UA / RU
Підтримати ZN.ua

МВФ продовжує бити по хворому місцю

У разі поглиблення кризи в єврозоні економічна ситуація в Україні теж ризикує погіршитися. Однак що нам МВФ і Fitch, якщо наш уряд бачить зростання країни у 2013 році на рівні 4,5%?

Автор: Олена Злобіна

Останній тиждень пройшов під прапором нових, зовсім не райдужних прогнозів Міжнародного валютного фонду про перспективи подальшого розвитку світової економіки. З одного боку, нічого несподіваного, з іншого - все одно неприємно.

На думку Міжнародного валютного фонду (МВФ), причиною зниження оцінок зростання світової економіки стала нездатність влади США і країн Європи впоратися з бюджетними проблемами. Це несе в собі додаткові ризики в ситуації, коли їхні економіки й так у більшості випадків ледве тягнуть ноги, якщо не задкують.

У своєму звіті «Перспективи світової економіки» МВФ знизив прогнози зростання на поточний і наступний роки (вдруге із квітня). За підсумками 2012 року, глобальний ВВП зросте на 3,3% (проти 3,5%, очікуваних у липні). Це - мінімальне зростання з 2009 року. У 2013-му, за оцінками фонду, світова економіка зможе продемонструвати зростання в 3,6% (нижче від липневого прогнозу в 3,9%). Однак навіть виконання таких завдань потребує величезних зусиль по обидва боки Атлантичного океану.

Щодо США: поточного року МВФ очікує побачити зростання ВВП на 2,2% (вище від попереднього прогнозу) і на 2,1% - 2013-го. Але для досягнення такого результату конгресу США необхідно будь-якими можливими і неможливими способами уникнути наближення «бюджетного обриву» (fiscal cliff). Це ситуація, за якої одночасно закінчується строк дії податкових пільг і включаються автоматичні заходи скорочення бюджетних видатків. Із наближенням кінця 2012 року це питання постає дедалі частіше, і якщо конгрес не зможе протистояти такому розвитку сценарію, це «з’їсть» близько 4% від ВВП і приведе країну до повторної рецесії.

На цьому тлі міністр фінансів США Тімоті Гейтнер виглядає справжнім патріотом. У вівторок, виступаючи в Нью-Делі, він заявив, що «досить упевнений у тому, що Вашингтон може пройти ці бюджетні випробування». На думку чиновника, «США нині перебувають у набагато вигіднішому становищі, ніж будь-яка інша розвинена країна».

У даному разі не можна також ігнорувати президентських перегонів у США, які продовжують набирати обертів. Протистояння Мітта Ромні і Барака Обами посилюється. Кожен із них обіцяє знизити податки в певних сферах економіки, при цьому Ромні планує економити бюджет за рахунок зниження видатків на утримання держслужбовців на 5%, а Обамі не терпиться скоротити дефіцит бюджету за рахунок податків із багатіїв. Чим закінчаться вибори американського президента в розрізі економічного майбутнього США, сказати складно. Зрозуміло одне: займатися розв’язанням реальних проблем нині не модно, є справи важливіші...

Окрім США, потрудитися доведеться й урядам європейських країн, які поки ще нагадують сонних мух і продовжують незграбно щось робити в боротьбі з фінансовою кризою регіону. Чергове засідання міністрів фінансів країн ЄС, проведене цього тижня, не принесло значущих результатів. Можна було б зачепитися за офіційний запуск постійно діючого Європейського механізму стабільності (ESM), однак поки що залишається невирішеним питання про те, чи можна кошти фонду використовувати для покриття проблемних активів іспанських та ірландських банків. Коли його обговорюватимуть - невідомо.

Тим часом планується, що першим завданням фонду стане кредитування Іспанії, зокрема йдеться про рекапіталізацію банківського сектора країни. Нагадаємо, що в липні на ці цілі міністри ЄС уже виділили 100 млрд. євро, однак очікується, що Мадрид після недавніх тестів іспанських банків на стресостійкість попросить близько 40 млрд. євро. Ймовірно, ці кошти можуть надійти в Іспанію вже в листопаді.

Однак це все лише перспектива, а реалії полягають у тому, що МВФ очікує сукупний економічний спад 17 європейських країн на 0,4%. У 2013 році прогнозується слабке, але все ж відновлення на 0,2%, тоді як три місяці тому закладалося зростання на 0,7%. Той же Тімоті Гейтнер днями заявив, що результат від проведення реформ у Європі «проявиться лише через роки». Його коментарі стали практично відображенням слів міністра фінансів Канади Джима Флагерті. Минулого тижня він зазначив, що на сьогодні боргова криза в Європі - це «певна і актуальна загроза» світовій економіці.

У боротьбі з дефіцитом бюджету лідери європейських країн продовжують закликати Іспанію і Грецію до більшої економії, навіть попри істотний спад національних економік. Обидві країни стануть основною темою для обговорення на саміті ЄС, який відбудеться наступного тижня. Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард продовжує наполягати на тому, щоб надати Греції два додаткові роки на реалізацію програми зі скорочення до необхідного рівня дефіциту бюджету країни. Неможливість досягти поставлених цілей не дозволяє поки що Афінам отримати черговий транш допомоги міжнародних кредиторів.

Пані Лагард закликала Німеччину не протистояти ідеї збільшення строку виконання пред’явлених Греції умов, а також підтримала рішення Єврокомісії надати Іспанії додатковий рік для того, щоб привести дефіцит своєї країни до 3% від ВВП. Глава МВФ вважає, що піти на компроміс із периферійними країнами єврозони - зараз найкращий варіант, аніж просто вимагати від них більшого затягування пасків.

Щодо глобальної економіки сьогоднішня дилема, на думку МВФ, полягає в тому, що складно розпізнати, перебуває вона в черговій зоні турбулентності, з якої можна вийти зі слабким і невпевненим відновленням економіки (але все ж таки відновленням!) чи це затяжний спад активності. Відповідь на це запитання, знову ж таки, залежить у тому числі й від результативності подальших дій американських і європейських чиновників.

У своєму звіті МВФ розкритикував уряди провідних країн, заявивши, що вплив на темпи зростання економік систематично недооцінювався, зокрема, це стосується ефекту від підвищення податкового пресу і посилення заходів економії бюджетних коштів. Насправді показники економічної активності можуть виявитися ще гіршими.

Тим часом економічна невизначеність продовжить тримати в напрузі як розвинені країни, так і країни, що розвиваються. Винятком може стати хіба що Китай, який в умовах загального безладу залишається локомотивом глобальної економіки, попри певний спад. Оцінки зростання економіки Піднебесної на цей і наступний роки було переглянуто зі зниженням із 8,2 до 7,8%. Однак МВФ впевнений, що загалом перспективи Китаю, так само, як і всього Азіатського регіону, обнадійливі. До того ж недавні заходи Народного банку Китаю щодо збільшення ліквідності фінансового сектора країни можуть принести свої плоди вже в найближчому майбутньому.

Центральні банки держав, які розвиваються, взяли, мабуть, близько до серця недавнє застереження МВФ про те, що світова економіка «подає тривожний сигнал». Напередодні виходу звіту МВФ центробанки двох країн - Бразилії та Південної Кореї - знизили свої основні облікові ставки. До них протягом кількох місяців приходили до такого рішення регулятори ПАР, Угорщини, Колумбії, Китаю і Туреччини.

Що ж стосується України, то МВФ залишив прогноз зі зростання ВВП за підсумками 2012 року на рівні 3%, а 2013-го - 3,5%. Згідно з оцінками рейтингового агентства Fitch, 2013 року зростання прогнозується на рівні 3,1% (після уповільнення цього року до 0,5%).

У своєму звіті МВФ зазначив, що на українську економіку також значний вплив справляє глобальне уповільнення економічного зростання. У разі поглиблення кризи в єврозоні економічна ситуація в Україні теж ризикує погіршитися. Однак що нам МВФ і Fitch, якщо наш уряд бачить зростання країни у 2013 році на рівні 4,5%?

На думку експертів, для забезпечення такого зростання світові ринки мають розпочати відродження не пізніше другого, максимум третього кварталу наступного року. Окрім того, державні програми зі стимулювання внутрішнього ринку також повинні почати приносити свої плоди вже в другому-третьому кварталі, а не на початку 2014 року, як очікують економісти. Звісно, все це за умови, що після майбутніх виборів швидко вляжеться політична нестабільність, буде швидко сформовано новий уряд і своєчасно ухвалено бюджет наступного року. І хоча надії, що все відбудеться саме таким чином, не такі вже й сильні, в нинішній ситуації, схоже, тільки сподіватися і залишається.