Visa нещодавно оголосила, що планує ввести стейблкоїни у свіфт-розрахунки. Тобто нарівні із звичайними грошима використовувати крипту. Що це, як не революція у платежах?
Стейблкоїни — це криптовалюти, вартість яких прив’язана до еталонного активу, який є або звичними грошима чи товарами, що торгуються на біржі (наприклад, дорогоцінні метали), або іншою криптовалютою. Наприклад, такі як Bitcoin та Ethereum.
Свіфт — це мережа обміну фінансовими повідомленнями, використовувана банками, нині вона не підтримує використання криптовалют, як-от стейблкоїни. Щоб використовувати стейблкоїни у банківських процесах, їх необхідно спочатку конвертувати у фіатну валюту, тобто у звичні для нас гроші, що підтримуються Свіфтом. А вже потім банки можуть використовувати Свіфт для переказу коштів із використанням традиційних банківських методів. Отже, мова не лише про грошові перекази, а й про конвертацію традиційних грошей у «нетрадиційні», а значить, про їхню рівність як платіжних засобів.
Намір Visa не теоретичний, компанія хоче його реалізувати вже 2023-го, і це тільки підтверджує думку, що криптовалютний ринок таки стане платіжним майданчиком, а не свинкою-скарбничкою. Через 3–5 років ми користуватимемося криптовалютою як звичними грошима, а не вважатимемо її інвестиційним інструментом. Прогрес, якого хоче досягти компанія VISA, що є піонером створення такого процесингу, дозволить нам у майбутньому розплачуватися навіть за хліб криптою, а всі конвертації робити за секунди.
Сам процесинг — це власне діяльність з обробки платежів. Завдяки процесинговим сервісам можна розплачуватися за покупки банківськими картками чи електронними грошима. Visa ще 1977 року запропонувала послуги процесингу. За два роки аналогічну систему представила MasterCard. Конкурент Visa, що ділить із нею світовий ринок, також заявляв про цікавість до стейблкоїнів, але далі теорії не йшов і тепер муситиме наздоганяти Visa у долученні до цих процесів криптовалют.
Було б цікаво знати, скільки VISA готова витратити на введення стейблкоїнів у свіфт-розрахунки та який зиск матиме від реалізації цього проєкту. Однак не дає інформації про її конкретні витрати на розвиток обробки криптовалюти. Звісно, як компанія, що публічно торгується, VISA зобов'язана розкривати свою фінансову інформацію через нормативні документи, такі як річні звіти та документи SEC, але ця інформація зазвичай не включає конкретних відомостей про витрати на дослідження та розробки. Втім, VISA як велика багатонаціональна корпорація, що надає фінансові послуги, навряд вклалася б у використання технології блокчейн і залучення криптовалют до розрахунків, якби не бачила перспектив у цих інвестиціях.
До речі, поява крипти у свіфт-розрахунках з часом зможе зрештою пролити світло і на сам крипторинок, масштаби накопичень, напрямки транзакцій тощо. Наразі дані про це доволі обмежені, хоча вже зрозуміло, що українці тут не пасуть задніх.
2022-го Україна посіла третє місце в глобальному рейтингу поширення криптовалют серед населення після В’єтнаму та Філіппін. За даними дослідницької компанії Tripple A, кількість громадян, які володіють криптовалютами в нашій країні, за рік зросла на понад 2%, і на початок 2022 року криптоактиви були у 15,72% населення, або у 6,5 мільйона українців. На жаль, це все приблизні дані, а їхня достовірність умовна. Аналогічна ситуація і з тим, що немає точної кількості криптовалютних гаманців, якими володіють жителі України. Це визначити неможливо. Кількість гаманців може змінюватися і зовсім необов’язково дорівнює кількості власників. На жаль, криптовалюти децентралізовані й не мають центральних регуляторів, таких як центробанки, які відстежували б їхні обсяги чи розподіл серед власників. Безумовно, залучення крипти у традиційний грошовий ринок має багато чого змінити і в цьому аспекті.
Хай там як, популярність криптовалюти та технології блокчейн в Україні очевидна. До речі, ми стали першою державою, уряд якої відкрив збір грошей у криптовалюті, залучивши на воєнні потреби майже 200 млн дол. в еквіваленті. Обміняти ці пожертви на долари США теж було непростим завданням. Єдина біржа, що на той момент погодилася на такий обмін, — це FTX, яка нещодавно збанкрутувала. Подібні проблеми із обміном також залишаться в минулому, якщо VISA доведе задумане до кінця. Зрештою, це розширить і можливості залучення інвестицій у вигляді стейблкоїнів.
Власне, про це і говорить керівник криптопідрозділу Visa Кью Шеффілд, зазначаючи, що компанія думає про те, як використати криптоактиви, що наразі залишаються поза банківськими системами, та долучити їх до світової фінансової системи, суттєво розширивши її можливості. Звісно, переїзд крипти на традиційні банківські рейки має багато чого змінити, і не всім власникам стейблкоїнів ці зміни будуть до вподоби, але вони точно змінять ставлення до стейблкоїнів як до платіжних інструментів і вплинуть на їхнє поширення. Для крипторинку, який в останній рік переживав нечувану турбулентність, ця революція від Visa тільки на користь.
Більше статей Олександра Болтяна читайте за посиланням.