UA / RU
Підтримати ZN.ua

Китайське диво поки що скасовується

Із настанням осені події в Китаї не перестали розбурхувати фінансові ринки, позбавляючи сну аналітиків і трейдерів. Інвестори в сум'ятті - спад економіки Піднебесної зв'язує їх по руках і ногах через побоювання нової світової кризи. Літо-2015 напевне ввійде в історію світових фінансів, хоча оптимісти впевнені, що азіатська фінансова криза 1990-х років усе-таки навряд чи повториться.

Автори: Олена Злобіна, Оксана Куренна

Із настанням осені події в Китаї не перестали розбурхувати фінансові ринки, позбавляючи сну аналітиків і трейдерів. Інвестори в сум'ятті - спад економіки Піднебесної зв'язує їх по руках і ногах через побоювання нової світової кризи. Літо-2015 напевне ввійде в історію світових фінансів, хоча оптимісти впевнені, що азіатська фінансова криза 1990-х років усе-таки навряд чи повториться.

Лихоманка триває

Нагадаємо, що основних хвиль обвалу китайського фондового ринку було поки що три - з піками 12 червня, 27 липня й 24 серпня (чорний понеділок). Однією з передумов для такого розвитку подій послужило стрімке зростання ринку протягом попереднього року, коли приватні інвестори, натхнені оптимістичними заявами керівників країни в державних ЗМІ, масово скуповували акції за кредитні кошти. Здавалося б, ринок зростав, влада періодично підставляла плече економіці, що здавала позиції, і на тлі ризиків розвалу ЄС (згадуємо Грецію) все це виглядало не так страшно…

Доти, доки не настав час погашати кредити, взяті під інвестиції в акції й не тільки. Слід зазначити, що інвесторами китайського фондового ринку майже на 80% є фізичні особи, найчастіше без спеціальної кваліфікації у фінансовій сфері, які легко піддаються панічним настроям юрби. Паралельно з цим влада Китаю на початку червня вирішила посилити правила маржинальної торгівлі й угод із продажу активів. Це ускладнило процес залучення коштів для торгів (зокрема спекулятивних) на фондовому ринку.

У результаті вже в липні Шанхайський фондовий ринок втратив 30% своєї капіталізації, при цьому приблизно 1400 компаній призупинили торги своїми акціями через побоювання подальшого обвалу. До цього моменту в ринок уже було влито понад 100 млрд юанів у сподіванні, що це зможе зупинити локомотив, який мчить під укіс. Однак… дива не сталося.

Після трьох тижнів напруженої тиші індекс материкового Китаю Shanghai index 27 липня знову обвалився - на 8,5%. Це було максимальне денне падіння національного ринку з 2007 р. Акції, що перебували в портфелях світових інституціональних інвесторів, знецінилися на 4 трлн дол. Постраждало багато компаній, присутніх на той момент на китайському ринку. Загальна паніка й чутки про наближення нової кризи призвели до падіння обсягів імпорту та значного скорочення замовлень китайських споживачів у низки світових виробників, включаючи французьку RОmy Cointreau і британську Burberry, фінансові результати яких унаслідок цього помітно погіршилися. Продажі американської компанії Yum! Brands у Китаї, наприклад, упали на 10%, а південноафриканська видобувна компанія Kumba Iron Ore була змушена повідомити про падіння прибутку на 61%.

Влада Китаю чудово розуміла, що пахне смаженим, і активізувала свої дії. Після запровадження обмежень на угоди з продажу під загрозою арешту, купівлі великими фондами великої кількості акцій і заборони проводити первинне розміщення акцій (IPO), Комісія з регулювання ринку цінних паперів Китаю ввела заборону на продаж цінних паперів для акціонерів, які володіли мінімум 5% акцій компанії. Разом із цим продовжувала працювати державна пропагандистська машина, з ранку до вечора переконуючи населення в правильності й необхідності купівлі акцій. Ці кроки дали змогу ринку скоригуватися на 6%.

І тут у схемі китайської влади з'являється новий чинник - юань. 11 серпня ц.р. Народний банк Китаю (НБК) девальвував свою валюту на 1,86% (до 6,2298 юаня за долар США - максимальна величина за останні майже два десятиліття), спровокувавши найстрімкіший обвал юаня з січня 1994 р. Попри заяву НБК про те, що цей захід "одноразовий", уже 14 серпня центральний банк здешевив юань до 6,3975 за долар.

На сьогодні китайські компанії мають право купувати іноземну валюту тільки під певні цільові проекти, включаючи плату за імпорт або інвестиції. Крім цього, фінансові регулятори продовжують докладати зусиль, аби запобігти незаконному виведенню грошей із Китаю. За оцінками аналітиків Goldman Sachs, за останні п'ять кварталів із Китаю пішло близько 730 млрд дол.

До слова, схоже, гряде період інтервенцій на підтримку юаня. Міжнародні резерви КНР на кінець липня становили 3,65 трлн дол., скоротившись на 7,9% за останні 12 місяців. Очікується, що до кінця року резерви падатимуть приблизно на 40 млрд дол. на місяць через інтервенції Пекіна на фінансових ринках.

У серпні Китай продав частину приналежних йому казначейських облігацій США, щоб за рахунок виручених доларів згладити ослаблення курсу юаня після шокової девальвації 11 серпня. Обсяги продажів не розголошуються. Раніше, у червні, Китай підвищив інвестиції в держоблігації США на 1 млрд дол. порівняно з травнем - до 1 трлн 271 млрд.

У Вашингтоні явно занервували. Так, секретар Казначейства США Джейкоб Лью досить різко висловився з приводу манери Китаю підносити новини про зміни у валютній політиці. Лью зазначив, що валютні курси є економічною й політичною реальністю. Тому надто важливо підносити новини про них так, щоб не викликати непотрібного ажіотажу й спекуляцій. Китаю потрібні реформи, щоб зменшити залежність країни від експорту та підвищити внутрішнє споживання.

ОПЕК розводить руками

Природно, ринок нафти не залишився осторонь. А точніше, "чорне золото" продовжило падати в ціні під гучні оплески. 24 серпня котирування нафти досягли мінімальних позначок із лютого 2009 р. Приводом стали події в Китаї, формально підкріплені падінням ф'ючерсів на бензин приблизно на 5%.

Природно, це обрадувало не всіх. Зокрема, Венесуела звернулася до ОПЕК із проханням провести екстрене засідання. Ймовірно, це засідання покликане обговорити можливість скоротити обсяги видобутку, щоб стримати ціни на світових ринках. Венесуела навіть попросила ОПЕК розглянути координацію дій із Росією, щоб обговорити стратегію зупинки обвалу цін на нафту. Нафта з цього приводу зросла на 10%. Правда, ненадовго, бо в ОПЕК немає єдиної думки з цього питання.

Великі виробники нафти намагалися переконати Саудівську Аравію - найбільшу нафтовидобувну країну ОПЕК - скоротити обсяги видобутку з метою стримати падіння цін на енергоресруси.

Іран, який планує збільшити обсяги виробництва після пом'якшення санкцій в обмін на закриття ядерної програми, теж намагався натиснути на Саудівську Аравію з проханням знизити видобуток.

На думку аналітиків, ціни на нафту зростуть, якщо Саудівська Аравія принесе себе в жертву та знизить виробництво. Але саудити себе в ролі жертви не бачать. Обсяги виробництва нафти Саудівською Аравією натомість продовжують зростати: у липні видобуток збільшився до 10,45 млн барелів на добу проти 10,1 млн у квітні, попри падіння цін на нафту марки WTI і Brent приблизно на 15% за останній рік. Та й показники запасів нафти в США знову почали зростати. Так, за минулий тиждень їх збільшення становило 4,7 млн барелів (до 455,4 млн), тоді як опитані агентством "Рейтер" аналітики прогнозували зростання показника лише на 0,032 млн барелів (до 450,832 млн).

І все це - на тлі вповільнення економіки Китаю. Недивно, що заговорили про продовження падіння нафти до майже 25 дол. за барель. І це вже не виглядатиме фантастикою, якщо котирування зможуть закріпитися нижче позначки 40 дол. за барель.

Статистика і прогнози

Однак повернімося до фондового ринку. Новим чорним понеділком стало 24 серпня ц.р. Поки українці святкували День Незалежності, фондовий ринок Китаю знову впав на 8,49% (максимальні денні втрати за останні понад вісім років), укотре спустошивши портфелі міжнародних інвесторів. 25 серпня власники акцій продовжили позбуватися активів, що тануть на очах, продавивши індекс Shanghai Composite на нові 7%, унаслідок чого він опустився нижче психологічно важливої позначки 3000 п.п. Нагадаємо, що влітку влада Китаю ставила перед собою мету повернути його вище 4500 п.п.

Минулого тижня Народний банк Китаю вирішив знову взятися за порятунок економіки, знизивши відсоткову ставку на 0,25%. Також НБК здешевив річні позики й депозити (до 4,6 і 1,75%). Крім того, центральний банк знизив на 0,5% ставку резервування.

Однак стан речей в економіці ніяк не виправляється. Нещодавно опублікована статистика показала падіння індексу ділової активності у виробничому секторі в серпні до 49,7 п.п. (мінімум із серпня 2012 р.), експорт у липні скоротився на 8,3% у річному обчисленні (після зростання на 2,8% у червні), а імпорт падає дев'ятий місяць поспіль (на 8,1% після зниження на 6,1% у червні).

У понеділок Goldman Sachs знизив економічні прогнози Китаю на найближчі три роки, оскільки ознаки спаду позначилися чіткіше. Так, прогноз по ВВП Китаю на 2016 р. переглянули до 6,4% (з 6,7), а на 2017-й - до 6,1% (з 6,5). Також було знижено прогноз на 2018 р. - до 5,8% (з 6,2). Ба більше, економісти вважають, що темпи зростання економіки Піднебесної знизилися в липні через падіння обсягів експорту й корекції на фондовому ринку. Останній же в серпні обвалився на 12,5% після падіння на 14% у липні (максимум із серпня 2009 р.). Ринок упевнено худне третій місяць поспіль. Після досягнення свого піку на початку червня вище позначки 5000 п.п. Шанхайський фондовий індекс упав на 40%.

І все-таки, попри побоювання, підкріплені панічними заявами різнокаліберних експертів, що світ очікує повторення кризи 2008 р., офіційна риторика лідерів провідних країн намагається вселити якусь надію. Принаймні поки що.

Так, не далі як у вівторок, 1 вересня, міністр економіки Японії Акіра Амарі заявив, що, справді, саме побоювання з приводу Китаю стали основною причиною падіння японського ринку акцій. Однак тепер ситуація відрізняється від тієї, яка була з Lehman 2008 р. і під час азіатської кризи. Зараз нібито немає приводу говорити про системні ризики й про те, що постраждає база економіки Китаю.

Безумовно, нині надворі 2015-й, і Китай має значно більший вплив на світову економіку, ніж Таїланд чи Південна Корея, які стали епіцентром проблем 1998 р. Однак уповільнення в Піднебесній навряд чи призведе до серйозного вповільнення в Штатах, які все-таки є флагманом глобальної економіки. Доходи США від експорту становлять 15% ВВП, тоді як на Тихоокеанський регіон припадає лише 2% їх ВВП. Таким чином, навіть зниження експорту в регіон на 10% призведе до зниження показника ВВП США тільки на 0,2%. Тож є підстави вважати, що світова економіка відбудеться неприємними моментами, але без глобальних наслідків.

Крім економічних "досягнень", результат рятувальної операції на сьогодні такий: влада Китаю заарештувала 197 чоловік, включаючи журналіста й працівників фондового ринку, за "поширення чуток" про колапс фондового ринку. За такі витівки Компартія карає позбавленням волі на строк до трьох років. А тим часом у Пекіні парад на честь 70-ї річниці від дня перемоги в Другій світовій війні. Китайці - такі китайці…