UA / RU
Підтримати ZN.ua

Плюси у звіті й мінуси в підрахунку

Спостерігачі радять уряду не надто тішитися поліпшенням оцінок у Doing Business. За фактом у багатьох випадках швидкі на вигадку українські чиновники забезпечили зростання оцінок за рахунок дуже скрупульозного вивчення методології складання рейтингу. Тобто зміни "для галочки" відсунули на другий план реальну корисність нововведень для бізнесу.

Автори: Юрій Сколотяний, Василь Пасочник

В опублікованому нинішнього тижня у Вашингтоні рейтингу Doing Business-2014 групи Світового банку Україна поліпшила свої позиції порівняно з торішніми показниками відразу на 28 пунктів, перемістившись на 112-ту позицію. Ба більше, нашу країну названо в дослідженні топ-реформатором - поліпшення регуляторного середовища були зараховані укладачами дослідження у восьми сферах із десяти досліджуваних: одержанні дозволів на будівництво, створенні підприємств, реєстрації власності, оподаткуванні, зовнішній торгівлі, підключенні до енергопостачання, одержанні кредитів і вирішенні неплатоспроможності.

Однак, попри сонм бравурних заяв вітчизняних високопосадовців, при ближчому розгляді результатів виникають двоякі відчуття. З одного боку, не можна не відзначити очевидного прогресу, з іншого - все-таки складно назвати почесною позицію за межами першої сотні, особливо коли більшість наших сусідів уже там улаштувалися, а глава української держави ставив перед держчиновницькою машиною завдання в неї потрапити. Крім того, експерти відзначають купу проблем, не аналізованих безпосередньо у звіті, але прямо пов'язаних із привабливістю умов для ведення бізнесу в країні.

Загальний світовий рейтинг за сприятливістю умов для підприємницької діяльності в його нинішній версії вкотре очолив Сінгапур. Також до першої десятки увійшли: САР Гонконг, Китай; Нова Зеландія; США; Данія; Малайзія; Республіка Корея; Грузія; Норвегія і Великобританія.

Поряд із рейтингом країн за ступенем сприятливості умов для підприємницької діяльності також щороку в доповіді відзначаються країни, які найбільшою мірою поліпшили свої результати за вимірюваними індикаторами порівняно з попереднім роком. У десятку країн з найкращими результатами увійшли (у прямо пропорційному порядку): Україна, Руанда, Російська Федерація, Філіппіни, Косово, Джібуті, Кот-д'Івуар, Бурунді, колишня югославська Республіка Македонія і Гватемала.

Також Україну назвали однією з країн, що досягла найбільших результатів у контексті поліпшення регуляторного середовища в 2012/2013 рр. Як повідомила в коментарі для DT.UA з Вашингтона Надін Ганнем, директор по комунікаціях напрямку Глобальних індикаторів й аналізу групи Світового банку, відзначений у дослідженні прогрес одразу за восьми індикаторами із десяти є для України найліпшим показником за останні вісім років.

Представник групи Світового банку також звертає увагу, що регуляторні реформи, відзначені нинішнього року, дали змогу Україні не лише поліпшити свій відносний рейтинг, а й стати країною номер один у світі та регіоні, яка скоротила відставання від найкращих світових практик за період із 2009 р. найбільшою мірою (так, якщо в 2009 р. показники України становили лише 38,2% від передових, то сьогодні - 61,3%).

При цьому, як наголошує Надін Ганнем, для нашої країни залишаються актуальними серйозні виклики, тому що місцеві фірми продовжують відчувати нормативні перешкоди при веденні бізнесу. У результаті країна залишається в нижній частині рейтингу, і їй необхідно пройти серйозний шлях, щоб наздогнати в ньому своїх найближчих сусідів, таких, наприклад, як Польща (45-те місце), Угорщина (54-те), Білорусь (63-тє), Румунія (73-тє), Молдова (78-ме) і Російська Федерація (92-ге місце). "У зв'язку із цим подальші регуляторні реформи необхідні, щоб створити ефективне та прозоре бізнес-середовище. Забезпечення виконання контрактів через суди усе ще займає понад рік в Україні (378 днів). А виконання всіх необхідних формальностей при зовнішньоторговельних операціях займає близько місяця - 28 днів при імпорті та 29 днів при експорті", - вважає представник Світового банку.

Якщо аналізувати результати рейтингу в розрізі конкретних критеріїв, то чи не найбільшою несподіванкою стала незмінність позицій України в субрейтингу "Міжнародна торгівля". Хоча у недавньому опитуванні, яке DT.UA проводило серед експертів і представників бізнес-співтовариства, найвідчутніший прогрес прогнозувався саме в цій сфері. В основному завдяки вступу в силу та імплементації нового Митного кодексу. Серед ключових передумов для цього називалося, зокрема, впровадження чотиригодинного ліміту на митне оформлення та можливість проводити його на будь-якій митниці, розширення практики застосування електронного декларування тощо.

Автори ж Doing Business констатували, що так, спрощення в міжнародній торгівлі України відбулося. І індикатором цього було назване прискорення подачі митних декларацій, скорочення кількості фізичних обсягів товарів (час, необхідний для імпорту, скоротився з 33 днів до 28, експорту - з 30 до 29 днів). Та, як виявилося, ці чинники не перекрили зростання витрат на оформлення зовнішньоторговельних операцій, зокрема, через подорожчання логістичних послуг у портах.

Чи не найбільшим сюрпризом стало прямо-таки феноменальне поліпшення позицій України - відразу на 148 пунктів - за параметром "Одержання дозволів на будівництво". Сюрпризом тому, що, попри внесення цілої низки законодавчих змін, які мали б поліпшити ситуацію, настільки ж значного спрощення на практиці будівельники не відчули. Дозвільні процедури як були гіперзабюрократизовані, так такими ж і залишаються.

Це ж стосується й кредитування. 13-та позиція України у світовому рейтингу за цим критерієм на тлі дорожнечі кредитів виглядає трагікомічно, нехай у рейтингу і враховуються інші параметри видачі підприємницьких позичок, таких, як, наприклад, терміни відкриття кредитних ліній банками. У цьому контексті існування великої кількості банківських установ в Україні (181 станом на 1 жовтня 2013 р.) усе-таки відіграє свою ключову позитивну роль. Адже це конкуренція.

З огляду на вищесказане спостерігачі радять уряду не надто тішитися поліпшенням оцінок у Doing Business. За фактом у багатьох випадках швидкі на вигадку українські чиновники забезпечили зростання оцінок за рахунок дуже скрупульозного вивчення методології складання рейтингу. Тобто зміни "для галочки" відсунули на другий план реальну корисність нововведень для бізнесу. Крім цього, це ілюструє й недоліки методики складання рейтингу.

Варто звернути увагу й на те, що подібні українським "нестиковки" характерні й для інших держав. Досить показовим у цьому контексті є те, що, наприклад, Македонія, в якій було зафіксовано реформи в шести сферах з десяти, втратила в загальному рейтингу два пункти. Тоді як Болгарія, що взагалі не здійснювала реформ, вісім пунктів додала.

Утім, і говорити на підставі вищесказаного про абсолютну відірваність дослідження від бізнес-реалій не доводиться. З одного боку, як наголошує Надін Ганнем, усі зміни в аналізованих регуляторних сферах ретельно перевіряються з місцевими практикуючими бізнесменами, аудиторами, юристами та іншими представниками приватного сектора на підставі їхнього реального досвіду. З іншого - необхідно зазначити, що дослідження фокусуються на певних сферах бізнес-регулювання, не покриваючи всіх важливих аспектів для конкурентоспроможності економіки та макроекономічного середовища загалом. Таких, як, наприклад, контроль корупції, охорона здоров'я та освіта. Хоча при цьому присутня сильна кореляція між урядовими реформами в контексті Doing Business та інших важливих напрямів.

Зрештою, привести всі нюанси існування підприємств малого та середнього бізнесу до єдиного "для всієї планети" знаменника, з огляду на різноманіття моделей регуляторного середовища в 189 досліджуваних країнах, - завдання практично нереальне. От і розглядається при аналізі гіпотетична стандартизована фірма, а критерії беруться вибірково, не охоплюючи всіх значущих факторів (про що укладачі заявляють і самі).

Інша річ, з якого боку до одержуваних даних підійти та для чого їх згодом використати - ідентифікації реальних проблем чи формального окозамилювання та створення лише видимості реформ.

Адже складно не визнати факту існування, наприклад, величезних проблем із підключенням до систем енергопостачання (засвідчити це можуть не тільки будівельні компанії, а й звичайні громадяни, які вирішили самотужки забезпечити себе житлом при будівництві індивідуальних будинків і мають потім справу з дюжиною бюрократів, чергами, поборами тощо).

Така сама ситуація і з питанням захисту прав інвесторів: погіршення позицій України в цій сфері виглядає більш ніж закономірним на тлі багатьох скарг підприємців на численні порушення в судових інстанціях, правоохоронних органах, чим створюється дуже навіть сприятливе, але не бізнес-, а корупційне та рейдерське середовище.

На окрему увагу заслуговує й податкова сфера. Експерти Світового банку зазначили спрощення сплати податків шляхом удосконалення системи електронного документообігу, спрощення звітності за податком на прибуток, ПДВ і соцвнеском, завдяки чому скоротився час на подачу звітності на 101 годину (з 491 до 390 годин), спрощення процедури одержання посвідчення платника ПДВ тощо.

З огляду на перелічене вище, підвищення позицій України за податковим параметром лише на чотири пункти може виглядати несподіваним (порівняно з 18 торішніми). Адже для ривка України торік передумов, здавалося б, було менше (фактичним локомотивом зростання називалося впровадження електронних сервісів подачі податкової звітності). Ну й, знову-таки, беручи до уваги складнощі в системі адміністрування податків в Україні (на що звертали увагу, у тому числі, і у Світовому банку), поле діяльності для подальшого спрощення процедур адміністрування ще величезне.

***

Уже після оприлюднення Doing Business-2014 офіс генерального інспектора Держдепартаменту США заявив, що бізнес-клімат в Україні несприятливий через слабке верховенство законів. "Американські фірми часто звертаються по допомогу в посольства через складнощі в роботі з владою", - говорилося у звіті офісу. Невже після такого недвозначного посилання якийсь середньостатистичний американський інвестор (енергетичні гіганти не беруться до уваги) може захотіти вкласти гроші в Україну, навіть довідавшись про її стрибок на 28 чи навіть 50 пунктів у Doing Business?

Точка зору причетних

Олександр Клименко, міністр доходів і зборів України

- Попри зазначене експертами Світового банку значне скорочення часу на ведення податкової звітності, цей показник в Україні, треба визнати, ще далекий від найкращих світових стандартів.

Тому ми продовжимо "електронізацію" всіх процесів адміністрування податків і зборів, над якою працюємо давно й системно. Нагадаю, що ми вже впровадили й безплатні електронні ключі, й різноманітні електронні сервіси на нашому веб-порталі, широкі можливості для подачі податкових декларацій з ПДВ, податку на прибуток в онлайн-режимі. Цього року така можливість з'явилася і для декларування доходів фізособами. Завершується тестування електронного кабінету платника, невдовзі ця опція буде доступна не лише для великого бізнесу, а й для всіх платників. Із наступного року також буде запущено механізм електронних перевірок для тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування, у перспективі - і для всього бізнесу.

У більш довгостроковій перспективі - впровадження сервісів попереднього заповнення декларацій та інтернет-платежів для сплати податків, зокрема з допомогою мобільних пристроїв.

Ми не зупиняємося тільки на електронних сервісах. Заплановано подальше спрощення декларації на прибуток і процедури подачі декларації з ПДВ, зближення бухгалтерського й податкового обліків. Уже з наступного року платникам не треба буде одержувати свідоцтво ПДВ та єдиного податку, що також спростить ведення бізнесу.

Не менш важлива для нас і митна сфера. Експерти Світового банку відзначили поліпшення митного адміністрування в Україні після впровадження нового профільного кодексу за рахунок швидшого оформлення митних декларацій і зменшення кількості фізичних оглядів товарів. Щоб домогтися подальшого скорочення цих показників, Міністерство доходів і зборів націлене на автоматизацію всіх процесів на митниці, підвищення ефективності системи аналізу ризиків, зниження впливу людського чинника, скорочення часу підготовки дозвільних документів.

Надалі ми плануємо розвивати систему електронного декларування за рахунок зменшення кількості документів у паперовому вигляді. Працюємо над впровадженням процедури прийняття електронної митної декларації до оформлення з автоматичним присвоєнням реєстраційного номера, а також механізмами прийняття автоматизованого рішення (без участі інспектора митниці) щодо можливості випуску товарів в обіг.

Упевнений, що ці та інші заплановані заходи дадуть нам можливість забезпечити не лише подальший прогрес у Doing Business, а й реальне поліпшення умов підприємницької діяльності.

Андрій ЗАБЛОВСЬКИЙ, керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні

- Покращення позицій України в черговому рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business-2014 було очікуваним з боку не лише представників влади, а й вітчизняних та міжнародних експертів. У рамках так званого "Плану заходів щодо підвищення показників України в рейтингу легкості ведення бізнесу" впродовж 2012–2013 рр. було розроблено та прийнято ряд законопроектів і нормативних актів щодо подальшого спрощення дозвільної системи у сфері містобудування, підключення до електромереж, вдосконалення механізму реєстрації прав власності, спрощення податкової системи, імплементації Митного кодексу, вдосконалення діяльності акціонерних товариств і захисту прав акціонерів, скорочення термінів процедур банкрутства тощо. Проте багато із запланованого так і не було виконано: необхідні законопроекти або "зависли" в парламенті, або так і не були вчасно (до квітня поточного року) розроблені та подані на розгляд. Наприклад, не було вчасно ухвалено законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу" (реєстр. №2258а) тощо.

Я не переоцінював би наслідки цього рейтингу для економіки України хоча б тому, що останнім часом дедалі більше дискусій у тому числі на рівні експертів і Світового банку ведеться стосовно адекватності методології його складання, який страждає на суб'єктивність і спирається на недостатньо релевантні критерії. Натомість вітчизняний та іноземний бізнес очікує на реальне поліпшення легкості ведення бізнесу саме після підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС. Реальна ж картина з дерегуляцією, реформуванням дозвільної системи, зниженням фіскального та корупційного тиску, захистом прав власності в Україні поки що слабо кореспондується з оцінками міжнародних рейтингів, насамперед Doing Business.