015 р. Утім, не слід особливо впадати в ейфорію та забувати, що це станеться лише за умови збереження позитивної тенденції макроекономічних показників.
Слід сказати, що такий поворот подій значно спрощує завдання наступнику Бернанке. Нинішній глава ФРС іде у відставку в січні 2014 р. До речі, ходять чутки, що він навіть може залишити свій пост достроково - ледь не у вересні. Та це до слова. Тим часом суть завдань наступника зводиться до такого: зупинити кількісне пом'якшення, прискорити зростання та здолати безробіття. І якщо ще кілька тижнів тому фінансовий світ більше співчував, ніж заздрив імовірним наступникам Бернанке - Джанет Єллен і Лоуренсу Саммерсу, то нині ситуація змінюється. Бернанке, який останнім часом відверто дратував президента США Барака Обаму, на очах здивованої публіки може перетворитися на рятівника Америки.
Саме Бернанке наполіг на тому, щоб накачати економіку Штатів надлишковою ліквідністю, за що й одержав прізвисько Бен-вертолітник. Крок був суперечливий, але нині є всі шанси стати ледь не героєм, адже переможців, як відомо, не судять.
Єдиною неприємністю є те, що не цілком зрозуміло, як відгукнеться світу це саме згортання програми. Адже трильйони свіжонадрукованих доларів знайшли пристанище на фінансових ринках. Зокрема, на фондових. Це дало змогу індексам зрости до чергових історичних максимумів. Але ж у підсумку ця "бульбашка", втративши підживлення, може на хвилі спровокованої паніки інвесторів "радісно" луснути. І тоді вже ніби пережита "криза-2" здасться дріб'язком, і всі ми побачимо "повернення справжньої кризи". Яка, у свою чергу, і призведе до глибокого виробничого спаду, що його так намагається уникнути Бернанке. До речі, зарубіжні економісти та різноманітні проджект-менеджери в прагненні підстрахуватися від можливого знецінення "папірців" уже давно поглядають у бік реальних благ і вічних цінностей, зокрема, у сільськогосподарському секторі.
Однак повернімося до потенційних наступників Бернанке. Джанет Єллен - прибічниця поступового згортання стимулюючих заходів. Лоуренс Саммерс - прибічник різкого завершення програми кількісного пом'якшення. Утім, це може вже й не мати значення, бо тепер завдання майбутнього глави ФРС можуть звестися до простіших речей - утримати досягнення Бернанке та не дратувати президента. А конкретніше - не затьмарити останні роки перебування Обами при владі будь-якими катаклізмами. Із цього погляду кандидатура Саммерса виглядала б більш імовірною. Обама від початку до нього був прихильний. На користь цього свідчить хоча б той факт, що за останні два роки Єллен побувала в Білому домі один раз, а Саммерс - 14.
Та порівняно нещодавно демократи розкритикували кандидатуру Саммерса. Крім того, багато хто обвинувачує його в тому, що саме він - один із батьків кризи, тому що на посту міністра фінансів США скасував безліч обмежень на роботу фінансових установ. І навіть нібито був побічно причетний до кількох випадків шахрайства. Та й більш логічним кроком було б призначити на пост глави ФРС саме Єллен, оскільки вона безпосередньо брала участь у розробці програми кількісного пом'якшення.
Європа та інші
Тим часом по інший бік Атлантики - у Європейському Союзі справи теж нібито починають дедалі більше налагоджуватися. Після низки позитивних економічних звітів, що перевершили прогнози (таких, як індекс ділового клімату, торговельний баланс єврозони та Німеччини і кількох менш значних), дані щодо валового зовнішнього продукту єврозони за другий квартал поточного року зафіксували довгоочікуваний вихід із рецесії. До речі, найтривалішої рецесії за всю історію валютного союзу. Зростання ВВП становило 0,3%, хоча прогнозувалося 0,2%.
На цьому тлі подвійно оптимістично сприймаються заяви голови ЄЦБ Маріо Драги про приплив інвестицій у зону євро та про поліпшення стану банківського сектора. І не так погано виглядають висловлювання про те, що стимулюючий характер монетарної політики потребуватиме продовження і цього, і наступного року.
Що ж до проблемної Греції, то її парламент нарешті схвалив програму, яка дозволяє країні одержати фінансову допомогу ЄС, але ставить на поріг звільнення тисячі державних службовців. Крім того, європейські чиновники сказали, що пильно стежитимуть за виконанням умов домовленостей.
Узагалі Греція дуже нагадує Україну: обіцяє, не виконує та повсякчас просить грошей. Проте Греція з усіма її проблемами не зможе вплинути на загальну, досить оптимістичну економічну картину не лише в єврорегіоні, а й за його межами. І коли вже мова зайшла про Україну, то й для наших виробників на світових сировинних ринках починають проявлятися позитивні симптоми.
Зокрема, як свідчать дані профільних інформаційних порталів, у першій декаді серпня навіть за умов сезонного зменшення попиту на світовому ринку сталі намітився підйом. Металургійні компанії останнім часом повідомляють про зростання купівельного інтересу, причому багато споживачів, маючи потребу в поповненні запасів, готові купувати продукцію за вищими цінами, ніж минулого місяця. Щоправда, поки ще важко судити, наскільки сталим буде цей підйом (утім, як і останні позитивні тенденції загалом). Однак "розбрід і хитання" останніх років, слід сказати, уже всім дуже набридли, а слово "криза" - набило оскому. І від того ще смачніша кожна підсолоджена пігулка звітів статистики та ринкові зведення з ключових центрів світового економічного впливу.